Упізнай себе в героях. Книжкове селфі

Книги відкривають перед читачами не лише дивовижні світи, а й допомагають глибше пізнати власний характер, почуття та прагнення. Саме цій темі була присвячена онлайн-зустріч «Упізнай себе у героях», яку фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки організували для учнів 6-7 класів Херсонської гімназії №53 Херсонської міської ради.

Під час зустрічі школярі досліджували характери відомих літературних персонажів, пригадували їхні вчинки та намагалися знайти спільні риси із собою. Таке знайомство з героями допомогло замислитися над власними якостями, здібностями й особливостями поведінки.

Перевірити свою уважність і знання прочитаних творів учасники змогли в грі «Хто це сказав?». За цитатами вони впізнавали персонажів, пригадували їхні переконання та характерні риси. Виконання завдань спонукало школярів уважніше придивитися до літературних образів і поміркувати, які риси героїв можуть стати прикладом для наслідування.

Особливе зацікавлення викликав психологічний тест «Який ти герой?», за допомогою якого діти визначали персонажа, найближчого їм за характером. А під час гри «Світло і тінь» учасники з’ясували, що навіть улюблені герої мають як сильні сторони, так і недоліки. Це дало змогу поговорити про складність людської натури та важливість прийняття різних рис власного характеру.

Наступною пригодою стала гра-загадка «Вгадай світ». За описами школярі визначали літературних героїв, серед яких були Синдбад-Мореплавець, Робінзон Крузо, Філеас Фогг та інші відомі персонажі. Аналізуючи їхні рішення, поведінку й досвід, діти мали нагоду замислитися над тим, як особисті якості впливають на подолання труднощів і досягнення мети.

На завершення зустрічі учні поділилися враженнями, розповіли, з ким із персонажів себе асоціюють і які риси хотіли б розвинути у власному характері. Захід нагадав, що літературні герої можуть бути своєрідними провідниками у світі самопізнання, допомагаючи краще розуміти себе та інших.

Адже читання – це не лише знайомство з новими історіями, а й можливість побачити себе з іншого боку, навчитися осмислювати власні вчинки та відкривати нові шляхи для особистісного розвитку.

Від золотої ниви до запашної хлібини

Ми змалку чуємо: «Бережи хліб». Та ці слова стають зрозумілими, коли дізнаєшся, скільки потрібно зробити, щоб із зернини виросла пшениця, а на столі з’явилася запашна паляниця. Побачити й оцінити цю працю дітям допомогли фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки під час мандрівки-експедиції, яку провели до Дня хліба в безпечному просторі міста Херсона.

Знайомство з роботою хліборобів і пекарів дало змогу зрозуміти, скільки часу, знань і щоденних зусиль потребує виготовлення звичного продукту. Коли дитина бачить цей зв’язок, прохання берегти їжу набуває зрозумілого змісту. Повага до чужої праці поступово виявляється у власних звичках: брати стільки, скільки зможеш з’їсти, не марнувати продукти й цінувати приготоване.

Розмову про цінність хліба доповнило звернення до українських звичаїв. Через знайомі родинні приклади учасники дізнавалися, як у ставленні до нього поєднуються гостинність, турбота про близьких і вдячність за врожай. Це допомагало сприймати традиції як частину повсякденного життя, яку можна розуміти й продовжувати змалку.

Побачене й почуте діти втілили у власних роботах на майстерці «Золоті колоски». Ліплячи пшеничні стебельця із зернятками, вони уважніше придивлялися до їхньої будови, пробували передати форму та добирали деталі. За цими творчими спробами стояло й важливе вміння: не поспішати, зосереджуватися на справі та доводити задум до кінця.

Старанність знадобилася й під час спільного приготування двох піц. Тепер учасники могли долучитися до появи страви, яку зазвичай бачать уже готовою. Власний досвід допомагав зрозуміти, що навіть знайома їжа потребує часу й роботи. А можливість скуштувати зроблене разом додавала до цих відкриттів задоволення від спільної справи.

