суботу, 2 березня 2024 р.

«Я вірую в красу…» Перехрестя доль Лесі Українки та Дніпрової Чайки

До дня народження Лесі Українки та 100-річчя Херсонської обласної бібліотеки для дітей ім. Дніпрової Чайки фахівці книгозбірні створили оригінальний захід, на який запросили учнів 5-х, 6-х класів Антонівської гімназії № 21 Херсонської міської ради. Під час заходу «Я вірую в красу…», діти стали справжніми дослідниками. А досліджували вони творчість Лесі Українки та Дніпрової Чайки. У кожної письменниці свій життєвий шлях та творча доля, але, виявилось, і багато спільного.
Учасники заходу мали унікальну можливість пройти весь шлях письменниць від народження до літературного визнання. так вони дізналися, як маленька Людмила Березіна вірила у своє творче покликання та мріяла стати вчителькою. А у своєму щоденнику записала: “Виростуть і у Дніпрової Чайки колись крильця - та ще які, паперові!” Образ чайки, з яким асоціювала себе авторка, бере своє походження ще з дитинства, яке промайнуло неподалік Дніпра. Дитяча мрія здійснилась. У 18 років вона закінчила гімназію, викладала у приватній гімназії в Одесі та в сільській школі на Херсонщині.
В дитинстві Лариса Косач була надзвичайно кмітлива та схоплювала все на льоту. Її можна було назвати дитиною - індиго. Читати навчилась ще в 4 роки, в 6 - майстерно вишивала, а в 9 написала свій перший вірш - “Надія”. Обравши собі літературний псевдонім Леся Українка, письменниця зробила свідомий вибір служити Україні й розвитку її культури. Леся чудово грала на фортепіано. Захоплювалась мистецтвом. Якби не хвороба, можливо, вона б стала відомим композитором.
Порівнюючи творчі портрети відомих письменниць учні дослідили, що дві авторки народилися в різних куточках України, але життєві шляхи перетнулися у Києві.
Дніпрова Чайка і Микола Лисенко створили разом дитячі опери: «Коза-дереза», «Пан Коцький», «Весна-красна». Прем'єри опер відбувалися в квартирі Лисенка. Акторами були діти Дніпрової Чайки та Миколи Лисенка. Режисером, хореографом та костюмером стала молода поетеса Леся Українка.
Дніпрова Чайка сміливо експериментувала у своїй творчості, опанувала багато літературних жанрів та створила чимало гарних римованих мініатюр, які називала «надморська поезія», «неримовані вірші».
Леся Українка також не боялася змін. Саме тому вона підтримувала експедиції для запису співу кобзарів на фонограф, які зараз є частиною культурної спадщини. З іменем Лесі Українки пов'язаний і розквіт драматичної поеми в нашій літературі.
Українці зберігають пам’ять про талановитих жінок. Ім’я Дніпрової Чайки гордо несе Херсонська обласна бібліотека для дітей. Її ім’ям названо вулиці в різних містах України, її твори увійшли у шкільну програму.
Крім того, наші читачі поповнили свої знання цікавими фактами з життя та творчості видатних українок. Адже за творами Лесі Українки створено більше 10 фільмів, понад 20 вистав, 5 пісень. В березні 2023 року на екрани вийшов мультфільм «Мавка. Лісова пісня». В день народження Лесі Українки, яка стала символом стійкості, відзначають День Української жінки.
Наприкінці заходу, юні дослідники змогли продемонструвати набуті знання та пограли у гру на платформі Wordwall «Перехрестя двох доль».
Діти визначили, що спільного є у творчості, життєвому шляху Лесі Українки та Дніпрової Чайки. Також виділили відмінності, які притаманні кожній письменниці з унікальним та неповторним талантом.

пʼятницю, 1 березня 2024 р.

Магія творчого слова

Незважаючи на складні умови війни свою роботу продовжує літературна студія «Контур» Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки. Чергове засідання клубу мало особливий сенс. Адже попереду фінал Х відкритого літературного конкурсу творів у жанрі фантастики та фентезі «ФантФест» приурочений 100 літньому ювілею нашої книгозбірні.
Учасники клубу продовжили працювати над своїми історіями, готуючись подати твори на це масштабний конкурс. І для цього вони відкривали таємниці письменницької майстерності.
Вчилися створювати унікальний фантастичний або фентезійний світ на прикладі творів сучасних українських фантасток Ірини Грабовської, Наталії Матолінець, Наталії Довгопол, Ярини Каторож, Світлани Тараторіної і Дарії Піскозуб.
Далі познайомилися із основними літературними жанрами і принципами сюжетотворення.
А особливу увагу приділили конкурсній номінації «Фантастичне майбутнє України». Спершу ми побачили ту версію майбутнього нашої держави, яку намалював штучний інтелект (ШІ), потім створили хмаринку слів «Яким ви бачите фантастичне майбутнє України», а далі, надихнувшись, виконали творчу вправу – створили світ майбутнього, в якому буде відбуватися дія наших творів.
Подякувавши одне одному за спільнотворення, ми домовилися про індивідуальні уроки письма і про дату проведення наступного спільного засідання – 31 березня в рамках Тижня дитячого читання.

