У джерелах слова – душі криниця: мова, що єднає і зміцнює

До Дня української писемності та мови фахівці відділу обслуговування юнацтва та молоді Херсонської обласної бібліотеки для дітей ім. Дніпрової Чайки провели для учнів старших класів Херсонського загальноосвітнього навчально-виховного комплексу №48 Херсонської міської ради словограй «В джерелах слова – душі криниця».

Зустріч стала захопливою мандрівкою до витоків рідного слова, його історії та духовної сили. Школярі дізналися про народні джерела української мови, зокрема фольклор, а також про стародавні колядки, у яких збереглися міфологічні уявлення наших предків про створення світу. Згадали й тих, хто долучився до розвитку писемності, черноризця Храбра та літописця Нестора.

Особливе місце в розмові посіли Іван Котляревський та Тарас Шевченко, творчість яких стала визначальною для становлення нової української літературної мови. Відеофрагменти з «Енеїди» Івана Котляревського та «Думи мої, думи…» Тараса Шевченка допомогли учням відчути багатство, мелодійність і виразність українського слова.

Не обійшлося й без мовних випробувань! Під час вікторини учні перевірили свої знання, пригадали цікаві мовні факти та переконалися, що вивчення рідної мови може бути не лише корисним, а й захопливим.

Сьогодні, коли Україна протистоїть російській агресії, українська мова набуває особливого значення. Вона є не лише засобом спілкування, а й важливою складовою нашої національної ідентичності, символом незламності та духовної єдності. Зберігати й розвивати рідну мову, користуватися нею щодня, відкривати її багатство для наступних поколінь – це також спосіб протистояти спробам ворога знищити нашу культуру та історичну пам’ять.

Захід нагадав учасникам, що в рідному слові живуть історія народу, його традиції та мрії про майбутнє. Адже українська мова – це наш духовний скарб, голос поколінь і сила, що допомагає залишатися собою навіть у найскладніші часи.

Як гартується мова: з історії народження слів. Письмонавтика

Мова – це не просто слова, якими ми спілкуємося. Це жива історія народу, його пам’ять, характер, культура та незламний дух. Кожне слово має власну біографію: одні прийшли до нас із сивої давнини, інші народилися зовсім недавно, а деякі подолали тисячі кілометрів, перш ніж оселитися в українській мові.

До Дня української писемності та мови фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей ім. Дніпрової Чайки запросили юних мовознавців із Херсонських гімназій № 44 і 53, Херсонського ліцею № 31 та Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №46 Херсонської міської ради у захопливу «Письмонавтику» – інтерактивну мандрівку «Як гартується мова: з історії народження слів». Учасники заходів вирушили досліджувати мовний всесвіт, відкривати таємниці походження слів, розгадувати лінгвістичні загадки та переконуватися, що українська мова – справжня скарбниця дивовижних історій.

Розпочалася кожна подорож із занурення в історію української писемності. Школярі дізналися, як виникало письмо, як змінювалися абетки, як формувалися традиції писемного слова та яку роль відіграли видатні діячі культури в розвитку української мови. Особливу увагу приділили тому, як мова зберігала свою самобутність упродовж століть, попри численні історичні випробування та спроби її обмеження.

Наступною зупинкою стала незвичайна лабораторія словотворення, в якій не обійшлося й без мовних експериментів! Учасники випробовували свою кмітливість у словотворчих головоломках, шукали приховані значення фразеологізмів, розпізнавали слова-мандрівники, добирали українські відповідники до іншомовних запозичень та відкривали для себе багатство синонімів. Кожне завдання доводило: вивчення мови може бути не лише корисним, а й напрочуд захопливим.

Окремою темою розмови стала мова сьогодення – жива, динамічна, сповнена нових сенсів. Діти поміркували над тим, як історичні події, суспільні зміни, розвиток технологій та сучасна культура впливають на наше мовлення. Адже українська мова не застигла в підручниках і словниках: вона розвивається разом із нами, відгукується на виклики часу, народжує нові слова та зберігає в них досвід цілих поколінь.

