Безбар’єрність – це бачити людей серцем!

Цього тижня Україна вкотре відкрила двері до справжніх змін. 19 травня стартував Тиждень безбар’єрності. Це не просто чергова інформаційна кампанія чи гучний заголовок у стрічках новин. Це – заклик до кожного з нас: поглянути ширше, побачити глибше і діяти не тільки розумом, а й серцем. Слово «безбар’єрність» дедалі частіше звучить із вуст політиків, педагогів, громадських діячів. Але що воно означає насправді? Чи справді ми розуміємо, про що йдеться?

Роз’яснення цих питань за допомогою спецкурсу людяності, який склала Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки, з нетерпінням чекали читачі-учні 3-А класу Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №50 імені Романа Набєгова. Познайомившись з електронною версією «Довідника безбар’єрності», присутні відкрили для себе просту істину – всі ми різні, але рівні у своїй гідності. Людина на візку, мати з дитячим візочком, літній чоловік із тростиною, підліток із ментальними розладами – усі вони мають право жити звичайним життям як ми. Не просити дозволу, не випрошувати увагу, а просто бути і користуватися усіма благами суспільства.

На прикладах всесвітньо відомих людей з обмеженими можливостями, хлопчики та дівчатка зрозуміли, що людина з інвалідністю – це не вирок, вона теж може бути талановитою і досягти успіху в житті, головне залишатися людиною. А як це зробити малюків навчили «Золоті правила людяності».

Висновком спецкурсу стало твердження – справжня безбар’єрність – це коли людині не треба боротися за те, що має бути доступним за замовчуванням. Це коли всі мають однакові шанси навчатися, працювати, подорожувати, розвиватися. Коли освіта, культура, інформація – відкриті для кожного без винятків. Безбар’єрність – це жити повноцінним життям!