1000 відтінків Півдня. Краєзнавчий калейдоскоп

Пам’ятати рідне місто й край особливо важливо тоді, коли багато знайомих місць змінилися, а частина з них стала недоступною. Адже Херсонщина – це не лише назва на карті, а Дніпро, степові простори, море, унікальна природа, історія, культура та люди, які формували її неповторний характер. Саме тому фахівці відділу обслуговування читачів 5-9 класів Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки провели для учнів 7-х класів Херсонської гімназії № 44 Херсонської міської ради та Комишанської загальноосвітньої школи № 26 Херсонської міської ради краєзнавчий калейдоскоп «1000 відтінків Півдня».

Під час заходу говорили про Херсонщину як край дивовижних природних контрастів. Згадували Дніпро та його значення для життя краю, безкраї степи, Чорне й Азовське моря, Сиваш, унікальний природний світ Асканії-Нової та незвичайні Олешківські піски. Кожна природна локація відкривала новий «відтінок» Херсонщини – синій колір води, золотий степу, пісочний колір дюн і зелений відтінок дикої природи.

Не менш цікавою стала історична мандрівка. Читачі пригадали козацьке минуле Херсонщини, дізналися про Олешківську та Кам’янську Січі, а також зазирнули в історію виникнення Херсона. Особливу увагу приділили заснування Херсонської фортеці, та його ролі як портового й кораблебудівного центру. Так історія постала живою розповіддю про місто, яке розвивалося на перетині Дніпра, степу й морських шляхів.

Щоб мандрівка була не лише пізнавальною, а й динамічною, учні активно долучалися до різноманітних завдань. Вони визначали, з чим у них асоціюється Херсонщина, вгадували природні місця за фотографіями, шукали «зайву» тварину серед мешканців Асканії-Нової та перевіряли свої знання про край. А під час інтерактиву «Дніпро пам’ятає…» намагалися уявити, які історії могла б розповісти головна річка Херсонщини.

Окремою темою стала багатонаціональність краю та його культурне різноманіття. Говорили про те, що Херсонщина протягом своєї історії була місцем зустрічі різних народів, традицій і культур, а її особливість створювали саме люди.

«1000 відтінків Півдня» стала нагодою не просто поговорити про Херсонщину, а поглянути на неї ширше – побачити її красу, згадати історію, відчути різноманіття та зберегти у пам’яті те, що є важливим для кожного. Нехай Херсонщина залишається теплою у наших спогадах, розмовах і мріях, а її найкращі сторінки ще обов’язково будуть написані – уже в мирному майбутньому.

Музика, народжена книгою

Музика може звучати не лише в пісні. Іноді її ніби чуєш, читаючи книжку: у ритмі слів, настрої історії, голосах її героїв. Цей зв’язок книги й музики став основою зустрічі, яку до Дня української музики фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки провели у безпечному просторі міста Херсон.

Зустріч стала для своєрідною музичною мандрівкою. Учасники дізналися, звідки походить музика, хто створює мелодії та пісні, як називають людей, які їх виконують, і чому музичні твори можуть передавати найрізноманітніші емоції та переживання.

Почути різницю між мелодіями допомогли українські пісні та народні інструменти. Діти впізнавали знайомі мотиви, прислухалися до звучання інструментів, співали й танцювали. Так розмова про музику поступово перейшла у власні враження: кожен міг сказати, що почув і що відчув.

Особливим моментом зустрічі став невеликий живий музичний виступ. Одна з учасниць зіграла на синтезаторі свою улюблену пісню, подарувавши присутнім можливість почути музику у виконанні юної музикантки. Такі моменти допомагають дітям не лише слухати, а й відчувати себе безпосередніми творцями культурного простору.

Зустріч завершилася творчою майстеркою. Скрипковий ключ, який діти виготовили власноруч, став для них згадкою про музику, що навіть у складні часи допомагає знаходити сили й мріяти про майбутнє.

Захід поєднав пізнання, музику, рух, гру та творчість, подарувавши дітям можливість цікаво провести час, відкрити для себе нові сторінки української музичної культури й переконатися, що мистецтво здатне об’єднувати та підтримувати.

Херсон: нескорений і рідний

Херсон змінювався протягом століть, переживав складні події, але завжди зберігав свій характер. Сьогодні він залишається рідним для своїх мешканців і нескореним перед усіма випробуваннями. Про минуле та сучасність міста говорили фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки з учнями 3-4 класів Херсонського ліцею № 6 та учнями 5-6 класів Херсонського ліцею № 27 Херсонської міської ради під час краєзнавчого заходу.

Учасники простежили історію міста від часу його заснування до сьогодення та побачили, як із роками змінювалися його вулиці, будівлі й міський простір. Старі світлини допомогли порівняти Херсон минулого із сучасним і впізнати місця, які зберігають пам’ять про важливі події та людей.

Через ігрові завдання учасники здійснили уявну прогулянку містом. За фотографіями, підказками й описами вони вгадували назви херсонських вулиць, пригадували розташовані на них пам’ятки, культурні установи та відомі споруди. Молодші учні відкривали місто через яскраві образи й зрозумілі факти, а старші доповнювали маршрут власними знаннями та спостереженнями.

Та Херсон для дітей не обмежується датами, спорудами й назвами вулиць. Це місця, де вони бували разом із батьками, родинні прогулянки та події, що залишили теплі спогади. Ділячись ними, школярі розповідали, що означає для них рідне місто, та добирали слова, з якими воно асоціюється. У відповідях звучали любов, дім, сила, незламність і надія.

