30 вересня 2026

BOOKленд – свято без гаджетів. Літературний драйв із Сергієм Пантюком

Уявіть місце, де телефони замовкають, екрани втрачають свою впливову силу, а для входу в читацьку систему не потрібні ані паролі, ані Wi-Fi. Достатньо лише одного ключа – книжки. Саме такий портал відкрився для юних читачів Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки у Всеукраїнський день бібліотек під час традиційного Обласного відкритого уроку читання. Цьогоріч провідником до BOOKленду – території творчості, гумору, живого спілкування та читання – став Сергій Пантюк – письменник-воїн, поет і прозаїк, перекладач, журналіст, редактор і видавець, член Національної спілки журналістів України та Національної спілки письменників України. Замість звичайної розмови учасники разом із гостем взялися «будувати» власний BOOKленд із символічних LEGO-цеглинок: «Дитинство», «Творчість», «Хобі» та «Сюрприз», кожна з яких відкривала нову й особливу сторінку життя письменника.
Цеглинка за цеглинкою читачі-учні четвертих класів Ліцею «Школа гуманітарної праці» Херсонської обласної ради дізнавалися, яким Сергій Пантюк був у дитинстві, чи любив читати, ким мріяв стати та звідки сьогодні черпає ідеї для своїх творів. Гра «Було» чи «Не було?» додала зустрічі веселих спогадів, а розмова про письменницьку майстерню відкрила маленькі секрети народження віршів та історій.
Не менш цікавою виявилася й територія захоплень гостя: «тихе полювання», завдяки якому народилася «Грибна абетка», риболовля та кумедні пригоди поза книжковими сторінками. Особливим подарунком стало відео, у якому діти декламували вірші Сергія Пантюка та демонстрували власні ілюстрації до них. А у відповідь письменник прийняв творчий виклик і спробував просто під час зустрічі створити поетичний експромт із запропонованих рим. На завершення гість залишив дітям символічний «книжковий пароль», продовживши фразу: «Читайте, тому що…», та поділився власними читацькими рекомендаціями.
Так із чотирьох символічних цеглинок постав цілий BOOKленд. Та його справжнім будівельним матеріалом стали зовсім не LEGO-деталі, а щирі запитання й несподівані відповіді, дитячий сміх і письменницькі спогади, поезія, фантазія та живе спілкування. Цього дня присутні відкрили для себе Сергія Пантюка не лише як талановитого автора, а й як людину, для якої українське слово, любов до Батьківщини та відповідальність за її майбутнє стали невід’ємною частиною життєвого шляху. Адже сьогодні майстер слова не лише продовжує творити, а й боронить Україну. Саме тому особливо щиро звучали слова вдячності письменникові-воїну за мужність і відвагу, силу духу, вірність своїй державі та захист рідної землі.
Та символічний BOOKленд не зачинив своїх дверей із завершенням зустрічі. Потрапити до нього можна будь-коли, варто лише ненадовго відкласти гаджет, відкрити книжку й дозволити новій історії повести за собою. Адже книга вчить мислити, слово береже пам’ять, читання відкриває світ, а любов до рідної землі робить нас сильнішими. Тож нехай українська книга завжди знаходить свого читача, рідне слово звучить упевнено й вільно, а над нашою Україною якнайшвидше запанує мирне небо! Зі святом!

