15 листопада 2026

Долоньки єдності: вчимося розуміти й поважати одне одного

Чим ми відрізняємося одне від одного? Чому важливо поважати чужу думку, приймати несхожість інших і не боятися бути собою? А головне, як зробити світ навколо добрішим і привітнішим? Про це говорили учасники емпат-зустрічі «Поділись добром і книжкою», яку фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки провели до Всесвітнього дня толерантності.
Зустріч стала нагодою замислитися над тим, що означає бути толерантним, чому так важливо поважати почуття, погляди й особливості інших людей, виявляти чуйність, доброзичливість та готовність прийти на допомогу.
Через інтерактивні ігри та творчі завдання діти вчилися знаходити спільну мову, слухати одне одного й розуміти, що відмінності не роз'єднують, а роблять наш світ цікавішим і різноманітнішим.
Учасники створювали тематичну газету про добро, долучалися до мовної гри «Коли захищає добро», випробовували себе в інтерактиві «Доповни речення» та обговорювали життєві ситуації «Як би я вчинив...». Кожне завдання спонукало до роздумів: як реагувати на несхожість, чому не можна ображати тих, хто відрізняється від нас, і як власними вчинками підтримувати атмосферу взаємоповаги.
Особливою частиною зустрічі стала творча активність «Долонька добра». На великому плакаті з'явилися різнокольорові дитячі долоньки, кожна з яких символізувала відкритість, дружбу та готовність дарувати тепло іншим. Поруч діти розмістили слова, які, на їхню думку, найкраще передають цінності людяності: дружба, турбота, щирість, підтримка, любов. Усі вони об'єдналися навколо одного великого слова – ДОБРО.
Адже толерантність починається з простого: поважати чужу думку, не засуджувати за несхожість, уміти почути іншого, бути уважним до його почуттів. Це не означає завжди погоджуватися, а означає визнавати право кожного бути собою.
А книжки в цій розмові стали особливими помічниками. Адже саме літературні герої допомагають побачити світ з різних боків, зрозуміти чужі переживання, навчитися співчувати й знаходити шлях до порозуміння.
Нехай різнокольорові долоньки дитячого плаката стануть нагадуванням: ми можемо бути різними, але нас завжди здатні об'єднати доброта, повага та людяність. І починається це з кожного з нас!

Книга, яку я відкрив. Майстерня зі створення буктрейлерів

Секрети сучасної книжкової промоції відкривали працівники Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки учням 7–8-х класів Херсонської гімназії № 15 Херсонської міської ради під час майстерні зі створення буктрейлерів «Книга, яку я відкрив». 
Зустріч розпочалася зі знайомства з добре відомим форматом популяризації читання – буктрейлером. Учасники заходу дізналися про історію виникнення буктрейлерів, їхнє призначення, основні функції та різновиди, а ще про особливості короткого відеоролика, який презентує книгу, передає її атмосферу, знайомить із героями та інтригує сюжетом, не розкриваючи головних таємниць.
Підлітки переглянули добірку яскравих прикладів книжкової відеореклами, від професійно створених роликів до аматорських робіт справжніх книголюбів. Разом розмірковували над тим, що робить відео цікавим і переконливим: вдало підібрані кадри, музичний супровід, виразні цитати, інтригуючий текст, динамічний монтаж і, звичайно, оригінальна ідея. Обговорювали, як за допомогою кількох влучних образів можна передати настрій цілої книги та заінтригувати майбутнього читача.
Особливу зацікавленість викликало обговорення власних читацьких уподобань. Школярі ділилися враженнями від прочитаних історій, згадували улюблених героїв, найяскравіші епізоди та несподівані сюжетні повороти. Адже кожна книга має свою особливу атмосферу, а кожен читач – власний погляд на неї. Саме ці читацькі відкриття можуть стати чудовою основою для майбутнього сценарію буктрейлера.
Не обійшлося й без перевірки кмітливості та читацької ерудиції. Під час вікторини «Книга у кадрі» учасники пригадували відомі дитячі літературні твори та їхні екранізації, упізнавали книжкові сюжети за короткими анотаціями й перевіряли, наскільки добре знають історії, що ожили на кіноекрані.
Практична частина майстерні була присвячена секретам створення власного книжкового відео, адже буктрейлер – це не просто реклама книги, а можливість побачити її по-своєму, поділитися власними читацькими відкриттями та запросити інших до захопливої подорожі світом літератури.

14 листопада 2026

Посміхнись і не барись – добротою поділись!

Є у світі особливе чудо – доброта, якій не потрібна чарівна паличка, адже вона сама здатна творити справжні дива! Варто лише подарувати комусь щиру усмішку, промовити лагідне слово чи простягнути руку допомоги і світ навколо стане трішечки світлішим, теплішим і радіснішим! У дивовижну атмосферу щирості, турботи та дружніх усмішок поринули дошкільнята під час інтерактивної гри по колу, яку з нагоди Всесвітнього дня доброти підготували працівники молодшого відділу Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки в укритті м. Херсон.
І ось закружляла справжня круговерть промінчиків радості, веселощів і добрих справ! Під час гри-розминки «Усмішка по колу» малята від душі дарували одне одному повітряні поцілунки, дружні побажання та сонячний настрій. А далі – мерщій на допомогу казковим героям! У забаві «Знайди пару для доброго вчинку» маленькі добродії рятували зайчика від дощу, зігрівали змерзлого дідуся та виручали інших персонажів із кумедних ситуацій.
Не забули й про плюшевого ведмедика, якого засипали цілим оберемком компліментів! А запальна руханка «Доброта змінює світ», дружні вигуки «Раз, два, три – добро твори!» та море дитячих усмішок перетворили зустріч на справжнє свято доброти!
Ця маленька подорож країною доброти подарувала хлопчикам та дівчаткам не лише гарний настрій, а й важливе відкриття – щоб зробити світ трішечки кращим, зовсім не потрібна чарівна паличка! Достатньо помітити того, хто потребує підтримки, поділитися усмішкою, сказати добре слово або простягнути руку допомоги. Адже з маленьких добрих вчинків народжується велика людяність, а кожне дитяче серденько здатне стати справжнім сонечком, що зігріває світ щирістю, турботою та любов’ю. Тож даруйте радість щодня, діліться душевним теплом і пам’ятайте: навіть найменший прояв уваги здатен подарувати комусь ціле море щастя!