Під час рубрики «Херсону бажаю…» діти висловили побажання місту які вкотре нагадали: Херсон залишається рідним, бо живе в серцях своїх людей, і нескореним, бо вони вірять у його майбутнє.

Краєзнавча зустріч стала частиною патріотичного виховання, адже любов до України починається з уваги до місця, яке називаєш домом. Знати історію Херсона, зберігати родинні спогади та помічати його особливості означає краще розуміти своє коріння.

Секрети позитивного Смайлика

У дитинстві щастя часто ховається у найпростіших речах: щирій усмішці, веселій грі, доброму другові та цікавій казці. Воно може причаїтися у яскравому малюнку, веселій лічбі, улюбленій пісні чи несподіваному маленькому диві. Для дитини кожна така мить – це можливість радіти, відкривати нове, фантазувати й дарувати свою усмішку тим, хто поруч.

Саме таку маленьку територію радості створила для дошкільнят Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки, де казка оживала, гра перетворювалася на відкриття, а звичайний день з бібліотекою став справжньою пригодою, сповненою тепла, позитивних емоцій і гарного настрою. Разом із веселим жовтеньким Смайликом та його пухнастим другом Мурчиком малята вирушили у світ веселих забав та гарного настрою. Діти рахували улюблені фрукти Смайлика, виконували творче завдання «Додай кольору», допомагали Мурчику повернути загублені носик і вушка, тренуючи пальчики та розвиваючи дрібну моторику.

Та найважливішою частиною зустрічі стало знайомство з емоціями. Разом із веселим Смайликом та чарівною збіркою коміксів «Магічний скарб емоцій: шлях до власних відчуттів і знань про них», виданою Херсонською обласною бібліотекою для дітей імені Дніпрової Чайки, діти відкривали для себе світ різних настроїв – радості, суму, здивування, сердитості.

У цікавій ігровій формі малюки вчилися називати та розпізнавати власні емоції, розуміти їх і помічати емоційний стан інших. Такі прості, але важливі вправи допомагали дошкільнятам краще пізнавати себе, уважніше ставитися до оточення та поступово розвивати емоційний інтелект – навичку, що стане важливою опорою для дитини протягом усього життя.

А завершилася зустріч, звичайно ж, веселою руханкою! Танцювальні рухи, гарний настрій і щирі усмішки подарували всім учасникам заряд енергії та цілий букет позитивних емоцій.

Бібліотека сьогодні – це простір, де малеча не просто слухає казку, а проживає її, грається, спілкується, пізнає себе і вчиться бути уважною до почуттів інших. І, можливо, саме з таких маленьких зустрічей починається велика наука – наука розуміти себе, дарувати добро іншим й знаходити щастя у простих речах.

«Я вірую в красу…» Перехрестя доль Лесі Українки та Дніпрової Чайки

У рамках відзначення Року Дніпрової Чайки на Херсонщині працівники абонементу Херсонської обласної бібліотеки для дітей ім. Дніпрової Чайки організували для учнів Каховського НВК «Гімназія – спеціалізована школа І ступеня з поглибленим вивченням іноземних мов» Каховської міської ради Херсонської області натхненний літературний екскурс під назвою «Я вірую в красу…». Захід об’єднав творчі та життєві орієнтири двох видатних українок, чий геній збагатив національну літературу і культуру.

На початку заходу школярі поринули у світ ранніх років майбутніх письменниць і переконалися у тому, що саме у натхненних враженнях дитинства і криється їхнє джерело невичерпного натхнення. Дніпрова Чайка (Людмила Василевська-Березіна) сформувалася як особистість саме на Херсонщині. Мальовничі простори степів, величні річки Півдня і морські простори згодом наповнили її поетичні та прозові твори особливим колоритом. Її батько був священником, а мати походила з давнього козацького роду. Леся Українка виросла в інтелектуальному колі родини Косачів, де панував культ книги і рідного слова, народної пісні та високого мистецтва.

Далі учасники заходу простежили перші кроки в літературі обох мисткинь та довідалися про те, які сенси криються за їхніми псевдонімами. Ім'я Лесі Українки перетворилося на вічний символ незламного духу, патріотизму та глибинної любові до Батьківщини, тоді як творчий псевдонім «Дніпрова Чайка» асоціюється із вільним птахом, польотом, піснею та одвічним прагненням до волі, що гармонійно резонує з духом українського Півдня.

Окрему увагу приділили темі кохання та особистого життя. Школярі дізналися про трагічні й світлі стосунки Лесі Українки з Сергієм Мержинським, а також про її міцний життєвий і творчий союз із Климентом Квіткою. Своєю чергою, історія родини Дніпрової Чайки та її чоловіка Феофана Василевського розкрила багатогранність цих постатей через призму спільної просвітницької праці, випробувань і підтримки.

Важливою частиною розповіді став зв'язок Дніпрової Чайки з Херсонщиною, спогади про візит Лесі Українки до Херсона, а також вшанування пам'яті видатних жінок. На їхню честь названо бібліотеки, освітні та культурні заклади, а також вулиці в багатьох українських містах. Це яскраво доводить, що їхній творчий доробок і сьогодні залишається живим і затребуваним.

На завершення зустрічі організатори розкрили головну інтригу – чи зустрічалися письменниці в реальному житті? Виявилося, що доля зводила їх у Києві та Одесі, а згодом їхній духовний діалог тривав на відстані через тепле та змістовне листування. Ці життєві точки перетину стали справжнім символом духовної єдності Дніпрової Чайки та Лесі Українки. А закріпити нові знання школярам допомогла інтерактивна вікторина, де вони змагалися у вмінні розрізняти факти біографій та знаходити спільне у долях двох видатних українок.