Маки пам’яті і шани

Для сучасного покоління знання про події Другої світової війни 1939–1945 років стають важливим фундаментом для розуміння цінності миру та формування власної ідентичності. Саме тому в межах діяльності розвивальної студії «BookKidsClub» відбулася тематична зустріч «Маки пам’яті і шани», організована фахівцями Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки. У безпечному просторі міста організатори створили умови, за яких юні херсонці змогли осмислити складні історичні моменти крізь призму творчості та активного залучення.

Вибір такого формату обґрунтований потребою у м’якій психологічній підтримці: поєднання гри та просвітництва допомагає аудиторії сприймати непросту інформацію без зайвого стресу. Захід мав на меті у доступній формі розкрити значення вирішальних подій минулого століття. Комплексний підхід, що поєднав пізнавальну бесіду, рухову активність та художню працю, дозволив опрацювати тему пам’яті максимально бережно та комфортно.

Інформаційна частина зустрічі базувалася на вправах, які допомогли учасникам усвідомити масштаби тогочасних викликів та справжню ціну спокійного життя. Щоб зміна діяльності сприяла якісному засвоєнню матеріалу та ефективному зняттю емоційної напруги, бібліотекарі запропонували малечі рухливу гру. Це дозволило переключити увагу присутніх і підготувати їх до глибшого обговорення символіки, яка супроводжує цей знаменний день у багатьох країнах світу.

Центральним образом спілкування став червоний мак, про історію та світове значення якого присутні дізналися під час колективного діалогу. Розуміння того, чому саме ця квітка перетворилася на уособлення пошани до захисників, логічно підвело вихованців студії до майстерки патріота. Кожен власноруч виготовив власний символ, вкладаючи у паперові пелюстки особисте ставлення до героїзму українського народу та вдячність тим, хто виборював свободу.

Практичне завдання стало завершальним етапом, що гармонійно об’єднав отримані знання із творчим самовираженням. Готові вироби залишилися в учасників як нагадування про те, що зв’язок поколінь є живою силою, необхідною для спільного майбутнього.

Робота бібліотечних фахівців у безпечних зонах Херсона вкотре підтвердила значущість підтримки підростаючого покоління через освіту та мистецтво, допомагаючи знаходити надійні ціннісні орієнтири у непростий час.

Міф чи реальність? Політикум

Історія України протягом століть нагадувала складний пазл, де замість справжніх фрагментів часто майстерно нав’язували створені фейки та ідеологічні міфи. Ці викривлення роками спотворювали наше минуле, перетворюючи національних героїв на «зрадників» лише за те, що вони прагнули свободи для своєї землі. Сьогодні, коли інформація стала новою зброєю, розрізняти правду та вигадку – це не просто навичка, а справжня суперсила сучасного громадянина.

Саме задля того, щоб розібратися у складних лабіринтах минулого та навчитися працювати з доказовою базою, для учнів 8-9 класів Антонівської гімназії №21 відбувся незвичайний захід – історичний детектив «Міф чи реальність?». Цього разу в центрі нашої уваги опинилася одна з найзагадковіших постатей українського державотворення – гетьман Іван Мазепа.

Ідея цього розслідування була куплена нами на Міжрегіональному ярмарку «БібліоКре@тив-2025», де авторка концепту – Юлія Браун, завідувачка відділу обслуговування читачів 5-9 класів Запорізької обласної бібліотеки для дітей «Юний читач», представила інноваційний підхід до вивчення минулого. Надихнувшись цією ініціативою, ми долучилися до масштабного механізму боротьби з дезінформацією, щоб навчити молоде покоління розрізняти історичну правду та столітні фейки. Такий формат дозволив нам не просто переказати факти про постать Івана Мазепи, а стати частиною інтелектуального спротиву, який повертає Україні її справжню, неспотворену історію.