Після власних творчих і кулінарних спроб слова «Бережи хліб» стали для дітей зрозумілішими. Адже цінувати чужу працю легше, коли й сам доклав зусиль, побачив результат і поділився ним з іншими. Із такого досвіду поступово формується звичка дбати про те, що маємо на столі щодня.

Круг, трикутник і квадрат – гарна казка для малят

А ви знали, що геометричні фігури можуть оживати, товаришувати, гратися і навіть ставати героями казкових історій? Варто лише додати трішечки фантазії і звичайний круг перетвориться на усміхнене сонечко, трикутник – на дах затишного будиночка, а квадрат – на чарівне віконечко у світ дитячих забав! Саме таку незвичайну подорож до країни геометричних див подарували дошкільнятам працівники молодшого відділу Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки, запросивши маленьких чомусиків на пізнавально-ігрові веселощі.

Цього дня головними героями зустрічі стали троє незвичайних друзів – веселий Круг, поважний Квадрат і допитливий Трикутник. Знайомлячись із ними, малеча відкривала цікаві секрети геометричних фігур: дізнавалася, чим вони відрізняються, рахувала кутики та сторони, порівнювала форми й кольори. А далі розпочалися справжні геометричні забави! Маленькі дослідники шукали знайомі фігури серед навколишніх предметів, відгадували загадки, знаходили зайву фігуру, добирали пари та виконували веселі ігрові завдання.

Особливе захоплення викликали чарівні пальчикові ігри та «приготування» піци. Так, граючись, фантазуючи та танцюючи, дітлахи розвивали увагу, спостережливість, логічне мислення та просторову уяву, навіть не помічаючи, як звичайна гра перетворюється на корисне навчання.

А найголовніше – маленькі розумашки зрозуміли, що геометрія живе не лише на сторінках книжок чи яскравих картинках, а й усюди навколо нас. Вона ховається у круглому м’ячику, квадратному віконці, трикутному даху та безлічі інших звичних речей. І хоча казкова зустріч добігла кінця, знайомство з дивовижним світом форм тільки розпочалося! Адже для допитливих малюків кожен новий день – це ще одна можливість побачити незвичайне у звичайному, навчитися чогось нового й переконатися, що пізнавати світ разом із книгою та грою – надзвичайно цікаво!

Дніпрова Чайка: сміливість бути першою

Звернення до минулого допомагає краще осмислити сучасність і знайти відповіді на важливі для нас запитання. За історичними подіями стоять люди, чиї вчинки, переконання та сміливість впливали на розвиток української культури й національної свідомості. Їхні долі нагадують про цінність рідної мови, силу особистих переконань і необхідність зберігати надбання попередніх поколінь. Саме цим темам був присвячений захід «Дніпрова Чайка: сміливість бути першою», організований для учнів 5-11 класів Іванівського ліцею №1 Іванівської селищної ради Херсонської області. Зустріч відкрила школярам постать жінки, яка сміливо долала суспільні обмеження та залишила помітний слід в українській літературі й освіті.

Знайомство з Людмилою Василеською-Березіною розпочалося з розмови про труднощі, з якими стикаються люди, що наважуються прокладати нові шляхи всупереч усталеним поглядам. Це стало нагодою перейти до розповіді про життєвий шлях Людмили Березіної-Василевської, відомої під літературним ім’ям Дніпрова Чайка. Її діяльність припала на кінець XIX – початок XX століття, коли українська мова й культура зазнавали систематичних утисків з боку російської імперії. Попри небезпеку, письменниця долучалася до українського національного руху: навчала дітей рідною мовою, поширювала українську літературу та брала участь у патріотичних зібраннях. Така діяльність привертала увагу жандармів і призвела до переслідувань та арешту.