середу, 28 лютого 2024 р.

Як європейці Херсонщину будували

У важкий для України час інші країни надають нам таку важливу підтримку: технікою, гуманітарною і фінансовою допомогою, прийняли та опікуються вимушеними переселенцями.
Варто відзначити, що така співпраця українців та інших народів закорінена в нашій історії. Зокрема, південні землі нашої країни підтримують дружні стосунки із іншими націями ще з давніх часів. Цю історію варто знати і вивчати. Тому головна бібліотекарка читальної зали запросила вихованців Херсонського Таврійського ліцею взяти участь у онлайн квесті-орієнтуванні «Як європейці Херсонщину будували».
Разом ми подорожували різними куточками Херсонщини і дізнавалися про політиків, істориків, науковців, меценатів, бізнесменів та інших діячів, причетних до розбудови і процвітання рідного південного краю.
Спершу ми знайомилися із культурними особливостями тієї країни, звідки походили ці особистості, а далі дізнавалися про їхні справи на благо Херсонщини.
Династія Вадонів, яка мала французьке походження, володіючи чавунно-ливарним заводом, механічними майстернями і суднобудівною верф’ю у Херсоні, розвивала промисловість і суднобудівництво у краї.
Родина Фальц-Фейнів (вихідці із Німеччини) розводила овець і племінних коней, Софія Фальц-Фейн заснувала порт у с. Хорли, а її син Фрідріх – заповідник «Асканія-Нова».
Олександр Ерделі – представник давнього угорського графського роду. На посаді голови Херсонської губернської земської управи, а потім і на посаді губернатора зробив великий внесок у розвиток медицини, освіти, культури, сільського господарства, а також благоустрою міста Херсона.
Сергій Скадовський заснував морську пристань, порт, звідки відправлялися завантажені українською пшеницею та дарами садів, вовною та каракулем кораблі. У містечку Скадовську з’явилися перші промислові підприємства – паровий млин та цегельня. А коли чутки про лікувальні властивості води в Джарилгацькій затоці поширилися далі Херсона, сюди потягнулися перші відпочиваючі, і місто перетворилося на престижний курорт.
Поляк Йозеф Пачоський був запрошений на посаду губернського ентомолога, і він так полюбив наш степовий край, що вирішив заснувати у Херсоні природничий музей.
Джон Говард (Велика Британія) вивчав у Херсоні стан тюрем та надавав медичну допомогу в’язням і бідним.
Важливим для розвитку краю був візит у 2008 році короля Карла XVI Гюстава шведського до с. Зміївка.
Завершився екскурс в історію нагадуванням про те, що після Перемоги наш край знову допомагатимуть розвивати європейці – бізнесмени, інженери, будівничі, промисловці та політичні діячі.

понеділок, 26 лютого 2024 р.

Мова єднає всіх!

Рідна, солов’їна, щедра і велична, наша мово! Ти є основою національної культури та мистецтва, ти пронизуєш усі аспекти життя свого героїчного народу – від літератури та музики до народних звичаїв та обрядів. Кожне твоє слово, кожна пісня, кожна казка збагачує наше сприйняття світу та підтримує національну ідентичність.
Збереження та розвиток рідної мови є головним аспектом у вихованні молодого покоління та нації в цілому. Тож з цією метою Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки організувала «мовні перегони» для учнів 4–МО Херсонського Таврійського ліцею.

На присутніх чекала інтелектуальна гра , питання та завдання якої мали лінгвістичний характер – головоломки, шаради, абеткові плутанини, шифрограми, розвага під назвою «Згадай правило».

Найцікавішим та найприємнішим видався останній конкурс «Юний диктор», під час якого всі охочі продемонстрували, декламуючи вірші про мову, чітку, гучну вимову та виразність, створених відомими поетами рядків.
Тож, нехай рідна мова і рідне слово завжди залишаються невід’ємною частинкою нашої душі та серця, а кожен звук – мелодією національної самобутності.

суботу, 24 лютого 2024 р.

Українською розмовляй, ворога перемагай!

