Мабуть, кожен хоча б раз у житті ставив собі запитання: хто може ховатися у тіні старого дуба, чий тихий сміх лунає над вечірньою сріблястою річкою та який таємничий мешканець оберігає тепло рідної оселі? Українські перекази залишили для нас відповіді на ці запитання та цілий всесвіт дивовижних істот, у яких оживають мудрість предків, краса природи та безмежна сила народної уяви. Ці прадавні створіння століттями надихали казкарів, ставали героями легенд і навчали людей шанувати світ навколо.
Саме в цей таємничий світ у межах Програми «Канікули з книгою-2026» перенесли своїх читачів працівники молодшого відділу Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки, влаштувавши для них справжнє магічне перевтілення.
На деякий час затишний дитячий простір UNICEF перетворився на територію таємниць, а вихованці групи за інтересами «Читай-компанія» з легкістю вирушили стежками української міфології. На основі книг Дари Корній «Чарівні істоти українського міфу. Духи природи» та «Чарівні істоти українського міфу. Домашні духи» діти відкривали для себе дивовижний світ народних вірувань, дізналися, чому домовик оберігає оселю, які секрети береже лісовик, на чому ґрунтуються легенди про русалок та чому мавки залишаються найпоетичнішими персонажами нашого фольклору.
Казкову ауру створили інтерактивні тематичні ігри та розваги. Присутні розгадували таємничі послання зі сувою, впізнавали міфічних істот за підказками, шукали речі, заховані домовиком, прислухалися до шуму моря, мірялися розумом і винахідливістю. Завдяки таким підходам давні вірування пращурів оживали просто посеред кімнати. Здавалося, що варто лише озирнутися і з-під стільця вистромить носа допитливий домовик, а за дверима промайне легкокрила мавка.
Завершення мандрівки світом українських переказів – це не фінал загадкових пригод, а лише початок великого зацікавлення вітчизняною спадщиною. Подія не просто збагатила маленьких читачів новими знаннями та пробудила щирий інтерес до читання, а й нагадала про нерозривний зв’язок із нашим фольклорним корінням. Українські легенди продовжують жити: у подиху природи, на сторінках книг і, головне, у дитячих серцях, що зберігають віру в дива. Доки молоде покоління відкриває для себе ці прадавні сюжети, доти триватиме спадкоємність нашої культури, а в ній безсмертно лунатиме мудрий і таємничий голос народної пам’яті.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Додайте ваше ім'я та вік