На крилах Дніпрової Чайки. Творчий політ

Українська дитяча література багата на талановитих авторів, чиї твори дарують дітям світло, добро та щирі емоції. Серед них особливе місце посідає Людмила Василевська-Березіна, відома читачам під псевдонімом Дніпрова Чайка. Її літературна спадщина охоплює казки, поезії, оповідання та лібрето дитячих опер, які знайомлять юних читачів із красою рідного краю, навчають доброти й любові до України.

«На крилах Дніпрової Чайки. Творчий політ». Саме під такою назвою головна бібліотекарка читальної зали Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки провела для учнів 5-7-х класів Херсонського ліцею № 31 Херсонської міської ради літературний захід, присвячений творчості відомої української письменниці Людмили Василевської-Березіної. Зустріч проходила у межах Року Дніпрової Чайки на Херсонщині та стала справжньою мандрівкою у світ слова, моря і дитячих спогадів.

Під час заходу школярі дізналися про родину Дніпрової Чайки, її дитячі та юнацькі роки, громадську і письменницьку діяльність на Херсонщині. Особливу увагу було приділено мотивам творчості Людмили Василевської, її творам – казкам, операм та оповіданням – для дітей, поезіям в прозі та морській тематиці, яка займає важливе місце у її літературній спадщині.

Юні читачі переглянули фрагмент вистави, присвячений дитячим рокам Людмили Василевської-Березіної, прослухали аудіозаписи її віршів та відчули красу й мелодійність її поетичного слова. Не менш цікавою стала віртуальна «Вітальня Дніпрової Чайки», яка допомогла учасникам ближче познайомитися з атмосферою життя і творчості письменниці рідного краю.

Захід подарував школярам нові знання, яскраві емоції та ще раз нагадав про багатство української літератури й важливість збереження культурної спадщини рідного краю, а також став чудовою можливістю для читачів обрати собі для прочитання влітку вподобані твори Дніпрової Чайки.

Під вітрилами казок Людмили Березіної

У добу панування цифрових інновацій література, все одно, має дивовижну силу єднати людей, пробуджувати почуття та переносити у світ казки й мрій. Завдяки читанню та взаємодії із друкованим текстом народжуються щирі емоції, цікаві відкриття та любов до книги. Сьогодні Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки перетворилася на віртуальний корабель, який вирушив у карколомні пригоди під вітрилами неймовірних історій Людмили Березіної.

Медіаподорож, присвячена творчості нашої славетної землячки – письменниці, поетеси та освітянки Дніпрової Чайки – зібрала коло екранів юних читачів-учнів початкової школи Херсонського ліцею №31 Херсонської міської ради, які прагнули більше дізнатися про літературну спадщину рідного краю й доторкнутися до життєвого та творчого шляху талановитої творчині.

Програма зустрічі була насиченою та інтерактивною, аби кожен учасник відчув себе не просто слухачем, а справжнім дослідником. Завдяки розповіді бібліотекаря від імені маленької Людусі, діти пройшли крізь ключові етапи життя письменниці. Мандрівка розпочалася з розповіді про дитинство Людмили Березіної, під час якої діти дізналися, що майбутня зірка українського слова народилася на півдні України, і саме краса херсонських степів, Дніпро, що єднає береги й долі, а також величне Чорне море надихнули її на створення поетичного псевдоніма – Дніпрова Чайка.

Окрему увагу бібліотекар приділив її громадській та педагогічній діяльності. Юні читачі довідалися, як Людмила Олексіївна, попри тогочасні заборони, навчала селянських дітей української мови, збирала фольклор, боролася за право свого народу на власну культуру, писала казки та вірші, створювала лібрето дитячих опер.

Зустріч з минулим, історія боротьби та відродження українського слова довели, що класична українська дитяча література залишається актуальною, живою та цікавою. Завдяки інтерактивному формату, різноманітним завданням та щирому спілкуванню, діти не лише розширили свій кругозір, а й відчули гордість за свою талановиту землячку.

