На перехресті доль Лесі Українки та Дніпрової Чайки

Мабуть, немає серед свідомих українців, і юних і дорослих, які б не чули про Лесю Українку. Про творчість та життєвий шлях геніальної доньки українського народу, символом незламності духу, талановиту українську поетесу та драматургиню, діти чують змалку. Та чогось, про її сучасницю, українську поетку, драматургиня, збирачку фольклору, авторку перших лібрето дитячих опер, першу мариністку в українській літературі – Дніпрову Чайку, сьогодні мало згадують.

2026 рік є ювілейним для обох мисткинь: 155-річчя від дня народження Лесі Українки та 165-річчя від дня народження Дніпрової Чайки, вшануванню творчості якої присвячений цей рік на Херсонщині, тож співробітники сектору абонементу Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки присвячений двом видатним українським письменницям літературний захід «Я вірую в красу...». Перехрестя доль Лесі Українки та Дніпрової Чайки. Учасниками інтерактивного заходу стали учні 7-9-х класів Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №41 Херсонської міської ради, які мали змогу простежити перехрестя життєвих шляхів видатних постатей.

Розпочали із перехрестя «Пам’ять» та «Дитинство», здобувачі освіти дізналися про походження, родинне виховання та дитячі роки, які формували майбутніх письменниць. Далі порівняли перші літературні спроби і публікації, що стали початком великого творчого шляху, дізналися історію створення псевдонімів обох письменниць.

Про кохання, близьких, співпрацю з відомими українцями, про громадську позицію та творчу реалізацію, крок за кроком дізнавались підлітки. А ще про те, як було пов’язане життя Лесі Українки та Дніпрової Чайки з Херсонщиною, що було спільного у мотивах їх поезій, і нарешті – як пересікалися їх життєві долі.

На завершення, на перехресті «Вшанування», учасники заходу обговорили значення творчості обох письменниць для сучасності. Літературна зустріч стала пізнавальною мандрівкою сторінками життя Лесі Українки та Дніпрової Чайки, важливим кроком до відновлення історичної пам’яті, популяризації не заслужено забутого імені. Адже, відкриваючи для себе нові видатні постаті, ми глибше усвідомлюємо багатство та унікальність нашої літературної спадщини.

«Я вірую в красу...». Перехрестя доль Лесі Українки та Дніпрової Чайки

До 155-річчя від дня народження видатної української поетеси, драматургині, що стала символом незламності – Лесі Українки, з метою відзначення Року Дніпрової чайки на Херсонщині, співробітники сектору абонементу Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки провели незвичайний літературний захід «Я вірую в красу…», присвячений двом видатним українським письменницям – Лесі Українці та Дніпровій Чайці.

Учні 8-х класів Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №50 імені Романа Набєгова Херсонської міської ради та учні 7-11-х класів Горностаївського ліцею №1 Горностаївської селищної ради Херсонської області мали змогу простежити перехрестя життєвих шляхів обох мисткинь, відчути силу їхнього художнього слова й красу жіночої долі, що стали невід’ємною частиною культурної спадщини України.

На початку заходу школярі дізналися про походження та дитячі роки майбутніх письменниць. Леся Українка зростала в інтелігентній дворянській родині Косачів, де панувала атмосфера любові до книги й мистецтва. Дніпрова Чайка (Людмила Василевська-Березіна) народилася на Херсонщині, серед степів і річок, які згодом ожили у її поезії та прозі. Її батько був священиком, а мати, попівна, козацького роду.

Далі увагу було приділено їхнім першим літературним спробам і публікаціям, що стали початком великого творчого шляху. Учасники заходу дізналися історію створення псевдонімів обох письменниць. «Леся Українка» – ім’я, що стало символом незламності й любові до рідної землі. «Дніпрова Чайка» – образ птаха, який уособлює свободу, політ і спів, що перегукується з мелодіями душі українського Півдня.

