Злочин без терміну давності

Злочин без терміну давності - це не лише юридичний термін. Це ще й моральний принцип, який підкреслює, що деякі діяння настільки аморальні та руйнівні, що їхні наслідки не можна стерти з пам'яті людства навіть із плином часу. Депортація кримських татар, яка відбувалась упродовж 18-20 травня 1944 року - один із таких злочинів.

Сьогодні під час тематичної години спілкування "Геноцид кримськотатарського народу" разом із учнями 7-А і 7-Б класів класів Херсонської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №54 з поглибленим вивченням іспанської та інших іноземних мов ХМР занурились в історичну ретроспективу тих трагічних подій, приурочених до 80-х роковин депортації. 

З’ясували причини та передумови депортації, відслідкували особливості розселення кримських татар на території Узбекистану, Казахстану, Таджикистану, Марійської АРСР, Південного Уралу, Костромської області тощо.

Проаналізували разом з учнями поняття "депортація", "спецпоселення" та інші. Провели з семикласниками паралелі щодо впливу російського повномасштабного вторгнення в Україну та особливості міграції громадян як в середині країни так і за її межі. Пригадали з учасниками заходу тематичну пісню Джамали "1944", з якою вона перемогла на пісенному конкурсі "Євробачення" у 2016 році. Проаналізували рядки пісні та її глибокий сенс.

Депортація кримськотатарського населення виявилася не лише фізичним злочином, але й спробою знищення культурної та історичної ідентичності народу. Радянська влада намагалася стерти саму пам'ять про кримських татар як націю, забороняла їхню мову, культуру, традиції. Вони намагалися видалити їх із історії Криму, переписуючи підручники, змінюючи назви міст і сіл.

Але попри всі труднощі, кримські татари не здалися. Їхній дух і прагнення до справедливості виявилися сильнішими за репресії. Вони зберегли свою культуру, мову та ідентичність, передаючи їх з покоління в покоління. Їхня боротьба за право повернутися додому тривала десятиліттями, і лише після розпаду Радянського Союзу багато з них змогли повернутися на свою батьківщину.

Пам’ять про загиблих тих страшних подій вшанували хвилиною мовчання. Наостанок розглянули з учнями тематичну виставку літератури та запропонували переглянути декілька художніх і документальних кінострічок до теми.

Депортація кримських татар - це урок для всього людства. Це нагадування про те, що будь-яка форма дискримінації, насильства та репресій може мати катастрофічні наслідки. Ми повинні пам'ятати про ці події, щоб не допустити їх повторення. Сьогодні кримські татари знову стикаються з викликами, і світова спільнота повинна зробити все можливе, щоб захистити їхні права і свободи.

Злочин без терміну давності - це заклик до пам'яті, справедливості та відповідальності. Це нагадування про те, що навіть через десятиліття ми не можемо забути ті події, які принесли стільки страждань і болю. Пам'ять про депортацію кримських татар повинна бути живою, адже тільки так ми зможемо побудувати справедливе і мирне майбутнє для всіх народів.

Вишиті шляхи людської долі!

У багатьох культурах вишивка має велике значення як засіб вираження та передачі історії, традицій, ідентичності та спадщини. Кожна вишивка може бути унікальною і розповідати свою власну історію. Кожний шов, кожен візерунок, кольори – це як окремі сторінки великої книги, яка розповідає про долю людини та її суспільство.

Саме таку «почесну книгу» своєї нації, яка містить історію та традиції вишитого одягу, відкрили учні 3- 4х класів Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №53, щоб більше дізнатися та порівняти людину із символом та оберегом нашого народу – вишиванкою.

Присутні довідалися про історією вишиванки в Україні, яка має не одну тисячу років, про ідею акції «Всесвітній день вишиванки», яку у 2006 році започаткувала звичайна студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича – Леся Воронюк та про те, що наш народ, як і це унікальне вбрання постійно розвивається, змінюється, мов вишиті нитки, що переплітаються.

Нескладні вправи, завдання та ігри дозволили хлопчикам та дівчаткам розкодувати деякі орнаменти, визначитися із значенням кольору певного візерунку та навіть розібратися в якому регіоні нашої країни вишивають виключно на чорній сорочці і чому, а де, переважно, вишивають білим по білому.

Отже, вишиті шляхи людської долі, а іншими словами – вишиванка вказують на зв'язок між різними поколіннями, спадщиною та культурною традицією українського народи і кожен з нас, хто носить на собі «вишите» спадкове багатство - визначає живу приналежність та своє місце в цьому світі.