Толерантність у форматі 3D: дружба, доброта, довіра

Уявіть світ, у якому кожен почувається важливим, потрібним і прийнятим, де відмінності не розділяють, а навпаки – допомагають краще пізнавати одне одного, де дружба долає непорозуміння, доброта зігріває серця, а довіра будує невидимі місточки між людьми. Саме таким може стати наш світ, якщо навчитися простого, але надзвичайно важливого мистецтва – бути толерантними!
А чи існує особлива формула людяності? Виявляється, так! І складається вона з трьох важливих «Д» – дружби, доброти та довіри. Відкрити секрети цієї незвичайної формули юних читачів-учнів 3-х класів Херсонської гімназії № 44 Херсонської міської ради запросила Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки, організувавши з нагоди Міжнародного дня толерантності пізнавально-ігрову зустріч.
Три чарівні ниточки порозуміння – дружба, доброта та довіра – стали для допитливих третьокласників справжнім відкриттям! Під час гри «Усі різні – усі рівні!» діти з’ясували, що кожен із нас неповторний, а відмінності не заважають дружбі, вони навпаки роблять її цікавішою та яскравішою. Не обійшлося й без історичних цікавинок! Юні читачі дізналися про витоки Міжнародного дня толерантності та познайомилися з постаттю французького дипломата, князя Шарля Моріса де Талейрана, справжнього майстра дипломатії та порозуміння. А далі фантазія вирувала на повну! Хлопчики та дівчатка створювали супергероя толерантності, наділяючи його незвичайними суперсилами. Справжній вир запитань, відповідей і жвавих обговорень закрутився під час пізнавальної вікторини, де кожне завдання вимагало не лише кмітливості, а й уміння знаходити справедливі рішення. Так, граючи, фантазуючи й розмірковуючи, діти відкривали найголовніший секрет – справжня суперсила людяності – у добрих учинках, щирості та готовності підтримати одне одного!
І нехай ця зустріч завершилася, та її найважливіші уроки неодмінно залишаться в дитячих серцях. Адже толерантність починається з малого – щирої усмішки, доброго слова, простягнутої руки допомоги та бажання зрозуміти того, хто поруч. І якщо кожен із нас щодня даруватиме світові хоча б краплинку поваги, турботи й тепла, він неодмінно стане добрішим, світлішим і затишнішим для всіх. Бо справжня сила людяності не в тому, щоб бути однаковими, а в тому, щоб залишатися різними й водночас бути разом!

13 листопада 2026

Смужка, вусики і лапка: буде в нас весела казка

Смужка, вусики і лапка. За цими трьома підказками легко впізнати тигрика. А як розгледіти його у звичайному аркуші паперу? Відповідь шукали учасники літературної майстерки, яку провели фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки в одному з укриттів міста Херсон. Знайомство з оригамі почалося з гри, у якій майбутній герой з книги вирушив у мандрівку.
На початку цієї історії ще не було відомо, ким стане паперовий мандрівник. Кожна його пригода давала малятам привід припустити, що станеться далі, й одразу перевірити свою здогадку. У воді та в повітрі вони спостерігали, як по-різному поводиться папір, а коли той зашелестів і затріщав у руках, із цих звуків склався цілий шумовий оркестр.
Згодом до гри долучилися фарби, і увагу привернули кольорові візерунки, що змінювалися просто на очах. Щоразу, коли результат дивував, виникало бажання спробувати ще раз або трохи змінити умови. Так матеріал, на якому зазвичай малюють, сам став предметом дитячої цікавості.
Яким буде останнє перетворення паперового мандрівника, підказала книга Оксани Лущевської «Тигрик-оригамі». Фахівці прочитали уривок із презентації, і малята дізналися більше про смугастого героя. Так знайомство з твором почалося з цікавості, яка виникла ще під час гри. Хотілося довідатися, ким зрештою стане звичайний аркуш.
Після читання учасники взялися відтворювати іграшку з віршика. Спільний зразок допомагав зрозуміти, де зробити згин, щоб з’явилися вушка й обриси мордочки. А якими будуть очі та усмішка, кожен вирішував сам. Саме ці деталі надавали фігуркам різного виразу й дозволяли по-своєму уявити того самого персонажа.
Під час дослідів діти помітили, як кілька згинів змінюють властивості паперу. Тепер вони скористалися цим відкриттям, щоб надати йому задуманої форми. Так оригамі поєднало дві частини зустрічі. Досліди допомогли зрозуміти, як працювати зі знайомим матеріалом, а прочитане дало задум, який кожен втілив у власній іграшці.