Диво-оповідь під мікроскопом: вчимося читати між рядками

Сучасне юне покоління росте у світі, де гаджети та нескінченний потік контенту стали частиною їхньої реальності. Кожна дитина щодня стикається з лавиною відео і яскравих постів у соцмережах, повідомленнями у месенджерах. Проте в цьому цифровому вирії замало просто вміти гортати стрічку – слід навчитися критично сприймати побачене та перевіряти інформацію. І якщо дитина зможе сформувати навички бачити більше, ніж написано, побачено, прочитано, вона зростатиме свідомим читачем і відповідальним громадянином.

Диво-оповідь під мікроскопом, яку запропонував молодший відділ Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки для вихованців групи за інтересами «Читай-компанія», – подарувала можливість перетворити звичайне читання на захопливе медіадослідження. Герої казок тут вже були не просто персонажами, а носіями характерів, цінностей, помилок і вибору. Події сюжету – не лише пригодами, а уроками життя.

Крокуючи лабіринтами медіаповідомлень, що складалися на основі народної казки «Колобок», присутні приділили особливу увагу деяким основним правилам уважного споживача інформації, а саме: перевіряти джерело інформації; не довіряти сенсаційним заголовкам без доказів; аналізувати, кому вигідне то чи інше повідомлення; відрізняти факт від оцінки; ставити запитання замість сліпої віри – та запам’ятали їх. А практичні, нестандартні завдання та рухливі ігри такі як «Обережні кроки Колобка», «Безпечна дорога додому» допомогли Колобкові стати уважним, критично мислити, помічати приховану загрозу, перевіряти інформацію та не довіряти першим враженням.

Отже, коли дитина вчиться мислити критично, вона стає менш вразливою до фейків, маніпуляцій і інформаційного шуму. Книга у цьому процесі залишається найкращим тренажером думок. Саме читання розвиває уважність, уяву, здатність співпереживати, аналізувати та вірно мислити. Бо той, хто мислить – не загубиться. Той, хто читає уважно – не дозволить себе ошукати. А той, хто любить книгу, завжди матиме компас у світі інформаційних бур.

Урочиста церемонія нагородження переможців ХІІ відкритого літературного конкурсу у жанрі фантастики та фентезі «ФантФест-2026»

Розпочинати травень в дусі фантастики та фентезі вже стало доброю традицією Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки.

1 травня о 15.00 відбувся урочистий фінал ХІІ відкритого літературного конкурсу творів у жанрі фантастики та фентезі «ФантФест-2026». Святкове нагородження переможців і призерів конкурсу тривало у дистанційному форматі на платформі ZOOM та об’єднало всіх учасників заходу, членів журі та запрошених почесних гостей.

Співорганізаторами конкурсу стали Департамент реалізації гуманітарної політики Херсонської обласної державної адміністрації та Комунальний заклад «Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки» Херсонської обласної ради.

Члени журі конкурсу: «Золота письменниця України» Еліна Заржицька, заслужений журналіст України, журналіст, письменник, Почесний громадянин міста Херсона Анатолій Марущак, Наталія Степанчук, дитяча письменниця, адміністратор проєкту «Читаймо», Амбасадорка конкурсу літературних подкастів КрутеЗНО, а також авторка книг для підлітків Юлія Чернієнко – подякували учасникам за їхні оригінальні роботи, побажали їм успіхів у творчості та нагородили переможців.

Родзинкою урочистостей стало те, шо церемонія оголошення та нагородження переможців відбувалася у стилі Віртуальної Академії, в якій під час нового навчального сезону юні автори конкурсних робіт проходили фінальні випробування та отримували свої заслужені відзнаки.

Нагадаємо, що Конкурс проводиться з 2014 року, за цей час 800 учасників з різних куточків України та світу надіслали майже 1000 робіт у різноманітних жанрах. Цьогоріч на розгляд журі були представлені 63 творчі роботи у таких жанрах: казка, оповідання, новела, фрагмент (глава) з повісті чи роману. Вже традиційно у конкурсі взяли участь автори-початківці з 18 областей України, а ще з Німеччини, Латвії, Хорватії та Румунії.

Під час святкової церемонії нагородження були оголошені імена переможців ХІІ відкритого літературного конкурсу творів у жанрі фантастики та фентезі «ФантФест»:

 

у категорії учасників 12-14 років:

І місце – Чураков Богдан, учень Карлівського ліцею імені Ніни Герасименко Карлівської міської ради Полтавського району Полтавської області, оповідання «Паросток надії».

ІІ місце – Лях Олег, учень Малобудищанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Опішнянської селищної ради Полтавської області, твір «Незвичайна риболовля, або Бойові комарі».