Історія однієї чашки. Літературне чаювання

Вже не одне століття чай зігріває серця багатьох людей на всій планеті. Це напій з багатою та цікавою історією, яка триває багато років, і корінням веде в давнину. І хто тільки з літературних героїв не пив чай у світовій літературі, роблячи цей напій по-казковому особливим? До Міжнародного дня чаю на «літературне чаювання» зібрались учні 5-х класів Херсонської гімназії №14 Херсонської міської ради, під час пізнавального заходу «Історія однієї чашки. Літературне чаювання», проведеного співробітниками Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки.

Розпочали теплу зустріч з того, що діти поділилися думками про те, з чим у них асоціюється чай, а потім перевірили свої знання у вікторині «Що ти знає цікавого про чай?». Так школярі дізналися маловідомі факти про чай, та про свято, яке присвячене цьому найпопулярнішому напою у світі. Діти віртуально мандруючи відомими чайними плантаціями світу, побували у Китаї, Індії та на острові Шрі-Ланці, дізнались про особливості чайної церемонії та як культура та віковічні традиції чаювання потрапили до Європи та Великобританії, де і здобули шалену популярність.

Далі допитливі п’ятикласники спробували вгадати, хто з літературних героїв залишив свою чашку у «Літературній кав’ярні», та дізнались у яких художніх творах описані традиційні і навіть «божевільні» чаювання. Діти з легкістю відгадували основні інгредієнти до різних видів чаю та підбирали назви найвідоміших смаколиків. А серед усіх солодощів, чи не найкраще до чаю смакуватиме цікава книга, і п’ятикласники дізнались, що цікавого можна прочитати для їх віку.

Культура споживання чаю набуває щороку популярності і у вимогливих українців, а у багатьох дітей чай асоціюється з великою родиною за столом, турботою мами, варенням бабусі, Алісою в Країні Див, щирим спілкуванням з друзями і затишним читанням, а викликає тільки приємні спогади і позитивні емоції, і хіба це не привід полюбити це чудове свято?

Скарби рідного краю

Звідки ми починаємо свою подорож в світ знань? Чи не з рідного краю? Виховання малюків у краєзнавчій сфері – це не просто набір фактів про місця, людей та події, що оточують їх, це процес розкриття та осмислення поняття «малої батьківщини», відчуття причетності до того, де вони народилися та виростають.

Пробудити та викликати зацікавлення дітей, їх пізнавальні якості, фантазію та творчі можливості прагнула Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки, розгорнувши, для малюків Таврійського мікрорайону, краєзнавчу локацію.

З допомогою працівників бібліотеки діти мандрували степом Біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім. Фальц-Фейна, знайомились з підводним світом Чорного та Азовського морів, фауною острова Бірючий, здійснювали морський круїз, мандрували казковими стежками.

Розмаїттям краєзнавчої подорожі стали усілякого роду завдання та велике коло багатогранних ігор. Присутні виловлювали з річки Дніпро рибу та із слів, які були прописані на них, складали прислів’я про мешканців наших водойм, за допомогою ЗООкараоке відтворювали голоси птахів і тварин, шукали сліди вовка, які вели до наступного завдання, пригадували, а потім й пояснювали назви населених пунктів, котрі пов’язані з назвами тваринного та пташиного світу Херсонщини. 

Отже, краєзнавча локація Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки – це ключ задля розуміння, поваги та любові до свого рідного краю, а здійснена мандрівка малою батьківщиною – це спогад, який розширятиме світогляд, сприятиме формуванню патріотичних почуттів та розвитку особистості кожного малюка.

Незвичайні музеї України. Краєзнавча подорож

В Міжнародний день музеїв, які відкривають двері для всіх охочих та безкоштовно проводять екскурсії. Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки разом з учнями 6-х класів Херсонський НВК №56 відправилися у краєзнавчу віртуальну подорож «Незвичайними музеями України».

Мандрівка розпочалася вшанування музеїв, які постраждали в наслідок російської агресії. Свою віртуальну мандрівку діти розпочали з музею «Писанки», який розташований в Коломиї. Дізналися історію створення музею та про найяскравіші експонати з експозицій.