Дніпрова Чайка: сміливість бути першою

Ми часто озираємося на минуле, щоб знайти там відповіді на питання, які хвилюють нас сьогодні, адже історію творять не сухі дати в підручниках, а живі й неймовірно сміливі люди. Знайомство з такими постатями допомагає зрозуміти, звідки береться наша сила, мова та культура і чому так важливо берегти те, за що попередні покоління боролися крізь віки. Саме тому фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей ім. Дніпрової Чайки для учнів 8 класу Херсонської гімназії №3 провели захід «Дніпрова Чайка: сміливість бути першою», присвячений творчому портрету жінки, яка не боялася руйнувати жодні рамки та стереотипи.

На самому початку зустрічі учні долучилися до обговорення, роздумуючи над тим, чи складно бути новатором і першопрохідцем в історії, коли весь світ навколо налаштований проти тебе. Ці роздуми стали ідеальним містком до розповіді про життя Людмили Василевської-Березіної, якій випало жити наприкінці XIX – на початку XX століття. В епоху, коли Російська імперія жорстоко пригнічувала все українське, ця відважна особистість чинила справжній таємний опір системі. Вона викладала рідною мовою, збирала заборонену українську літературу та організовувала підпільні зібрання патріотів, через що опинилася під постійним наглядом жандармів та навіть зазнала арешту.

Попри переслідування, Людмила Березіна виявилася ще й неймовірно прогресивним педагогом, чиї методи випереджали час і закладали перші цеглинки в сучасну освіту. Замість нудного зазубрювання вона перетворила навчання дітей на захопливу гру, вчила їх через театр, казку та народні пісні, які сама невтомно записувала у лиманах і в степах. Щоб краще зрозуміти справжнє, живе обличчя цієї видатної особистості, учні зіграли в інтерактивну гру «Правда або міф». Під час гри діти з подивом дізналися, що саме Дніпрова Чайка написала лібрето до найперших в історії дитячих опер.

Учасники заходу зазирнули й за лаштунки особистого життя письменниці, де теж вирували справжні почуття, випробування та велика дружба. Учні дізналися про її шлюб із патріотом Феофаном Василевським та про те, як тісно її доля була пов'язана з іншими велетами української культури. Виявилося, що «Морськими малюнками» Дніпрової Чайки щиро захоплювалася сама Леся Українка, а її друзями та однодумцями були подружжя Русових, Михайло Коцюбинський, Микола Лисенко та багато інших. Усі вони підтримували одне одного, створюючи спільний простір свободи, який імперія так і не змогла знищити.

Щоб закріпити почуті історії та остаточно зафіксувати знання про життя і творчість письменниці Півдня, наприкінці заходу учні пройшли вікторину. Відповідаючи на запитання, учасники самі дійшли висновку, що спадщина Дніпрової Чайки – це не просто сторінки минулого, а жива сила, яка продовжує надихати сучасне українське суспільство бути стійким, любити своє та вірити у власну свободу.

Приклад Дніпрової Чайки доводить, що крилата сміливість жити без рамок і захищати те, що любиш, є основою справжньої внутрішньої свободи. Життєвий шлях письменниці нагадує, як важливо кожному не боятися бути першим у своїх прагненнях, адже навіть один вільний голос здатний протистояти несправедливій системі. Сучасне суспільство, спираючись на таку спадщину, має можливість впевнено рухатися вперед, зберігаючи у серці прагнення до світла, простору та безмежної волі для здійснення найсміливіших задумів.

Історія одного псевдоніму. Ретро-вітальня Дніпрової Чайки

Історія одного творчого псевдоніму почалася там, де перетнулися річка пам’яті і берег творчості Людмили Василевської-Березіної. Ретро-вітальня Дніпрової Чайки запросила учнів 7-8-х класів Ліцею № 2 Горностаївської селищної ради Херсонської області зануритися в атмосферу кінця ХІХ – поч. ХХ ст., де кожен предмет, кожна світлина і кожна сторінка нагадують про те, як народжуються імена, що стають символами епохи. І серед таких імен звучить горде ім’я Дніпрової Чайки. Тож цей літературний захід став спробою відтворити голос і світогляд людини, яка обрала собі псевдонім, щоб говорити від імені свого часу.