ІІІ місце – Агачева Анна, учениця Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №44 Херсонської міської ради, вихованка літературної студії «Контур» Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки, оповідання «Магічні випробування на планеті Фіомала».

ІІІ місце – Петріков Михайло, учень Іллінської гімназії Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області, оповідання «Картонний світ».

 

у категорії учасників 15-16 років:

І місце – Перегудова Аліна, учениця Херсонського академічного ліцею імені О.В. Мішукова Херсонської міської ради при Херсонському державному університеті, оповідання «Авантюра з астероїдом».

ІІ місце – Іващенко Ксенія, учениця Комунального закладу «Богодухівський ліцей №3» Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області, оповідання «Дерево, що пам’ятає війну».

ІІ місце – Маценко Станіслав, учень Академічного ліцею №3 Обухівської міської ради Київської області, оповідання «Останній день завтрашнього міста».

ІІІ місце – Співак Марічка, учениця Ліцею № 4 міста Житомира, оповідання «Свято Життя».

у категорії учасників 16-21 рік:

І місце – Коваль Анастасія, студентка Львівського національного університету імені І. Франка, оповідання «Моя люба, втомлена Смерть».

ІІ місце – Юдіна Марія, вихованка літературної студії «Контур» Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки, фрагмент повісті «Різдвяна зірка».

ІІІ місце – Стельмах Вікторія, студентка Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, оповідання «На обрії».

ІІІ місце – Савченко Ірина, студентка Національного університету «Львівська політехніка», оповідання «Привіт, Велика Я».

Номінація «Приз читацьких симпатій»:

Лях Олег, учень Малобудищанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Опішнянської селищної ради Полтавської області, твір «Незвичайна риболовля, або Бойові комарі».

Номінація «Фантастичне майбутнє України»:

Григорчук Аріна – учениця Ліцею № 2 Таврійської міської ради Херсонської області, вихованка гуртка «Журналістика і блогерство в боротьбі за перемогу», оповідання «Потяг «Київ – Сузір’я Оріона»».

Гран-прі конкурсу здобула:

Бернацька Вероніка, вихованка зразкової літературної студії «Ліра» Херсонського Таврійського ліцею Херсонської міської ради, оповідання «Альціон».

Церемонію нагородження переможців ХІІ відкритого літературного конкурсу творів у жанрі фантастики і фентезі «ФантФест-2026» організував і провів творчий колектив Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки. Усі події відбувалися із дотриманням вимог воєнного стану.

Усі дипломи та подарунки будуть надіслані переможцям поштою, а кращі твори увійдуть до нової, вже п’ятої, онлайн-збірки.

Організаційний комітет конкурсу висловлює щиру подяку усім, хто підтримав та надихнув цьогорічних учасників до участі у конкурсі! Ми впевненні, що саме за талановитими, свідомими, людяними, сміливими, творчими дітьми, яких підтримують дорослі, майбутнє нашої країни!

Бібліотека в русі: танці народів світу

До Міжнародного дня танцю фахівці відділу естетичного виховання Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки спільно з ГО «Корабельна районна організація Товариства Червоного Хреста України» організували для юних відвідувачів яскравий і динамічний dance-мікс «Танці світу: рухайся і відкривай!».

Подія розпочалася з короткої пізнавальної розповіді про історію свята – його походження. Діти дізналися, що танець є універсальною мовою, здатною об’єднувати людей незалежно від країни, культури чи мови.

Основна частина заходу перетворилася на інтерактивну мандрівку світом. Учасники переглядали відеофрагменти народних танців різних країн, намагалися відгадати їх походження та назви, активно долучалися до обговорення й ділилися власними враженнями.

Після кожного перегляду діти знайомилися з особливостями танцю – його ритмом, характером, рухами та культурним значенням. Найбільше захоплення викликала практична частина: кожен мав змогу відтворити окремі рухи або проявити фантазію в імпровізації.

Захід відбувся в атмосфері відкритості, підтримки та творчого натхнення. Учасники із задоволенням включалися в активності, відкривали нові стилі та підтримували одне одного. За старанність і активність діти отримали приємні заохочення.

Подія ще раз підтвердила: танець – це більше, ніж рух. Це емоції, спілкування і спосіб самовираження. Через власний досвід, рух і сміливість спробувати нове діти відкрили для себе багатогранний світ танцю.

Квіткова казка на долоньці

Навіть у складні часи дитинство має залишатися яскравим, а внутрішній світ дитини – захищеним, наповненим довірою, уявою та відчуттям безпеки. Саме з такою професійною та гуманістичною місією фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки для своїх маленьких читачів учасників розвиваючої студії для дошкільників «Бібліомалята» організували та провели інтерактивне заняття «Квіткова казка на долоньці».

