Хто нас вчить на світі жити?

Атмосфера радості та чарівності панувала в Херсонській обласній бібліотеці для дітей ім.Дніпрової Чайки цього лютневого дня. До нас завітали учні 1-А та 1-Б класів ЗНЗ №14 м.Херсона. Екскурсія по відділам бібліотеки, незвичайні факти, цікавинки, безліч можливостей, багато нового і невідомого – все це чекало на наших маленьких гостей. Кожен відділ спробував ненав'язливо для такої вікової категорії читачів поділитися своїми можливостями роботи у безмежному інформаційному просторі.

Дива продовжувались. А де поєднується реальність і вигадка, життя і чудеса? Де завжди перемагає добра сила над злою, а правда – над кривдою?

Їх читають залюбки
І дорослі й малюки.
Ви, напевно, здогадались?
Ну, звичайно ж, це…
                     
                        КАЗКИ!!!

Українські народні казки – саме в них ми зустрічаємо чудодійні предмети: живу воду і мертву; сопілку, що промовляє людським го­лосом; чоботи-скороходи; шапку-невидимку, шаблю-самобійку, килим-літак. Трохи пофантазувавши разом з бібліотекарями діти представили, що ми могли б зробити за допомогою таких речей. І обов'язково згадували назви відповідних казок – «Котигорошко», «Кирило Кожум 'яка», «Килим-літак»... Саме в казках тварини своєю поведінкою нагадують людей: роз­мовляють, думають, сміються, плачуть. В яких же саме? -  «Колобок», «Рукавичка», «Пан Коцький», «Котик і Півник», «Лисичка-Сестричка та Вовк-Панібрат», «Со­лом'яний Бичок». Наввипередки називали діти ці та інші казки і їх героїв.

А де живуть самі казки? Звичайно - в книзі. Тож, у гості завітала пані Книга, та не звичайна, а справжня казкова! Вона дозволила себе детально розглянути: з чого вона складається, де її титульний аркуш, що таке ілюстрація, де знайти зміст і для чого він потрібен?

Чи всі були уважними, чи добре все запам’ятали та нічого не наплутали? Щоб переконатися в цьому, до нас завітала ще одна прекрасна гостя - Пані Казка.

Доброзичлива і чуйна, справедлива і дотепна, вона і в дітях прагнула розвити читацький інтерес, відчуття добра і справедливості, любов до краси слова. Вона прийшла не одна, а зі своїми друзями – казковими героями. А ще – з конкурсами, змаганнями та грою.

Знайомство продовжувалося! На дітей чекали казкова виставка та мультфільм.

Хмельницька Олена,

провідний бібліотекар відділу естетичного виховання

"Кішка смугаста, руда і пухнаста..."

28 лютого у приміщенні відділу обслуговування дошкільників і учнів 1-4 класів відбулося відкриття «Котячо-дитячого балаганчику» з нагоди Міжнародного Дня котів, що відзначається 1 березня.

Формат святкування належить нашим колегам з ЦБ Ізмаїльської МЦБС для дітей.

На усіх шанувальників цих вусатих та хвостатих створінь чекала розважально-пізнавальна програма. Діти грали у гру «Впіймай кота за хвоста», «Котика тримай - цікавинку розповідай», а також мали змогу, використовуючи кольоровий папір, скоч, маркер, повітряні кульки, зробити для себе повітряного котика.

Дітлахи відчули себе справжніми акторами, взявши участь у ляльковій виставі-імпровізації.

До Дня котів була підготовлена виставка-сюрприз «Кіт у мішку»: усі книги на виставці загорнені у яскравий папір, і для дитини до останнього залишаєть загадкою, яку книгу вона обрала, доки дома вона не розгорне її для читання. Кожна прочитана дитиною книга бере участь у безпрограшній лотереї, яка відбудеться наприкінці березня.

 

Кумедні рамочки своїми руками

Студія творчого самовираження «Мій світ» відділу естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки знову радо зустрічає своїх маленьких друзів та їх батьків на чергове заняття. Цього разу у нас майстер-клас по виготовленню своїми руками кумедних рамочок для фото.

Психологи помітили, що існує прямий зв'язок між розвитком дрібної моторики й розвитком мовлення малюка. Чим більше уваги приділяти тренуванню дитячих пальчиків, тим краще, розбірливіше й активніше розмовлятиме малюк, швидше поповнить свій словниковий запас.

Це вже добре знають дорослі, які приводять дітей до нашої бібліотеки, вони зацікавлені в заняттях гуртків і стараються їх не пропускати.