Не залишилися поза увагою теми кохання та шлюбу. Леся Українка пережила глибокі почуття до Сергія Мержинського, які знайшли відображення у її творчості, а потім знайшла свою опору в шлюбі з Климентом Квіткою. Дніпрова Чайка мала свою історію сімейного життя із Феофаном Василевським, сповнену радощів, плідної праці на ниві просвіти і випробувань. Ці сторінки біографій допомогли учням побачити письменниць не лише як мисткинь, а й як жінок зі своїми інтимними переживаннями.

Особливий акцент було зроблено на зв’язку життя Дніпрової Чайки з Херсонщиною, на візит Лесі Українки до міста Херсона, а також на тому, як увічнено пам’ять обох письменниць: їхніми іменами названо бібліотеки у м. Херсоні, культурні установи та вулиці, в різних містах Україні. Це свідчить про те, що їхнє слово й сьогодні продовжує жити серед співвітчизників.

Свої знання учасники заходу змогли перевірити у вікторині, коли треба було відомі факти співвіднести до відомої постаті або до категорії «спільне».

Наприкінці заходу було розкрито інтригу: чи зустрічалися Леся Українка та Дніпрова Чайка в реальному житті? Виявилося, що їхні життєві шляхи перетиналися у Одесі, Києві, а продовжилися під час листування. Саме ці очні і заочні зустрічі стали символом того, як жіночі долі можуть переплітатися у слові й пам’яті народу.

«Літературна траєкторія» Лесі Українки

25 лютого учні 5-А класу гімназії № 6 завітали до Херсонської обласної бібліотеки для дітей ім. Дніпрової Чайки та стали учасниками інтерактивного заходу «Крилате слово – от моя стріла».  Захід, присвячений 150-річчю з дня народження видатної поетеси, відбувся у двох локаціях.

На першій локації його супроводжувала виставка-літературна траєкторія, яка провела дітей маршрутами життя та творчості надзвичайної жінки.

Слухаючи уривки із віршів, п’ятикласники вгадували місто або країну, в якій побувала Леся Українка, та встановлювали на поличках виставки відповідні вказівники.

Розпочала свій життєвий шлях поетка у Новоград-Волинську.  В подальшому траєкторія життя привела Лесю до Києва, де вона знайшла однодумців, які об’єднались у літературний гурт «Плеяда».

Перенесла юних читачів траєкторія й у Крим, до Ялти, де Леся Українка зустріла найсильніше кохання.

Далі траєкторія її долі пролягла до міста Сан-Ремо, в Італії, де письменниця відпочивала та написала 5 поезій.

Дізнавшись, що авторка була зачарована пірамідами та Сфінксом, яким присвятила вірш, діти вгадали екзотичний Єгипет та проклали до нього маршрут. 

Остання зупинка – Грузія. Саме там Леся написала неперевершену «Лісову пісню» і закінчила свій земний шлях.

У другій локації п’ятикласники плели віночок для поетеси і дізнавалися про її родину й дитячі роки. Кожна квітка і рослина у віночку – символічна (барвінок, калина, любисток, безсмертник, незабудка, конвалія, лаврова гілочка тощо) й означає або рису характеру видатної українки, або грань її творчості. Під час інтерактивної розповіді діти здійснили віртуальну мандрівку Лесиними місцями та музеями її пам’яті.

Ось такий видався Лесин ювілейний день народження у нашій бібліотеці!

Сто років минуло та й ще 50, як Лесина пісня по світу лунає…

Кожен край народжує свого Поета, сподіваючись виявити себе через його слово. 150 років тому на вкраїнському небосхилі спалахнула нова яскрава зірка з доти нікому невідомим іменем. 

Леся Українка… Це ніжне й дзвінке ім’я належить до найвеличніших імен нашого народу. Псевдонім Лариси Петрівни Косач твердо і назавжди зафіксований у пам’яті кожного українця, і не тільки українця. Леся належить усім, бо її творчість зіткана з різних мотивів світової культури. Гордий дзвін її імені в серцях мільйонів людей породжує любов до великої поетеси і гордість за свій народ, що спородив її.

