Артефакт із кам’яної доби

Працівники відділу обслуговування юнацтва та молоді Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки запросили своїх користувачів у захопливу подорож у далеке минуле, провівши археологічний квест «Артефакт із кам’яної доби». 

Історія розпочалася з давньої легенди. Колись на території сучасної Херсонщини жило плем’я, яке мало особливий талісман вождя — символ сили, єдності та пам’яті. Та одного дня реліквія зникла, а разом із нею було втрачено частину стародавнього малюнка. Саме юним дослідникам випала місія відновити загублену історію. Попереду на учасників чекали загадки, археологічні знахідки, стародавні символи, таємничі «печери» та цікаві випробування. За кожне виконане завдання вони отримували фрагмент малюнка й літеру, щоб наприкінці скласти заповітне слово та розкрити головну таємницю давнього племені.

Під час квесту діти побували на тематичних локаціях «Археологічна знахідка», «Таємниці кам’яної доби», перевірили свої знання у мінівікторині «Код кам’яної доби» та успішно пройшли випробування «Слідами велетнів». Кожна станція відкривала нові факти про життя первісних людей і допомагала наблизитися до фінальної розгадки.

На завершення всі охочі ознайомилися з книжковим переглядом «Таємниці печер і вогнищ», де були представлені цікаві видання про первісну історію, археологічні відкриття та давнє минуле Херсонщини.

Під час цієї археологічної пригоди діти переконалися, що люди кам’яної доби були не лише вправними мисливцями. Вони були винахідниками, художниками, уважними спостерігачами природи й уміли працювати разом, створювати знаряддя праці, добувати вогонь і передавати свої знання наступним поколінням. Археологічний квест став ще одним доказом того, що знайомитися з історією можна не лише з підручників, а й через гру, командну роботу та цікаві відкриття. Адже саме такі подорожі в минуле допомагають по-новому поглянути на історію рідного краю.

Де Дніпро ховає таємниці?

Чи можна розкрити таємниці Дніпра, не вирушаючи в експедицію? Звісно! Саме це довели юні учасники історичного детективу «Де Дніпро ховає таємниці?», який провели працівники відділу обслуговування юнацтва та молоді Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки.

Цього дня звичайна зустріч перетворилася на справжнє історичне розслідування. Учасники вирушили у захопливу мандрівку крізь століття, щоб дізнатися, як народжувалася історія однієї з найбільших річок Європи. Вони з'ясували, які народи жили на берегах Дніпра в різні епохи, познайомилися зі скіфами, сарматами, гунами та слов'янськими племенами й відкрили для себе їхній внесок у минуле нашого краю.

Під час розслідування юні детективи знаходили підказки, розгадували загадки та легенди, дізнавалися, чому Дніпро в різні часи мав різні назви, зокрема величне ім'я Славутич. Не оминули увагою й сучасність: поговорили про унікальну природу річки, її екологічні проблеми та про те, чому сьогодні так важливо берегти це природне багатство.

Найцікавішим етапом стало власне історичне розслідування. Діти шукали сліди давніх цивілізацій, досліджували перекази про затоплені острови й пороги, зіставляли історичні факти та легенди й намагалися з'ясувати, які секрети й досі приховує могутній Дніпро.

Історичний детектив подарував учасникам не лише нові знання, а й можливість відчути себе справжніми дослідниками. Адже історія оживає тоді, коли її не просто читають, а відкривають самостійно — крок за кроком, загадка за загадкою.

Місто без бар’єрів: екскурсія крізь медичну історію

Працівники відділу обслуговування юнацтва та молоді Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки провели для студентів та викладачів КЗ «Херсонський базовий медичний фаховий коледж» Херсонської обласної ради інтерактивний захід «Місто без бар’єрів: екскурсія крізь медичну історію», який відбувся в межах Національного тижня безбар’єрності.

