Як європейці Херсонщину будували

У важкий для України час інші країни надають нам таку важливу підтримку: технікою, гуманітарною і фінансовою допомогою, прийняли та опікуються вимушеними переселенцями.

Варто відзначити, що така співпраця українців та інших народів закорінена в нашій історії. Зокрема, південні землі нашої країни підтримують дружні стосунки із іншими націями ще з давніх часів. Цю історію варто знати і вивчати. Тому головна бібліотекарка читальної зали запросила вихованців Херсонського Таврійського ліцею взяти участь у онлайн квесті-орієнтуванні «Як європейці Херсонщину будували».

Разом ми подорожували різними куточками Херсонщини і дізнавалися про політиків, істориків, науковців, меценатів, бізнесменів та інших діячів, причетних до розбудови і процвітання рідного південного краю.

Спершу ми знайомилися із культурними особливостями тієї країни, звідки походили ці особистості, а далі дізнавалися про їхні справи на благо Херсонщини.

Династія Вадонів, яка мала французьке походження, володіючи чавунно-ливарним заводом, механічними майстернями і суднобудівною верф’ю у Херсоні, розвивала промисловість і суднобудівництво у краї.

Родина Фальц-Фейнів (вихідці із Німеччини) розводила овець і племінних коней, Софія Фальц-Фейн заснувала порт у с. Хорли, а її син Фрідріх – заповідник «Асканія-Нова».

Олександр Ерделі – представник давнього угорського графського роду. На посаді голови Херсонської губернської земської управи, а потім і на посаді губернатора зробив великий внесок у розвиток медицини, освіти, культури, сільського господарства, а також благоустрою міста Херсона.

Сергій Скадовський заснував морську пристань, порт, звідки відправлялися завантажені українською пшеницею та дарами садів, вовною та каракулем кораблі. У містечку Скадовську з’явилися перші промислові підприємства – паровий млин та цегельня. А коли чутки про лікувальні властивості води в Джарилгацькій затоці поширилися далі Херсона, сюди потягнулися перші відпочиваючі, і місто перетворилося на престижний курорт.

Поляк Йозеф Пачоський був запрошений на посаду губернського ентомолога, і він так полюбив наш степовий край, що вирішив заснувати у Херсоні природничий музей.

Джон Говард (Велика Британія) вивчав у Херсоні стан тюрем та надавав медичну допомогу в’язням і бідним.

Важливим для розвитку краю був візит у 2008 році короля Карла XVI Гюстава шведського до с. Зміївка.

Завершився екскурс в історію нагадуванням про те, що після Перемоги наш край знову допомагатимуть розвивати європейці – бізнесмени, інженери, будівничі, промисловці та політичні діячі.

Мова єднає всіх!

Рідна, солов’їна, щедра і велична, наша мово! Ти є основою національної культури та мистецтва, ти пронизуєш усі аспекти життя свого героїчного народу – від літератури та музики до народних звичаїв та обрядів. Кожне твоє слово, кожна пісня, кожна казка збагачує наше сприйняття світу та підтримує національну ідентичність.

Збереження та розвиток рідної мови є головним аспектом у вихованні молодого покоління та нації в цілому. Тож з цією метою Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки організувала «мовні перегони» для учнів 4–МО Херсонського Таврійського ліцею.

На присутніх чекала інтелектуальна гра , питання та завдання якої мали лінгвістичний характер – головоломки, шаради, абеткові плутанини, шифрограми, розвага під назвою «Згадай правило».

Найцікавішим та найприємнішим видався останній конкурс «Юний диктор», під час якого всі охочі продемонстрували, декламуючи вірші про мову, чітку, гучну вимову та виразність, створених відомими поетами рядків.

Тож, нехай рідна мова і рідне слово завжди залишаються невід’ємною частинкою нашої душі та серця, а кожен звук – мелодією національної самобутності.

Українською розмовляй, ворога перемагай!