Захід пройшов у форматі захопливого детективного розслідування, де учасники крок за кроком розвінчували усталені історичні фейки за допомогою реальної доказової бази та логічних обґрунтувань. Розпочали ми з аналізу «Справи про зраду», де замість емоційних ярликів вивчили юридичну та геополітичну площину тогочасних подій. Учні переконалися, що дії Івана Мазепи були не випадковим переходом, а законною спробою розірвати договір із Москвою, яка першою порушила зобов'язання щодо захисту України, та вибудувати рівноправний антиімперський союз зі Швецією.

Друга ланка розслідування була присвячена спростуванню територіальних та релігійних міфів про те, ніби гетьман прагнув віддати землі Польщі чи Швеції. Ми дослідили тексти тогочасних угод, які засвідчували статус України як «вільної на вічні часи» держави, а також розібрали феномен церковної анафеми. Попри прокляття, накладене Москвою, Іван Мазепа залишався найбільшим меценатом православної церкви, що підтверджується розвитком унікального архітектурного стилю – «мазепинського бароко» – та будівництвом десятків храмів.

Завершилося наше детективне розслідування аналізом філантропічного внеску гетьмана в інтелектуальний розвиток нації, зокрема розбудову Києво-Могилянської академії. Фінальним акордом став висновок про те, що Іван Мазепа був не руйнівником, а будівничим і далекоглядним політиком, чиї плани європейської інтеграції випередили свій час. Учні дійшли згоди, що критичне мислення та робота з першоджерелами – це єдина зброя, здатна повернути справжнє обличчя українській історії.

Світло Великодня у слові й традиціях

Одним із найважливіших весняних свят в Україні є Великдень – час духовного оновлення, надії та родинного єднання. Саме цій темі було присвячено пізнавальний захід «Світло Великодня у традиціях українського народу», який у безпечному просторі провели бібліотекарі Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки. Подія стала чудовою нагодою для дітей ближче познайомитися з народними звичаями та символікою свята.

Під час зустрічі діти дізналися про особливості святкування Великодня, ознайомилися з традиціями та обрядами, які здавна побутують в українських родинах. Особливу увагу було приділено Великодньому кошику: маленькі учасники з цікавістю обговорювали, які саме продукти освячують у церкві, що символізують паска, яйця, сіль, ковбаса та інші складові. Не менш захопливою стала розповідь про прикрашання кошика – вишиті рушники, весняні квіти, барвисті стрічки, які створюють святкову атмосферу.

Окремою частиною заходу стала розповідь про писанки – їхні кольори, орнаменти та символічне значення. Діти дізналися, що кожен візерунок має свій зміст: сонце символізує життя, хвилясті лінії – воду, а рослинні мотиви – відродження природи. Після цього вони мали змогу проявити власну творчість під час майстер-класу: виготовляли великодні яйця з пластиліну та створювали оригінальне «великоднє дерево», прикрашаючи гілочки власноруч зробленими виробами.

Особливого настрою додала ще одна давня традиція – закликання весни та свята за допомогою пташок-свистунців. Діти із задоволенням грали на них, створюючи веселий передзвін, що символізує радість і оновлення.

Захід пройшов у теплій, дружній атмосфері, подарувавши дітям не лише нові знання, а й щирі емоції. Такі зустрічі допомагають зберігати й передавати наступним поколінням багаті традиції українського народу, виховуючи любов до культури та духовної спадщини.

Свято Великодня оживає – сяйво в серцях грає

Світле свято весни – Свято Воскресіння Христового – вступає у наше життя разом із ніжним теплом весняного сонця, наповнюючи серця світлом, вірою та радісним очікуванням. Щороку воно оживає в оселях, мов чарівна казкова мить: родини збираються разом, обмінюються теплими словами, дарують одне одному турботу та любов, з нетерпінням чекаючи зустрічі з культурною українською спадщиною.