Тим більше, що поєднання активності дорослих і дітей у спільній творчій праці є педагогічно ефективним.

Виготовляючи кумедні рамочки для фото, діти з батьками вже планували, яке фото там розмістять і де саме у кімнаті вона буде висіти чи стояти.

Ось погляньте, які шедеври створили дівчатка і хлопчики своїми руками.

А у нас ще багато-багато креативних ідей для наступних занять. Ви також можете до нас приєднатися :)

«Крилате слово» Лесі Українки

Якщо б вона народилась у 21 столітті, її б однозначно назвали дитиною індиго. Маленькою дівчинкою вона вважала себе Жанною Д’арк. Чудово грала на фортепіано і любила малювати. Її стихія – це подорожі. І де б вона не була, в кожній країні розмовляла мовою її народу.

ЇЇ слово, її душа, її думки живуть і сьогодні!

Хто ж вона? Так, це Леся Українка, якій в цьому році ми святкуємо 145 років від дня народження.

Тож, учні ЗНЗ№ 56 стали учасниками театралізованого заходу «Крилате слово – от моя стріла…» - літературна траєкторія Лесі Українки. Що відбувся 24 лютого в приміщенні Херсонської обласної бібліотеки для дітей ім. Дніпрової Чайки. Свято супроводжувала інтерактивна виставка.

Дев’ятикласники вирушили за траєкторією долі цієї надзвичайної жінки, яка розпочалась у місті Новоград-Волинському.

Продовжилась траєкторія в місті Київ, з яким пов’язано багато років Лесиного життя і який став для неї ковтком свіжого повітря. Молода поетка знайшла однодумців – представників літературного гурту «Плеяда».

Перенесла слухачів траєкторія у той край, де Українка знайшла своє найсильніше кохання. Це Крим, який залишив незабутні враження і де спалахнуло кохання до Сергія Мержинського.

Полюбила Леся Італію та привітний італійський народ, тому що, за порадою лікарів,  відпочивала в Сан-Ремо – місто, яке називають «Рів’єрою квітів».

Довгий час письменниця мріяла про Єгипет і траєкторія її долі подарувала такий шанс – три роки поспіль лікувалась в цій загадковій країні.

Зачарувала Лесю Українку Грузія, де вона написала пісню пісень української поезії «Лісову пісню».

Траєкторія її творчості продовжується, тому що вірші допомагають боротись за справедливість, за свободу, за життя!

Також в цей день на захід завітали студенти 1 курсу музичного училища, які стали активними учасниками заходу.

Окрасою свята став романс на слова Ліни Костенко «Стояла я і слухала весну» у виконанні студентки 4 курсу Демцьо Яни.

Розширюємо коло друзів

24 лютого Херсонська обласна бібліотека для дітей ім. Дніпрової Чайки радо прийняла до своїх лав нових читачів. Коло наших друзів поповнили першокласники ЗОШ №53. Під час екскурсії читайлики познайомились з відділами обслуговування бібліотеки. А працівники відділу обслуговування дошкільників та учнів 1-4 класів провели для малят цікавий медіа урок, який допоміг хлопчикам і дівчатка поринути у чарівний, дивовижний і безмежний світ книг.

Кали у кошику!

У клубі «Пізнайко» запахло квітами! Адже маленькі клубівці майстрували чудові квіти – кали та кошик для них.

Та спочатку «пізнайки» дізналися цікаві факти про цю королівську квітку:

- Той, хто дарує кали, немов схиляє коліно, кажучи: «Ви чудові!»;

- У перекладі з грецької назва цих квітів означає «красивий»;

- Найбільше кал продається в Новій Зеландії;

- Коріння цієї рослини отруйне.

А ще учасники клубу пограли у «квіткову вікторину» та дізналися про улюблені квітки таких країн:

— Індія (лотос);

— Китай (піон);

— Японія (хризантема);

— Італія (ірис);

— Болгарія (троянда);

— Голландія (тюльпан);

— Україна (волошка, мальва, чорнобривці).

Бажаєте майструвати? Тоді приходьте 6 березня о 10:00 до клубу «Пізнайко» та власноруч зробіть подарунок на свято 8 березня!

Творчий «Лувр» Анатолія Кичинського

19 лютого учні та шкільні бібліотекарі міста завітали до книгозбірні на презентацію нової книги Анатолія Кичинського «Вполювання вітру».

В цій книзі є рядки «І Лувр. І Лавра. І лавровий лист у хащах терну…»

Творча людина, письменник – це окремий Лувр, у якому зібрані образи, досвід, спогади, роздуми. Тож, цього разу всі по-новому відкрили для себе творчість видатного поета-земляка.

