24 лютого 2026

Війна в обличчях. Портретна галерея

24 лютого 2022 року стало днем, який назавжди закарбувався у пам’яті кожного українця. Саме цього ранку країна прокинулася від вибухів і новин про повномасштабне вторгнення російського окупанта. З того моменту життя мільйонів людей змінилося назавжди: хтось узяв до рук зброю, щоб боронити рідну землю, хтось став волонтером, рятуючи й підтримуючи інших, а хтось змушений був залишити свій дім у пошуках безпеки. 24 лютого – це дата болю, але водночас і символ незламності, єдності та сили українського народу, який довів усьому світу, що свободу вільних духом неможливо знищити.
До четверної річниці з дня повномасштабного вторгнення російського окупанта на територію України бібліотекарі читальної зали провели для учнів 6-8-х класів Херсонського ліцею№ 6 Херсонської міської ради захід «Війна в обличчях» у форматі портретної галереї, який включав живу історію, відображену в портретах людей, які стали символами незламності та мужності.
Захід мав на меті вшанувати пам’ять загиблих та постраждалих від війни; показати силу українського народу, який навіть у найважчі часи знаходить у собі мужність боротися й допомагати іншим; нагадати молодому поколінню, що свобода й незалежність мають високу ціну.
Учасники заходу мали змогу познайомитися з хронологією подій війни – від перших трагічних днів повномасштабного вторгнення до сьогодення, яка допомогла відтворити шлях, який пройшла Україна: перші удари та оборона столиці, героїчні бої на Сході й Півдні, визволення окупованих територій, щоденна боротьба на фронті та в тилу. Кожен етап був представлений через фотографії та медіаматеріали, що дозволило школярам відчути не лише масштаб подій, а й особистий біль і силу тих, чиї долі переплелися з цією війною. Така хронологія стала важливим нагадуванням: боротьба триває, а пам’ять про кожен день є частиною нашої спільної історії.
Далі у форматі галереї були представлені портрети людей, чиї життя назавжди змінила війна: військових, волонтерів, медиків, переселенців, дітей та матерів. Кожне обличчя – це окрема історія мужності, втрат і незламності. Учасники заходу мали змогу не лише побачити художні роботи, а й почути розповіді про тих, кого вони зображають.
Особливо зворушливим моментом стало те, що діти та молодь активно долучилися до обговорення історій про знайомих героїв. Це стало своєрідним містком між поколіннями, адже саме вони продовжуватимуть пам’ять про сьогоднішні події у майбутньому.
Захід «Війна в обличчях» – став голосом правди, який звучить крізь світлини й слова, нагадуючи кожному: ми маємо пам’ятати, щоб перемогти.

Патріотичні історії воєнного сьогодення

Війна в нашій країні має свій голос. І звучить він не лише гуркотом вибухів, а й тишею між ними – тією, в якій народжуються рішення бути сильними. Вона прийшла без запрошення, змінила календарі, перекреслила звичні маршрути, тематику дитячої літератури, але не змогла стерти головного – людяності. Саме у цій війні, з’явилася різниця: між страхом і відповідальністю, між втечею і протистоянням, між просто жити й жити заради інших.
Говорячи про четверту річницю повномасштабного вторгнення, бібліотекарі молодшого відділу Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки склали для читачів-учнів 3-4-х класів Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №53 Херсонської міської ради книжковий постреліз. Його смисловим ядром стали підсумки 1461 дня боротьби: спомини ранку 24 лютого 2022 року, сила і нескореність звичайних людей та цілих міст, подвиг і стійкість Збройних Сил України, проста людська допомога, сучасні художні твори, де складні події сучасності відкриваються через образи, символи й щирі історії, зрозумілі дитячому серцю, що мають терапевтичний ефект, допомагаючи долати душевну тривогу.
Тиха розмова та огляд книжок допомогли присутнім зрозуміти головне – навіть у часи війни світ не втрачає кольорів, якщо їх зберігати у серці, бо такі історії не лякають, а підтримують. І поки діти читають ці книги, поки слово залишається світлим, у серцях зростає впевненість – добро має голос, а надія – свою історію. Така дитяча література сьогодні формує патріотизм – не гучний, а щирий, що починається з любові до дому й віри в свою країну –Україна.
Захід завершився відчуттям тепла й надії. Спогади та сучасні історії стали містком між складною реальністю та світлим майбутнім, допомогли дітям побачити різницю війни не лише в руйнуваннях, а й в силі людського духу.
Патріотизм сьогодення не кричить. Він тихо гріє. У свічці, запаленій під час блекауту. У книжці, прочитаній дитині в укритті. У слові «тримайся», сказаному незнайомій людині. Ця війна навчила: справжня відвага – це залишатися людиною тоді, коли світ намагається зробити з тебе камінь.

