Магічне коло, що приносить радість

З наближенням зимових свят у повітрі дедалі відчутнішими стають очікування дива, тепла й щирих емоцій. Саме в такій атмосфері фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки запросили маленьких херсонців на особливу творчу зустріч. У затишному дитячому просторі, створеному за підтримки UNICEF, відбувся майстер-клас зі створення святкового декору «Магічне коло, що приносить радість».

Для дітей коло – не просто геометрична форма, а образ єдності, завершеності та дружби. Ця ідея стала основою заняття, під час якого учасники створювали різдвяний «Віночок радості» – символ домашнього затишку й світлого настрою.

Початок заходу був особливо зворушливим. Під час ритуалу «Зарядка магічного кола» діти взялися за руки, утворивши живе коло, та передавали одне одному посмішки й добрі слова. Бібліотекарі пояснили малечі, що зовсім скоро кожен із них створить власне паперове коло, здатне зберегти цю теплу енергію й перенести її у свій дім. Адже святковий віночок на дверях – це знак того, що радість починається вже з порогу.

Щоб налаштуватися на творчу хвилю, діти долучилися до веселих ігор та конкурсів. Рухливі вправи допомогли розслабитися, а завдання на уважність і фантазію наповнили простір сміхом та передсвятковим азартом.

Під час практичної частини заняття дошкільнята зосереджено працювали над створенням своїх віночків. Із картонних основ і зелених паперових смужок крок за кроком народжувався святковий декор. Особливе значення мали деталі, адже кожен елемент ніс у собі тепле побажання: червона ягідка символізувала здоров’я, золота зірочка – здійснення мрій, блискітки – яскраві миті життя, а пишний бант у центрі уособлював любов і міцні родинні зв’язки.

Завершення майстер-класу перетворилося на справжнє таїнство. Коли роботи були готові, діти притискали свої віночки до серця, тихенько промовляли чарівні слова та «оживляли» вироби теплом свого подиху, передаючи їм доброту й щирі почуття.

Такі творчі зустрічі не лише розвивають дрібну моторику та художній смак, а й допомагають дітям усвідомити: радість можна створювати власноруч. Відтепер «Магічні кола», наповнені дитячою любов’ю, прикрашатимуть оселі херсонців або стануть особливими подарунками для рідних, нагадуючи, що справжнє диво народжується там, де є тепло, турбота і спільна творчість.

Зимова магія Херсонщини: народні традиції та святкові обряди

Фахівці відділу обслуговування юнацтва та молоді Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки провели для учнів 7-8 класів Херсонського ліцею №6 Херсонської міської ради захопливу краєзнавчу гутірку «Зимова магія Херсонщини: народні традиції та святкові обряди».

Під час заходу ліцеїсти поринула у світ народних звичаїв нашого краю та дізналася, як формувалися унікальні зимові обряди півдня України. Особливу увагу привернула історична довідка: Херсонщина здавна була прихистком волелюбних і працьовитих селян, які втікали «у степи», шукаючи свободи та кращої долі. Саме ця історична особливість вплинула на характер місцевого населення та створила неповторний культурний фон регіону.

Учні дізнались багато цікавих фактів про святкування Різдва на Херсонщині. Зокрема, що дідуха на півдні робили не лише з традиційного жита та пшениці, а й із кукурудзяного листя, сухоцвітів та рису – культур, притаманних степовому регіону. В деяких селах Херсонщини навіть гарбуз називали дідухом, адже він мав символічне значення достатку та родючості.

Не менш цікавою для школярів стала інформація про традиційні різдвяні страви Херсонщини. Поруч із пшеничною кутею готували й рисову, а через близькість до Чорного моря важливе місце на святковому столі займала риба. Печена риба з травами та спеціями була однією з обов’язкових страв різдвяного меню у багатьох родинах.

Окрему увагу приділили і місцевим обрядам, зокрема традиції «Повітряний світ» та звичаю називати прикрашену дерев’яну гілку «весільною». Присутні також почули про народні ворожіння, які в давнину були невід’ємним атрибутом зимового святкового циклу.

Також бібліотекарі представили добірку книжок етнографа Василя Скуратівського, що розкривають багатство зимових свят українців – як Херсонщини, так і всієї країни.

Захід став чудовою нагодою для молоді доторкнутися до традицій свого краю та відчути справжню зимову магію, яка живе в народних звичаях та обрядовості Херсонщини.

Дідух традицій і світла

Напередодні світлого свята Різдва Христового, коли в оселях панує особлива тиша, а повітря наповнюється очікуванням дива, відділ естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки спільно з ГО «Корабельна районна організація Товариства Червоного Хреста України» створили для дітей та їхніх батьків теплу й пізнавальну подію – етно-майстерню «Дідух традицій і світла».

Захід розпочався з розповіді бібліотекаря про один із найдавніших і найглибших символів українського Різдва – Дідух. Діти дізналися, що Дідух уособлює рід, врожай і зв’язок поколінь, а його назва походить від слова «дід», адже він символізує предків, які оберігають родину. Його виготовляють із пшениці, жита, ячменю чи інших колосків, зібраних після врожаю, і ставлять у хаті на почесному місці, запрошуючи духів пращурів до різдвяного столу та просячи добробуту на прийдешній рік.

Через цю розповідь учасники заходу відчули, що Дідух – це не просто святкова прикраса, а жива пам’ять про землю, працю і родинні корені, оберіг, який нагадує про єдність минулого, теперішнього й майбутнього.