Під час віртуальної мандрівки здобувачі освіти дізналися, як у Херсоні поруч із кораблями, фортецями та старовинними вулицями зароджувалася медицина, створювалися перші лікарні та формувалася система допомоги людям, які її потребували. Молодь здійснила екскурсію старим містом та ознайомилася з історією Губернської лікарні. Саме поруч із нею поступово сформувалася ціла система благодійної та соціальної опіки. Тут діяли богадільня для самотніх і хворих ветеранів, притулок для покинутих дітей, якими опікувалися сестри милосердя, а також спеціальне відділення для людей із психічними розладами. Воно стало однією з перших спроб системного підходу до лікування таких пацієнтів у місті.

Особливу увагу учасники приділили історії найстарішого лікувального закладу Херсона – Херсонська обласна психіатрична лікарня, яку в минулому називали «Графський сад». Створена земськими лікарями у 1886 році, вона стала місцем допомоги людям із психічними захворюваннями та символом гуманного ставлення до найуразливіших верств населення.

Також учасники заходу дізналися про діяльність Олексіївської общини сестер милосердя, яка посідала особливе місце в історії міста. Саме тут медична допомога нерозривно поєднувалася з милосердям, благодійністю та турботою про людей. Згадали й про Олексіївську лікарню, яка протягом багатьох років залишалася важливим осередком медичної допомоги в Херсоні.

Окремо було наголошено на ролі земської медицини у XIX столітті. Завдяки діяльності земств медична допомога стала значно доступнішою як для мешканців міста, так і для жителів сільської місцевості. Саме в цей період формується образ земського лікаря – людини, яка самовіддано працювала заради здоров’я людей, часто без відпочинку та у складних умовах.

Учасники заходу також дізналися, що згодом поряд із медичними закладами в Херсоні почали з’являтися організації УТОГ та УТОС, які опікувалися людьми з порушеннями слуху та зору. Їхня діяльність стала важливим кроком до формування ідеї справжнього «міста без бар’єрів», де кожна людина, незалежно від своїх можливостей, має право на підтримку, спілкування та повноцінне життя в суспільстві.

Захід допоміг молоді по-новому поглянути на історію рідного міста, усвідомити важливість безбар’єрності, гуманності та доступності медичної допомоги для кожної людини.

Чорноморський заповідник - природна перлина Херсонщини

У межах краєзнавчого медіапроєкту «Херсонщина у просторі і часі» фахівці відділу обслуговування юнацтва та молоді Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки провели для учнів 6-х класів Херсонського загальноосвітнього навчально-виховного комплексу №48 Херсонської міської ради екологічну мандрівку «Чорноморський заповідник - природна перлина Херсонщини».

Під час заходу школярі здійснили віртуальну подорож до Чорноморського біосферного заповідника - одного з найстаріших заповідників Східної Європи, що простягається вздовж узбережжя Чорного моря від Дніпро-Бузького лиману до Залізного Порту. Діти дізналися про унікальність цього краю, його легенди та особливу атмосферу, а також слухали цікаву оповідь про птахів-душ, які нібито охороняють ці землі.

Особливу увагу приділили рослинному і тваринному світу заповідника. Учні ознайомилися з рідкісними степовими рослинами, зокрема ковилою дніпровською, дізналися про реліктові лісові колки - залишки давньої Гілеї, описаної Геродотом. Не менш цікавою стала розповідь про мешканців заповідника: рожевого пелікана, орлана-білохвоста, куликів, шпаків рожевих, а також лисиць, зайців і диких кабанів. Школярі дізналися, що десятки видів тварин і птахів заповідника занесені до Червоної книги України та Європейського червоного списку.

Окремо говорили про виклики, які постали перед природою Херсонщини через війну. Діти дізналися про мінування територій, пожежі та шкоду, якої бойові дії завдали унікальним природним ландшафтам заповідника.

Екологічна мандрівка допомогла школярам більше дізнатися про природні багатства рідного краю та важливість їхнього збереження для майбутніх поколінь.