Програма «вітальні» поєднала розповідь про життя і творчість письменниці та огляд медіарозробки «Вітальня Дніпрової Чайки». Бібліотекарка розповіла про походження псевдоніму письменниці, про соціально-культурне середовище Півдня України, яке сформувало світогляд Людмили Березіної і на який вона вплинула своєю творчістю та громадською активністю. Розповідь про твори Дніпрової Чайки відтворила у ретро-стилі інтонації минулого, а медіа-паузи допомогли відчути ритм тієї епохи. Важливою частиною заходу стала розмова про те, чому псевдонім Дніпрової Чайки є важливим маркером ідентичності. Тому особливу увагу в ретро-вітальні приділили контексту часу: саме тоді багато авторів експериментували з іменами, створюючи образи, що резонували з читачем і водночас захищали творця від політичного тиску.

Таким чином, ретро-вітальня стала простором для діалогу між поколіннями, де юні читачі мали можливість побачити унікальні експонати: листи, афіші, старі видання, які створили зв’язок із минулим і допомогли краще зрозуміти, що ім’я Дніпрової Чайки – не лише ярлик, а живий голос людини, який, в нових інтерпретаціях, продовжує звучати і сьогодні. Захід про життя і творчість письменниці, чия діяльність тісно пов’язана із Херсонщиною нагадав, що за цим псевдонімом стоїть людина з переживаннями, страхами і надіями, і що історія одного імені може відкрити ширшу історію часу.

Цей захід став своєрідним запрошення до уважного слухання: слухати не лише тексти, а й контекст, не лише імена, а й долі. Ретро-вітальня Дніпрової Чайки створила для нового покоління читачів простір, де минуле оживає, а псевдонім стає ключем до розуміння епохи.

 

Дніпрова Чайка: слово, що дарує добро

До 165-ї річниці від дня народження видатної української письменниці та в межах Року Дніпрової Чайки в Херсонській області працівники відділу обслуговування юнацтва та молоді Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрова Чайка провели для учнів 5-7 класів Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №55 літературний портрет «Життя і казковий світ Дніпрової Чайки».

Під час заходу школярі здійснили захопливу мандрівку сторінками життя та творчості письменниці, ім’я якої нерозривно пов’язане з Херсонщиною. У доступній та цікавій формі діти дізналися про життєвий шлях авторки, її громадську діяльність, внесок у розвиток української культури та літератури для дітей.

Особливу увагу бібліотекарі приділили творчому доробку Дніпрової Чайки для юних читачів. Учасники заходу ознайомилися з її казками, поетичними творами та лібрето до дитячих опер, серед яких «Коза-дереза», «Пан Коцький», «Зима і весна». Діти із зацікавленням слухали уривки творів, обговорювали характери персонажів, їхні вчинки та моральні цінності, закладені авторкою.

Під час літературної зустрічі лунала поезія Дніпрової Чайки, яка допомогла школярам відчути красу українського слова, щирість і мелодійність її творчості. Обговорення творів стало нагодою поговорити про добро, чесність, любов до рідного краю та природи – теми, що залишаються актуальними й сьогодні.

Захід пройшов у теплій та дружній атмосфері. Юні читачі активно долучалися до бесіди, відповідали на запитання та ділилися власними враженнями від почутого. Такі літературні зустрічі не лише знайомлять дітей із творчістю українських письменників, а й сприяють формуванню читацької культури, національної свідомості та поваги до культурної спадщини рідного краю.

Історія одного псевдоніму. Ретро-вітальня

Творчість Дніпрової Чайки має особливе значення для української культури, адже вона поєднує глибоку любов до рідної землі з тонким відчуттям людської душі. Її твори стали голосом жіночого досвіду, дитячого світу й народної педагогіки, водночас утверджуючи ідеали свободи та національної самосвідомості. Завдяки щирості й емоційності літературна спадщина письменниці не лише відображає епоху, в якій вона жила, а й продовжує надихати сучасних читачів, відкриваючи нові грані української літературної традиції.

