Веселкові світи братів Капранових

9 листопада до Дня української мови та писемності у ТРЦ «Фабрика» за участі співробітників Херсонської обласної бібліотеки для дітей відбувся літературний марафон «Веселкові світи братів Капранових».

Глядачі мали можливість подивитися на життя і творчість Віталія та Дмитра Капранових через призму фіолетового, блакитного, зеленого, червоного та білого кольорів.

Фіолетовий - колір дитинства

Під час спілкування виявилося, що обидва брати Капранови люблять однакові книжки, бо з самого дитинства привчилися читати книжку одночасно… удвох (мають однакову швидкість читання). Улюбленою книжкою дитинства Віталика та Дмитрика була чарівна казка з віршами та піснями «Юн і Софус», до того ж світовий дитячий бестселер, від відомої норвезької письменниці Сінкен Гопп.

Перші їхні літературні спроби – віршовані, до свят, на замовлення старших членів родини.

А коли підросли, написали і видали вже власну збірку творів для дітей із романтичною назвою «Зоряний вуйко».

Блакитний: хобі, зацікавлення, творчість

Невгамовні брати встигають усюди: і керувати видавництвом, і співати український кобза-реп, і писати, і рекламувати книжки. Весь вільний від роботи час (Капранови працюють директорами видавництва «Зелений пес») вони розподіляють за таким принципом: 33% свого часу подорожують за кермом власного авто, 33% відводять на зустрічі із читачами, а останні 33% залишають на їжу та сон. А коли ж вони встигають писати? – спитаєте ви. А ось коли: після закінчення робочого дня співавтори зачиняються у своєму кабінеті до пізнього вечора – і починається той самий таємничий творчий процес, в якому, за їх словами, ніколи не буває «мертвого сезону».

А ще беруть участь у телевізійних проектах і знімаються в кіно (так, зовсім нещодавно, вони грали дванадцять братів-близнюків у фільмі Михайла Іллєнка «Толока», який є екранізацією Шевченкового вірша «У тієї Катерини хата на помості…»).

Також брати люблять мандрувати: машиною (улюбленим зеленим «Запорожцем»- кабріолетом) – з рекламним туром своїх книжок та яхтою – для душі. А до херсонських читачів Капранови проклали маршрут через такі міста: Київ – Кіровоград – Миколаїв – Одеса. Розповідаючи про світ своїх захоплень, письменницький тандем порадив херсонцям обов’язково прочитати книжку оповідань нашого земляка Антона Санченка «Баркароли». Бо саме завдяки цій книжці брати-письменники закохалися у Херсон як столицю українських моряків.

До того ж, брати – чудові музики. Співають вони у сучасному музичному стилі «кобза-реп» (трохи спів, трохи речитатив, усе під кобзу і дудку). І жанри музичних творів незвичайні! Це кобза-блюз, кобза-реґґі, кобза-рок, кобза-вальс, кобза-боса-нова та інші. «Той, що з кобзою, - то Віталій, а з акордеоном – Дмитро», - так представилися брати глядачам ще на початку зустрічі. Переважні більшість їхніх пісень на слова Сергія Татчина, автора книги віршів «Дзен.ua», за рекомендацією Капранових, одного із сучасних найкращих поетів. Чому брати взялись до співу? Бо життєва місія братів – нести поезію в маси, через особисте спілкування «заразити» поезією інших!

На питання, чому вони досі не взяли участь у жодному музичному талант-шоу, адже у них був би шанс, у разі перемоги, отримати цілий мільйон, письменницький дует Капранових сміливо відзначив: «Ми міняємо мільйон гривень на мільйон читачів – читачі важливіші за гроші!»

Колір видавничої діяльності – зелений!

Свій одяг для зустрічі із тавричанами брати обрали не випадково, адже їхні однакові сорочки зеленого кольору із жовтим візерунком (бразильська народна вишиванка) мали символізувати квітучо-зелене, сонячне місто Херсон!

До того ж, і в назві їхнього видавництві єдиний колір – зелений! Звідки ж така незвичайна назва для видавництва – «Зелений пес»? У братів дві версії. Перша, що пес попервах був блакитно-жовтий, та неуважний друкар змішав два кольори – і вийшов один – зелений! Версія друга – на честь однойменної співомовки С. Руданського!

