Казкова симфонія образів

Казкова симфонія образів – це не просто гучна назва. Вона підкреслює головну ідею зустрічі: поєднати музику, малюнок і книжкову ілюстрацію так, щоб діти змогли побачити звук, почути колір і зрозуміти, як по-різному народжується образ героя. У музично-образотворчому міксі, який фахівці естетичного відділу Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки провели у безпечному просторі UNICEF м. Херсон, кожен елемент програми працював на спільну мету – навчити читачів уважно слухати, порівнювати й сміливо творити.

Початок зустрічі одразу налаштував дітей на сприйняття музики через гру «Ритмічні малюнки». Потім слухали класичні твори: легку й рухливу атмосферу «Танку ельфів» Едварда Гріга, тривожні мотиви «Баби Яги» Інеси Павлик та казкову інтонацію твору Віктора Косенка. Музика ставала своєрідною підказкою, дозволяючи уявити, хто міг би приховуватися за цими настроями та звучанням.

Згодом увага малечі природно змістилася до світу книжкових образів. Розглядаючи ілюстрації Валентини Мельниченко, Олександра Кошеля та Катерини Штанко, вони переконалися, що один і той самий герой «Івасика-Телесика» може виглядати зовсім по-різному, залежно від художнього бачення. Це зіставлення дало змогу відчути, як змінюється образ, коли його створює не звук, а олівець чи пензель.

Саме така різноманітність стала поштовхом до власної творчості. Діти уявляли персонажів, які найточніше відповідають характеру почутої музики, і передавали їх риси у малюнку. Кожна робота вийшла унікальною, бо народжувалася з індивідуального відчуття мелодії й побачених ілюстрацій.

У процесі роботи ставало зрозуміло, як гармонійно поєднуються музичні враження з книжковими й образотворчими. Такий формат допомагає розвивати слухову увагу, уяву, спостережливість та емоційну чутливість. І головне – відкриває шлях до творчості, де кожен образ має право на власне звучання і власний колір.

Дивосвіт Поліни Райко. Арт-рефлексія

Наприкінці листопада відбулася третя зустріч п’ятикласників Херсонської гімназії №3 Херсонської міської ради із головною бібліотекаркою Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки в рамках 4-місячного проєкту «Вартові ментального здоров’я. Літературно-мистецький млинок», в якому кожне крило вітряка символізує собою певний вид мистецтва і містить відповідні до нього арт-терапевтичні завдання та книжкові рекомендації.

Третє крило млинка було присвячене арт-рефлексії творчості Поліни Райко – художниці з м. Олешки, що на Херсонщині. Разом з ведучою заходу школярі занурились у світ наївного мистецтва, що, хоч і народилося з суму та самотності мисткині, однак перетворилося на яскравий прояв української ідентичності. Її розписаний будинок в Олешках став своєрідним храмом пам’яті, де кожен образ – це відбиток пережитих трагедій та внутрішнього пошуку краси.

Цей будинок став символом єдності митців рідного краю, які багато років здійснювали до нього культурне «паломництво». А сьогодні, після підтоплення будинку, херсонці прагнуть не лише зберегти унікальний мистецький стиль Поліни Райко, а й переосмислити його в сучасному контексті, надихаючи нові покоління митців на терапевтичну творчість.

Надихнувшись творчістю мисткині та її послідовників, звернувши увагу на композицію, кольори і форму їхніх автентичних витворів, п’ятикласники намалювали власну фантазійну тварину на ялинкових прикрасах і таким чином виразили себе, свої вподобання і зашифрували у них власні побажання на наступний рік.

Мистецтво буває різним

Показати першокласникам, наскільки багатогранним може бути мистецтво, фахівці естетичного відділу Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки вирішили на пізнавальній зустрічі, куди запросили учнів Херсонської спеціалізованої школи І–ІІІ ступенів №54 з поглибленим вивченням іноземних мов.

На початку заходу школярам запропонували невимушений старт – ігровий момент «Будинок мистецтва». Такий прийом одразу допоміг зрозуміти, що мистецтво не обмежується лише малюнками чи музикою, а живе в кожній дрібниці, створеній людиною з уявою.

Діти знайомилися з музичним мистецтвом: прислухалися до темпу, намагалися відчути настрій мелодій та зрозуміти, як музика може «малювати» настрій без слів. Скульптура відкрилася як мистецтво, що живе у просторі, де матеріал раптом перетворюється на персонажа чи історію. А світ мультиплікації нагадав, що навіть кілька простих кадрів здатні оживити вигаданих героїв і створити цілу казку.

Під час знайомства з образотворчим мистецтвом школярі відкривали для себе жанри живопису: натюрморт, портрет і пейзаж. Окремою сторінкою стала «галерея чудернацьких картин» Жуана Міро. Його роботи, на перший погляд прості й химерні, викликали зацікавленість. Малеча розглядала вигнуті лінії, яскраві плями, смішні фігури й намагалася вгадати, що саме художник хотів сказати. І було особливо приємно спостерігати, як перші власні інтерпретації народжувалися прямо під час споглядання: хтось бачив у роботах Міро зорі, а хтось – казкових чи вигаданих істот.

