Грані життя та творчості Юрія Голобородька

13 січня у святковій залі обласної бібліотеки для дітей ім. Дніпрової Чайки засяяли всі грані життя та творчості педагога, письменника, журналіста, творця Юрія Голобородька, якому 9 січня виповнилось би 90 років.

Грань перша – «Людина незвичайної долі». Цю грань було розкрито завдяки мемуарній повісті, яка щойно вийшла з друку і має назву «Дороги у грозах. Preludium». Під час презентації читачі змогли не тільки доторкнутись до першоджерела пам’ятi письменника, а ще дізнатися подробиці життя тавричан майже сторічної давнини. Нелегка доля головного героя, який пережив окупацію, арешт, важку працю у німецькому таборі Бірау. Але він вистояв, вижив, пройшов пів-Європи, яку визволяв від фашистів та повернувся у рідну домівку з Перемогою.

Звідки ж він брав сили? Мабуть, його корені були міцними, правильними. «Родинні витоки» - головне, що підтримувало. Своїми спогадами поділився брат Юрія - Олександр Голобородько.

Про яскравий педагогічний талант Юрія Костянтиновича розповів його учень Тихоненко Анатолій Тихонович, який став лікарем-хірургом.

Розкрила всі таємниці романтичної історії «Кохання на все життя» дружина Євдокія Петрівна.

 Письменника Юрія Голобородька сміливо можна назвати «Ювеліром слова», в чому переконав усіх Василь Загороднюк.

За наполегливу працю та своє полум’яне слово Юрію Голобородьку було присвоєно почесне звання «Заслужений журналіст України». Освітив цю грань творчості Анатолій Марущак.

Талант «Зразковий батько» підтвердили два успішних сини: Ярослав та Костянтин.

Письменник змальовував красу рідного краю і назавжди залишився «Зачарованим Таврією». «Він відчував кожне слово мовби на дотик, милувався лексичними перлами та дарував своїм читачам, як найкоштовніший дарунок». Про цю грань творчості письменника лунало вишукане слово Таїсії Щерби та вірші, які вона щойно написала та присвятила колезі по перу.

«Він у моїй пам’яті завжди». Так можуть сказати багато хто із його друзів, прихильників, учнів. Леонід Марченко довів, що Юрій Голобородько - «Людина, яку пам’ятають».

«Люблю життя – воно прекрасне!» - такий девіз по життю був у Юрія Костянтиновича. Весела та гостинна людина, він влаштовував свята з перевдяганнями та цілими виставами, у яких брали участь члени родини та друзі. Зикова Ізабелла Феофілівна, яка товаришує з родиною Голобородьків більше ніж півстоліття, згадала чимало таких сторінок.

Наприкінці заходу пролунав улюблений романс Юрія Голобородька «Гори, гори, моя звезда» у виконанні народного артиста України Харіса Ширінського.

У новорічну ніч здійснились заповітні мрії бібліотекарів – в подарунок отримали мемуарну повість Юрія Голобородька «Дороги у грозах. Preludium», яка поповнить фонди шкільних бібліотек.