Повномасштабне вторгнення в Україну 2022 року змінило життя кожного українця. Кожен з нас великий і маленький знає, що таке боротьба та шлях до перемоги. Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки займає активну позицію боротьби на культурному фронті нашої держави. Так, оберігаючи мовний форпост рідної мови, для учнів 3-4 класів Херсонської спеціалізованої школа І-ІІІ ступенів № 57 з поглибленим вивченням іноземних мов був проведений захід, присвячений Міжнародному дню рідної мови, щоб вшанувати важливість української мови, яка є основою нашої національної ідентичності та культури.
Під час заходу діти мали нагоду ознайомитися з історією виникнення цього свята, яке відзначається щорічно з 2000 року, коли був проведено засідання Генеральної конференції ЮНЕСКО. Свято було призначено для підтримки різноманітності мов у світі та заохочення багатомовності та культурного розмаїття.
Одним із головних акцентів заходу була тема «Любов до рідної мови». Разом з учнями обговорили важливість володіння рідною мовою, яка є ключем до збереження національної самобутності та культурної спадщини. Діти висловили своє переконання, що рідна мова це не лише засіб спілкування, але й важливий елемент національної гідності, що без мови немає народу, його самобутності та культури.
Інтерактивна гра «Добери слова» спонукала юних читачів використовувати свою творчість та уяву, щоб знайти слова, що найкраще відображають багатство та унікальність української мови. Серед таких слів можна знайти: барвиста, мелодійна, рідна, солов’їна, барвінкова тощо.
Не обійшлося і без «поетичних перегонів» під час яких діти декламували вірші, присвячені українській мові. Що стало прекрасною нагодою аби зануритися у світ поезії та відчути неповторну атмосферу мовної краси. Відкрити всю глибину та магію української мови учням допомогла «Скриня мовних загадок».
Саме такі, бібліотечні заходи, допомагають вчителям в сприянні формуванню національної свідомості та патріотизму серед молодого покоління.

День, який ми не забудемо ніколи

24 лютого 2022 року – день, який назавжди увійшов в історію і залишиться в пам’яті українців датою із траурним обідком, бо цього дня розпочалося повномасштабне вторгнення на територію нашої держави.
Щоб підвести підсумки за два роки незламності і підтримати ментальне здоров’я та дух оптимізму херсонських школярів для учнів ЗЗСО№45, 50 і 52, головна бібліотекарка читальної зали Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки, провела серію патріотичних заходів, в яких розповіла про хроніку окупації та визволення українських міст.
На початку ми згадали історичні і політичні передумови повномасштабного вторгнення, а мапа бойових дій від 24 лютого по 5 грудня 2022 року допомогла нам наочно побачити, як були окуповані та звільнені українські території.
Разом ми прослідкували початок повномасштабного вторгнення від о 3 годині 40 хвилин ранку 24 лютого 2022 року аж по сьогодні, але основну увагу приділили сторінкам героїчної оборони і звільнення від окупації або обстрілів таких міст, як Київ, Буча, Харків, Ізюм, Балаклія, Слов’янськ, Херсон, а по полеглих маріупольцях ми запалили віртуальну свічу пам’яті.
Окрему увагу ми приділили долі митця під час війни. Перед нами розгорнулися Бучанські сторінки долі і творчості Юлії Бережко-Камінської, поетки, родом з Херсону. Ми побачили зроблені нею світлини у підвалі власного будинку, почули вірші, написані у найтяжчі хвилини, і пораділи, коли їй разом із дітьми вдалося дивом евакуюватися. "Я стільки слів в собі не утаю..." – через поетичне слово поетеса поділилася з нами найсокровеннішим – думками і почуттями людини, чиє життя під загрозою.
Далі ми згадали мужність наших земляків-херсонців, які, попри всі небезпеки, боролися за свободу рідного міста, мужньо вистояли і дочекалися на звільнення. А також про наших захисників і волонтерів, які після звільнення міста продовжують підтримувати повноцінне життя у Херсоні - місті героїв. За допомогою візуального сторітелінгу на сервісі Padlet «Херсон - місто героїв: історії великих і маленьких Перемог» ми згадали хронологію подій від окупації до звільнення, а також окремі героїчні сторінки: "Рух спротиву", "Особистості", "Легендарні Чорнобаївка та Антонівський міст", "Як звільняли Херсон", "11.11.2022 - День Звільнення", "Життя херсонців у перший місяць після деокупації", "Херсон під час обстрілів", "Після 06.06.2023 (Херсон у повені)", а також спрямували погляд у майбутнє і побажали нашому рідному місту звільнення від обстрілів і процвітання.
Ми подякували нашим мужнім захисникам і захисницям, волонтерам, медикам і навіть псу Патрону та його хвостатим колегам, які бережуть наші землі та розміновують звільнені території.
І ми з нетерпінням чекаємо разом вписати героїчну дату у наш календар: "День Перемоги"!

пʼятницю, 23 лютого 2024 р.

Книжкова хвиля!

Напередодні Міжнародних свят – Дня дарування книг та Дня рідної мови Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки отримала приємний подарунок - сюрприз від друзів та партнерів: Національної бібліотеки України для дітей та благодійного фонду "Nova Ukraine" блискучу добірку нових, сучасних книжок, що не лише мають різноманітну тематику, але й сприяють розвитку української мови.
Серед книжок більшість художньої літератури для різного віку наших читачів - художня проза українська та зарубіжна, вічна класика, гучні бестселери та мотивуючі твори на будь-який смак, які обов’язково зайдуть свого читача та принесуть насолоду від читання.

Дякуємо Вам за підтримку та небайдужість щодо нашої роботи, наших фондів, наших користувачів. Все буде Україна!