2026 рік на Херсонщині оголошено Роком Дніпрової Чайки. Він має на меті популяризувати її спадщину серед дітей та молоді, аби слово письменниці й надалі надихало нові покоління. Тому літературно-краєзнавча зустріч «Історія одного псевдоніму. Ретро-вітальня» відбулася в межах цих святкувань. Учні 7-х класів Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 41 Херсонської міської ради разом із головною бібліотекаркою читальної зали вирушили у пізнавальну мандрівку сторінками життя та творчості Людмили Василевської-Березіної – української письменниці, яка увійшла в історію під іменем Дніпрова Чайка.

Відвідавши ретро-вітальню авторки, учасники дізналися про її дитинство та родину, яка суттєво вплинула на формування світогляду майбутньої літературної зірки. Окремо було розглянуто власну сім’ю Людмили Василевської-Березіної та її шлюб із письменником і громадським діячем Феофаном Василевським. Не оминули увагою й особисті життєві обставини, що визначали її творчий шлях та громадянську позицію.

Особливий інтерес в учасників викликав блок, присвячений історії появи псевдоніму «Дніпрова Чайка». Школярі досліджували його символіку, розкривали значення для самої авторки та розуміли, як він відображав її любов до рідного краю, прагнення свободи й бажання літературного самовираження.

Учасники також аналізували провідні мотиви творчості письменниці: любов до України, жіноча доля, світ дитинства, народна педагогіка, а також глибокий зв’язок із природою та землею. Твори Дніпрової Чайки постали перед учнями як щирі, емоційні й водночас актуальні для сучасності.

Окреме місце у ретро-вітальні було відведено трьом херсонським періодам життя та творчості письменниці, адже саме Херсонщина стала для неї простором духовного становлення, джерелом натхнення для значної частини літературної спадщини та майданчиком активної культурно-просвітницької діяльності.

Захід допоміг школярам глибше пізнати українську літературу на межі епох, сформувати інтерес до постатей рідного краю та усвідомити значення творчої спадщини Дніпрової Чайки в історії національної культури.

Казка, що летить крізь хвилі

Десь між небом і водою, там, де срібляться хвилі й народжується вітер, завжди живе, оповита чарами, казка. Вона не має меж і не знає часу, вона лише тихо торкається дитячих сердець, мов крила чайки над широким Дніпром. Саме з такого подиху природи й постала творчість Дніпрової Чайки – Людмили Василевської-Березіної – ніжна, як ранковий туман, сильна, як течія великої ріки, голосна, наче чайка над хвилями.

І сьогодні, вкотре, з нагоди святкування 165-ї річниці від дня народження, з нагоди вшанування пам’яті та відзначення Року Дніпрової Чайки, молодший відділ Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки разом з читачі-учнями початкових класів Херсонського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» №33 Херсонської міської ради шукали штрихи до портрету письменниці, досліджували біографічні сторінки, знайомилися із літературною спадщиною та створювали творчий силует майстрині слова.

Виявилося, що казки, вірші, п’єси письменниці – це не просто вигадані історії. Це особливий світ, де природа говорить так, ніби має людське серце, де добро не виглядає наївним, а боротьба – неминучою. В її творах відчувається любов до рідної землі, до води, до вітру, до всього живого. І недарма її псевдонім несе в собі образ чайки – птаха, що поєднує небо і воду, свободу і силу.

Сьогодні, коли світ знову переживає випробування, творчість Дніпрової Чайки звучить по-особливому актуально. Вона вчить не боятися темряви, бо навіть у найглибших, темних хвилях народжується світло. Вона нагадує: кожен із нас – частинка великої історії, і навіть найтихіший голос має значення. А кожна її казка, що летить крізь хвилі, не зникне ніколи, бо повсякчас повертається – у дитячих очах, у щирому слові, у пам’яті народу. І поки її читають – живе не лише авторка, а й сама душа української культури.

Дніпрова Чайка: політ довжиною в життя

Іноді, щоб по-справжньому пізнати рідний край, варто просто зазирнути за лаштунки добре знайомих імен. Саме так розпочалася зустріч у «Літературній світлиці», куди фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки запросили учнів 2-4 класів опорного закладу «Академічний ліцей» Скадовської міської ради.