Квітковий світ Катерини Білокур

Світ мистецтва для малечі починається не з теорії, а з дива, яке здатне зацікавити та надихнути. Саме таку атмосферу живого спілкування з прекрасним створили фахівці відділу естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки для учнів 1 класу школи №54. Ця бібліотечна зустріч органічно переросла в інтерактивну мандрівку, під час якої діти відкривали для себе життєвий і творчий шлях легендарної майстрині пензля – Катерини Білокур.

Під час заходу школярі дізналися про унікальні секрети майстерності художниці: використання саморобних пензликів із котячої шерсті, створення природних барвників із соку овочів та ягід, а також її особливу філософію – малювання квітів виключно з натури, не зриваючи їх. Використання елементів сторітелінгу та вікторини дозволило перетворити біографічні факти на захопливу історію про наполегливість та любов до рідної природи.

З методичної точки зору такий формат роботи сприяє розвитку ціннісного ставлення до мистецтва та формуванню естетичного смаку у молодших школярів. Застосування наочності та ігрових технік активізує пізнавальний інтерес, допомагає дітям краще засвоїти складні поняття через близькі їм образи. Поєднання розповіді про «екологічний» підхід художниці до творчості також виконує важливу виховну роль, прищеплюючи першокласникам дбайливе ставлення до навколишнього світу.

Логічним завершенням знайомства зі світовою майстринею стала хвилинка творчості. Натхненні історією про «чарівницю з Богданівки», маленькі учасники перетворилися на справжніх митців. Під час практичної частини читачі малювали власні квіти, намагаючись передати їхню яскравість та неповторність. Цей етап став не лише закріпленням отриманих знань, а й важливою формою арттерапевтичного розвантаження, що дозволило кожній дитині через колір та лінію виразити свій внутрішній світ.

Цей захід ще раз довів: справжня магія – це не чарівна паличка, а здатність бачити красу навколо себе та мати сміливість її втілити, як це колись зробила Катерина Білокур.

Невидимі герої. Історичний діалог

13 березня 1944 року Херсон було звільнено від німецької окупації – дата, яка назавжди залишилася в історії нашого міста як символ мужності та незламності. Саме до цієї важливої події був присвячений історичний діалог, проведений фахівцями Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки для учнів 6-7-х класів Херсонського Таврійського ліцею, під назвою «Невидимі герої: тоді й тепер». Мета заходу – показати учням, що героїзм не завжди видно на перший погляд, а справжній внесок у визволення рідної землі можуть робити навіть зовсім молоді люди.

Учасники заходу дізналися про партизанські загони, які діяли в Херсонській області під час Другої світової війни. Партизани ризикували життям, проводили диверсії, передавали важливі повідомлення і допомагали армії визволяти місто. Хлопці і дівчата того часу часто працювали як зв’язкові, поширювали підпільні листівки і збирали інформацію про пересування окупантів, залишаючись майже непоміченими.

Важливу роль відігравали також підпільні організації, які діяли серед мирного населення. Їхні учасники створювали мережі зв’язкових, розповсюджували листівки та координували дії партизанів. Завдяки цій організованості багато звичайних людей змогли долучитися до боротьби, залишаючись невидимими для ворога, але дуже важливими для визволення міста.

Учні активно брали участь у інтерактивній частині заходу – вікторині “Знайди спільне”, де порівнювали дії невидимих героїв тоді і сьогодні. Відзначали, що навіть у сучасній війні мешканці Херсонщини виконували подібні завдання: передавали координати, підтримували українських військових і поширювали правдиву інформацію, залишаючись непомітними для ворога.

Херсон має дві важливі сторінки історії – визволення від нацистської окупації у 1944 році та боротьбу за свободу від російської окупації у 2022-му. У обох випадках були невидимі герої, які діяли тихо, але мужньо, ризикуючи життям заради рідного міста і своєї свободи. Саме завдяки їхній відвазі і відповідальності Херсон вистояв, а пам’ять про них надихає нове покоління бути сміливими, патріотичними і небайдужими до долі своєї землі.