Завершилася «Письмонавтика» спільними роздумами про силу рідного слова. Учасники переконалися, що мова гартується не лише в історичних випробуваннях, а й щодня – у книжках, розмовах, творчості, піснях, жартах і навіть повідомленнях у соціальних мережах. І кожен, хто говорить українською, читає, досліджує та плекає її багатство, долучається до творення її майбутнього.

Українська мова – це наш голос, наша пам’ять і наша сила. Вона має тисячолітнє коріння, живе сьогодення та безмежний простір для розвитку. А отже, наша мовна мандрівка не завершується: попереду ще безліч слів, історій і відкриттів, які неодмінно здивують навіть найдопитливіших письмонавтів!

3D-фантазери: пластилінові світи

Власний пластиліновий світ починається з простого бажання: «Хочу зробити сам!». Підтримати дитячу самостійність і дати простір для фантазії прагнули фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки під час зустрічі з вихованцями «BookKidsClub» в укритті міста Херсон. Студія об’ємного моделювання поєднала знайомі дитячі забави з першими кроками у створенні власної іграшки.

Підказки для майбутньої творчості малята знаходили у звичайних іграшках. Досліджуючи їх на дотик, діти зосереджувалися на формі та поверхні, намагалися впізнати предмет за окремими деталями.

Ці спостереження допомагали й під час подальших ігрових пошуків, коли потрібно було знайти свою іграшку, помітити заховану або визначити її місце на поличці. Бажання відшукати й упізнати спонукало малечу бути уважною, рухатися, порівнювати та перевіряти власні здогадки.

Від розглядання іграшок природно перейшли до задуму створити свою. Після пальчикової вправи «Спритний їжачок» маленькі ручки взялися до роботи з пластиліном. Діти розминали й розкачували його, формували тулуб, витягували носик. Поступово фігурка набувала впізнаваних обрисів, а насінинки, які малята обережно вставляли у пластилін, ставали їжачковими голочками. Тепер перед ними була власноруч створена об’ємна іграшка, яку можна потримати й роздивитися з усіх боків.

Їжачки підказали й продовження творчої роботи: поруч із ними почали з’являтися грибочки. Щоб доповнити свою композицію, діти вчилися ліпити ніжки та шапинки, з’єднувати їх і розміщувати біля лісового мешканця. Уже знайомі рухи ставали впевненішими, а кожна нова деталь давала змогу побачити, як із простих форм складається маленький пластиліновий світ.

Так бажання «зробити самому» набуло цілком відчутного результату. Малята побачили, що можуть власноруч створити іграшку, додати до неї щось своє та придумати історію для подальшої гри.

Мовні скарби України. Лінгвістичний квест

До Дня української писемності та мови працівники Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки організували для учнів 5-х класів Херсонського багатопрофільного ліцею №20 Херсонської міської ради онлайн-захід «Мовні скарби України. Лінгвістичний квест». На учасників чекала захоплива мовна пригода з таємницями, загадками й несподіваними відкриттями, яка допомогла по-новому поглянути на багатство, красу та самобутність української мови.

На юних мовознавців чекала віртуальна мандрівка країною українського слова, де кожна станція пропонувала нове випробування. Учасники перевіряли свої знання, демонстрували кмітливість, розширювали словниковий запас і відкривали для себе багатство та образність рідної мови.

На станції «Унікальна українська: дивовижне поруч» п’ятикласники перевіряли цікаві факти про українську мову, а в рубриці «Абетковий детектив» розшукували загублені літери та відновлювали алфавітний порядок. Учасники заходу також добирали синоніми й антоніми, розшифровували значення фразеологізмів, шукали влучні українські відповідники та виправляли мовні помилки.

Особливу атмосферу інтриги створювали мовні загадки й завдання на уважність, які спонукали не лише швидко знаходити відповіді, а й логічно мислити, аналізувати. Кожне випробування ставало ще одним кроком до розгадки головної таємниці – скарбів українського слова.