Читачі ніби пройшли крізь десятиліття та відстежили неймовірний шлях дівчинки зі степового села до справжніх вершин української культури. Спільне обговорення вкотре довело: творчість Дніпрової Чайки – це не архівна історія, а живий світ, сповнений відкриттів.

Школярі відкрили п’ять висот долі письменниці. На кожному новому етапі Людмила Березіна ніби знаходила в собі особливу «суперсилу», яка допомагала їй бачити світ ширше та летіти далі. Першою такою висотою стала таємниця її псевдоніма. Читачі швидко збагнули: ім’я «Чайка» – це не лише про любов до рідного Дніпра, а й про незламність перед життєвими бурями. Діти зробили влучний висновок: такий вільний політ не спинити часом, адже щире слово залишається зрозумілим навіть через століття.

Наступна висота відкрилася нам через роки, які мисткиня провела на Півдні, працюючи вчителькою. Саме цей досвід і щоденні спостереження за природою краю надихнули її на створення найтепліших текстів. Школярі ознайомилися з творами цього періоду – «Дівчина-чайка», «Тополя», «Морське серце», у яких оживають образи степу та моря. Логічним продовженням розмови стала книга «Казка про Сонце та його сина». Через розгадування загадок учні вчилися помічати естетику природи в деталях, дозволяючи власній уяві «злітати» над буденністю.

Проте творчий політ Дніпрової Чайки не обмежився лише літературою – він сягнув і музичних вершин. Справжнім відкриттям для учнів став її унікальний тандем із композитором Миколою Лисенком, результатом якого стали перші українські дитячі опери. Обговорення лібрето до «Кози-дерези» та «Пана Коцького» довело, що знайомі казки можуть звучати масштабно й по-новому. А щоб закріпити знання про пригоди хитрого кота-шляхтича, діти долучилися до ігрової вікторини, яка додала зустрічі яскравих емоцій.

Завершуючи захід, ми вкотре переконалися: Дніпрова Чайка – це не просто постать з минулого, а сучасна і цікава співрозмовниця. Її політ триває у кожному дитячому запитанні та в кожній книжці на наших полицях, яка чекає на свого читача.

На перехресті доль Лесі Українки та Дніпрової Чайки

Мабуть, немає серед свідомих українців, і юних і дорослих, які б не чули про Лесю Українку. Про творчість та життєвий шлях геніальної доньки українського народу, символом незламності духу, талановиту українську поетесу та драматургиню, діти чують змалку. Та чогось, про її сучасницю, українську поетку, драматургиня, збирачку фольклору, авторку перших лібрето дитячих опер, першу мариністку в українській літературі – Дніпрову Чайку, сьогодні мало згадують.

2026 рік є ювілейним для обох мисткинь: 155-річчя від дня народження Лесі Українки та 165-річчя від дня народження Дніпрової Чайки, вшануванню творчості якої присвячений цей рік на Херсонщині, тож співробітники сектору абонементу Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки присвячений двом видатним українським письменницям літературний захід «Я вірую в красу...». Перехрестя доль Лесі Українки та Дніпрової Чайки. Учасниками інтерактивного заходу стали учні 7-9-х класів Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №41 Херсонської міської ради, які мали змогу простежити перехрестя життєвих шляхів видатних постатей.

Розпочали із перехрестя «Пам’ять» та «Дитинство», здобувачі освіти дізналися про походження, родинне виховання та дитячі роки, які формували майбутніх письменниць. Далі порівняли перші літературні спроби і публікації, що стали початком великого творчого шляху, дізналися історію створення псевдонімів обох письменниць.

Про кохання, близьких, співпрацю з відомими українцями, про громадську позицію та творчу реалізацію, крок за кроком дізнавались підлітки. А ще про те, як було пов’язане життя Лесі Українки та Дніпрової Чайки з Херсонщиною, що було спільного у мотивах їх поезій, і нарешті – як пересікалися їх життєві долі.