Аби вшанувати пам’ять цієї великої жінки, до Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки завітали учні 4-В класу  школи №30. Під час заходу «Казкові стежинки Лесі Українки» учні потрапили дійсно у чарівний світ дитинства відомої поетеси, адже він був сповнений не лише тяжкими хвилинами. 

Пригадали, що маленька Леся була на диво обдарованою дитиною, рано навчилася читати, грати на фортепіано, чудово малювала, писала вірші. А ще вишивала, доглядала за квітами та багато читала. Любила спілкуватися з дітьми, хоча жодного дня так і не відвідала школу. 

Дізнатися більше про роки дитинства та початок творчої кар’єри поетеси допомогли літературні пазли,

в яких на учнів чекали різноманітні завдання: ребуси, шаради, головоломки, загадки, запитання «Правда чи неправда», а також віршовані перевертунчики.  А ще діти добирали ілюстрації до віршів і навпаки - вірші до ілюстрацій.

Пазли «медіатека» - розповіли, які твори Лесі Українки екранізовані.  А мультфільм за мотивами казки «Біда навчить» став вдалим завершенням заходу. 

Зустріч пройшла в атмосфері доброзичливості та творчого натхнення. 

Шануймо українське слово, історію та людей, що прославили нашу країну на весь світ.

«Любила гори, трави, квіти, а ви любіте Україну, діти...»

Українська земля велична тим, що має у своєму спадку значну кількість письменників та поетів, які не тільки збагатили нашу літературу, але й уславили її серед інших літератур світу. Серед відомих, найвеличніших  імен минулого немеркнучою зіркою сяє ім’я - Леся Українка, ім’я, яке відомо кожному українцю з самого дитинства.  

Саме тому, з нагоди святкування 150-річчя з дня народження великої українки, справжнього борця і чуттєвої жінки Лариси Косач-Квітки, працівники Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки завітали до вихованців  школи з поглибленим вивченням іноземних мов №57.

Пригадавши назви творів для дітей, хлопчики та дівчата дізналися про неймовірно цікаві факти з життя Лесі Українки, а саме те, що вона з дитинства володіла понад десятком європейських мов, знала світову літературу, історію, філософію, географію, чудово грала на фортепіано й писала цікаві живописні полотна, опановуючи усе це самостійно.

Далі на малечу чекала гра «Літературні пазли», яка була наповнена загадками та ребусами стосовно життя та творчості Лариси Косач-Квітки.

Прослухавши аудіо-запис вірша  «Колискова», заплющивши оченята, малюки уявляли собі і місяць яснесенький, промінь тихесенький.

Розповідь про видатну українську поетесу, письменницю, перекладачку, діяча культури Лесю Українку завершилась переглядом мультиплікаційного фільму за мотивами казки «Біда навчить».

Тож, завдяки такому заходу діти дізналися про українську доньку Прометея, саме так величають Лесю в українській літературі, яка все своє нелегке життя  віддала служінню народові.

Поетеса з дивовижним ім'ям

22 лютого напередодні дня народження видатної української поетеси Лесі Українки до Херсонської обласної бібліотеки для дітей ім. Дніпрової Чайки завітали учні 3-го класу Гаврилівської ЗОШ Каланчацького району.

  

У стінах нашої книгозбірні хлопчики і дівчатка побували вперше. Щоб зробити знайомство незабутнім, бібліотекарі підготували дітлахам насичену цікаву програму: захопливу екскурію відділами бібліотеки, огляд літератури «Цікаве… Дивне… Незвичайне…», захід, під час якого дітлахи мали можливість "зазирнути" в літературну скриньку «Поетеса з дивовижним ім'ям» та дізналися про життєвий і творчий шлях Лесі Українки, послухали її чудові поезії, а також спробували свої сили у мистецтві римування.

  

Знайомство з бібліотекою справило на маленьких читачів незабутнє враження. Тож, з нетерпінням чекаємо нових зустрічей.