Фінальним акордом квесту стало творче завдання: обрати улюблене українське слово, пояснити його значення та скласти короткий мовний девіз. Адже слова «воля», «родина», «мрія», «незламність» і «Україна» – це не просто частинки мовного багатства, а поняття, що зберігають цінності, історію та духовну силу українського народу.

Лінгвістичний квест став яскравив прикладом того, що знайомство з рідною мовою може бути пізнавальним і захопливим. Через гру, пошук і відкриття діти вчилися уважніше ставитися до слова, відчувати його красу та усвідомлювати важливість збереження української мовної скарбниці.

ПроКАЧАЙ свою менталку! Зоотерапія по-бібліотечному

Як навчитися краще розуміти свої емоції, знаходити внутрішні ресурси та підтримувати себе у складні моменти? Виявляється, підказати відповіді на ці запитання можуть наші чотирилапі друзі! Саме вони стали головними героями пізнавально-розвивального заходу, присвяченого підтримці ментального здоров’я дітей-переселенців із Херсонщини, який провели фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей ім. Дніпрової Чайки спільно із Координаційним центром допомоги ВПО з Херсонщини «Вільні разом» при Херсонській ОВА у м. Вінниця.

Розпочалася зустріч із веселого знайомства, головним помічником у якому став іграшковий кавунчик – символ сонячної Херсонщини. Передаючи його одне одному, учасники називали своє ім’я, місто, з якого приїхали, та улюблене хобі. Ця проста, але тепла вправа допомогла дітям відчути себе частиною дружнього кола, знайти спільні інтереси та налаштуватися на цікаву взаємодію. А далі присутні познайомилися із книгами, які розповідають цікаві і пізнавальні історії про тварин, справляючи на читачів бібліотерапевтичний ефект.

Також на юних дослідників власної «менталки» чекало незвичайне завдання – скласти пазли із зображеннями тварин. Коли всі картинки були зібрані, розпочалося найцікавіше: знайомство із суперсилами кожної тваринки та пошук способів використати їх у повсякденному житті. Песик навчив дітей позбуватися зайвого напруження за допомогою простих рухів. Учасники стискали й розминали м’ячики, тренуючись переключати увагу та розслаблятися. Котик нагадав, як важливо ставитися до себе з ніжністю та турботою: діти лагідно гладили себе уявною лапкою, вчилися помічати власні потреби й дарувати собі хвилинки спокою.

Зебрик допоміг зрозуміти, що життя, наче його смугаста шубка, складається зі світлих і темних смуг. І навіть якщо сьогодні трапилася неприємність, це не означає, що так буде завжди. Тигрик поділився суперсилою впевненості: діти випрямляли спини, розправляли плечі та тренували сміливу, рішучу ходу. А мудрий жирафик запропонував подивитися на проблеми згори – змінити кут зору, побачити ситуацію ширше та відшукати нові можливості її розв’язання.

Наступною зупинкою стала творча арт-майстерня. Із спеціального тіста учасники ліпили фігурки тварин, наділяючи їх власними рисами та характером. Ця захоплива арт-терапевтична вправа дала можливість проявити фантазію, зосередитися на приємних тактильних відчуттях, відпочити від зайвих хвилювань та створити маленький символ своєї внутрішньої сили.

Не обійшлося й без веселощів! Під час гри «Крокодил» діти перевтілювалися у знайомих тваринок: рухами, жестами та мімікою зображували їхні звички й особливості, а решта учасників намагалися відгадати, хто перед ними. Гра подарувала чимало усмішок, допомогла зняти напругу, проявити артистичні здібності та відчути радість спільної творчості.

Завершилася зустріч спільним фото на згадку, щирими усмішками та гарним настроєм. А головне – кожен учасник забрав із собою не лише власноруч створену тваринку, а й маленьку скарбничку корисних навичок для підтримки ментального здоров’я.

Адже піклуватися про свою «менталку» – це не обов’язково щось складне. Іноді достатньо потягнутися, як котик, упевнено ступити вперед, як тигрик, або поглянути на проблему з висоти жирафового зросту. І пам’ятати: у кожного з нас є власні суперсили, які допомагають долати труднощі, відновлювати рівновагу та знаходити приводи для радості!