28 грудня 2025

Під копитом Вогняного Коня: книги, кіно і трішечки чарів

Напередодні Нового року Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки стала живим простором зустрічі, спілкування та творчого дозвілля для молоді й юних читачів. Фахівці відділів обслуговування юнацтва та молоді й естетичного виховання об’єднали різні формати роботи, створивши атмосферу зимових історій, гри та натхнення.
Особливе місце у програмі посів молодіжний формат Winter StoryLab, організований для учасників дозвіллєво-молодіжного клубу «MoNoLit». Захід поєднав літературу, кіномистецтво, елементи неформальної освіти та інтерактиви, що сприяли розвитку читацької культури, критичного мислення й уміння вести діалог.
Молодь знайомилася з добіркою зимових книжок, обговорювала екранізації відомих творів, порівнювала авторський задум із його втіленням на екрані та брала участь в ігрових і творчих завданнях, які допомагали по-новому відкрити знайомі історії.
Невід’ємною складовою заходу стали командні активності та інтелектуальні ігри, що поєднали елемент гри з рефлексією, фантазією й живим спілкуванням. Тематичні книжкові виставки-інсталяції органічно доповнили програму, створивши простір для неформального знайомства з літературою та формування нових читацьких інтересів.
Такий зимовий захід вкотре засвідчив: бібліотека для молоді – це простір можливостей, де книга стає приводом для розмови, співтворчості та самовираження, а спільні зустрічі формують відчуття єдності, підтримки й віри в маленькі, але такі потрібні дива.

Микола Леонтович – український феномен. Біобібліографічний калейдоскоп

Біобібліографічний калейдоскоп «Микола Леонтович – український феномен» провели співробітники читальної зали Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки для учнів 9 класу Антонівської гімназії № 21 Херсонської міської ради. Разом із бібліотекарем школярі помандрували у світ музики, де кожна нота дихає історією, а розповідь про життя композитора відкриває двері у справжню зимову казку. Перед очима слухачів ніби ожили картини рідного краю, які колись надихнули Леонтовича на створення його шедеврів.
Білий сніг тихо вкриває села, світяться вікна хат, а вулицями йдуть колядники – у кожухах, із зіркою, з дзвінким співом. Поруч оживає різдвяний вертеп: його персонажі у святковій грі несуть радісну новину від хати до хати. Ці образи – не лише про холод і сніг, а передусім про тепло родини, очікування дива, про особливий час, що починається з дня Святого Миколая і триває до Водохреща, коли кожен день має свою традицію, пісню й обряд. Одним із головних символів різдвяно-новорічних свят у цьому циклі став «Щедрик».
Саме цьому твору та постаті його автора – композитора Миколи Леонтовича – було присвячено захід. Під час зустрічі учасники простежили шлях «Щедрика» від української народної традиції до світового визнання. Окрему увагу було приділено виконанню однієї й тієї самої пісні дитячим та академічним хором. На цьому прикладі було показано, як одна мелодія може звучати по-різному й по-особливому в різному виконанні, не втрачаючи своєї краси й емоційності. Було пояснено, що українська музика має багато варіантів звучання – як в Україні, так і за кордоном, – але її основа та мелодія залишаються незмінними. Це допомогло краще зрозуміти, як твори Миколи Леонтовича живуть у різних інтерпретаціях і продовжують знаходити відгук у слухачів.
Окрему увагу приділили сучасному прочитанню спадщини композитора: було згадано нові публікації про життя і творчість Миколи Леонтовича, значення його дослідницької і наукової діяльності. Оглянули сучасну літературу, в якій поєдналися історичні факти та фантастичні герої. Ці приклади показали, що твір Миколи Леонтовича живе не лише в історії, а й продовжує жити в сучасній літературі та культурі, знаходячи відгук у нових поколінь.
Далі учасники заходу зіграли у словесну гру на різдвяну тематику, присвячену Миколі Леонтовичу, де слова були заховані у святковому філворді. Ігрова діяльність плавно перейшла в обговорення «Щедрика» та його інтерпретацій: українська та англійська версії можуть звучати по-різному, але завжди залишаються впізнаваними та чарівними. Через такі приклади учасники побачили, як музичні надбання Леонтовича не лише зберігають традиції, а й поєднують минуле і сучасність, підкреслюючи важливість української культури для слухачів у всьому світі.
Захід показав, як важливо любити і цінувати свою культуру, дбати про її збереження та ділитися нею з іншими. Особливу увагу приділили таким особистостям, як Микола Леонтович, який з любов’ю і відданістю ставився до своєї музики, бо його музичні твори об’єднують людей і наповнюють серця радістю. Музика, традиції та спадщина таких митців дарують тепло, натхнення та відчуття свята, особливо в передріздвяний час. Бажаємо всім яскравих святкових митей, затишку в родинному колі, радості та магії зимових свят, щоб музика і традиції приносили щирі емоції й об’єднували близьких.
Пишаймося нашою культурою і несемо її світло! Нехай музика Леонтовича наповнить серця теплом, любов’ю та надією.

