Для херсонців постать Анатолія Кичинського - українського поета і художника, лауреата Шевченківської премії, є знаковою, адже в його творчості переплелися ландшафти рідного краю, філософська глибина та майстерність художника. Його слова здатні надихати, що особливо важливо сьогодні. Саме ця життєствердна сила мистецтва зібрала друзів бібліотеки у безпечному просторі міста. Організований фахівцями Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки захід став справжнім святом живого українського слова, об’єднавши навколо постаті митця юних читачів, що прагнуть краси та світла навіть у складні часи.
Учасники відкрили для себе багатогранність митця: дізналися про його життєвий шлях, літературні здобутки та художній талант. Ознайомилися із збіркою поезій, занурюючись у світ образів та щирих емоцій.
Цікавим етапом став синтез літератури та живопису. Розглядаючи репродукції картин майстра, читачі виконували творче завдання: шукали у текстах автора рядки, які б ілюстрували зображене на полотні. Така вправа допомогла дітям навчитися помічати художні деталі та відчути зв’язок між візуальним образом і поетичною метафорою.
Інтерактивна частина заходу була присвячена розвитку мовлення. У форматі гри відвідувачі створювали «словесні ланцюжки», добираючи влучні епітети для опису явищ природи, звуків та кольорів, що зустрічаються у творах поета. Це допомогло краще зрозуміти багатство мови та її здатність «оживляти» навколишній світ.
Натхненні почутим і побаченим, перейшли до практичної творчості. Кожен учасник отримав можливість створити власну візуальну інтерпретацію поезії –«Галявину мрій». Використовуючи папір, фарби та природні елементи, хлопці та дівчата втілювали образи, які виникли в їхній уяві під час читання віршів. Хтось малював сонячні степові обрії, хтось – затишні куточки квітучого саду, наповнюючи простір своїми сенсами та надіями. Цей процес став для малечі своєрідною арттерапією, де кожен міг відчути себе творцем і поділитися власним баченням краси.
Світлим фіналом зустрічі став «метелик бажань» – декоративний ліхтарик, що сяяв різними барвами. Тримаючи його у долонях, діти загадували свої найзаповітніші мрії. Цей символічний жест об’єднав усіх присутніх, залишивши відчуття тепла та єдності.
Зустріч стала можливістю для самовираження та емоційного розвантаження. Бібліотекарі продовжують створювати для юних херсонців культурне середовище, де українська книга стає містком до пізнання світу та власної ідентичності.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Додайте ваше ім'я та вік