Це свято, що вчить любити, прощати, ділитися радістю та зберігати традиції, цього року запросило молодших читачів Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки на територію внутрішнього світла, даруючи духовний настрій. Зустріч для учнів 3-4-х класів Ліцею «Школа гуманітарної праці» Херсонської обласної ради та учнів початкових класів КЗ «Олешківський опорний заклад освіти №4» Олешківської міської ради розпочався з теплої розповіді про історію Великодня, його символіку та значення у житті кожного українця.

Присутні із захопленням слухали про писанки, крашанки, дряпанки, мальованки, крапанки, великодній кошик та святкові традиції, що передаються з покоління в покоління. Особливу увагу було приділено духовному змісту свята – доброті, милосердю, любові до ближнього.

Понад усе захопливою стала інтерактивна частина заходу. Діти із радістю відповідали на запитання вікторини, відгадуючи загадки, збирали великодній кошик, відтворювали народні прислів’я. Кожне завдання не лише розважало, а й допомагало краще зрозуміти зміст свята. У дружній атмосфері діти відкрили для себе, що Великдень – це не лише барвисті яйця, здобна паска та смаколики, а передусім – тепло душі, піклування і щирі почуття.

Сучасне Воскресіння Христового в Україні – це мелодія минулого та сьогодення, де старовинні традиції гармонійно поєднуються з новими святковими формами. У бібліотеках і школах оживають казки та легенди, розцвітають майстерні й ігрові простори, а маленькі учасники через творчість і веселощі пізнають історію та чарівність культури свого народу.

Свято, фантазія, книга - емоційне диво

Великдень – це свято світла, надії та оновлення. Саме таку атмосферу вдалося створити фахівцям Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки, організувавши для маленьких херсонців свято «Простір світлих почуттів», що відбулося у безпечному просторі UNICEF. Подія поєднала читання, гру та творчість, допомагаючи дітям пізнавати світ емоцій і відчувати радість спільної діяльності.

Зустріч розпочалася з інтерактивного елементу, який одразу зацікавив малечу: за допомогою дзеркальця бібліотекар «оживила» сонячного зайчика, що «провів» дітей до яскравої книги про Великдень. Саме вона стала основою для подальшої розмови про добро, турботу та світлі почуття.

Після читання казки діти активно долучилися до обговорення, розмірковуючи над тим, якими можуть бути радість і добро, з якими кольорами вони асоціюються. Така бесіда допомогла малюкам краще усвідомити власні емоції, розвивала уяву та вміння висловлювати свої думки.

Наступним етапом стала рухлива гра «Збери писанки для кошика». Під веселу музику діти шукали різнокольорові паперові яйця, називали їхні кольори та із захопленням виконували ігрові завдання. Активність сприяла розвитку уваги, швидкості реакції та створила атмосферу радості і співпраці.

Особливий інтерес викликала творча майстерня, під час якої учасники виготовляли «яйця радості». Використовуючи техніку пластилінографії, діти створювали власні орнаменти з пластиліну – крапочки, квіти, візерунки, які передавали їхній настрій. Робота з м’яким матеріалом сприяла розвитку дрібної моторики та мала заспокійливий ефект, а звуки природи допомогли створити атмосферу спокою та зосередженості.

На завершення творчі роботи доповнили декоративними елементами, і писанки перетворилися на яскравих казкових персонажів. Діти не лише виготовили вироби, а й продовжили історію, почуту під час читання, проявивши фантазію та креативність.

Підсумком зустрічі стали не лише яскраві поробки, а й позитивні емоції, відчуття успіху та впевненості у власних можливостях. Захід вкотре підтвердив, що поєднання книги, гри та творчості допомагає створити простір підтримки, у якому дитина може відкривати свої почуття, розвивати уяву та відчувати радість пізнання.

Разом – до світлих почуттів і нових відкриттів!