27 грудня 2025

Свято, що пахне теплом та корицею

У кожної пори року є свій настрій і свій аромат. Зима пахне морозом, хвоєю, м’яким світлом гірлянд, відчуттям спокою та корицею. Саме в зимовий час особливо гостро відчувається потреба у святі, яке зігріває не лише приміщення, а й людські душі. Таке свято не потребує пишності, достатньо затишної атмосфери, спільної сімейної справи та відчуття згуртованості. У ці хвилини дорослі згадують дитинство, а діти вчаться бачити красу в простих речах.
До чудотворного містечка, яке з’явилося з ініціативи молодшого відділу Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки, де звичний світ стиха розчиняється в казці, відкриваючи серця світлу, поспішили читачі- учні 4-х класів Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №44 Херсонської міської ради.
Особливий святковий простір розгорнувся перед користувачами будиночками із різдвяних історій, між яких пролягли уявні вулички, котрими й почали мандрували діти. Прямуючи цими доріжками, присутні знайомилися з традиціями і обрядами Святвечора та Різдва: готували вечерю з 12 страв, разом створювали дідуха – сніп, який ставили за старим звичаєм у кутку хати, чаклували над кутею, складали з пазлів народні прикмети, співали колядки.
Свято, що пахне теплом і корицею, стало щирим нагадуванням малечі про внутрішній вогник, який варто плекати навіть у непрості часи. Чудотворне містечко, з любов’ю створене бібліотечними фахівцями, не зникло разом із завершенням заходу – воно житиме в серцях читачів, надихаючи на добрі вчинки та робитиме будні світлішими. Адже справжнє, істинне чудо народжується там, де бібліотека й її працівники разом створюють простір тепла, довіри й людяності.

Різдвяна мандрівка країнами світу

Різдво – це свято світла, надії й любові, що об’єднує родини та народи. Це час, коли в оселях запалюються свічки, лунають колядки, а серця наповнюються теплом і вірою в диво. Напередодні свята співробітники молодшого відділу Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки разом з учнями 4-А класу Херсонського ліцею №52 «Перспектива» Херсонської міської ради вирушили в мандрівку під назвою «Святвечірні скарби в одній валізі». Це була незвичайна віртуальна подорож, яка подарувала учасникам справжню атмосферу дива, тепла та різдвяних традицій різних народів світу.
Мандрівка розпочалася зі Святвечора, а чарівна валіза стала головним символом заходу. Саме в ній зберігалися різдвяні скарби з різних куточків світу. Відкриваючи її, учасники «відвідували» нову країну та знайомилися з особливостями святкування Різдва у різних культурах: традиціями, символами, звичаями й святковими атрибутами.
Під час подорожі мандрівники активно долучалися до інтерактивних завдань: виконували творчі вправи, відтворювали народні перлинки про зиму, згадували колядки, прислів’я та приказки, що передають дух зимових свят. Кожне завдання допомагало глибше відчути атмосферу країни, до якої віртуально завітали читачі.
Особливий інтерес викликала гра з валізою різдвяних символів. Дістаючи з неї святкові предмети – зірки, ялинкові прикраси, дзвіночки, солом’яні вироби та інші символи – мандрівники визначали, якій саме країні вони належать, та дізнавалися про їх значення. Це перетворило захід на справжній різдвяний квест, наповнений відкриттями й позитивними емоціями.
Віртуальна мандрівка стала не лише цікавою подорожжю світом, а й нагадуванням про те, що Різдво – це свято, яке об’єднує народи, наповнює серця світлом, добром і вірою в диво. «Святвечірні скарби в одній валізі» залишили по собі теплі враження, нові знання та святковий настрій, який ще довго зігріватиме дітлахів у зимові дні.

26 грудня 2025

Різдвяні традиції через досвід і гру

Знайомство з народною культурою сьогодні виходить за межі традиційних бібліотечних заходів, перетворюючись на живий діалог про цінності та коріння. Саме в такому форматі фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки провели зустрічі для учнів початкових класів ЗЗСО №55 і №4. Центром уваги стало знайомство зі звичаями Різдва через взаємодію та спільні відкриття.
Програма була побудована так, щоб учасники самостійно розкривали символіку святкових страв, оберегів та обрядових атрибутів. Замість прослуховування готових пояснень, діти розгадували слова та шукали логічні зв’язки, що дозволяло глибше зрозуміти значення кожного елемента свята. Такий підхід допоміг перетворити етнографічні поняття на зрозумілі образи, близькі сучасним школярам.
Окремою лінією зустрічі пройшла тема дому як простору родинного тепла. Через символічні завдання учасники говорили про підготовку до свята не лише як про побутовий процес, а як про внутрішній стан – прагнення до світла, порядку та єдності в колі близьких. Колядки у цьому контексті сприймалися не як вивчені вірші, а як жива традиція побажання миру й злагоди.
Формат заходу поєднав ігрові елементи, мовні вправи та знайомство з народними прикметами. У середовищі, де панує діалог, інформація засвоювалася природно, а давні звичаї ставали ближчими.
Такі зустрічі створюють простір для спокійного й глибокого знайомства з культурною спадщиною. Різдвяні смисли, обговорені з бібліотекарями, залишаться з дітьми у відчутті дому та того особливого тепла, яке об’єднує покоління.