Окрему увагу під час заходу приділили педагогічним поглядам Дніпрової Чайки, які вирізнялися новаторством для свого часу. Вона прагнула зробити навчання доступним і цікавим, використовуючи казки, театральні постановки, народні пісні та ігрові форми роботи з дітьми. Важливим напрямом її діяльності було збирання фольклору, зокрема народних пісень, які вона записувала під час мандрівок степовими просторами та поблизу лиманів. Перевірити власні знання й дізнатися більше про творчі здобутки письменниці школярі змогли завдяки інтерактивній грі «Правда або міф». Одним із цікавих відкриттів стала інформація про її внесок у розвиток українського музичного театру та створення лібрето до перших українських дитячих опер.

Читачі дізналися про особисте життя Дніпрової Чайки та її зв’язки з видатними діячами української культури. Її творчість цінувала Леся Українка, а серед друзів і однодумців були подружжя Русових, Михайло Коцюбинський і Микола Лисенко. Їх об’єднували любов до рідної культури та прагнення зберегти українську національну самобутність.

Завершальною частиною зустрічі стала вікторина, під час якої учні пригадали основні факти біографії Дніпрової Чайки, її літературні здобутки та громадську діяльність. Виконуючи завдання, школярі мали змогу перевірити засвоєний матеріал і ще раз переконатися в багатогранності особистості письменниці. Її життєвий приклад засвідчує, що відданість власним переконанням, любов до рідного краю та наполеглива праця здатні зберігати свою силу навіть у складні історичні часи. Творча спадщина Дніпрової Чайки залишається важливою частиною української культурної пам’яті й актуальним джерелом натхнення для наступних поколінь.

Історія Дніпрової Чайки – це розповідь про мужність залишатися собою, відстоювати національні цінності та не відмовлятися від власних переконань перед труднощами. Її діяльність нагадує, що зміни часто починаються з рішучості однієї людини, готової діяти заради важливої мети.

Звернення до таких постатей допомагає сучасним українцям глибше усвідомити власне культурне коріння, цінувати свободу й відповідально ставитися до збереження національної спадщини. Приклад письменниці й сьогодні спонукає сміливо рухатися вперед, розвивати свої здібності та берегти те, що формує нашу ідентичність.

Цікавинки з грибної стежинки

Щоб відкрити лісові таємниці, іноді достатньо уяви й бажання дізнатися більше. Відчути себе дослідниками, які помічають, порівнюють і шукають пояснення, вихованцям студії «BookKidsClub» запропонували фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки під час пізнавальної артподорожі.

Образ грибної стежинки об’єднав зустріч у спільну історію, де кожне відкриття спонукало рухатися далі. Ігрові ситуації давали малечі можливість самостійно знаходити відповіді, зіставляти ознаки та застосовувати навички лічби. Прагнення допомогти лісовим мешканцям підтримувало інтерес до завдань, що потребували зосередженості й логічного мислення.

Від пізнання природи розмова переходила до відповідального ставлення до неї. Знайомство з розмаїттям грибів допомагало дітям зрозуміти, чому привабливий вигляд не свідчить про безпечність знахідки. Увагу зосередили на обережності та необхідності звертатися до обізнаних дорослих. Так нові відомості набували практичного значення, формуючи основи безпечної поведінки.

Літературним продовженням лісової історії став вірш Анатолія Качана «Білка». Поетичний образ наблизив до малечі світ природи та спонукав замислитися над осінніми турботами тварин. Бажання допомогти білочці стало спільною метою, заради якої учасники вчилися узгоджувати дії, дотримуватися правил і підтримувати одне одного.

Набуті враження дали поштовх творчій уяві. Працюючи з каштанами й пластиліном, діти досліджували можливості матеріалів, добирали форми та втілювали власні задуми. У створених ними галявинах осінні гриби сусідили з равликами й метеликами. Таке поєднання показало, як вільно малеча переосмислює побачене, доповнюючи його власними образами.

Грибна стежинка поєднала пізнання, спілкування та творчість. Вихованці мали змогу відчути задоволення від самостійно знайденого рішення, спільного результату й роботи, створеної власноруч. Через цей досвід знайомство з осінньою природою ставало особистим: хотілося придивлятися уважніше, дізнаватися більше й ділитися своїми відкриттями.