У цьому знайомстві з мистецтвом головним стало не запам’ятати терміни, а відчути: кожен вид творчості говорить по-своєму. І якщо дитина дозволяє собі слухати, дивитися й ставити питання, то мистецтво обов’язково відповість щиро, просто й по-дитячому мудро.

Бібліокухня: читаємо і смакуємо

Читання завжди було одним із найцінніших способів пізнати світ, відчути різноманітність людських переживань і спробувати себе у ролі мандрівника, друга, героя чи спостерігача. Книга вчить не лише знати – вона вчить відчувати. І саме тому сьогодні так важливо створювати для дітей атмосферу, у якій читання стає не обов’язком, а справжнім задоволенням, теплим і ароматним, як чашка чаю в осінній день.

Саме з цією метою фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки підготували захід у незвичайному форматі – літературна дегустація «Бібліокухня: читаємо і смакуємо». Де книга перетворюється на страву, а читання – на процес, який хочеться смакувати повільно, уважно, вдумливо. Ця форма роботи дозволяє не просто познайомитися з твором, а прожити його, відчути ритм, емоцію, атмосферу, ніби скуштувати невидимий, але дуже виразний кулінарний аромат кожної сторінки.

Учасники опинилися у справжній бібліотечній «кухні», де кожен текст має свій смак, характер і настрій. Діти відгадували літературні «інгредієнти», визначали «аромат» уривків, створювали власні міні-історії, додаючи до них краплинку гумору, дрібку пригод чи ложечку доброти. Ці творчі вправи стали чудовим способом показати, що література оживає саме тоді, коли ми дозволяємо їй торкнутися нашої уяви та емоцій.

Особливо теплою атмосферою запам’яталася частина заходу, коли діти дегустували не лише книжкові сюжети, а й справжній чай. Сидячи за спільним столом, вони розглядали книги, обирали ті, що пахли для них найцікавіше, і обговорювали свої враження так щиро, ніби ділилися улюбленим рецептом. Саме в такі моменти народжується справжня любов до читання – тоді, коли книга стає красивим, затишним і смачним відкриттям.

Завершилася літературна дегустація створенням спільного плаката «Наше літературне меню дня», на якому діти залишили свої враження про обрані книги. Усі ці маленькі нотатки – не просто прикраса, а доказ того, що читання може бути сучасним, захопливим і дуже смачним заняттям.

Фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки вкотре довели, що книга здатна дивувати, надихати й дарувати емоції, якщо дати їй трішки уваги та створити простір, у якому читання перетворюється на справжнє мистецтво.

Гав-мяу читання – веселе навчання! Книжкова прогулянка

Всесвітній день домашніх тварин щороку відзначається 30 листопада. Свято покликане нагадати, що домашня тварина – не іграшка або розвага, а живий друг, якого необхідно любити, про якого необхідно піклуватися. Напередодні Всесвітнього дня домашніх тварин юні читачі 4-А класу Херсонського ліцею №52 «Перспектива» Херсонської міської ради разом із співробітниками молодшого відділу Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки вирушили в захопливу книжкову прогулянку «Гав-мяу читання – веселе навчання!». Це була не просто мандрівка, а справжня пригода у світі тварин, сповнена відкриттів, загадок і літературних сюрпризів.

Щойно ми ступили на стежки нашого «книжкового парку», як до нас почали «підбігати» домашні улюбленці – веселі персонажі з книг. Вони розповідали про свято, яке об’єднує всіх власників і любителів тварин. Читачі дізнавалися, як піклуватися про братів наших менших, чому важливо відповідально ставитися до тварин та як вони допомагають нам у повсякденному житті.

На кожній книжковій «лавці-зупинці» на учасників чекали цікаві завдання. Читачі розгадували хитрі загадки, знайомилися з маловідомими фактами про котів, собак, гризунів та інших домашніх друзів, дізнавалися історії появи деяких улюбленців у літературі. Наша мандрівка привела до бібліотеки, де на нас чекав особливий гість – кіт-детектив Кіт да Вінчі, герой книги Катерини Матюшкіної. Разом із ним ми долучилися до розслідування та допомогли знайти вкрадену картину з музею.

Та на цьому знайомство з літературними тваринами не завершилося. На полиці нас чекав ще один знаменитий кіт – той самий, про якого писав Редьярд Кіплінг у творі «Як кіт гуляв, де сам собі знав». Читачі дізналися, чому він був таким упертим і незалежним, а також замислилися над тим, як різні характери роблять тварин унікальними. Найбільше ж усіх розчулив добрий, сміливий і дуже щирий песик із книги «Пригоди Купера» Ірини Константюк. Його історія нагадала, що дружба між людиною та собакою – одна з найтепліших і найвірніших у світі.

Книжкова прогулянка «Гав-мяу читання – веселе навчання!» подарувала читачам море позитивних емоцій, корисних знань і справжнє відчуття свята. А головне – нагадала, що домашні тварини є нашими вірними друзями, які потребують любові, турботи та уваги.