Повномасштабне вторгнення в Україну 2022 року змінило життя кожного українця. Кожен з нас великий і маленький знає, що таке боротьба та шлях до перемоги. Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки займає активну позицію боротьби на культурному фронті нашої держави. Так, оберігаючи мовний форпост рідної мови, для учнів 3-4 класів Херсонської спеціалізованої школа І-ІІІ ступенів № 57 з поглибленим вивченням іноземних мов був проведений захід, присвячений Міжнародному дню рідної мови, щоб вшанувати важливість української мови, яка є основою нашої національної ідентичності та культури.

Під час заходу діти мали нагоду ознайомитися з історією виникнення цього свята, яке відзначається щорічно з 2000 року, коли був проведено засідання Генеральної конференції ЮНЕСКО. Свято було призначено для підтримки різноманітності мов у світі та заохочення багатомовності та культурного розмаїття.

Одним із головних акцентів заходу була тема «Любов до рідної мови». Разом з учнями обговорили важливість володіння рідною мовою, яка є ключем до збереження національної самобутності та культурної спадщини. Діти висловили своє переконання, що рідна мова це не лише засіб спілкування, але й важливий елемент національної гідності, що без мови немає народу, його самобутності та культури.

Інтерактивна гра «Добери слова» спонукала юних читачів використовувати свою творчість та уяву, щоб знайти слова, що найкраще відображають багатство та унікальність української мови. Серед таких слів можна знайти: барвиста, мелодійна, рідна, солов’їна, барвінкова тощо.

Не обійшлося і без «поетичних перегонів» під час яких діти декламували вірші, присвячені українській мові. Що стало прекрасною нагодою аби зануритися у світ поезії та відчути неповторну атмосферу мовної краси. Відкрити всю глибину та магію української мови учням допомогла «Скриня мовних загадок».

Саме такі, бібліотечні заходи, допомагають вчителям в сприянні формуванню національної свідомості та патріотизму серед молодого покоління.

День, який ми не забудемо ніколи

24 лютого 2022 року – день, який назавжди увійшов в історію і залишиться в пам’яті українців датою із траурним обідком, бо цього дня розпочалося повномасштабне вторгнення на територію нашої держави.

Щоб підвести підсумки за два роки незламності і підтримати ментальне здоров’я та дух оптимізму херсонських школярів для учнів ЗЗСО№45, 50 і 52, головна бібліотекарка читальної зали Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки, провела серію патріотичних заходів, в яких розповіла про хроніку окупації та визволення українських міст.

На початку ми згадали історичні і політичні передумови повномасштабного вторгнення, а мапа бойових дій від 24 лютого по 5 грудня 2022 року допомогла нам наочно побачити, як були окуповані та звільнені українські території.

Разом ми прослідкували початок повномасштабного вторгнення від о 3 годині 40 хвилин ранку 24 лютого 2022 року аж по сьогодні, але основну увагу приділили сторінкам героїчної оборони і звільнення від окупації або обстрілів таких міст, як Київ, Буча, Харків, Ізюм, Балаклія, Слов’янськ, Херсон, а по полеглих маріупольцях ми запалили віртуальну свічу пам’яті.

Окрему увагу ми приділили долі митця під час війни. Перед нами розгорнулися Бучанські сторінки долі і творчості Юлії Бережко-Камінської, поетки, родом з Херсону. Ми побачили зроблені нею світлини у підвалі власного будинку, почули вірші, написані у найтяжчі хвилини, і пораділи, коли їй разом із дітьми вдалося дивом евакуюватися. "Я стільки слів в собі не утаю..." – через поетичне слово поетеса поділилася з нами найсокровеннішим – думками і почуттями людини, чиє життя під загрозою.

Далі ми згадали мужність наших земляків-херсонців, які, попри всі небезпеки, боролися за свободу рідного міста, мужньо вистояли і дочекалися на звільнення. А також про наших захисників і волонтерів, які після звільнення міста продовжують підтримувати повноцінне життя у Херсоні - місті героїв. За допомогою візуального сторітелінгу на сервісі Padlet «Херсон - місто героїв: історії великих і маленьких Перемог» ми згадали хронологію подій від окупації до звільнення, а також окремі героїчні сторінки: "Рух спротиву", "Особистості", "Легендарні Чорнобаївка та Антонівський міст", "Як звільняли Херсон", "11.11.2022 - День Звільнення", "Життя херсонців у перший місяць після деокупації", "Херсон під час обстрілів", "Після 06.06.2023 (Херсон у повені)", а також спрямували погляд у майбутнє і побажали нашому рідному місту звільнення від обстрілів і процвітання.