Нехай історія невидимих героїв нагадує нам, що справжня сміливість часто тихо і непомітно робить великий внесок у спільну справу. Кожен може допомагати своєму місту, своїй країні – навіть маленьким вчинком, щодня. Будьте уважні до людей поруч, підтримуйте один одного і пам’ятайте: навіть маленькі дії роблять світ кращим.

Стежками звільнення. Краєзнавчий маршрут

13 березня для херсонців – це не просто дата в календарі, а символ свободи й відродження. Саме цього дня у 1944 році місто було звільнене від нацистських окупантів, і ця подія назавжди залишилася в історії як переломний момент, що подарував людям надію на вільне майбутнє та можливість жити без страху.

Щоб вшанувати визволителів Херсона та віддати данину пам’яті всім херсонцям, які постраждали у Другій світовій війні, працівники читальної зали Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки провели для школярів 7-А класу Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №50 імені Романа Набєгова Херсонської міської ради захід «Стежками визволення» у форматі краєзнавчого маршруту. Це була не просто патріотично-пізнавальна зустріч, а справжня подорож у минуле, яка нагадала юним слухачам про героїзм та самопожертву тих, хто наближав перемогу у Другій світовій війні: військових, підпільників і навіть зовсім юних хлопців і дівчат.

Бібліотекарка розповіла про ключові події від 22 червня 1941 року до 13 березня 1944-го, пояснивши їхнє значення для міста та його мешканців. Учні побачили унікальні матеріали: світлини, документальні кадри, малюнки юного художника та очевидця подій Дмитра Попенка, які були створені ним під час окупації, а також уривки зі спогадів людей, які жили в тих умовах або брали участь у визволенні міста. Особливу увагу було приділено хронології боїв та постатям героїв – Іллі Кулику, Миколі Субботі, Тамарі Воскобойниковій, хлопцям з Карантинного, а також воїнам 49-ої Гвардійської та 295-ої Стрілецької дивізій.

Через історії простих херсонців школярі дізналися про суворі будні окупаційного режиму: комендантську годину, шибеницю на центральній вулиці, гетто для євреїв, примусову мобілізацію молоді до Німеччини, заборону слухати радіо, існування таборів для військовополонених тощо. Ці факти допомогли зрозуміти, наскільки важкою була боротьба за виживання і наскільки цінною стала свобода після визволення.

Важливою частиною заходу стала віртуальна екскурсія пам’ятниками слави Херсонщини. Монументи, встановлені на місцях боїв та поховань, нагадали про подвиги предків, які віддали життя за мир і розвиток рідного краю. Для молодого покоління це своєрідні дороговкази, що формують відчуття причетності до історії рідного народу.

Захід став нагадуванням про те, що Херсон завжди пам’ятає своїх героїв. Дата 13 березня символізує незламність міста та його людей, а також дає надію на майбутню перемогу у сучасній війні. Пам’ять про визволення стає джерелом сили й віри, що навіть найважчі часи можна подолати, якщо в прагненні свободи єднатися і діяти.

Майстерня книжкових ідей. Літературно-краєзнавча зустріч

6 лютого КЗ «Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки» Херсонської обласної ради завітала до координаційного центру «Вільні разом» (м. Вінниця), щоб подарувати переселенцям із Херсонщини зустріч, сповнену відкриттів, гри та живого спілкування. «Майстерня книжкових ідей» в рамках проєкту «Мистецтво відновлення та підтримки мешканців громади» об’єднала дітей та дорослих у спільній подорожі літературними стежками рідного краю. Атмосфера зустрічі, незважаючи на зимовий день, була теплою й дружньою: кожен відчував себе частиною великої читацької родини.

