Невидимі герої. Історичний діалог

13 березня 1944 року Херсон було звільнено від німецької окупації – дата, яка назавжди залишилася в історії нашого міста як символ мужності та незламності. Саме до цієї важливої події був присвячений історичний діалог, проведений фахівцями Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки для учнів 6-7-х класів Херсонського Таврійського ліцею, під назвою «Невидимі герої: тоді й тепер». Мета заходу – показати учням, що героїзм не завжди видно на перший погляд, а справжній внесок у визволення рідної землі можуть робити навіть зовсім молоді люди.

Учасники заходу дізналися про партизанські загони, які діяли в Херсонській області під час Другої світової війни. Партизани ризикували життям, проводили диверсії, передавали важливі повідомлення і допомагали армії визволяти місто. Хлопці і дівчата того часу часто працювали як зв’язкові, поширювали підпільні листівки і збирали інформацію про пересування окупантів, залишаючись майже непоміченими.

Важливу роль відігравали також підпільні організації, які діяли серед мирного населення. Їхні учасники створювали мережі зв’язкових, розповсюджували листівки та координували дії партизанів. Завдяки цій організованості багато звичайних людей змогли долучитися до боротьби, залишаючись невидимими для ворога, але дуже важливими для визволення міста.

Учні активно брали участь у інтерактивній частині заходу – вікторині “Знайди спільне”, де порівнювали дії невидимих героїв тоді і сьогодні. Відзначали, що навіть у сучасній війні мешканці Херсонщини виконували подібні завдання: передавали координати, підтримували українських військових і поширювали правдиву інформацію, залишаючись непомітними для ворога.

Херсон має дві важливі сторінки історії – визволення від нацистської окупації у 1944 році та боротьбу за свободу від російської окупації у 2022-му. У обох випадках були невидимі герої, які діяли тихо, але мужньо, ризикуючи життям заради рідного міста і своєї свободи. Саме завдяки їхній відвазі і відповідальності Херсон вистояв, а пам’ять про них надихає нове покоління бути сміливими, патріотичними і небайдужими до долі своєї землі.

Нехай історія невидимих героїв нагадує нам, що справжня сміливість часто тихо і непомітно робить великий внесок у спільну справу. Кожен може допомагати своєму місту, своїй країні – навіть маленьким вчинком, щодня. Будьте уважні до людей поруч, підтримуйте один одного і пам’ятайте: навіть маленькі дії роблять світ кращим.

Стежками звільнення. Краєзнавчий маршрут

13 березня для херсонців – це не просто дата в календарі, а символ свободи й відродження. Саме цього дня у 1944 році місто було звільнене від нацистських окупантів, і ця подія назавжди залишилася в історії як переломний момент, що подарував людям надію на вільне майбутнє та можливість жити без страху.

Щоб вшанувати визволителів Херсона та віддати данину пам’яті всім херсонцям, які постраждали у Другій світовій війні, працівники читальної зали Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки провели для школярів 7-А класу Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №50 імені Романа Набєгова Херсонської міської ради захід «Стежками визволення» у форматі краєзнавчого маршруту. Це була не просто патріотично-пізнавальна зустріч, а справжня подорож у минуле, яка нагадала юним слухачам про героїзм та самопожертву тих, хто наближав перемогу у Другій світовій війні: військових, підпільників і навіть зовсім юних хлопців і дівчат.

Бібліотекарка розповіла про ключові події від 22 червня 1941 року до 13 березня 1944-го, пояснивши їхнє значення для міста та його мешканців. Учні побачили унікальні матеріали: світлини, документальні кадри, малюнки юного художника та очевидця подій Дмитра Попенка, які були створені ним під час окупації, а також уривки зі спогадів людей, які жили в тих умовах або брали участь у визволенні міста. Особливу увагу було приділено хронології боїв та постатям героїв – Іллі Кулику, Миколі Субботі, Тамарі Воскобойниковій, хлопцям з Карантинного, а також воїнам 49-ої Гвардійської та 295-ої Стрілецької дивізій.

Через історії простих херсонців школярі дізналися про суворі будні окупаційного режиму: комендантську годину, шибеницю на центральній вулиці, гетто для євреїв, примусову мобілізацію молоді до Німеччини, заборону слухати радіо, існування таборів для військовополонених тощо. Ці факти допомогли зрозуміти, наскільки важкою була боротьба за виживання і наскільки цінною стала свобода після визволення.

