1944: Голоси Криму. Хроніка пам’яті

Щоб вшанувати пам'ять жертв депортації кримських татар і послухати голоси тих, хто не втратив надії повернутися додому, головна бібліотекарка читальної зали провела для учнів 9-11-х класів Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №36 Херсонської міської ради захід «1944: Голоси Криму. Хроніка пам’яті», який став не просто уроком історії, а глибоким нагадуванням про людську втрату, стійкість і право на пам’ять. В рамках Дня боротьби за права кримськотатарського народу та вшанування пам’яті жертв депортації школярі познайомилися з ілюстративними матеріалами, переглянули кінофрагменти та книги відповідної тематики, що допомогли розкрити тему та зробити її більш відчутною та зрозумілою для сучасної молоді.

Метою заходу було пояснити історичну правду, показати масштаби трагедії, розповісти про спротив і прагнення кримськотатарського народу до повернення, а також підкреслити важливість збереження національної ідентичності. Під час розповіді школярі дізналися, що 18 травня 1944 року радянська влада розпочала масову депортацію кримських татар з їхньої історичної батьківщини – Криму; понад 191 тисяча людей була насильно виселена до регіонів Середньої Азії, Уралу та Сибіру. Дорога до місць заслання тривала тижні в жахливих умовах, що спричинило загибель тисяч людей і залишило глибокі рани в пам’яті народу; депортовані втратили домівки, матеріальні й культурні цінності, можливість жити на рідній землі. Лише наприкінці XX століття, після розпаду СРСР, почалися повернення до Криму, але мужня боротьба за права, визнання і відновлення історичної справедливості триває і досі.

Кінострічки стали важливими носіями пам’яті: учні переглянули фрагменти фільму «Хайтарма», першої художньої картини кримськотатарського кіно, яка через історію льотчика Амет-Хана Султана показує жахи депортації та людську гідність у випробуваннях. Назва фільму означає «повернення» і символізує прагнення народу відновити зв’язок із рідною землею. Завершальним акордом заходу став перегляд виступу співачки Джамали з піснею «1944», яка привернула міжнародну увагу до трагедії кримськотатарського народу, а її виконання стало потужним нагадуванням про біль втрат і надію на повернення.

Також бібліотекарка запропонувала тематичні книги для глибшого розуміння: художні й документальні видання про депортацію, дослідження боротьби за повернення та біографії лідерів кримськотатарського руху, щоб учні могли продовжити самостійне вивчення теми й розвинути емпатію через особисті історії.

Збереження пам’яті про депортацію – це не лише вшанування загиблих, а й захист прав сучасних поколінь, бо пам’ять формує суспільну свідомість, допомагає протистояти забуттю й запобігати повторенню трагедій. Тож захід «1944: Голоси Криму. Хроніка пам’яті» став кроком до того, щоб нове покоління знало правду, відчувало відповідальність і підтримувало прагнення кримськотатарського народу до справедливості.

Свідки депортації. Медіа-розвідка

18 травня Україна вшановує День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу – одну з найтрагічніших сторінок у сучасній історії. Саме цього дня у 1944 році сталінський режим розпочав масову депортацію кримських татар з їхньої історичної батьківщини – Криму. Аби розповісти трагічні сторінки історії і нагадати про важливість збереження національної ідентичності, працівниками Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки для учнів 10-х класів Херсонського Таврійського ліцею Херсонської міської ради було проведено медіа-розвідку «Свідки депортації».

Під час заходу здобувачі освіти довідалися про те, хто такі кримські татари та як десятиліття цей самобутній народ вів сміливу і наполегливу боротьбу з радянським режимом за повернення на рідну землю, а Україна з часу проголошення незалежності взяла на себе відповідальність за долю всіх своїх громадян.

З’ясували під час бесіди суть понять «геноцид», «депортація», «спецпоселення», на прикладі спогадів очевидцями, яким вдалося вижити після тих жахливих подій, довідались про особливу жорстокість влади, виявлену по відношенню до людей.

Учасники заходу проглянули інфографіку напрямків депортації кримськотатарського населення, розподіл по регіонах та подальшу долю спецпереселенців.

Щоб підліткам було краще зрозуміти історію та культуру кримськотатарського народу, проаналізувати подальші наслідки депортації є чимало художньої літератури та фільмів, про які вони дізнались під час заходу.

Попри роки переслідувань, поневірянь і заборон, кримські татари змогли зберегти свою національну ідентичність, мову, звичаї та прагнення повернутися додому. Навіть у вигнанні народ продовжував відстоювати свої права, правду та свободу.

Сьогодні цивілізований світ схиляє голови у пам’ять про жертв насильницького виселення кримськотатарського народу з історичної батьківщини та висловлює підтримку та співчуття тим, хто пережив страшні події депортації.

Квітучі мазки, кольорові завитки

Українське декоративно-прикладне мистецтво – це жива історія, закарбована у глині, дереві та яскравих барвах народних орнаментів. Саме до цього скарбу нашої культури доторкнулися вихованці студії «BookKidsClub». У безпечному просторі міста фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки влаштували практикум традиційного декору «Квітучі мазки, кольорові завитки», де кожен зміг відчути себе народним майстром.