Писанкова мелодія весни

Напередодні Великодня світ навколо ніби сповнюється особливим ритмом, де кожен рух і символ мають значення. Для учнів першого класу Херсонської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №54 з поглибленим вивченням іспанської та інших іноземних мов та учнів 2-4 класів Херсонського ліцею №6 Херсонської міської ради цей час став періодом власного відкриття: фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки запросили їх на зустріч під назвою «Писанкова мелодія весни». Це була мандрівка у світ народної мудрості, де через гру, загадки та творчість кожен крок наближав до створення великоднього дива.

Захід розпочався з інтелектуальної розминки: діти збирали розсипані прислів’я, розгадували кросворди та «полювали» на слова, що складають мозаїку свята. Школярі вчилися розрізняти техніки прикрашання яєць – від традиційної воскової писанки до дряпанок, крашанок та сучасних наклеянок. Кожна назва ставала зрозумілою через дію: читачі досліджували кольорову символіку, дізнаючись, що червоний колір прославляє життя, жовтий прикликає врожай, а блакитний – небесну чистоту. Такий підхід дозволив активізувати пізнавальний інтерес та актуалізувати знання школярів про українську культуру.

Особливим моментом зустрічі став час практичної творчості, до якого з великим натхненням долучилися наймолодші гості – першокласники 54-ї школи. Використовуючи метод аплікації, діти власноруч «мережили» свої паперові писанки, поєднуючи яскраві кольори та знайомі орнаменти. Така робота дозволила малечі відчути себе частиною давньої традиції, перетворюючи звичайні матеріали на особисті святкові обереги. Для багатьох це стало першим досвідом самостійного створення великоднього символу, де кожен паперовий елемент додавав роботі особливого змісту.

«Писанкова мелодія весни» ще раз підтвердила: щоб дитина відчула коріння своєї культури, їй потрібно дати можливість доторкнутися до неї через дію. Кожна створена робота та кожна розгадана таємниця орнаменту стали доказом того, що світло Великодня починається з щирої дитячої творчості.

Світле диво Великодня. Казкова подорож

Великдень – одне з найсвітліших і найважливіших свят в українській культурі, що символізує відродження, перемогу життя над темрявою, єдність родини та збереження духовних цінностей. Саме це свято об’єднує покоління, передаючи від предків до нащадків традиції, віру та любов до рідної культури. Для учнів 4-6-х класів ЗЗСО №53 було проведено пізнавальний захід у форматі казкової подорожі “Світле диво Великодня”, який допоміг дітям зануритися у чарівний світ народних звичаїв.

Під час заходу учні ознайомилися зі значенням великодніх традицій в Україні, особливу увагу було приділено символіці писанки. Здавна українці вірили, що яйце є символом життя, весни та відродження, а кожен орнамент і знак на писанці має глибокий зміст і силу. Предки розписували яйця особливими візерунками, вкладаючи в них побажання добра, здоров’я та захисту.

Окрему увагу було приділено великодньому кошику та пасці як невід’ємним елементам святкування. Діти дізналися, що кошики прикрашають стрічками, рушниками та святковими візерунками, а до них кладуть особливі продукти: паски, писанки, м’ясо, сіль і воду. Також обговорили значення свічки, яка під час святкування символізує не лише світло, а й віру, духовність та надію.

У ході заходу увагу було звернено й на інші великодні звичаї, зокрема на символіку кольорових яєць та їх різновидів. Учням було розкрито, що розпис яєць уособлює нове життя, весняне оновлення та радість, а різні кольори й орнаменти приховують у собі особливі значення. Щоб краще засвоїти матеріал, учасники виконали інтерактивне завдання, у якому визначали, які елементи належать до великоднього кошика, що допомогло глибше зрозуміти традиції.

Логічним продовженням стало знайомство з великодніми іграми та обрядами, які завжди супроводжували святкування. Школярі відкрили для себе традиційні ігри з яйцями, особливості святкового привітання “Христос воскрес!” – “Воістину воскрес!”, а також значення обміну писанками як символу дружби, доброзичливості та щирих побажань. Інтерактивна гра, під час якої потрібно було розподілити елементи писанки та інгредієнти паски, зробила цей етап ще більш захопливим і динамічним.

