Ксенія Макаревич: «Не бійтесь змінювати своє життя»

23 жовтня у залі  Херсонської обласної бібліотеки для дітей відбулась арт-зустріч з головним редактором культурного журналу Potemkin City 34-річною Ксенією Макаревич.

Модератор зустрічі головний бібліотекар відділу мистецтв Ірина Ковач презентувала присутнім студентам ХДУ виставку періодичних видань, які можна почитати в бібліотеці і запропонувала самим створити живий журнал, темою якого стала особистість -  Ксенія Макаревич.

-          Правильні дівчата добре навчаються в школі, носять простий, але зі смаком одяг, правильно поводяться. Ксенія, а яка Ви? Ви правильна дівчина, чи шлях до успіху не завжди має відношення до правильності?

-          Я встигала все: і підмовити клас піти з уроку і закінчити школу з медаллю. І хоча оцінки у мене були гарні, поведінка найчастіше була задовільною. Мені завжди було тісно в рамках учбової системи. Саме тому згодом я пішла з університету, хоча викладала Зоологію безхребетних, Екологію, Валеологію. За фахом я біолог і захистила дисертацію «Мірмікофауна урбанізованих територій Півдня України», спостерігала і вивчала мурашок. Вони досить цікаві розумні створіння.

-          Хто ваші батьки?

-          Моя мама за професією бухгалтер. Мені ніколи не подобалась така одноманітна робота. Я не розуміла, як у неї цифра до цифри сходяться дебет і кредит? А тато був фермером. Я з дитинства знала, що таке сільська робота, допомагала по господарству. У мене теплі спогади про дитинство. Я любила бабусині пиріжки і пила козине молоко.

-          У вас є хобі?

-          Я нічого не збираю і не колекціоную. Мені незрозуміло, як можна труситись над марками чи іншими речами. Люблю відпочивати, найкраще для мене залишитись наодинці зі своїми думками, розслабитись. Не боюсь самотності, вважаю, що жінці корисно залишатись у такій спокійній атмосфері. Люблю поспати, бо можу працювати до першої години ночі.

-          Є така думка, що головний редактор здібний кілька справ робити одночасно, він зібраний та організований, завжди знає чого хоче і як цього досягнути. Розкажіть нам про свою роботу? Ви і є такою людиною?

-          Я можу бути різною. Але під цей опис, який ви дали, більше підходить наш фотограф Ігор Сердюк, він організованіший. Я прислухаюсь до його порад та зауважень.  Під час випуску журналу у нас демократична атмосфера, яка більше нагадує студентську компанію. У нас журнал рекламно-розважальний, ми хочемо писати про місто, про те, які цікаві люди у нас живуть, ми не пишемо про політику. Вважаю, що чим більше ми будемо говорити про позитив, тим більше доброго буде в нашому оточенні. Я не розумію сучасних новин, де постійно робиться акцент на негативних подіях. Хіба в країні не відбувається розвитку? Хіба не відкриваються школи, клуби, творчі майстерні?

-          Що вас найчастіше смішить?

-          Найчастіше мене смішить мій 9-річний син Діма. Але конкретних ситуацій відразу я не згадаю. Скажу, що мене дивує поняття моди. Розумію, коли стильно. Не можу збагнути дівчат, які наприклад носять брюки з низькою талією, яка їм не підходить. Я ніколи не одягну те, що мені не личить.

-          У Вас є улюблені цитати чи поради?

-          Так, з «Аліси в країні чудес» Льюїса Керрола: «Я знаю ким я була сьогодні вранці, коли прокинулась, але з того часу я вже кілька разів змінилась» і ще одна, коли потрібно подолати труднощі з книги «Унесені вітром» Маргарет Мітчел: «Я подумаю про це завтра». А ще мені подобається фраза «Не бійтесь щось змінювати в своєму житті». Нещодавно у Херсон приїжджав співак Кузьма Скрябін. Спілкуючись з ним в одному з клубів, я його запитала: «Кузьма, як тобі вдається бути таким розважливим, несерйозним і заробляти  такі серйозні гроші?» Він відповів, що йому просто повезло познайомитись з відомим музичним продюсером Володимиром Бебешко. Коли той запропонував Кузьмі продюсування, він не побоявся змінити професію, бо за освітою Кузьма стоматолог.

-          Чи є у Вас особистий рецепт успіху?

-          У мене є три правила, яким я слідую: 1 – прислухатись до себе. 2 – не боятись змінювати те, що  не влаштовує, 3 – прислухатись до оточуючих.

Ірина Ковач запропонувала  студентам задавати питання і вони отримали від Ксенії Макаревич осінній номер журналу Potemkin City.

-          Яку останню книгу ви прочитали?

-          Мені подобається читати про реальні речі. Остання книга, поради якої я використовую в роботі – книга Джона  Вона Ейкена «Бізнес без меж».

-          Як ваші батьки відреагували на зміну діяльності?

-          Мама була незадоволена, коли я пішла з викладацької посади з університету. Батько, мабуть, мене розумів. Не можна жити для батьків, не можна жити для дитини. Потрібно жити своїм життям, заради своїх мрій та очікувань і допомагати іншим.

На зустрічі побувала

Оксана Гунько