Між вчора і завтра: відлуння перемоги. Музей почуттів

До Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні особливо гостро відчувається цінність миру, людського життя та пам’яті, яка зберігає голоси минулого крізь покоління. Історія війни живе не лише у датах і фактах, а й у людських емоціях, поглядах, втратах і надії на майбутнє. Саме у такій атмосфері для учнів 6-8 класів ЗЗСО №12 та Антонівської гімназії №21 було проведено захід «Між вчора і завтра: відлуння перемоги».

Під час зустрічі учні ознайомилися зі значенням Другої світової війни та її впливом на Україну. Особливу увагу приділили масштабним втратам українського народу, руйнуванням міст і сіл, знищенню культурної спадщини та людських доль. Обговорювали, як війна змінювала життя людей і залишала слід у серцях цілих поколінь.

Центральною частиною заходу стала фотогалерея, яка відобразила обличчя людей у різні періоди війни. Учні побачили емоції страху, болю, виснаження, надії та радості. Особливо зворушливими стали непобачені обличчя людей, які так і не дочекалися своїх героїв з фронту. Через ці кадри учасники змогли відчути війну не лише як сторінку історії, а як людську трагедію і водночас приклад незламності.

Учні розмірковували над рисами характеру людей, які пережили війну, та над тим, що допомагало їм не втрачати віру й сили для відбудови країни. Було відзначено роль України як співзасновника ООН у 1945 році. Значну увагу приділили українській ідентичності, стійкості, збереженню культурної спадщини та сімейних традицій навіть у найтяжчі часи.

Підсумком заходу стало усвідомлення того, що пам’ять про минуле живе у людських історіях, почуттях і вчинках. Через емоції та переживання очевидців завершення війни учні глибше зрозуміли її значення та наслідки для України й світу. Такі зустрічі допомагають не лише пізнавати історію, а й вчать цінувати мир, людські якості і силу народу, який зумів вистояти та відродитися.

Зустрічі в пам’ять тих хто не повернувся з цієї війни, стала нагадуванням про важливість збереження історичної пам’яті та шани до людей, які пройшли через випробування Другої світової війни. У центрі уваги були подвиг, стійкість і жертовність тих, хто боровся за життя, свободу та майбутнє своєї країни. Пам’ять про героїв, про трагедії й наслідки війни для України та світу залишається важливою частиною національної історії, яка допомагає берегти цінність миру та людяності.

Наша пам’ять – це наше майбутнє, адже саме вона вчить цінувати свободу, єдність і силу народу. Зберігаючи історію у серцях, ми передаємо наступним поколінням не лише спогади про минуле, а й віру у здатність вистояти, відроджуватися та будувати мирне майбутнє.

Листи з фронту. Літературна пошта

До Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні бібліотекарі читальної зали провели для учнів 7-9-х класів навчальних закладів м. Херсона №16, №27, №50 та №53 історично-патріотичний захід «Листи з фронту. Літературна пошта». Це була особлива зустріч, де слово стало мостом між минулим і сучасністю. Учасники мали змогу доторкнутися до живої історії через листи, написані солдатами та їхніми рідними в роки Другої світової війни. У цих рядках звучали біль і надія, туга за домівкою та рідними і віра у перемогу, що робило їх і документами епохи, і справжніми літературними свідченнями людських почуттів.

Захід поєднав читання автентичних листів, які намагалися передати емоційний досвід покоління, що пережило війну, із історичними фактами. Школярі також познайомилися із видатними особистостями тієї епохи, які допомагали наближати перемогу.

Учні довідалися про ключові історичні факти, дізналися про причини виникнення воєнного конфлікту та його масштабні наслідки для світу. Вони простежили хронологію основних подій – від початку війни у 1939 році до її завершення у 1945-му, розглянули важливі битви та переломні моменти. Особливу увагу приділили ролі України у воєнних подіях, а також життю дітей та підлітків у ті часи. Такий формат допоміг школярам не лише отримати нові знання, а й усвідомити значення миру та цінність людського життя.

Оповідь про історичні події перемежовувалася родинними історіями та листами того періоду. Літературна пошта стала символом зв’язку між людьми, які були розділені фронтом, але єдналися словом. Атмосфера заходу була наповнена тишею і глибоким співпереживанням, адже кожен лист відкривав особисту історію, що віддзеркалювала трагедію та героїзм тих часів. Також школярі довідалися про книги, присвячені Другій світовій війні, а в кінці заходу перевірили свої знання за допомогою вікторини.

Такі тематичні зустрічі нагадують нам про цінність пам’яті й силу особистого досвіду та людських переживань у збереженні історії. «Листи з фронту» стали не лише вшануванням подвигу, а й нагадуванням про те, що перемога над нацизмом була здобута завдяки мільйонам людських доль, які залишили свій слід у слові. Захід подарував можливість відчути цю спадщину і зрозуміти, що пам’ять живе доти, доки ми її читаємо, переосмислюємо і передаємо далі.

Раз фігура, два сюжет – і готовий вже портрет

У безпечному просторі міста Херсон фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки провели для маленьких читачів творчу зустріч «Раз фігура, два сюжет – і готовий вже портрет». На перший погляд, це була просто весела гра з кружечками та трикутниками, але насправді за цим стоїть важлива психологічна та розвиваюча робота.

