Вони загинули, щоб ми жили…

Запеклий бій під Крутами відбувся сто три роки тому, однак і досі ми вшановуємо безсмертний подвиг полеглих героїв.

1918 рік. Українська Народна Республіка проголосила незалежність. Більшовики послали армію Муравйова на Київ. Захищати Київ пішли курсанти, студенти та гімназисти. 500 українців-добровольців вступили в бій із 6000 червоноармійців. 5 годин вони стримували ворога. Відступаючи, розібрали залізничні колії, що затримало більшовицький наступ на столицю більше, ніж на тиждень. Одна рота студентської сотні, заблукавши, потрапила у полон, їх катували і стратили. Перед розстрілом студенти співали «Ще не вмерла Україна».

Вшановуючи пам'ять «крутян», співробітники читальної зали Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки провели серію заходів до дня пам’яті героїв Крут. Про трагічні  сторінки історії України дізналися учні  7-х класів гімназій №6 та №16 м.Херсон та учні 11-А кл. спеціалізованої школи №57.

А розповіли ми історію подвигу юнаків, які виборювали незалежність України, через призму особистої історії одного з активних учасників бою – Григорія Піпського, який, дивлячись в обличчя ворогам, сміливо заспівав національний гімн українців. 

У бою під Крутами загинуло 290 юнаків, а на Аскольдовій могилі 19 березня 1918 року було перепоховано бійців роти, замордованих на станції Крути більшовиками.

Патріотизм юнаків став джерелом їх самопожертви в ім’я молодої української держави.

Меморіальний камінь, встановлений на честь загиблих героїв, містить невмирущі слова нашого гімну: «Душу й тіло ми положим за нашу свободу», які справдилися у долі захисників незалежності нашої держави.

Також до пам’ятної дати бібліотекарі створили тематичну полицю «Вони загинули, щоб ми жили…» та відеоролик «Пам’яті героїв Крут»,  за мотивами поезії «Крути» учасника тих трагічних подій Лавренка Михайла.

Героїка трагедії Крут

29 січня 1918 року відбувся легендарний бій під Крутами. Щоб вшанувати пам’ять загиблих героїв, працівники читальної зали провели серію патріотичних заходів, в яких взяла участь учнівська молодь шкіл № 16, 36 та гімназії № 6.

Під час заходу було прослідковано ретроспективу подвигу крутян, яка основана на документальних фактах, спогадах очевидців та учасників і відеоматеріалах того часу. Захід мав потужний медіасупровід. Завдяки відеореконструкції подій сторічної давнини школярі довідалися про причини та наслідки вікопомного бою та про долю одного із загиблих героїв – Григорія Піпського і його мужність перед обличчям ворога.

Діти побачили музеї, пам’ятники та меморіали, встановлені уже за часів незалежності України як на місці легендарного бою, так і в місцях поховань загиблих захисників рідного краю.

Захід супроводжувала виставка, і представлена на ній тематична література якнайкраще зберігає відтворену у слові пам'ять про героїв Крут.

Легендарний бій під Крутами

У пам’яті кількох народів зберігається історія про 300-х героїв, які загинули, захищаючи свою землю від нападників. У давніх греків – 300 спартанців при Фермопілах, у грузинів – 300 арагвійців на підступах до Тбілісі, а в українців – 300 козаків під Берестечком та 300 юнаків під Крутами.

Вшановуючи пам'ять київських студентів та школярів, які 100 років тому стали на захист незалежності своєї Вітчизни, співробітники читальної зали провели ряд заходів для учнівської молоді міста. Напередодні подробиці про героїв Крут дізналися юнаки і юнки із гімназії № 6, у сам день річниці, 29 січня, висловили слово подяки одноліткам-героям старшокласники із спеціалізованої школи № 52 і гімназії № 20, а наступного дня до естафети пам’яті приєднаються восьмикласники зі школи № 53.

  

А розказана історія подвигу крутян була крізь призму особистості одного з активних учасників бою – Григорія Піпського. Саме він, взятий більшовиками у полон разом із іншими вояками своєї чоти, подивився в обличчя ворогам і сміливо заспівав національний гімн українців! Тож невипадково меморіальний камінь, встановлений на честь загиблих героїв, містить невмирущі слова: «Душу й тіло ми положим за нашу свободу», бо вони до останку справдилися у долі захисників незалежності молодої держави.

  

Завдяки відеоряду та детально простеженій хронології подій учасники заходу не тільки краще відчули атмосферу того часу, але й дізналися про передумови та наслідки подвигу студентів, курсантів і школярів, які без вагань віддали молоде життя в ім'я волі свого народу, які своєю кров’ю окропили святу землю в боротьбі за волю України, а тому навічно залишаться в нашій історії як символ національної честі і приклад патріотизму для наступних поколінь українців...