23 лютого 2026

Світло пам’яті крізь роки спротиву

Сьогодні патріотичне виховання в умовах прифронтового міста набуває особливого значення – це гартування ідентичності, яка допомагає вистояти. Саме тому фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки запросили учасників студії «BookKidsClub» до безпечного простору міста Херсон на годину пам’яті, присвячену дню повномасштабного вторгнення російських військ в Україну.
Бібліотекарі розповіли про надзвичайну силу українського спротиву, який розпочався для нашого краю з перших днів окупації та продовжується донині. Учасники заходу почули історії про те, як звичайні люди ставали героями, як рідна пісня лунала на площах захопленого міста і як творчість допомагала триматися в найтемніші часи. Це живе свідчення того, що вогонь свободи неможливо загасити жодною зброєю.
Юні херсонці, які за цей час подорослішали занадто швидко, добирали щирі слова, щоб пояснити, що для них означає рідний дім і воля. У своїх коротких посланнях вони писали: «Дякуємо за кожен світанок у рідному місті», «Ми вільні, бо ми разом», «Наш край – це Україна». Такі вислови допомогли кожному присутньому відчути: боротьба за державу – це справа не лише військових, а й кожного серця, що б’ється в унісон із Батьківщиною.
Продовженням зустрічі стала тиха акція «Ангели пам’яті та надії». Учасники власноруч виготовили паперових ангеликів, що символізують душі полеглих воїнів, які тепер оберігають нас із небес, та життєву енергію тих, хто зараз стоїть на рубежах. До створення оберегів долучилися і батьки, які виявили бажання підтримати дітей у цьому щирому жесті. Кожен ангелик, народжений у херсонському укритті, став маленьким містком пам’яті та єдності поколінь.
Подібні заходи допомагають містянам відчути себе частиною великої країни, яку неможливо подолати. У прифронтовому Херсоні шана до захисників втілюється у бажанні жити, творити добро та понад усе любити свою незламну домівку.

22 лютого 2026

Ми шануєм рідне слово, в ньому мудрість і краса

У безпечному просторі міста Херсон фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки провели тематичну зустріч, присвячену Міжнародному дню рідної мови – основі державності та важливому чиннику національної єдності. Захід поєднав пізнавальні мовні вправи, творчі завдання й живе спілкування, допомагаючи дітям відчути красу та силу українського слова.
Учасники виконували інтерактивні завдання, що розвивали мовлення, логічне мислення та вміння будувати власні висловлювання. Через ігрові форми діти закріплювали знання про частини мови, рід і значення слів, добирали яскраві означення до слова «мова», складали нові слова з літер, декламували поезії та ділилися улюбленими словами. У кожному завданні звучала щира зацікавленість і гордість за рідне слово.
Особливого змісту події надала традиція: зустріч відбулася в останній день Масляної. Діти не лише працювали зі словом, а й долучилися до українських звичаїв, відзначивши свято теплим частуванням смаколиками. Така атмосфера спільності, радості й поваги до народних традицій стала природним продовженням розмови про мову як духовну спадщину народу.
Захід став нагодою ще раз переконатися: українська мова – жива й незламна, а її звучання в дитячих голосах є запорукою збереження національної ідентичності та культурної тяглості поколінь.

Символ незламності, що єднає всіх

Навіть у найскладніші часи знання своєї історії залишається нашою найпотужнішою зброєю, що вкотре довели фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки під час зустрічі з учнями Херсонського ліцею №57 Херсонської міської ради. П’ятикласники та семикласники досліджували шлях становлення Тризуба, який за багато століть перетворився з особистого знака князів на загальнонаціональний символ.
Ця історія бере початок у добу Київської Русі, коли Тризуб слугував печаткою та підписом Володимира Великого. Розуміння того, як цей символ передавався крізь віки, дозволяє усвідомити, що сучасна державна атрибутика має глибоке коріння, яке не вдалося знищити попри численні історичні заборони. Зокрема, бібліотекарі акцентували на важливості 1918 року, коли Тризуб став гербом УНР, та подій 1992 року, коли він був офіційно затверджений Верховною Радою як Малий Державний Герб незалежної України.
Окрім історичних фактів, під час заходу йшлося про графічну символіку знака. Учні дізналися, що лаконічні лінії герба традиційно пов’язують із зашифрованим словом «Воля», яке відображає фундаментальну цінність українського народу. Щоб перевірити та закріпити почуте, ліцеїсти взяли участь у тематичній вікторині. Формат інтелектуального змагання допоміг краще розібратися у тонкощах геральдики та ролі державних символів у різні епохи, зокрема в часи козацтва.
Такі зустрічі сприяють формуванню громадянської ідентичності та поваги до державних інститутів. Усвідомлення значення Герба допомагає молодим херсонцям відчувати зв'язок із попередніми поколіннями та власною країною. Зрештою, саме через вивчення витоків формується відповідальне ставлення до майбутнього, яке починається з глибокого розуміння символів, що об’єднують націю.