Чому саме геометрія стала основою нашої зустрічі? Відповідь проста: малечі важливо відчувати структуру та стабільність. Коли світ навколо здається мінливим, прості й зрозумілі форми – коло, квадрат, трикутник – стають тими острівцями впевненості, з яких можна знову зібрати цілісну картину життя.

Захід був побудований як справжній «геометричний віраж». Ми почали з кола – фігури, яка символізує єдність. Коли учасники беруться за руки, вони фізично відчувають підтримку одне одного, що критично важливо для соціалізації в умовах обмеженого спілкування.

Особливий акцент ми зробили на сенсорному сприйнятті. Впізнавання фігур на дотик із заплющеними очима – це не просто забава. Це вправа на концентрацію та розвиток нейронних зв’язків. Коли дитина фокусується на тактильних відчуттях, її мозок «відпочиває» від зовнішніх тривог, перемикаючись на пізнання конкретного предмета тут і зараз. А рухливі ігри, де малеча перетворювалася на «бешкетні фігури», дозволили виплеснути емоційну напругу через рух і танець.

Завершилася зустріч творчою майстернею, де геометрія остаточно «ожила». Використовуючи метод аплікації, учасники створювали власних персонажів. Робота «Геометричний мандрівник» демонструє, як конструктивне мислення поєднується з фантазією.

Зіставити ромб, трикутник та коло так, щоб вони стали крокуючою людиною – це розвиток логіки, просторової уяви та дрібної моторики. Але головне – це момент суб’єктивного контролю: малеча сама вирішує, яким буде її герой, куди він іде і якого кольору буде його світ.

Ці заходи є значно глибшими за звичайне навчання. Вони стають справжньою терапією через творчість, у якій завдяки простим формам дошкільнята знову знаходять привід для посмішок, навчаються дружбі та вмінню створювати спершупаперових героїв, а потім і власне щасливе майбутнє. Кожен подібний портрет стає маленькою перемогою дитячої фантазії над складними життєвими обставинами.

Дніпрова Чайка: слово, що дарує добро

До 165-ї річниці від дня народження видатної української письменниці та в межах Року Дніпрової Чайки в Херсонській області працівники відділу обслуговування юнацтва та молоді Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрова Чайка провели для учнів 5-7 класів Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №55 літературний портрет «Життя і казковий світ Дніпрової Чайки».

Під час заходу школярі здійснили захопливу мандрівку сторінками життя та творчості письменниці, ім’я якої нерозривно пов’язане з Херсонщиною. У доступній та цікавій формі діти дізналися про життєвий шлях авторки, її громадську діяльність, внесок у розвиток української культури та літератури для дітей.

Особливу увагу бібліотекарі приділили творчому доробку Дніпрової Чайки для юних читачів. Учасники заходу ознайомилися з її казками, поетичними творами та лібрето до дитячих опер, серед яких «Коза-дереза», «Пан Коцький», «Зима і весна». Діти із зацікавленням слухали уривки творів, обговорювали характери персонажів, їхні вчинки та моральні цінності, закладені авторкою.

Під час літературної зустрічі лунала поезія Дніпрової Чайки, яка допомогла школярам відчути красу українського слова, щирість і мелодійність її творчості. Обговорення творів стало нагодою поговорити про добро, чесність, любов до рідного краю та природи – теми, що залишаються актуальними й сьогодні.

Захід пройшов у теплій та дружній атмосфері. Юні читачі активно долучалися до бесіди, відповідали на запитання та ділилися власними враженнями від почутого. Такі літературні зустрічі не лише знайомлять дітей із творчістю українських письменників, а й сприяють формуванню читацької культури, національної свідомості та поваги до культурної спадщини рідного краю.

Котися-котися, за кут не зачепися!

Барвистий світ малечі – це дивовижний калейдоскоп, у якому все навкруги, навіть промінчик світла, розсіюється на тисячі відкриттів. Тут навіть найпростіша річ має свою історію, а звичайні форми здатні перетворитися на справжню загадку і веселощі.

Молодший відділ Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки, як водиться, знову повів своїх дошкільників стежками пригод, але на цей раз у світ веселих форм і фігур. З перших хвилин дитячій простір наповнився грою, новими знаннями, цікавістю і сміхом. Прослухавши аудіоказку про дружбу геометричних фігур, в повітрі пролунала весела приказка – «Котися-котися, за кут не зачепися!», після якої малеча почала описувати та порівнювати фігури, шукаючи між ними відмінності.

Замислившись над питанням: «Чи можна з цих різних геометричних фігур, щось побудувати?», присутні звели «Будинок дружби», в якому кожна фігура знайшла своє особливе місце: коло стало віконцем, трикутник – дахом, а квадрат й прямокутник утворили міцні стіни, що символізують єдність, взаємодопомогу та міцну дружбу.

Коли завершилися динамічно-пізнавальні активності, на безпечній дитячий теріторії ще довго панувала особлива атмосфера емоційного піднесення малечі. Ми ще раз переконали своїх читачів – книга і наука – це не сухі правила, а жива мова, якою розмовляє з нами світ. Відтепер для малят звичайний м’яч – це старий знайомий круг, вікно – врівноважений квадрат, а дах будинку – гострий і веселий трикутник. Саме так, через просту ігрову подачу матеріалу та розпізнання, народжується справжній потяг до освіти, що згодом перетвориться на шлях великих відкриттів і досягнень.