Наступним був Музей української вишитої ікони – єдиний у світі музей домашньої ікони, що знаходиться у «Замку Радомисль» та є найбільшим музеєм ікон у Східній Європі. Перлиною експозицій є колекція предметів християнського мистецтва «Душа України

Наступною зупинкою віртуальної мандрівки став Музей українського весілля. Де можна не тільки побачити весільну церемонію, а й самому стати учасником обряду. Адже це місце, де можна не тільки інсценувати, а ще й справді зіграти весілля: з обрядами, піснями та безліччю побажань.

Віртуальні екскурсії Музеєм однієї вулиці та Музеєм гетьманства дозволили дітям поблукати залами та коридорами знайомлячись з незвичайними, рідкісними експонатами.

А по справжньому розбурхати уяву та підняти настрій читачам допомогло знайомство з музеями «Сала», «Туалету», «Контрабанди» та «Гуцульської магії». Ось так, здійснивши віртуальну подорож «Незвичайними музеями України», можна торкнутися до минулого, що було кілька століть тому, ознайомитися з українськими культурою й побутом та зрозуміти, чим вони цікаві й унікальні.

Довга дорога додому

18 травня Україна вшановує пам'ять жертв геноциду кримських татар. Депортація кримських татар 18–20 травня 1944 року - один із найстрашніших прикладів злочинів радянської влади, вчинених нею під час Другої світової війни. У 2006 році курултай кримськотатарського народу звернувся до Верховної Ради з проханням визнати депортацію геноцидом. У 2015 році Верховна Рада України визнала депортацію кримськотатарського народу у 1944 році геноцидом. 245 депутатів підтримали відповідне рішення. 18 травня встановлено як День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Окремою поправкою засудили сучасні утиски кримських татар. По всій країні сьогодні проходять заходи, які мають нагадати кожному з нас про злочини проти людства.

До вашої уваги інформаційний дайджест до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу «Довга дорога додому». Більше дізнатися про депортацію кримських татар, а також про історію та культуру корінного народу Криму допоможуть сучасні відео, художні і документальні книжки, фільми, інтерв’ю.

Збережемо правду, збережемо пам'ять заради тих, хто не повернувся додому, заради тих, хто хоче вільно жити у себе вдома.

Боротися – значить жити, жити – значить боротися…

Депортація кримських татар, розпочата 18 травня 1944 року, – один із найяскравіших прикладів злочинів радянського тоталітарного режиму, вчинених ним під час Другої світової війни. Понад 20 років радянська влада повністю заперечувала злочинний характер своїх дій. У 1967 році Верховна Рада СРСР визнала необґрунтованість тотального звинувачення кримських татар, але на відміну від інших "покараних народів", вони не отримали права повернутися до Криму. Лише 1989 року радянським парламентом депортація була визнана незаконною та злочинною.

З нагоди 80-х роковин до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу (18 травня) та Дня пам’яті жертв політичних репресій (19 травня) працівники Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки провели для школярів Херсонщини тематичний захід "Геноцид кримськотатарського народу". Трагічні сторінки депортації.

Під час заходу дослідили разом з учнями 6-х та 8-х класів Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 45 ХМР та учнів 8-х класів Херсонської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №57 з поглибленим вивченням іноземних мов ХМР причини, передумови, особливості проведення депортації та її страшні наслідки для кримськотатарського народу.

З’ясували суть понять "геноцид", "депортація", "спецпоселення", "репресії" та інші. Діти та педагоги особливо проникнулися спогадами очевидців, яким вдалося вижити після тих жахливих подій. Їх вразила особлива жорстокість, солдатів, офіцерів та оперативників НКВС, Народного комісаріату, яка супроводжувалась застосуванням насильства.

Відслідкували разом з учнями напрямки депортації кримськотатарського населення, розподіл усіх осіб по регіонах та подальшу долю спецпереселенців. Проаналізували подальші наслідки депортації.

Для поглиблення знань з даної теми учням було запропоновано декілька документальних і художніх фільмів, зокрема: "1944. Крим. Депортація", "Хайтарма", "Чужа молитва", "Мустафа" та інші, а також було запропоновано підбірку тематичної літератури. 

На завершення заходу вшанували всіх загиблих під час депортації та подальших її наслідків хвилиною мовчання.

Депортація кримськотатарського народу комуністичним тоталітарним режимом була кульмінацією російської колоніальної політики, направленої на детатаризацію Криму. Під час бойових дій, поки чоловіки були на фронті, радянська влада підступно вигнала дітей, жінок та літніх людей з власних домівок та відправила їх у вигнання. Для багатьох той шлях став останнім. Депортація призвела до значних людських втрат. За оцінками різних дослідників від 20 до 46% депортованих осіб померли від голоду, хвороб та виснаження протягом перших років після переселення. Багато хто загинув під час самої депортації через нестерпні умови перевезення в товарних вагонах.