Важливою частиною заходу стала віртуальна екскурсія пам’ятниками слави Херсонщини. Монументи, встановлені на місцях боїв та поховань, нагадали про подвиги предків, які віддали життя за мир і розвиток рідного краю. Для молодого покоління це своєрідні дороговкази, що формують відчуття причетності до історії рідного народу.

Захід став нагадуванням про те, що Херсон завжди пам’ятає своїх героїв. Дата 13 березня символізує незламність міста та його людей, а також дає надію на майбутню перемогу у сучасній війні. Пам’ять про визволення стає джерелом сили й віри, що навіть найважчі часи можна подолати, якщо в прагненні свободи єднатися і діяти.

Крилаті вісники березневого тепла

Передчуття весняного оновлення завжди приносить у дитячий світ особливу атмосферу надії та пізнавальної активності. Саме тому фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки організували для наймолодших вихованців студії «Бібліомалята» у безпечному просторі міста Херсон пізнавально-ігрову зустріч, присвячену прильоту пернатих вісників. Захід базувався на поєднанні екологічного виховання з елементами логічного мислення та арт-терапії, що є критично важливим для підтримки емоційного стану малюків у нинішніх складних умовах.

Програма розпочалася з інтерактивного знайомства з перелітними мандрівниками, де особлива увага приділялася візуальному та слуховому сприйняттю. Ефективний методичний прийом, дидактична гра «Якої пташки не стало?», дозволив не лише закріпити назви крилатих друзів, а й потренувати зорову пам’ять та концентрацію уваги дошкільнят.

Логічним продовженням стала бесіда про відповідальне ставлення до природи, під час якої малюки дізналися про нагальну потребу кожного птаха у затишній оселі після тривалого перельоту. Для реалізації цього завдання було використано метод конструктивного моделювання – юні архітектори власноруч «зводили» шпаківні з геометричних фігур. Така вправа сприяє розвитку аналітичних здібностей, допомагаючи співвідносити складні об’єкти з простими формами.

Динамічна пауза у форматі рухливої гри «Пташки і кіт» забезпечила необхідне фізичне розвантаження та розвиток реакції, після чого учасники перейшли до художньо-естетичного етапу.

Творча робота «Ластівка несе квіточку весни» гармонійно поєднала класичне ліплення з інноваційною методикою нетрадиційного малювання. Використання пластиліну стимулювало дрібну моторику та тактильну чутливість, а створення суцвіть за допомогою надрізаних коктейльних трубочок (техніка штампування підручними засобами) відкрило нові обрії для самовираження. Застосований прийом дозволяє кожному, незалежно від рівня художніх навичок, отримати естетично привабливий результат у формі яскравих зірчастих пелюсток, що значно підвищує впевненість у власних силах.

Такі комплексні заняття не лише збагачують знання про довкілля, а й стають надійним інструментом психоемоційної підтримки через поєднання гри та творчості. Завдяки впровадженню ігрових практик, бібліотекарі створюють простір успіху, де кожна дитина відчуває реальне наближення весни та власну причетність до відродження природи.

Митці слова і пензля: Шевченківські лауреати краю. Краєзнавча галерея

9 березня 2026 року відбулася 65-та церемонія вручення Національної премії України імені Тараса Шевченка – найвищої державної нагороди України у сфері культури, яка була заснована у 1961 році. Першими лауреатами Шевченківської премії у 1962 році були троє митців – Олесь Гончар, Павло Тичина та Платон Майборода. Нині Шевченківська премія є знаком духовної опори, а творчість її лауреатів – доказом того, що українська культура витримує будь-які випробування і продовжує надихати українців.

Вшановуючи цьогорічних лауреатів із різних куточків України, варто згадати митців Херсонщини – Шевченківських лауреатів краю. Щоб віддати їм пошану, працівники сектору абонементу провели для студентів Херсонського фахового коледжу культури та мистецтв захід «Митці слова і пензля: Шевченківські лауреати краю» у форматі краєзнавчої галереї, під час якого здобувачі освіти довідалися про те, що Херсонщина подарувала Україні цілу плеяду митців – десять уродженців краю стали лауреатами Національної премії України імені Тараса Шевченка.