Щоб зробити знайомство з традицією ще цікавішим, бібліотекар запропонував дітям інтерактивну гру «Що заховано в Дідуху?». Маленькі учасники із захопленням розгадували, з яких складників він складається та яке значення має кожен елемент: колосся як символ врожаю, зерно – початку нового життя, перев’язь – єдності родини. Гра перетворила пізнання на справжню пригоду й викликала жвавий інтерес та активне обговорення.

Після цього на дітей чекала рухлива пауза – гра «Правда чи міф?». Представник книгозбірні зачитував твердження, а діти відповідали «так» або «ні», визначаючи, де правда, а де вигадка. Така форма не лише додала руху й веселого настрою, а й допомогла краще закріпити нові знання про різдвяні традиції.

Найочікуванішою та найтеплішою частиною заходу стала етно-майстерня, де діти разом із батьками створювали власні Дідухи. Із кольорового паперу вони виготовляли колоски пшениці, вкладали у свою роботу старання, фантазію та добрі побажання. Кожен створений Дідух став маленьким символом родинного тепла, миру й надії, а спільна творчість об’єднала дорослих і дітей у щирому передріздвяному настрої.

Етно-майстерня «Дідух традицій і світла» стала не лише пізнавальним заходом, а й простором живого спілкування, де традиції оживали через гру, слово й творчість. Саме в такі миті народжується справжнє відчуття свята – коли знання поєднуються з емоціями, а різдвяне світло оселяється в серцях.

Смак і традиції Різдва

У безпечному просторі Херсона знову було по-справжньому тихо і тепло. Не тому, що не лунали голоси – навпаки, тут звучав дитячий сміх, щирі розмови, запах різдвяних пряників і відчуття родинного затишку, якого сьогодні так потребує кожна сім’я. Цього разу фахівці бібліотеки запросили дітей разом із батьками на особливу зустріч – різдвяну бібліокухню «Смак і традиції Різдва». Це був не просто захід, а жива розмова поколінь, де книга, традиція і родина з’єдналися в одне ціле.

Діти разом із дорослими пекли та прикрашали різдвяні пряники, вкладали у них свої мрії, побажання й тепло сердець. За столом звучали спогади про Різдво в родині, про сімейні традиції, які передаються з року в рік, про прості речі, що насправді мають найбільшу цінність – бути разом.

Особливе місце цього дня посіла книга. Різдвяні історії, прочитані вголос, стали приводом для щирих роздумів і тихих розмов між дітьми та батьками. У цих історіях кожен знаходив щось своє: підтримку, надію, віру в добро.

Зустріч була дуже чутливою і камерною. Тут не поспішали, не квапили слів і не боялися тиші. Саме в такій атмосфері народжується довіра – до простору, до людей поруч, до самого життя.

Фахівці бібліотеки вкотре довели: бібліотека сьогодні – це не лише про книги. Це про підтримку, безпеку, турботу і спільноту, де кожен може відчути себе почутим і потрібним.

Безпечний простір Херсона продовжує жити, наповнюватися сенсами й світлом навіть у непрості часи. Бо там, де є слово, родина і тепло людських рук – там завжди є надія.

За лаштунками слова Світлани Вертоли. Літературний лабіринт

У рамках літературного проєкту «Зустрічі без прощань» співробітники читальної зали Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки провели останню в цьому році атмосферну онлайн-зустріч із сучасною українською письменницею Світланою Вертолою. Подія мала назву «За лаштунками слова Світлани Вертоли. Літературний лабіринт» і стала справжнім зануренням у творчу майстерню авторки.

Формат онлайн дозволив долучитися до заходу учасникам із різних навчальних заходів. Здобувачі освіти із Херсонського ліцею №6 Херсонської міської ради та Херсонської гімназії №16 із вивченням мов національних меншин Херсонської міської ради мали змогу не лише слухати, а й ставити запитання, ділитися власними думками та відчуттями. Це створило ефект живого діалогу, де кожен міг відчути себе частиною літературної спільноти.

Школярі довідалися про творчий шлях письменниці: від перших спроб пера до видання популярних романів, дізналися, як народжуються сюжети, які внутрішні пошуки та сумніви супроводжують авторку, а також зазирнули за лаштунки слова Світлани Вертоли і дізналися про секрети роботи над текстом, роль емоцій та спогадів у створенні художнього світу.

Книги Світлани Вертоли для підлітків вирізняються щирістю, емоційною глибиною та близькістю до юного читача. Її твори, зокрема «Лавандові цілунки», «Юна. Війна», «Лель» та інші відкривають перед молодими читачами світ дружби, першого кохання, пошуку себе й складних життєвих виборів. Авторка пише доступною мовою, але водночас торкається серйозних тем – сімейних цінностей, дорослішання, внутрішніх переживань. Завдяки цьому її книги стають не лише захопливим читанням, а й підтримкою для підлітків, які шукають відповіді на власні питання.

Зустріч стала не лише розмовою про літературу, а й нагадуванням про силу слова, яке здатне підтримати, надихнути й об’єднати. Багато слухачів відзначили щирість письменниці та її готовність ділитися особистими історіями, що робить її книги ще ближчими до читача.

Проєкт «Зустрічі без прощань» – це простір, де література стає мостом між людьми, а онлайн-формат дозволяє долати відстані й відкривати нові обрії для спілкування авторів і читачів. Зустріч зі Світланою Вертолою вкотре підтвердила: справжня література живе там, де є діалог і взаємне відкриття.