Час читати! Творчий перфоманс

Щоб відкрити читачам сучасну українську культуру через живі історії, творчі пошуки та книги, головна бібліотекарка відділу обслуговування читачів-учнів 5-9-х класів Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки провела натхненну онлайн-зустріч із мультидисциплінарною мисткинею, режисеркою та співзасновницею агенції ArtPole Олею Михайлюк. Захід став частиною святкової програми «Під крилом слова», яка присвячена Всеукраїнському дню бібліотек, адже читання сьогодні – це не лише знайомство з книжковими текстами, а й можливість побачити, як література перетинається з музикою, фотографією, відео, театром та іншими видами мистецтва.
Подорож розпочалася з «Планети читання і запитань», на якій говорили з гостею про книги, авторів і тексти, які залишають помітний слід та можуть ставати поштовхом до нових мистецьких ідей. Читання в розмові постало не як окрема тема, а як один із ключів до розуміння творчого процесу будь-якого митця: наприклад, книга може подарувати образ, поставити запитання, підштовхнути до пошуку або відкрити обдарованій людині новий погляд на звичні речі.
Наступною стала «Планета слідів і натхнення» – простір, де джерелом творчої роботи можуть бути місце, звук, фотографія, предмет, людська історія чи випадкова деталь. На прикладах творчих проєктів Олі Михайлюк читачі простежили, як авторське спостереження та дослідження поступово перетворюються на мистецьку ідею. Особливу увагу приділили тому, що натхнення не завжди приходить як готова відповідь – іноді воно починається з цікавості та бажання митця дізнатися більше про предмет творчого дослідження.
Далі ведуча разом з учасниками перфомансу завітали на «Планету Херсон, або Намалюй мені дракона», у центрі уваги якої постав творчий проєкт Олі Михайлюк, в якому реальні історії Херсона поєдналися з дитячими малюнками, уявою режисерки та незвичними художніми образами. Під час розмови йшлося про те, як народилася ідея проєкту, чому важливим став образ дракона та як його продовження розширило історію Херсона через нові голоси, події й особисті переживання всіх учасників проєкту.
На «Планеті голосів і перетворень» читачі побачили, як літературний текст може виходити за межі сторінки та отримувати нове звучання. Прикладами стали спільні мистецькі проєкти Олі Михайлюк із письменниками Сергієм Жаданом та Юрієм Андруховичем, де тексти ставали основою для музики, відео, сценічної дії та перформансу. А завершила подорож «Планета невидимого» – розмова про те, як мистецтво допомагає помічати те, що зазвичай залишається поза увагою: деталі, голоси, пам'ять, історії людей та приховані смисли.
Під час зустрічі читачі не лише знайомилися з творчістю мисткині, а й взаємодіяли з матеріалом через інтерактивні завдання, зокрема, гру «Правда чи вигадка?». Вона допомогла простежити, як із тексту, спостереження чи невеликої деталі може народитися мистецький проєкт. Подорож невідомими планетами завершилася думкою про те, що читання відкриває не один готовий світ, а безліч можливостей – помічати, досліджувати, ставити запитання й створювати власні історії.

Між нами: книги, вибір і життя. Творча зустріч з Юлією Чернієнко

Іноді одна чесна розмова може підтримати, одна книга – допомогти краще зрозуміти себе, а одна зустріч може подарувати відчуття, що ти не сам зі своїми думками та переживаннями.
До Всеукраїнського дня бібліотек працівники Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки провели теплу і натхненну онлайн-зустріч «Між нами: книги, вибір і життя» з українською письменницею Юлією Чернієнко та студентами Державного навчального закладу «Херсонське вище професійне комерційне училище».
Це була не просто розмова про книжки, а щира зустріч про те, що хвилює сьогодні молодь: як знайти себе, навчитися чути власні почуття, не боятися вибору, долати сумніви та залишатися собою.
Юлія Чернієнко пише про сучасних підлітків без прикрас і готових рецептів. Її герої переживають складні емоції, шукають своє місце серед однолітків, стикаються з нерозумінням, самотністю та внутрішніми кризами. Саме тому її книги знаходять відгук у юних читачів.
Розпочали захід зі знайомства за допомогою інтерактиву «Розкішний максимум/базовий мінімум», під час якого спробували дізнатися секрети гості-письменниці та чим живе сучасна молодь.
Під час зустрічі говорили про повісті «Помста» та «Хікі шукають любов», у яких порушено важливі для молоді теми: підліткове самовираження, соціальна ізоляція, потреба у прийнятті, пошук власного «я», дружба, любов і прагнення бути почутим.
Особливо цікавою стала відверта розмова про героїв творів. Разом із письменницею підлітки розмірковували, чому люди іноді закриваються від світу, що допомагає подолати самотність, наскільки важливо мати право на власний вибір і чи легко залишатися собою, коли навколо так багато очікувань.
Звичайно, не обійшлося без запитань до авторки. Студенти мали можливість безпосередньо поспілкуватися з письменницею, дізнатися більше про її творчість, героїв та історії, які народжуються на сторінках книг. Розмова вийшла живою, невимушеною і по-справжньому підлітковою.
Онлайн-зустріч стала ще одним доказом того, що книга може бути співрозмовником, підтримкою і своєрідним дзеркалом, у якому впізнаєш власні переживання, мрії та запитання. А головний меседж зустрічі можна сформулювати просто: не боятися бути собою, довіряти собі й пам’ятати, що навіть найскладніші життєві історії можуть мати новий розділ.