Великдень в українській традиції постає як особливий час, у якому поєднуються віра, символи та давні звичаї, що зберігають у собі глибокий зміст. Нехай це світле свято наповнює серця теплом, дарує віру в добро і надихає берегти та передавати наші традиції далі.

Невидимі герої. Історичний діалог

13 березня 1944 року Херсон було звільнено від німецької окупації – дата, яка назавжди залишилася в історії нашого міста як символ мужності та незламності. Саме до цієї важливої події був присвячений історичний діалог, проведений фахівцями Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки для учнів 6-7-х класів Херсонського Таврійського ліцею, під назвою «Невидимі герої: тоді й тепер». Мета заходу – показати учням, що героїзм не завжди видно на перший погляд, а справжній внесок у визволення рідної землі можуть робити навіть зовсім молоді люди.

Учасники заходу дізналися про партизанські загони, які діяли в Херсонській області під час Другої світової війни. Партизани ризикували життям, проводили диверсії, передавали важливі повідомлення і допомагали армії визволяти місто. Хлопці і дівчата того часу часто працювали як зв’язкові, поширювали підпільні листівки і збирали інформацію про пересування окупантів, залишаючись майже непоміченими.

Важливу роль відігравали також підпільні організації, які діяли серед мирного населення. Їхні учасники створювали мережі зв’язкових, розповсюджували листівки та координували дії партизанів. Завдяки цій організованості багато звичайних людей змогли долучитися до боротьби, залишаючись невидимими для ворога, але дуже важливими для визволення міста.

Учні активно брали участь у інтерактивній частині заходу – вікторині “Знайди спільне”, де порівнювали дії невидимих героїв тоді і сьогодні. Відзначали, що навіть у сучасній війні мешканці Херсонщини виконували подібні завдання: передавали координати, підтримували українських військових і поширювали правдиву інформацію, залишаючись непомітними для ворога.

Херсон має дві важливі сторінки історії – визволення від нацистської окупації у 1944 році та боротьбу за свободу від російської окупації у 2022-му. У обох випадках були невидимі герої, які діяли тихо, але мужньо, ризикуючи життям заради рідного міста і своєї свободи. Саме завдяки їхній відвазі і відповідальності Херсон вистояв, а пам’ять про них надихає нове покоління бути сміливими, патріотичними і небайдужими до долі своєї землі.

Нехай історія невидимих героїв нагадує нам, що справжня сміливість часто тихо і непомітно робить великий внесок у спільну справу. Кожен може допомагати своєму місту, своїй країні – навіть маленьким вчинком, щодня. Будьте уважні до людей поруч, підтримуйте один одного і пам’ятайте: навіть маленькі дії роблять світ кращим.

Стежками звільнення. Краєзнавчий маршрут

13 березня для херсонців – це не просто дата в календарі, а символ свободи й відродження. Саме цього дня у 1944 році місто було звільнене від нацистських окупантів, і ця подія назавжди залишилася в історії як переломний момент, що подарував людям надію на вільне майбутнє та можливість жити без страху.

Щоб вшанувати визволителів Херсона та віддати данину пам’яті всім херсонцям, які постраждали у Другій світовій війні, працівники читальної зали Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки провели для школярів 7-А класу Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №50 імені Романа Набєгова Херсонської міської ради захід «Стежками визволення» у форматі краєзнавчого маршруту. Це була не просто патріотично-пізнавальна зустріч, а справжня подорож у минуле, яка нагадала юним слухачам про героїзм та самопожертву тих, хто наближав перемогу у Другій світовій війні: військових, підпільників і навіть зовсім юних хлопців і дівчат.