Заняття побудували за принципом «від теорії – до практики». Спочатку діти вирішували інтерактивні завдання: через загадки та командну гру «Прикрасимо посуд» вони наочно переконалися, як художній декор змінює сприйняття звичайних побутових речей, перетворюючи їх на унікальний. Моделювання орнаментів із паперових елементів стало логічним переходом до розмови про багатство українських художніх шкіл.

Знайомство з різноманіттям мистецтва почали з Петриківського розпису. Його перевага для першого заняття очевидна: «петриківка» функціонує як унікальна графічна мова, де кожен декоративний елемент має своє глибоке символічне значення.

Щоб зрозуміти логіку та витоки цієї техніки, студійці переглянули короткий пізнавальний мультфільм. Анімаційна історія наочно показала, як із простих природних форм народилися знамениті «цибульки» та «кучерявки», якими інструментами користувалися майстри минулого і які правила поєднання кольорів існують у цьому мистецтві.

Одразу після теорії розпочалася практика – відтворення традиційного орнаменту «Бігунець», що символізує безперервність життя. Попри те, що для більшості це був перший досвід роботи в такій техніці, кожен з відвідувачів успішно впорався із завданням і створив авторську композицію.

Практикум у студії «BookKidsClub» показав, що народне мистецтво залишається живим і актуальним тоді, коли воно переходить у практичний досвід дітей. Наступного разу, зустрівши традиційний український орнамент, юні херсонці бачитимуть у ньому не просто сувенірний малюнок, а зрозумілу їм технологію, складну працю та красу, яку вони навчилися створювати власними руками.

Квітка-сонечко золота – весняна краса

Практика, де поєднуються спостереження і дія, зазвичай дає відчутний результат. Саме в такому форматі пройшла чергова зустріч художньої студії «ArtKids» яку провели фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки у безпечному просторі міста Херсон. Тематичну подію «Квітка-сонечко золота – весняна краса» зосередили на знайомстві з весняною квіткою та розвитку навичок самостійної творчої роботи у дошкільнят.

Емоційне знайомство з темою розпочалося з розмови про один із найяскравіших символів весни – кульбабу. Малеча пригадувала, як змінюється ця квітка протягом свого життя: від золотавого сонечка до пухнастої білої хмаринки.

Щоб налаштувати учасників на творчу хвилю та сфокусувати їхню увагу, бібліотекарі зачитали поетичні рядки О. Хлевнюк «Кульбабка». Вірш допоміг уявити красу природи, та закріпити ці образи у рухливій імпровізації. Через прості, але виразні рухи малюки відтворювали, як квіти тягнуться до сонця, розкривають свої пелюстки під теплими променями та гойдаються від весняного вітру. Така фізична активність не лише зняла емоційну напругу, а й підготувала пальчики до подальшої роботи.

Практичну частину побудували на нетрадиційній техніці малювання. Замість пензликів використали виделки, що дало змогу швидко отримати виразний результат без складних навичок. Вмочуючи зубці у фарбу, учасники створювали суцвіття кульбаб, самостійно визначаючи розташування елементів на аркуші та загальну композицію. Такий творчий підхід допомагає тренувати дрібну моторику, покращувати просторове мислення та формувати впевненість у собі – дитина бачить, що може створити красу власноруч. У підсумку з’явилися різні за настроєм і виконанням роботи, у яких відчутне індивідуальне бачення та перший досвід самостійної творчості.

Щоб побачити сонячні роботи наших вихованців, завітайте на електронний вернісаж бібліотеки: https://vernisaj-ks.blogspot.com/2026/05/blog-post_17.html

Родина – серце, зігріте любов’ю

Сім’я – це простір, де людину розуміють без зайвих слів, підтримують у складні моменти та цінують кожну її перемогу. Саме родина дарує дорослим і малечі затишок та безпеку. Тому й заходи, присвячені Міжнародному дню сім’ї, завжди мають об’єднуючий характер. Для зміцнення таких зв’язків фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки організували родинну зустріч в безпечному просторі міста.

Організатори запропонували динамічну програму, орієнтовану на командну взаємодію. Колективні випробування вимагали від присутніх не лише швидкості чи спритності, а передусім уміння домовлятися та діяти як один злагоджений механізм, де головним результатом став досвід згуртованості.

Після активних командних ігор програму продовжив інтелектуальний блок. Учасники перейшли до літературних квестів: пригадували персонажів дитячих творів та виконували тематичні вправи. Цей етап зустрічі продемонстрував, що спільне читання залишається ефективною платформою для комунікації між різними поколіннями.

Логічним розвитком творчої лінії заходу стала художня майстерня. Кожна родина створила символічне кашпо із сердечком, зобразивши на ньому власне бачення дому – через образи батьків, дітей чи старшого покоління. Водночас у просторі функціонувала інтерактивна дошка асоціацій «Що для мене сім’я». Короткі тези учасників про дім, взаємовиручку та турботу зрештою сформували спільний колаж, який наочно відобразив ключові родинні цінності.

Підсумком події стала відкрита бесіда про взаєморозуміння та важливість збереження міцних стосунків за будь-яких обставин. Зустріч вкотре підтвердила відому істину: родина є надійною опорою та внутрішнім ресурсом для кожного, а спільні спогади допомагають підтримувати цей зв'язок і надалі.