Веселкові світи Дніпрової Чайки

1 листопада народилась українська письменниця, перекладачка, фольклористка, громадська діячка Дніпрова Чайка. Її ім’я вже 10 років з гордістю носить Херсонська обласна бібліотека для дітей. До цієї дати фахівці книгозбірні підготували літературний онлайн-бенефіс «Веселкові світи Дніпрової Чайки», на який запросили активних читачів бібліотеки – семикласників Херсонської гімназії № 6.

Головний бібліотекар, Вікторія Сломчинська, познайомила дітей із життям та творчістю талановитої письменниці крізь призму кольорів веселки.

Блакитний  колір – колір вірності мрії та надії. З цим кольором асоціюється дитинство.  З юних літ Люся (так  називали в дитинстві Людмилу Березіну) мріяла стати вчителькою. Ще до семи років маленька дівчинка «прочитала багато книжок батькових і почала складати деякі вірші». Майбутня письменниця вірила у своє творче покликання та була впевнена, що «виростуть у Дніпрової Чайки колись крильця – та ще які: паперові». 

Закінчивши Одеську гімназію, у 18 років  розпочала педагогічну діяльність. Цей період асоціюється з зеленим кольором, який у психології означає розум та нові знання.

Людмила Березіна спочатку працювала як приватна вчителька, пізніше - у сільських школах Херсонської губернії. У 1891 році  стала делегаткою вчительського з’їзду в Херсоні, на якому активно підтримала підсумкову ухвалу про «викладання в школі рідною мовою народу».

Дніпрова Чайка була делегаткою VI археологічно-етнографічного з’їзду, який відбувався в Одесі. Саме тут, на березі Чорного моря зустріла своє кохання – письменника Феофана Василевського, відомого в літературних колах як Софрон Круть. Цей період життя забарвлений червоним кольором, який символізує вогонь, пристрасть і кохання. Про свої почуття авторка написала: “кохання в серці сонечком засяяло”. Одружившись, пара переїхала до Херсона, де родина довгий час проживала у будинку № 12 на вулиці Гімназичній. Тут зростали діти: Оксана, Наталка та В’ячеслав. 

Херсонський період був надзвичайно плідним у творчості письменниці, тож він розцвічений жовтим кольором, який символізує радість, оригінальність, натхнення.  Дніпрова Чайка працювала в багатьох жанрах: добре відомі її казки, оповідання, нариси, поеми, балади, елегії, тощо.  Високу оцінку у критиків викликали поезії у прозі. Гімназисти не тільки познайомилися із цим жанром, а ще й прослухали вірш у прозі «Самоцвіти». Семикласники розшифрували ребус та дізнались, який жанр ще опанувала письменниця. Виявилось, що це «Лібретто». 

Креативний творчий дует - Микола Лисенко та Дніпрова Чайка разом створили три дитячі опери: «Коза-дереза», «Пан Коцький», «Весна-красна».

Останні роки життя письменниці минули на Київщині, у родині її старшої доньки Оксани. Як вшановується пам’ять про Дніпрову Чайку, ведуча заходу розповіла на тлі фіолетового кольору. У трьох містах є вулиці, які названо на честь письменниці. Національним банком України випущена ювілейна срібна монета номіналом 5 гривень - «Чайка Дніпрова», яка присвячена 150-річчю від дня народження української письменниці.

Окрилена Дніпровою Чайкою, розвивається та впевнено дивиться у майбутнє Херсонська обласна бібліотека для дітей, яка в наступному році буде святкувати 100-річний ювілей.