За лаштунками книжкової ілюстрації. Мистецький діалог з Іваном Кравцем

Коли ми розгортаємо книжку, герої на її сторінках уже мають знайомий вигляд. А от якими вони були в перших ескізах і скільки разів змінювалися, читач зазвичай не бачить. До Всеукраїнського дня бібліотек фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки запросили учнів 2-4 класів Херсонського ліцею №6, №57, Таврійського ліцею, Херсонської гімназії № 54 з поглибленим вивченням іспанської та інших іноземних мов Херсонської міської ради зазирнути «За лаштунки книжкової ілюстрації». Провідником у світ ескізів став художник-ілюстратор Іван Кравець.
Розмову почали з книжок Галини Ткачук про котулаків. Спершу діти побачили лише назви й спробували уявити, якими можуть бути ці герої. А коли на екрані з’явилися обкладинки, змогли порівняти власні припущення з образами, які створив Іван Кравець. Так виникло перше запитання до художника: як персонаж, описаний словами, набуває вигляду в малюнку?
Іван Кравець розповів про роботу над ілюстраціями до книжок про котулаків та показав дітям свої ескізи поруч із готовими роботами. У цих матеріалах можна було простежити, як художник шукає зовнішність героя, змінює деталі й поступово знаходить образ для книжкової сторінки. Діти побачили частину творчих пошуків, яка зазвичай залишається поза увагою читача: до готової ілюстрації художник може пройти через кілька різних задумів.
Побачене викликало в учасників запитання про професію ілюстратора. Їм було цікаво, з чого починається робота над новою книжкою, як художник вирішує, яким буде персонаж, і що робить, коли перший ескіз не вдається. Ці запитання продовжили розмову про котулаків і дали дітям змогу почути про книжкові малюнки від людини, яка їх створила.
Ескізи Івана Кравця могли підказати юним учасникам і власні творчі ідеї. Тим, хто любить малювати, цікаво було побачити, що перший начерк не мусить одразу стати готовою ілюстрацією. Можна читати історію, уявляти її героїв, пробувати зобразити їх по-своєму й змінювати малюнок стільки разів, скільки потрібно. Можливо, для когось із дітей такі спроби стануть початком тривалого захоплення, а згодом і вибору професії.
На початку зустрічі діти вигадували котулаків, маючи перед собою лише назви книжок, а наприкінці вони вже знали, скільки рішень приховано за знайомою обкладинкою. Мистецький діалог дав їм нагоду уважніше придивитися до книжкових ілюстрацій, а своїх уявних героїв, можливо, перенести на папір.

Книга. Історія. Діалог. Відкритий урок читання з Артемом Петриком

До Всеукраїнського дня бібліотек працівники відділу обслуговування юнацтва та молоді Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки провели для старшокласників Херсонського ліцею № 6 відкритий урок читання з Артемом Петриком «Книга. Історія. Діалог». Це була не просто розмова про книги. Адже історія оживає не лише на сторінках підручників, її творять люди, а іноді саме книжка допомагає побачити за історичними подіями долі, характери та особисті історії.
Артем Петрик – український історик, письменник, дослідник, автор книг, у яких історія тісно переплітається з людськими долями, пам’яттю та сучасністю. Разом із гостем старшокласники вирушили у своєрідну подорож його життєвим і творчим шляхом: згадували дитинство, перші книги та зацікавлення історією, говорили про те, як захоплення поступово перетворюється на професію, а також про шлях від Херсона до Клайпеди.
Окремо зупинилися на книгах «Сни про Херсон» та «Його звуть Падре». Перша повертає читача до Херсона перших місяців повномасштабної війни, розповідаючи про життя міста в окупації, спротив, людей та події, свідком яких був автор. Друга – через історію Сергія Дмитрієва, відомого як Падре, розкриває людські долі на тлі війни, волонтерства, капеланства, дружби та взаємодопомоги.
Та, мабуть, найцікавішою частиною зустрічі став живий діалог зі старшокласниками. Їх цікавило, чому людина обирає професію історика, як народжуються книги, де закінчується історичний факт і починається авторське бачення, як досліднику працювати з особистими спогадами та документами і що допомагає зберігати пам’ять про події, свідками яких ми є сьогодні.

На завершення зустрічі Артем поділився власними книжковими рекомендаціями. Серед видань, які він радив прочитати старшокласникам книга відомого історика Сергія Плохія «Брама Європи. Історія України», а також книги Альони Мовчан, Івана Гуменюка та інших сучасних авторів. Гість звернув увагу на те, що хороша книга не лише розповідає історію, а й допомагає краще зрозуміти людей, події та світ, у якому ми живемо. Тож кожен учасник зустрічі отримав не лише нові знання та відповіді на свої запитання, а й цілий список книг, до яких можна звернутися вже після зустрічі.