Бібліотекарка розповіла про ключові події від 22 червня 1941 року до 13 березня 1944-го, пояснивши їхнє значення для міста та його мешканців. Учні побачили унікальні матеріали: світлини, документальні кадри, малюнки юного художника та очевидця подій Дмитра Попенка, які були створені ним під час окупації, а також уривки зі спогадів людей, які жили в тих умовах або брали участь у визволенні міста. Особливу увагу було приділено хронології боїв та постатям героїв – Іллі Кулику, Миколі Субботі, Тамарі Воскобойниковій, хлопцям з Карантинного, а також воїнам 49-ої Гвардійської та 295-ої Стрілецької дивізій.

Через історії простих херсонців школярі дізналися про суворі будні окупаційного режиму: комендантську годину, шибеницю на центральній вулиці, гетто для євреїв, примусову мобілізацію молоді до Німеччини, заборону слухати радіо, існування таборів для військовополонених тощо. Ці факти допомогли зрозуміти, наскільки важкою була боротьба за виживання і наскільки цінною стала свобода після визволення.

Важливою частиною заходу стала віртуальна екскурсія пам’ятниками слави Херсонщини. Монументи, встановлені на місцях боїв та поховань, нагадали про подвиги предків, які віддали життя за мир і розвиток рідного краю. Для молодого покоління це своєрідні дороговкази, що формують відчуття причетності до історії рідного народу.

Захід став нагадуванням про те, що Херсон завжди пам’ятає своїх героїв. Дата 13 березня символізує незламність міста та його людей, а також дає надію на майбутню перемогу у сучасній війні. Пам’ять про визволення стає джерелом сили й віри, що навіть найважчі часи можна подолати, якщо в прагненні свободи єднатися і діяти.

Мій Шевченко. Читацький storytelling

У рамках шевченківських днів бібліотекарі сектору абонементу провели літературно-патріотичний захід «Мій Шевченко. Читацький storytelling», присвячений життю та творчості великого українського поета. Під час заходу учні Херсонської гімназії №16 із вивченням мов національних меншин та Херсонського ліцею №27 Херсонської міської ради мали змогу зануритися у світ його поезії та відчути, наскільки актуальним і сьогодні залишається пророче слово Кобзаря.

На початку зустрічі школярі ознайомилися з основними віхами життєвого та творчого шляху Шевченка. Вони дізналися про його дитинство, навчання, викуп з кріпацтва, боротьбу за свободу та невтомну працю задля українського народу. А також через цікаві факти відкрили для себе багатогранну постать Тараса Григоровича та дізналися про його улюблені хобі, побут та вподобання.

Щоб перевірити свої знання, учні взяли участь у вікторинах, які допомогли закріпити матеріал та зробили захід більш динамічним і захопливим. Запитання охоплювали як біографічні факти з життя Тараса Шевченка, так і його творчі здобутки. Атмосфера дружнього суперництва сприяла активності й зацікавленості, адже кожен прагнув показати свої знання та отримати заслужене визнання. Вікторини стали своєрідним містком між сухими фактами та живим сприйняттям поезії, а захопливі ігри об’єднали учасників і подарували їм радість відкриття.

Далі присутні школярі прослухали висловлювання видатних людей про Тараса Шевченка і його роль у формуванні національної свідомості та культурної спадщини. Це дало змогу побачити поета очима його сучасників і наступних поколінь. Микола Костомаров і Пантелеймон Куліш, Михайло Драгоманов та Леся Українка, Олександр Довженко і Василь Стус та інші діячі розповіли молоді про власне ставлення до поета й підкреслили його унікальну роль для України та українців.

Найзворушливішою частиною заходу стали власні розповіді учнів про те, яке місце займає Шевченко у їхньому житті. Кожен поділився думками про те, як його поезія їх надихає, підтримує у складні часи та формує культурно-мистецький та патріотичний світогляд.

Завершальним акордом зустрічі стали виступи школярів, які декламували напам’ять улюблені вірші Шевченка. Їхні щирі голоси створили особливу атмосферою єдності та духовного піднесення.

Таким чином, захід став справжнім діалогом поколінь із Тарасом Шевченком – поетом, який продовжує жити у думках і серцях українців.