«Крилате слово» Лесі Українки

Якщо б вона народилась у 21 столітті, її б однозначно назвали дитиною індиго. Маленькою дівчинкою вона вважала себе Жанною Д’арк. Чудово грала на фортепіано і любила малювати. Її стихія – це подорожі. І де б вона не була, в кожній країні розмовляла мовою її народу.

ЇЇ слово, її душа, її думки живуть і сьогодні!

Хто ж вона? Так, це Леся Українка, якій в цьому році ми святкуємо 145 років від дня народження.

Тож, учні ЗНЗ№ 56 стали учасниками театралізованого заходу «Крилате слово – от моя стріла…» - літературна траєкторія Лесі Українки. Що відбувся 24 лютого в приміщенні Херсонської обласної бібліотеки для дітей ім. Дніпрової Чайки. Свято супроводжувала інтерактивна виставка.

Дев’ятикласники вирушили за траєкторією долі цієї надзвичайної жінки, яка розпочалась у місті Новоград-Волинському.

Продовжилась траєкторія в місті Київ, з яким пов’язано багато років Лесиного життя і який став для неї ковтком свіжого повітря. Молода поетка знайшла однодумців – представників літературного гурту «Плеяда».

Перенесла слухачів траєкторія у той край, де Українка знайшла своє найсильніше кохання. Це Крим, який залишив незабутні враження і де спалахнуло кохання до Сергія Мержинського.

Полюбила Леся Італію та привітний італійський народ, тому що, за порадою лікарів,  відпочивала в Сан-Ремо – місто, яке називають «Рів’єрою квітів».

Довгий час письменниця мріяла про Єгипет і траєкторія її долі подарувала такий шанс – три роки поспіль лікувалась в цій загадковій країні.

Зачарувала Лесю Українку Грузія, де вона написала пісню пісень української поезії «Лісову пісню».

Траєкторія її творчості продовжується, тому що вірші допомагають боротись за справедливість, за свободу, за життя!

Також в цей день на захід завітали студенти 1 курсу музичного училища, які стали активними учасниками заходу.

Окрасою свята став романс на слова Ліни Костенко «Стояла я і слухала весну» у виконанні студентки 4 курсу Демцьо Яни.

Квіти для Лесі

144-х річчя з дня народження Лесі Українки відзначили працівники читальної зали разом із п’ятикласниками школи № 55.

Протягом заходу, вшановуючи поетесу, дівчата та хлопці плели віночок для Лесі. Кожна квітка у ньому – особлива, бо символізує певну Лесину чесноту. Наприклад, волошка – шляхетність, любисток – любов до народу та Батьківщини, ромашка – символ боротьби із Лесиною хворобою (туберкульозом), конвалія – ніжність та доброту, барвінок – життєву снагу і вдячність, лавр – славу та перемогу, а незабудка - пам’ять у серцях читачів.

Учні дізналися про родину Лариси Косач: батька, матір-письменницю, братів та сестричок, про улюблені Лесині дитячі ігри, про традиції у сім'ї Косачів, про ранню творчість дівчинки-поетеси. А також школярі розмірковували над питанням, чому тринадцятирічна Леся, підписуючи свої перші вірші, свідомо обрала у досить юному віці псевдонім, що пізніше її уславив, а саме – Леся Українка.

Також діти ознайомилися із книжками видатної української поетеси, які вона створила спеціально для дітей.

Скарбниця таланту

У лютому ми вшановуємо пам’ять славної українки, письменниці, перекладача, культурного діяча – Лесі Українки.

Учні 4 класу НВК ім. Т.Шевченка відкрили для себе нові грані її творчості. На жаль, хвороба не дала можливості стати Лесі Українці музикантом, але її поезії живуть у піснях і донині. Діти виконали під акомпанемент музиканта В.Квасневського пісню «На зеленому горбочку». 

А казки?! То справжнє диво, адже Леся з дитинства любила чарівні історії як слухати, так і оповідати. За мотивами її казки «Біда навчить» про некмітливого горобчика створено однойменний мультфільм. 

Вірші Лесі Українки діти і читали і малювали до них ілюстрації.