Таврійські акварелі у віршах

Коли мова заходить про Таврію, малу батьківщину багатьох з нас, уява малює безкраї степи, тихі ковилові хвилі, що розливаються аж до обрію, сонце, яке ніжно торкається золотих нив. Але ще більш яскраво ці образи постають у поетичних рядках, де кожне слово, наче мазок акварелі, кожен образ – відлуння душі рідного краю.

У творах херсонських поетів Таврія – це не просто географічна місцевість. Це символ степової свободи, сили і водночас ніжності. Їх вірші вчать нас бачити красу в простому: у криничній воді, у польовій волошці, у шелесті вітру, який шепоче над хлібним полем.

Доторкнутися до цієї краси та відчути її душевність, шляхом знайомства з віршами Миколи Братана, з нагоди ювілею талановитого художника слова, виявили бажання читачі-учні 2ТХО класу Херсонського Таврійського ліцею, котрі завітали до Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки на краєзнавчі читання.

На присутніх чекав огляд поетичних збірочок: «Слон на стадіоні», «Равлик на пляжі», «Пригоди живої природи», які поєднують в собі гумор і спостереження за навколишнім світом, навчають доброті та любові до природи, до людей. А веселі завдання та ігри, за їх змістом, дали можливість назавжди запам’ятати ім’я справжньої, відданої своєму краєві людини, чиї вірші – це глибока емоційність, філософія життя, тонке сприйняття простору та часу.