«Сонячні зайчики» Експерименти зі світлом та тінню

15 червня у відділі естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки відбувалися незвичайні дійства, на підлозі та столі простягалися невідомі тіні, а по стінах стрибали сонячні зайчики.

Це «особливі» читачі книгозбірні разом з працівницями відділу проводили пізнавальні експерименти зі світлом.

Протягом заходу діти прослухали цікаву інформацію про світло, переглянути мультфільми та виконали творчі завдання.

Наші незвичайні читачі виявилися справжніми експериментаторами та уважними спостерігачами.

Гарний настрій + поробки у секторі періодики!

До нас завітали особливі гості - Спеціальна школа №1, на яку чекав захід під назвою "Улюблені супергерої" (журнальна арифметика). Разом з бібліотекарями діти вгадували улюблених супер-героїв, згадували, як святкують новий рік на "батьківщині" супергероїв, та ,звичайно, вчилися самостійно робити прикрасу для ялинки.

 Наостанок познайомились з журналами, пограли в шахи, переглянули новорічний мультфільм та зробили спільне фото на згадку!

Бачити людину

«Шукаю людину!» - з такими словами серед білого дня ходив давньогрецький мислитель Діоген з ліхтарем поміж людей. Суспільство, в якому цінностями вважаються досягнення мозку та соціального статусу є нездоровим. Про це наголошували учасники Міжнародної організації "Лярш Ковчег"  12 та 13 березня у Херсонській обласній бібліотеці для дітей. Саме тут пройшов семінар під гаслом «Відкриємо дар неповносправних осіб!». Організатором та модератором зустрічі був настоятель Сергій Дмитрієв Храма Святої Варвари м.Херсон.

(зліва направо) Марічка - вихованиця спільноти, Оксана Ільків, Надія Надільна

 Оксана Ільків, координатор «Центру соціальної інтеграції для молодих людей з особливими потребами», яка більше 10 років працює з людьми, які мають розумові відхилення, говорила про особливості своєї роботи: .

-            Коли батьки чекають  дитину, то не знають, що вона може народитися з особливими потребами. Це  стається несподівано, тоді така сім’я закривається від світу. Бо суспільство несе зовсім інші цінності: будь конкурентоспроможним, будь багатим, будь успішним! Такі соціальні установки деморалізують сім’ї, які виховують дітей з відхиленнями.

Особливість роботи міжнародної організації «Лярш», яку представляла менеджер по зв’язках з громадськістю Центру «Емаус» (партнера «Лярш») Надія Надільна, в тому, що в ній волонтери зав’язують дружні стосунки з людьми, які мають розумову недостатність:

-            Я змінила професію, пішла вчитись на соціального педагога, оскільки зрозуміла, що дружба з людьми, які мають особливі потреби  - і є моєю життєвою місією.

Надія Надільна ділиться враженями про зміну світосприйняття завдяки друзям

 (саме так  називають своїх вихованців з особливими потребами волонтери)

Так вважав і засновник спільноти "Лярш" Жан Ваньє, який якось гуляючи околицями Парижу, побачив паркан спецінтернату, через решітки якого діти з розумовою недостатністю мовчки простягали руки до перехожих. Вони просто хотіли людського дотику, уваги, дружнього потискання. Ця картинка так вразила Жана Ваньє, що він організував у 1964 році у  невеличкій місцевості Троль на Півдні Франції  спільноту, взявши на виховання двох осіб з розумовими відхиленнями.

Отець Роман говорить  про важливість сприймання світу серцем 

Зараз організація "Лярш" об’єднує 135 спільнот, де у невеликих домівках живуть разом асистенти та люди з особливими потребами. В Україні теж є представництва цієї організації, але в основному на заході.

-            Ми були б раді співпраці з тими, хто бажає створити таку спільноту у м.Херсон. Зазвичай особи з інвалідністю відлякують  більшість, або їх просто ігнорують. Така реакція йде від страху сприймання того, що такі люди інші. Саме тому, їх намагались ізолювати в спецінтернати, бо здоровим не хотілося бачити таких осіб, - пояснює стереотипні реакції у соціумі Надія Надільна.

-            Я вважаю, що люди з розумовими особливостями можуть навчити нас жити серцем, творити світ любові, де є місце для кожного. Бо основна проблема сучасної людини – це замкненість у своєму світі, - говорить Оксана Ільків.

-            Для мене важливе розуміння. Я хочу, щоб люди бачили не візок, а – людину на візку, - говорить одна з героїнь фільму, який створили учасники організації «Емаус», -  хочу бути прийнятою суспільством, бо я теж людина.

Оксана Гунько