Програма «Зустрічі з бібліотекою», що стала справжнім святом слова та культури, включала серію інтерактивів. «Літературний круїз Херсонщиною» у форматі інтерактивної гри дозволив присутнім відчути красу рідного краю через художнє слово письменників Таврії. Знайомство з сучасною письменницею Юлією Чернієнко подарувало їм теплі миті живого спілкування, а також можливість поставити авторці запитання та почути цікаві історії створення її книг із перших уст. Гостя поділилася секретами складання історій та провела для учасників заходу творчо-терапевтичні вправи.

Окрема розповідь була присвячена розповіді про Рік Дніпрової Чайки на Херсонщині, що стало нагадуванням про силу рідного слова та важливість пам’яті про видатних діячів вітчизняної літератури.

Також діти і дорослі познайомилися з коміксом, створеним бібліотекою. Серія із 12 випусків «Магічний скарб емоцій» адресовано юним читачам. Випуск 1 «Емоції в дії» відкрив перед учасниками заходу цілий світ почуттів, показавши, що емоції не слід приховувати, а варто їх пізнавати, приймати й навчатися керувати ними. Дітям було цікаво дізнатися, що кожен випуск коміксу містить у собі маленьку пригоду, де герої допомагають читачам зрозуміти радощі, смуток, здивування чи гнів, та допомагають читачам сформувати емоційний інтелект.

Літературно-краєзнавча зустріч «Майстерня книжковий ідей» залишила по собі яскраві емоції та глибокі враження. Діти із захопленням брали участь у літературних іграх, а дорослі відчули ностальгію та гордість за рідний край. Спільна участь родин створила атмосферу єдності: батьки й діти разом відкривали нові сторінки української культури, ділилися думками та натхненням.

«Зустріч з бібліотекою» стала не лише розважальним, а й пізнавальним заходом. Вона нагадала про важливість книги як джерела мудрості, а також про роль бібліотеки як простору живого спілкування. Подія підкреслила, що література здатна об’єднувати покоління, дарувати нові знання й надихати на творчість. Захід довів, що бібліотека – це не лише місце для книжок, а й осередок культури, де народжується натхнення та зміцнюються зв’язки між людьми.

Зимова магія Херсонщини: народні традиції та святкові обряди

Фахівці відділу обслуговування юнацтва та молоді Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки провели для учнів 7-8 класів Херсонського ліцею №6 Херсонської міської ради захопливу краєзнавчу гутірку «Зимова магія Херсонщини: народні традиції та святкові обряди».

Під час заходу ліцеїсти поринула у світ народних звичаїв нашого краю та дізналася, як формувалися унікальні зимові обряди півдня України. Особливу увагу привернула історична довідка: Херсонщина здавна була прихистком волелюбних і працьовитих селян, які втікали «у степи», шукаючи свободи та кращої долі. Саме ця історична особливість вплинула на характер місцевого населення та створила неповторний культурний фон регіону.

Учні дізнались багато цікавих фактів про святкування Різдва на Херсонщині. Зокрема, що дідуха на півдні робили не лише з традиційного жита та пшениці, а й із кукурудзяного листя, сухоцвітів та рису – культур, притаманних степовому регіону. В деяких селах Херсонщини навіть гарбуз називали дідухом, адже він мав символічне значення достатку та родючості.

Не менш цікавою для школярів стала інформація про традиційні різдвяні страви Херсонщини. Поруч із пшеничною кутею готували й рисову, а через близькість до Чорного моря важливе місце на святковому столі займала риба. Печена риба з травами та спеціями була однією з обов’язкових страв різдвяного меню у багатьох родинах.

Окрему увагу приділили і місцевим обрядам, зокрема традиції «Повітряний світ» та звичаю називати прикрашену дерев’яну гілку «весільною». Присутні також почули про народні ворожіння, які в давнину були невід’ємним атрибутом зимового святкового циклу.

Також бібліотекарі представили добірку книжок етнографа Василя Скуратівського, що розкривають багатство зимових свят українців – як Херсонщини, так і всієї країни.

Захід став чудовою нагодою для молоді доторкнутися до традицій свого краю та відчути справжню зимову магію, яка живе в народних звичаях та обрядовості Херсонщини.