Люди завжди прагнули знайти спосіб автоматично запам'ятати й зберегти на довгі роки життя у всьому його різноманітті. Фотографія та фотографування – це саме той спосіб. З роками він переріс у особливу людську пристрасть, що зберігає нам минуле та зупиняє миттєвість. До речі, за традицією в липні відзначається День фотографа. Тому не випадково у відділі естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки для дітей ім.Дніпрової Чайки якраз 20 липня відбулась зустріч «Віч-на-віч з об’єктивом».
Що й казати, зараз фотографія широко розповсюджена, адже цифрові камери вбудовуються в мобільні телефони, планшети, ноутбуки… Але до недавнього часу це був таємничий процес, оповитий ореолом магії та чаклунства. Наші юні читачі переконались у цьому, разом з бібліотекарем подорожуючи сторінками видань про історію фотографії, в тому числі української. Всі разом ми ніби доторкнулися до таємниці.
А ще - переглянули поштові фотолистівки 100-річної давнини з краєвидами рідного Херсону, де, наприклад, наш славнозвісний дуб був зовсім молодий та зелений. Діти побачили оригінали будівлі Херсонського театру та пам’ятника Г.Потьомкіну, почули їхні історії.
Новітня доба фотографії почалася разом з появою цифрових світлин. Тепер немає фотоплівки, але є світлочутлива матриця-мікросхема. Під час зйомки зображення оцифровується. Такий підхід спростив весь процес фотографування. Та й сама камера стала більш компактною і зручною для фотографа. Навіть, якщо фотограф – дитина, кадри виходять дуже цікавими. От, наприклад, як ті, що їх діти принесли з собою на нашу зустріч: найбільш вдалі й захопливі, на їхню думку.
Кожен розповів, хто фотографував, що саме відбувається у кадрі, яка життєва історія у його основі: танок японської дівчинки, тренування в одному з видів єдиноборства,...
... світлини, зняті в зимових Карпатах або в херсонському дитсадочку...
Скажемо більше, зовсім недавно професійні фотографи ставилися до цифрової фотографії дуже насторожено. Та, як ми самі бачимо, цифрова ера настала всерйоз і надовго. Навіть виникають нові течії у фотомистецтві. Наприклад, сканографія. Що це таке? Як робиться? Які переваги і що, в решті решт, виходить? - Із цим ми теж розібралися разом з нашими читачами. А ви здогадалися? Ні? Тож приходьте – розповімо й покажемо.
Р.S. Окрему подяку наші діти передали студентці 5 курсу факультету кібернетики Херсонського технічного університету Марії Хмельницькій.
Саме завдяки її фотографіям читачі доторкнулися до таємниць професійного фотографування й зрозуміли, що знання – категорія дійсно безмежна, навіть якщо стосується тільки процесу фотографування.
Що й казати, зараз фотографія широко розповсюджена, адже цифрові камери вбудовуються в мобільні телефони, планшети, ноутбуки… Але до недавнього часу це був таємничий процес, оповитий ореолом магії та чаклунства. Наші юні читачі переконались у цьому, разом з бібліотекарем подорожуючи сторінками видань про історію фотографії, в тому числі української. Всі разом ми ніби доторкнулися до таємниці.
А ще - переглянули поштові фотолистівки 100-річної давнини з краєвидами рідного Херсону, де, наприклад, наш славнозвісний дуб був зовсім молодий та зелений. Діти побачили оригінали будівлі Херсонського театру та пам’ятника Г.Потьомкіну, почули їхні історії.
Новітня доба фотографії почалася разом з появою цифрових світлин. Тепер немає фотоплівки, але є світлочутлива матриця-мікросхема. Під час зйомки зображення оцифровується. Такий підхід спростив весь процес фотографування. Та й сама камера стала більш компактною і зручною для фотографа. Навіть, якщо фотограф – дитина, кадри виходять дуже цікавими. От, наприклад, як ті, що їх діти принесли з собою на нашу зустріч: найбільш вдалі й захопливі, на їхню думку.
Скажемо більше, зовсім недавно професійні фотографи ставилися до цифрової фотографії дуже насторожено. Та, як ми самі бачимо, цифрова ера настала всерйоз і надовго. Навіть виникають нові течії у фотомистецтві. Наприклад, сканографія. Що це таке? Як робиться? Які переваги і що, в решті решт, виходить? - Із цим ми теж розібралися разом з нашими читачами. А ви здогадалися? Ні? Тож приходьте – розповімо й покажемо.
Р.S. Окрему подяку наші діти передали студентці 5 курсу факультету кібернетики Херсонського технічного університету Марії Хмельницькій.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Додайте ваше ім'я та вік