Ми подякували нашим мужнім захисникам і захисницям, волонтерам, медикам і навіть псу Патрону та його хвостатим колегам, які бережуть наші землі та розміновують звільнені території.

І ми з нетерпінням чекаємо разом вписати героїчну дату у наш календар: "День Перемоги"!

Книжкова хвиля!

Напередодні Міжнародних свят – Дня дарування книг та Дня рідної мови Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки отримала приємний подарунок - сюрприз від друзів та партнерів: Національної бібліотеки України для дітей та благодійного фонду "Nova Ukraine" блискучу добірку нових, сучасних книжок, що не лише мають різноманітну тематику, але й сприяють розвитку української мови.

Серед книжок більшість художньої літератури для різного віку наших читачів - художня проза українська та зарубіжна, вічна класика, гучні бестселери та мотивуючі твори на будь-який смак, які обов’язково зайдуть свого читача та принесуть насолоду від читання.

Дякуємо Вам за підтримку та небайдужість щодо нашої роботи, наших фондів, наших користувачів. Все буде Україна!

Я на сторожі коло їх поставлю слово

Сьогодні українська мова – форпост української незалежності та державності, маркер ідентичності, промовиста і гостра зброя проти ворога. Як і багато років тому, українська мова проходить важкий шлях відродження і розвитку, тому популяризація, захист і впровадження її - найважливіше питання у виховані молодого покоління українців.

Для старшокласників міста Херсона: учнів 9-х класів Херсонської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №44 , учнів 8-Б класу Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №50 імені Романа Набєгова, учнів 7 хо класу Херсонського Таврійського ліцею та учнів 11-го класу Херсонської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №36, було проведено захід присвячений Міжнародному Дню рідної мови - "Я на сторожі коло їх поставлю слово». Мовний форпост.

Під час заходу, школярі спочатку занурилися в історію, аби більше дізнатися про заборони та перешкоди на шляху розвитку української мови, наслідки впливу яких, ми долаємо і сьогодні. На прикладі творчості Тараса Шевченка, який по краплині збирав скарби рідного слова, шліфував їх та зберігав для нащадків, спробували дослідити мову його «Кобзаря», де кожна поезія то уславлення рідного слова. При вивченні та удосконаленні мови, кожна деталь має значення. Тому «будуючи» свій власний захисний форпост, кожна цеглинка відповідала за різну мовознавчу категорію.

Розпочали захід з найпопулярніших фактів про дивовижність та унікальність української мови. Далі школярі вдосконалювали свої знання з теми фразеологізмів та доцільне вживання їх в розмові, навчилися відрізняти діалектизми від суржика і русизмів. Детально розібрали тему фемінітивів, знаходячи відповідні пари на позначення професій. Дізналися як запозичені терміни у ІТ сфері можна замінювати українською мовою.

Як сьогодні вдосконалити та поліпшити свою українську мову, зробити її красивою, правильною та «чистою», - хвилююче питання для більшості, тому підлітки отримали основні поради від експертів та список рекомендаційної літератури для самостійного вивчення.

На завершення учасник заходу пройшли опитування, давши відповідь на два питання: «яка їх українська мова?» та «які найкрасивіші слова є в українській мові?». Щемливо бачити відповіді, що чудова, калинова, веселкова, квітуча, дзвінкоголоса, співуча є наша рідна мова і так красиво звучать українською: линути, кохання, мрія, незламність, домівка, родина і перемога!

Чарівні звуки, рідне слово – моя то мова, наша перемога!

21 лютого у світі відзначають Міжнародний день рідної мови. Це час для вшанування мови свого народу, підтримки мовної різноманітності та визнання важливості збереження культурної спадщини кожної нації через її мову. Тож, розкрити для себе велич і могутню силу нашої української мови вкотре забажали постійні онлайн - читачі нашої книгозбірні.

«Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови...». Саме такі слова Максима Рильського першими пролунали на початку зустрічі Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки з учнями 4 – х класів Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 44.

Мовні лабіринти, які на перший погляд здавалися просто «прогулянкою», виявилися справжніми гонками у виконанні певних завдань, які приготували бібліотекарі . Загадки, анаграми, лінгвістичні каламбури, кросворди та літературна математика довели і стали свідченням неповторності і багатства нашого мовлення.

Отже, вітаємо всіх маленьких українців з чудовим святом – Днем рідної мови! Нехай кожне слово, яке ви вимовляєте, буде пронизане духом національної самобутності та краси. Нехай наша мова завжди буде для вас символом гордості та культурного багатства. Бережіть та любіть свою мову завжди!

Рідна мова – шлях до перемоги!

21 лютого у Міжнародний день рідної мови на Херсонщині відбувся I Південний фестиваль рідної мови організатором виступив Департамент реалізації гуманітарної політики Херсонської обласної державної адміністрації.

Святкову церемонію відкрив гімн України у виконанні Сергія Каталкіна, викладача Херсонського фахового коледжу культури і мистецтв.

З вітальним словом до усіх присутніх звернулися:

Володимир Клюцевський, заступник голови Херсонської обласної державної адміністрації, а оскільки фестиваль проводився у гібридному форматі, в режимі онлайн фестиваль відвідали:

Ростислав Карандєєв, в.о. Міністра культури та інформаційної політики України;

Алла Гордієнко, генеральний директор Національної бібліотеки України для дітей;

Тарас Кремень, уповноважений із захисту державної мови представник Херсонської обласної ради;

Юрій Палічев, голова Ради міжнародних відносин при обласній державній адміністрації, член правління ГО «Болгари Херсонщини ім. хана Кубрата»;

Олена Ферманюк – керівник відділу співпраці з територіальними громадами , рух «Єдині».

Справжньою прикрасою урочистого відкриття стали творчі виступи: Олени Баранової викладача Херсонського фахового коледжу культури і мистецтв та вокального дуету у складі Олени Баранової та Марини Друзьякіної, головного спеціаліста управління культури Херсонської міської ради, інструментальний супровід Аркадій Пейган, директор школи мистецтв №1

Усі присутні були запрошенні до участі у фестивальних локаціях:

«Лялька-мотанка – сакральний український оберіг». Майстер-клас

Модератор: Херсонський краєзнавчий музей.

«Мовний форпост бібліотеки». Презентація інноваційних форм та методів роботи Херсонської обласної бібліотеки для дітей ім. Дніпрової Чайки

Модератор: Херсонська ОБД ім.Дніпрової Чайки.

«Хронологія лінгвоциду Херсонщина». Презентація виставки-знайомства.

Модератор: Херсонський краєзнавчий музей.

Мовний кінопростір. Перегляд фільму «Найкращі вихідні».

Модератор: КП «Кіновідеопрокат».

«З мовою рідної і в горі, і в радості» мовна студія.

Модератор: Херсонська ОУНБ ім. Олеся Гончара.

«Українська на Півдні України: сміливість бути нескореною». Онлайн-студія за участі освітян, науковців, працівників бібліотек південного регіону.

Модератори: КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» ХОР, Херсонська ОБД ім. Дніпрової Чайки.

«Бібліотека і мова у просторі та часі» Інфодайджест.

Модератор: Херсонська ОБЮ ім. Бориса Лавреньова.

«Поетична шафа». Святкове завершення фестивалю

Модератор: Альона Мовчан, письменниця, керівник літературно-драматичної частини Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім.М.Куліша.

Ми переконані, що Фестиваль зібрав справжніх українців, шанувальників рідного слова, знавців бездонної скарбниці нашого фольклору, української пісні.

Шануйте і любіть рідну мову, піклуйтеся про неї, захищайте, розкривайте для себе її велич й могутню силу. Збережіть її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!