Захід відбувся в укритті м. Херсон, створеному за підтримки UNICEF, що забезпечило належні умови для емоційного розвантаження, творчої самореалізації та соціалізації учасників.

Концепція зустрічі базувалася на поєднанні елементів арттерапії, казкотерапії та ігрових практик. Вступною частиною стала авторська казкова історія про квітку, що народжується з дитячої долоньки – образ, який символізує унікальність кожної дитини, її внутрішній потенціал і здатність до зростання навіть у непростих обставинах.

Практична частина передбачала створення об’ємної художньої композиції. Діти обводили власні долоньки на кольоровому картоні, вирізали їх та трансформували у квіткові форми: кожен пальчик ставав пелюсткою. Використовуючи різноманітні декоративні матеріали – кольоровий папір, природні елементи, блискітки та наліпки – учасники розвивали дрібну моторику, естетичне сприйняття та креативне мислення. Центральний елемент – «серцевинка» квітки – став символом емоційного наповнення кожної роботи.

Важливою складовою заходу була динамічна ігрова частина, що сприяла психоемоційному розвантаженню. Рухливі ігри «Пелюстки розкриваються», «Знайди свою пару», «Казковий сад» і «Метелик прилетів» допомогли дітям зняти напругу, активізувати увагу, розвинути комунікативні навички та відчути себе частиною спільноти.

Кульмінацією стала рефлексивно-творча вправа «Квітка бажань», під час якої кожна дитина змогла вербалізувати свої мрії та емоції. Усі створені квіти були об’єднані в колективну композицію «Весняна галявина» – символ єдності, підтримки та віри в позитивне майбутнє.

Міф чи реальність? Політикум

Історія України протягом століть нагадувала складний пазл, де замість справжніх фрагментів часто майстерно нав’язували створені фейки та ідеологічні міфи. Ці викривлення роками спотворювали наше минуле, перетворюючи національних героїв на «зрадників» лише за те, що вони прагнули свободи для своєї землі. Сьогодні, коли інформація стала новою зброєю, розрізняти правду та вигадку – це не просто навичка, а справжня суперсила сучасного громадянина.

Саме задля того, щоб розібратися у складних лабіринтах минулого та навчитися працювати з доказовою базою, для учнів 8-9 класів Антонівської гімназії №21 відбувся незвичайний захід – історичний детектив «Міф чи реальність?». Цього разу в центрі нашої уваги опинилася одна з найзагадковіших постатей українського державотворення – гетьман Іван Мазепа.

Ідея цього розслідування була куплена нами на Міжрегіональному ярмарку «БібліоКре@тив-2025», де авторка концепту – Юлія Браун, завідувачка відділу обслуговування читачів 5-9 класів Запорізької обласної бібліотеки для дітей «Юний читач», представила інноваційний підхід до вивчення минулого. Надихнувшись цією ініціативою, ми долучилися до масштабного механізму боротьби з дезінформацією, щоб навчити молоде покоління розрізняти історичну правду та столітні фейки. Такий формат дозволив нам не просто переказати факти про постать Івана Мазепи, а стати частиною інтелектуального спротиву, який повертає Україні її справжню, неспотворену історію.

Захід пройшов у форматі захопливого детективного розслідування, де учасники крок за кроком розвінчували усталені історичні фейки за допомогою реальної доказової бази та логічних обґрунтувань. Розпочали ми з аналізу «Справи про зраду», де замість емоційних ярликів вивчили юридичну та геополітичну площину тогочасних подій. Учні переконалися, що дії Івана Мазепи були не випадковим переходом, а законною спробою розірвати договір із Москвою, яка першою порушила зобов'язання щодо захисту України, та вибудувати рівноправний антиімперський союз зі Швецією.

Друга ланка розслідування була присвячена спростуванню територіальних та релігійних міфів про те, ніби гетьман прагнув віддати землі Польщі чи Швеції. Ми дослідили тексти тогочасних угод, які засвідчували статус України як «вільної на вічні часи» держави, а також розібрали феномен церковної анафеми. Попри прокляття, накладене Москвою, Іван Мазепа залишався найбільшим меценатом православної церкви, що підтверджується розвитком унікального архітектурного стилю – «мазепинського бароко» – та будівництвом десятків храмів.

Завершилося наше детективне розслідування аналізом філантропічного внеску гетьмана в інтелектуальний розвиток нації, зокрема розбудову Києво-Могилянської академії. Фінальним акордом став висновок про те, що Іван Мазепа був не руйнівником, а будівничим і далекоглядним політиком, чиї плани європейської інтеграції випередили свій час. Учні дійшли згоди, що критичне мислення та робота з першоджерелами – це єдина зброя, здатна повернути справжнє обличчя українській історії.