Брати не тільки письменники і видавці. Вони дуже люблять читати. Навіть у дитинстві грішили тим, що тримали книжки під партою! Тому, коли вже дорослими утворили власне видавництво «Зелений пес», заснували однойменну серію книг для завзятих читачів. А для тих, хто з якоїсь причини досі не став фанатом читання, – книжкову серію «Для тих, хто не любить читати».

Звичайно, брати не оминули і тих, хто вчиться відмінно – саме для них видавнича серія «12 балів». Кожна книга – своєрідний дитячий «детектив». У них ведеться розслідування про життя Тараса Шевченка, Лесі Українки, княгині Ольги, Івана Мазепи тощо. Мета кожної книги, як наголосили письменники, щоб дитина могла познайомитися із видатною особистістю ближче, як із… звичайною людиною, спонукати дітей сформувати власну думку про неї.

А для дорослих брати порадили свою книгу у форматі «69», яка витримала сім перевидань, «Кобзар 2000». В оповіданнях, зібраних під однією обкладинкою, подано містичний зріз сучасної України (читач дізнається, як живеться традиційним українським потойбічним силам (наприклад, відьмам та вовкулакам) у вік комп’ютерів та тролейбусів).

Червоний – колір кохання

Найцікавішою сторінкою у житті кожної людини є кохання. І, звичайно, письменники не могли оминути цієї теми. Брати розповіли історію власної зустрічі із сестрами-близнючками, на яких вони одружилися ще молодими – у двадцять один рік. І прожили разом щасливо вже двадцять шість років!

Глядачам був представлений збірний образ української жінки очима братів Капранових (на основі їхнього роману «Щоденник моєї секретарки»).

А на запитання «Якби ви могли перенестися у минуле, кого із відомих історично-значущих жінок ви би запросили на романтичну вечерю», брати упевнено відповіли: «Усіх! Бо в історії випадкових жінок не буває».

Погляд у майбутнє крізь білий колір

На питання, що для братів символізує білий колір, вони відзначили, що їхнє життєве завдання – розфарбувати життя, зробити його більш різноманітним і яскравим.

А ще, аби в українській історії не залишилось жодної білої плями, брати створили чудову книжку і для дітей, і для дорослих «Мальована історія незалежності України».

Цю книгу Капранови писали два з половиною роки, консультуючись у професійних істориків. Ілюстрації до книги, мапи і комікси малювали шість художників з різних куточків України.

За висловом самих авторів, це «перша книжка з історії України, яку не страшно брати до рук; це не історія українських земель – а історія боротьби за незалежність України». Ця книга сучасна, цікава, різноманітна. Історія в книзі весела і героїчна. Це перша мальована історія України. До того ж, уся історія України від неоліту до незалежності (1991 рік) подається у цілком доступній формі та усього на 80 сторінках! 

На питання, що відчували автори під час написання книги, пан Дмитро зізнався, що вони пройшли через такі етапи: ентузіазм – песимізм – трагізм, але результат вийшов дуже оптимістичний. І в підсумку, вже видавши книгу, Капранови стали пишалися тим, як жили наші пращури.

Під час зустрічі Дмитром Капрановим був зачитаний уривок із книги – а саме її надихаюче закінчення: «Але отримати Незалежність – не досить. Її треба зберегти, розвинути, захистити і передати дітям. І тут все залежить від тебе, шановний читачу. Чи зможеш ти продовжити славну естафету від Святослава до Шухевича? Чи станеш ти в одну лаву з Острозьким, Сагайдачним, Мазепою, Шевченком? Ці славні лицарі вибороли для тебе країну і сподіваються, що вона буде у твоїх надійних руках».

Робота над «Мальованою історією незалежності України» надихнула братів на новий роман – історичний! Його планують видати вже у наступному році! Несподівана, як для читача, особливість майбутнього твору – одна людина (головний герой), без усілякої фантастики та постмодерних літературних ігор, проживає не одне, а цілих три життя! А фінал книги має вийти дуже і дуже емоційним.

Що ж, будемо з нетерпінням чекати на нову книгу братів Капранових, яка обіцяє бути напрочуд цікавою. Побажаємо їм натхнення та нових творчих звершень!

Чернієнко Юлія,

головний бібліотекар відділу обслуговування читачів-учнів 5-9 класів