Разом з ведучою Вікторією Сломчинською читачі здійснили подорож по поетичній галереї поета та познайомились з різними періодами його життя. Поет гостинно відчинив двері своїм слухачам, прочитавши вірш «Ворота» із нової збірки.

А потім були зали:

«Барви дитинства», в якому згадав про свою матусю, яка навчила завжди бути чесним;

«На роздоріжжі» обирав професійний шлях журналіста, але не склалось і вступив до Херсонського педагогічного інституту на філологічний факультет;

«Вулиця закоханих дерев» - таку назву має перша збірка, яка побачила світ рівно 40 років тому – у 1976 році;

«Танець вогню» - книга, за яку отримав Національну премію України ім. Т. Г. Шевченка (Анаталій Кичинський отримав премію одразу за дві книги - "Танець вогню" та "Пролітаючи над листопадом");

«Письменник у мистецтві» - захід супроводжувала справжня галерея картин художника і поета.

Пан Анатолій приніс свої дитячі малюнки. Розвиток художнього таланту розпочався з того, що він перемальовував із журналу «Изобразительное искусство» спочатку олівцем, пізніше – фарбами.

В цей день всім пощастило, бо кожен не тільки доторкнувся до вишуканої поезії Анатолія Кичинського, а ще й «вполював» нову книгу з автографом автора.

Географічний чобіток, або мандрівка у країну піци, пасти, оливок і сонячного настрою )

Реалізуючи ідею студентів ВП «Миколаївська філія Київського національного університету культури і мистецтв» «Пройди світ разом з бібліотекою», придбану на Ярмарку «БібліоКре@тив-2015», бібліотекарі відділу естетичного виховання та сектору абонемента разом з вихованцями Херсонського НВК ім.Т.Г. Шевченка на цей раз відправилися у віртуальну подорож однією з найбільш густонаселених країн Європи – Італією.

Спочатку п’ятикласники дізналися, чому цю країну називають «географічним чобітком», який прапор цієї республіки, що означають зірка, зубчасте колесо, гілки оливи та дуба на гербі, скільки областей в Італії, які острови їй належать.

Потім відшуковували на карті та називали географічних сусідів.

Побачили, що Італія розкинулася на Апеннінському півострові і 75% території країни покрито горами і височинами. Найвища європейська гора (4807 метрів) знаходиться саме в цій країні. Її італійська назва – Біла гора, більш відома вона як Монблан. Через своє географічне розташування Італія має величезне число вулканів. Найпотужніші виверження сталися на території саме цієї країни – Везувію, Стромболі, Етни.

В Італії багато різноманітних пам’яток старовини і дуже гарні міста. Найбільшою популярністю у туристів користуються міста: Рим, Ватикан, Флоренція, Венеція, Турін.

Ось і нас дорога привела до Риму – одного з найстаріших міст світу, столиці Стародавнього Риму і Італії. Побачили Римський Колізей – давній театр, де проходили показові бої гладіаторів – дуже сильних воїнів, які змагалися на арені. Це була улюблена розвага римлян. Колізей використовували 400 років, тепер його руїни відвідують тисячі туристів.

Побували й у інших містах: Ватикані – найменшій країні у світі, Мілані, де познайомилися з відомими італійськими модельєрами, побачили падаючу вежу в Пізі і затримались у Венеції. Там якраз проходив карнавал і ми не могли це пропустити.

Терміново потрібні маски і віяла! Під популярну пісню Адріано Челентано дівчатка виготовляли віяла, а хлопчики в цей час ще раз мандрували Італією.

Ось ми і на карнавалі!

Але це ще не все. На юних мандрівників чекало знайомство з відомим казкарем Італії – Джанні Родарі. Вони дізналися про дивовижного хлопчика Джельсоміно, побували разом з ним в Країні брехунів.

Італійські казкові мандри завели дівчаток та хлопчиків до фруктово-овочевої казки, з героями якої вони добре знайомі. А цікаві, але не всім відомі деталі казки Джанні Родарі «Пригоди Цибуліно» розкрилися під час інтерактивного змагання.

За час одного уроку неможливо пізнати всю країну, навіть поверхнево. Тим більше, що в Італії шедеврів мистецтва на один квадратний кілометр більше, ніж в будь-якій іншій країні світу. Отже, до наступної зустрічі в країні піци, пасти, оливок і сонячного настрою!