На завершення, на перехресті «Вшанування», учасники заходу обговорили значення творчості обох письменниць для сучасності. Літературна зустріч стала пізнавальною мандрівкою сторінками життя Лесі Українки та Дніпрової Чайки, важливим кроком до відновлення історичної пам’яті, популяризації не заслужено забутого імені. Адже, відкриваючи для себе нові видатні постаті, ми глибше усвідомлюємо багатство та унікальність нашої літературної спадщини.

Слово між рядками і хвилями

У духовному надбанні нашого народу є безліч славних імен, що стали символами своєї епохи, голосами народу і відлунням рідної землі. Серед них особливе місце займає Дніпрова Чайка – письменниця, у чиїх творах звучить шум води, подих степу, щира любов до України і чиє ім’я у 2026 році велично й емоційно вшановують на Херсонщині. Її слово народжувалося між річками і хвилями, між щоденним життям і високими мріями, між дитячою казкою і дорослою мудрістю. Знайомство з творчістю Дніпрової Чайки – це завше наймиліша подорож для юних читачів Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки до витоків українського слова, щирості та світла.

Слово Дніпрової Чайки для читачів-учнів початкової школи Іванівського ліцею №1 Іванівської селищної ради Херсонської області під час зустрічі з книгозбірнею звучало м’яко, як хвиля, що торкається берега. Воно не кликало голосно, але залишалося в серцях надовго. У її поезіях, оповіданнях та казках для присутніх оживала природа, говорила річка, усміхалося сонечко, промовляла чайка, що стала символом життя та другим ім’ям, а поруч із буденністю створювалося маленьке крилате диво.

Творчість Дніпрової Чайки – це тихе світло, що не згасає з роками. Воно, як річкова хвиля, знову і знову повертається до читача, нагадуючи про красу рідного слова, про доброту і про силу простих людських почуттів. А знайомство малюків із духовною спадщиною письменниці – це ще один крок до розуміння української культури, до усвідомлення того, що справжнє слово не старіє. Воно наче течія, знову і знову повертається до нас, щоб нагадати: поки живе книга – живе пам’ять, а разом з нею живе і душа народу.

На крилах Дніпрової Чайки

2026 рік на Херсонщині присвячено вшануванню пам’яті видатної письменниці Дніпрової Чайки, і фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей, що з гордістю носить її ім’я, активно втілюють у життя масштабну програму тематичних подій. У межах цьогорічного циклу, в безпечному просторі міста Херсона, відбувся черговий захід, спрямований на популяризацію творчої спадщини нашої славетної землячки. Такі зустрічі є частиною системної роботи книгозбірні, яка попри всі виклики часу продовжує відкривати для юних херсонців глибину та актуальність українського слова.

Зустріч була спрямована на знайомство з життєписом Людмили Василевської. Бібліотекарі вибудували розповідь так, щоб присутні відчули: Дніпрова Чайка була не просто історичною постаттю, а вольовою жінкою, чия доля нерозривно сплетена з таврійськими степами та дніпровськими плавнями.

Окремий акцент організатори зробили на інсценізації казки «Коза-дереза». Вибір саме цього твору став ключовим рішенням, адже саме Дніпрова Чайка створила лібрето до однойменної дитячої опери Миколи Лисенка. Жива гра та безпосередність виконання дозволили перетворити класичний текст на інтерактивну дію, де кожен учасник відчув багатство, гумор та мелодійність рідної мови.

Щирого та натхненного настрою зустрічі додала арт-рефлексія, під час якої учасники створювали власні образи чайки. У їхніх малюнках цей птах постав не лише як природний символ нашого краю, а як втілення самої письменниці – вільної, нескореної душі, що завжди повертається до рідних берегів.

Такий підхід дозволив поєднати літературне просвітництво з елементами арт-терапії, що є надзвичайно важливим для емоційної підтримки читачів. Ця подія стала ще одним вагомим кроком у межах Року Дніпрової Чайки, доводячи, що її спадщина залишається живим джерелом натхнення та сили для кожного маленького херсонця.