Пам’ять про депортацію кримськотатарського населення нагадує нам про необхідність захисту прав усіх людей на землі та запобігання подібним трагедіям у майбутньому.

Екранізація: історія винайдення

Усі люблять дивитися художні фільми, а особливо коли він знятий за мотивами твоєї улюбленої книги. Читаючи книги ми переносимося в уявний світ і переживаємо разом з героями події його історії.

Як книга стає фільмом, коли вперше це сталося, хто бере участь у процесі, розповіли фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки під час медіа-уроку «Екранізація: історія винайдення» учням 7 класу ХЗНВК № 11.

На початку заходу, юні читачі розібрали, що таке екранізація, і які твори використовують для неї. Познайомилися з першими творами, які були екранізовані та авторами творі, що найчастіше екранізувалися.

Переглянули відео про перших винахідників «рухомих картинок» Братів Люм’єр, та дізналися як вони до цього прийшли.

А ще, познайомилися з історією успіху творців першої екранізації, основоположників світового кінематографу – Жоржа Мельєса і Вікторена Іполита Жассе. Адже саме Жорж Мельєс в 1902 році переніс на екран роман Даніеля Дефо «Робінзон Крузо».

Переглядаючи уривки екранізацій відомих творів, прослідили історію екранізації усіх поколінь.

Вишиті обереги єднання!

Українська вишиванка – це не просто відріз тканини з вишивкою, це втілення духовності, культурної спадщини та національної гордості. Цей традиційний український одяг має багату історію та глибокий символічний зміст, який перетинає покоління й залишається невід'ємною частиною української ідентичності.

Святкування Дня вишиванки стало традицією, яка об'єднує українців у всьому світі. Цей день – не лише привід вдягнути вишиванку, але й можливість відчути себе часткою великої української родини. Тою самою частинкою великої родини відчули себе і учні 3 – х класів Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 44 та учні 3 – ХТ класу Херсонського Таврійського ліцею, завітавши до народознавчої лабораторії.

Сьогодні українська вишиванка переживає своєрідне відродження як ніколи. Вона не лише елемент традиційного вбрання, вона та її орнаменти нині відображаються у моді та дизайні. Вишиванка стала не лише ознакою минулого, але й виразом сучасної української самобутності та креативності.

Саме про минуле і сучасне вишитого вбрання, про значення кольорів та символів, які багато що можуть розповісти відносно володаря вишиванки, про професійне свято вишивальниць та його історію проінформували присутніх працівники молодшого відділу Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки.

А ще хлопчики та дівчатка вчилися розшифровувати зміст вишитих геометричних візерунків, обґрунтовували смислове значення прислів’їв та приказок, відповідали на запитання вікторини «Вишиті обереги єднання».

Виходячи з цього, День вишиванки – це чудова нагода відчути себе частиною великого українського роду, відзначити свою національну гордість та подякувати за спадщину, яку ми успадкували від попередніх поколінь. Нехай українська вишиванка завжди буде символом нашої єдності, краси та сили! Зі святом вас, маленькі читачі!

Книжкове розмінування!

Як завше Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки дбає про своїх маленьких читачів, а саме про їх культурний розвиток, рівень освіти, а зараз, під час повномасштабного вторгнення, ще й, безумовно, про безпеку. Саме тому, працівники книгозбірні запросили малюків Таврійського мікрорайону до бібліотечної локації, де, в ігровій формі, запропонували рідкісне книжкове розмінування.

Щоб розібратися у цій справі, хлопчикам та дівчаткам потрібно було спочатку познайомитися із собакою-талісманом ГУ ДСНС України у Чернігівській області, маленьким та спритним героєм-сапером, шукачем вибухонебезпечних предметів - псом на ім'я Патрон. Але це знайомство було незвичайним, а дивовижно – книжковим, бо про цього відчайдуха вже складено чимало вірші, пісень, знято безліч мультфільмів, намальовано та написано декілька коміксів і книжок.

Майже усі історії про песика попереджають дітей особисто про небезпечну зустріч з вибуховими пристроями, навчаючи малюків бути уважними та обережними, а ще розповідають про щиру, міцну дружбу та повагу один до одного.

Бібліотечна локація безпеки та читання як завжди залишила незабутні, яскраві, враження у дітей та безмежне задоволення від корисного, безпечного проведення вільного часу.