Ангеліна Вєтрова

головний бібліотекар відділу естетичного виховання

Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки

Пароль – мужність

17 лютого співробітники читальної зали Херсонської обласної бібліотеки для дітей провели захід на тему «Пароль – мужність: ВКонтакті Олександр Єлагін», учасниками якого стали учні загальноосвітньої школи № 53.

Школярі познайомилися із творчістю воїна-афганця, поета та режисера О. Єлагіна, який є автором збірок віршів «Зачем пишу я о войне», «Афганец я, и боль твою пойму…», а також численних кінострічок та відеороликів на тему війни та миру, зокрема «Афганские судьбы», «Зазеркалье афганской войны», «Прощай, оружие» тощо. Поетичний і режисерський доробок херсонського митця високо оцінено грамотами та дипломами багатьох фестивалів, а також О. Єлагіна було прийнято до Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України» та Євразійської Академії Телебачення і Радіо.

Підлітки почули щирі рядки поета-фронтовика, побачили буктрейлери та відеокліпи за мотивами його віршів, дізналися про обставини та умови, в яких воювали мужні херсонці в тій, за висловом О. Єлагіна, «неоголошеній війні», та пригадали пам’ятники, встановлені на згадку про мужніх воїнів-інтернаціоналістів та їх відданих матерів.

А ще школярі вшанували пам'ять тих 69 вояків з Херсонщини, які загинули далеко від дому в землях Афгану й імена та долі яких викарбовано для сучасників та нащадків у книзі нарисів «Згадаймо їх поіменно».

«А мова справді схожа на квітник»

21 лютого відзначається Міжнародний День рідної мови. Це відносно молоде свято - до календарів усього світу воно ввійшло тільки у 1999 році.

Саме з цієї нагоди у відділі обслуговування дошкільників та учнів 1-4 класів організована тематична поличка «А мова справді схожа на квітник», на якій представлені документи про найчудовіший засіб спілкування людей – рідну мову, її красу та мелодійність, про зв'язок історії мови з історією народу.

Ретроспектива подвигу

«Сотня непокорених героїв» - саме таку назву мав захід, який відбувся 16 лютого у Херсонській обласній бібліотеці для дітей ім. Дніпрової Чайки. Вшанувати пам’ять героїв Небесної Сотні співробітники читальної зали запросили дев’ятикласників навчального закладу № 34 та шкільних бібліотекарів області.

Саме Майдан перетворив звичайних людей  на побратимів по духу і виплекав із них «воїнів світла». Вдивляючись у незабутні обличчя героїв, присутні на заході юнаки і дівчата намагалися зрозуміти цілі, мрії та прагнення, з якими ті прийшли на Майдан. «Хто, як не я?» - запитували себе учасники Революції гідності, які повстали проти несправедливості за волю, правду і щасливе майбутнє для усіх співвітчизників і своїх близьких.

Під час заходу було простежено хронологію подій Революції гідності: від перших мирних днів на Майдані до відкритого протистояння протягом трьох діб лютого 2014 (з 18 по 20), в які Небесна сотня відходила у вічність, віддаючи власні безцінні життя заради нової омріяної України. Наймолодшому було всього 17 літ, а найстаршому, якому пощастило пережити буремні події ХХ віку, – 84 роки.

Вшановуючи героїв-сучасників, діти і дорослі згадали тих, хто були попередниками та наступниками їх невмирущої слави. Це українські юнаки, що полягли в бою під Крутами, воїни-інтернаціоналісти, які загинули далеко від рідного дому, у тому числі і 69 вояків з Херсонщини - бійці, які воювали в зоні АТО.

Захід супроводжував змістовний відеоряд, а також прозвучали зворушливі поетичні рядки В. Симоненка «Можливо, знову загримлять гармати», П. Тичини «Пам’яті тридцяти», О. Єлагіна
«Письмо душману», О. Максимишин-Корабель «Мамо, не плач. Я повернусь весною», суголосні тим подіям, які згадувалися.

А ще учні пригадали та розповіли про пам’ятники героям, які є у м. Херсоні: пам’ятник «Скорботна мати» та «Воїнам-інтернаціоналістам», «Небесній сотні», меморіал "Слава Україні!", присвячений Небесній сотні Майдана та бійцям, що загинули в зоні АТО.

Під час заходу демонструвалися наявні у бібліотеці видання, в яких відображено вікопомні героїчні події, а наприкінці спільними зусиллями бібліотекаря та дев’ятикласників було оформлено експрес-виставку «Подвиг українського народу».

Завершився урок пам’яті хвилиною мовчання за загиблими.