На початку зустрічі студенти ознайомилися з історією створення премії та її значенням для розвитку української культури та мистецтва. Нині Шевченківська премія покликана нагородити митців України у 13 номінаціях, серед яких: «Проза», «Поезія», «Літературознавство та мистецтвознавство», «Публіцистика та журналістика», «Музичне мистецтво», «Театральне мистецтво», «Кіномистецтво», «Фотомистецтво» та інші. Було підкреслено, що відзнака носить ім’я великого Кобзаря й символізує визнання найвищих творчих досягнень наших співвітчизників.

Далі особливу увагу було приділено митцям, чиє життя та творчість пов’язані з нашим краєм. Першим перед нами постав майстер реалістичного живопису Олексій Шовкуненко, полотна якого передають красу української природи, а портрети увічнюють обличчя видатних людей. Далі мова йшла про Поліну Куманченко, акторку театру й кіно, яка створила на сцені та екрані яскраві образи українок.

Особливу увагу ми звернули на постать Дмитра Міщенка – автора історичних романів і творів про сучасність, книги якого відзначаються глибоким знанням історії та майстерністю художнього слова.

Потім перед нами постали майстри вітчизняної кінематографії та їхні визначні кінострічки: режисер і актор світового масштабу Сергій Бондарчук, фільми якого принесли йому вітчизняне та міжнародне визнання. У своїй творчості він поєднував глибину літературного першоджерела з кінематографічною майстерністю. А завершальною стала розповідь про Романа Бондарчука – сучасного кінорежисера, автора документальних та ігрових стрічок, що розкривають життя українців у нових реаліях.

Наприкінці заходу учасники взяли участь у вікторинах, що допомогли закріпити отримані знання. Інтерактивна форма сприяла активності та зацікавленості студентів, перетворивши зустріч на живий діалог із культурою.

Детективи-квітникарі: таємниця зниклих пелюсток

У безпечному просторі UNICEF у місті Херсон фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки організували для юних читачів тематичний квест «Детективи-квітникарі: таємниця зниклих пелюсток». Інтерактивний захід поєднав елементи гри, дослідження природи та творчої діяльності, створивши для дітей атмосферу справжньої пригоди.

Зустріч розпочалася з театралізованого вступу, що одразу занурив учасників у сюжет квесту. Замість звичайного привітання бібліотекар звернувся до дітей із таємничим повідомленням: на квітковій галявині сталася біда – підступний Вітерець-Пустун розвіяв пелюстки Чарівної Квітки. Саме тому юних читачів було запрошено долучитися до розслідування та допомогти відновити красу квітника.

Після урочистого оголошення набору до команди «Детективів-квітникарів» діти отримали символічне «спецспорядження» та вирушили виконувати завдання на тематичних станціях. Кожна локація передбачала окреме випробування, спрямоване на розвиток уваги, логічного мислення та спостережливості.

На станції «Фоторобот квітки» учасники складали розрізані зображення, відтворюючи вигляд зниклої рослини. Під час завдання «Допит комах» діти відгадували загадки, які «підготували» мешканці саду – бджілки та сонечка. На локації «Сліди злочинця» юні детективи за допомогою луп досліджували сліди, що їх залишив Вітерець-Пустун, тренуючи уважність і вміння помічати деталі.

Не менш захопливою стала «Лабораторія ароматів», де учасники намагалися впізнати квіти за їхнім запахом, розвиваючи сенсорне сприйняття. А під час станції «Музичний нектар» діти виконували веселий танцювальний ритуал, що додав енергії та підтримав командний настрій.

Кульмінацією квесту став момент порятунку Чарівної Квітки. Зібравши всі знайдені пелюстки, діти повернули їх до серцевини, і символічна квітка знову «ожила». Цей момент викликав у малечі щирі емоції радості та відчуття спільної перемоги.

На завершення зустрічі відбувся творчий майстер-клас. Діти виготовили власні квіти з кольорового паперу – яскраві символи їхньої сміливості, уважності та любові до природи.

Інтерактивний квест продемонстрував ефективність ігрових методів у бібліотечній роботі з дітьми. Поєднання театралізації, логічних завдань, сенсорних вправ і творчості допомогло не лише створити захопливу атмосферу пригоди, а й сприяло розвитку пізнавального інтересу до світу природи та навколишнього середовища.