Виткана доля Марії Шнайдер-Сенюк

«Світ кругом нас прекрасний…» – ці слова заслуженої художниці України Марії Шнайдер-Сенюк стали не лише творчим кредо мисткині, а й відображенням усього її життєвого шляху.

До 90-річчя від дня народження видатної художниці фахівці відділу естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки запросили юних відвідувачів ГО «Корабельна районна організація Товариства Червоного Хреста України» на краєзнавчий нарис «Виткана доля Марії Шнайдер-Сенюк».

Під час зустрічі діти познайомилися з особистістю, яка залишила помітний слід в історії українського мистецтва та стала однією із засновниць херсонської школи художнього текстилю. Учасники дізналися про волинське коріння мисткині, роки навчання у Львові, перші творчі кроки на Вінниччині та переїзд до Херсона, що став для неї другою домівкою і джерелом натхнення на довгі роки.

Особливий інтерес викликала розповідь про мистецтво гобелена. Діти відкрили для себе дивовижний світ художнього текстилю, де з тисяч кольорових ниток народжуються справжні витвори мистецтва. Вони познайомилися з найвідомішими роботами Марії Шнайдер-Сенюк, у яких оживають безкраї херсонські степи, дніпровські плавні та краса української природи.

Захоплення юних слухачів викликала історія створення триптиха «Тиша Дніпровських плавнів» та одного з найбільших гобеленів художниці – «Ода лісам». Цей монументальний твір і сьогодні прикрашає бібліотеку, надаючи її простору особливої мистецької атмосфери.

Та талант Марії Шнайдер-Сенюк не обмежувався лише текстильним мистецтвом. Вона однаково майстерно володіла ниткою, пензлем і словом. Її живописні роботи вражають яскравістю кольорів і любов’ю до рідного краю, а поетичні твори сповнені щирості, духовності та глибокої поваги до України.

Наприкінці заходу діти дійшли висновку, що справжнє мистецтво не підвладне часу. Воно продовжує надихати, навчати й об’єднувати людей навіть через десятиліття.

Марія Шнайдер-Сенюк ткала свої гобелени з кольорових ниток, а власну долю – з любові до України, мистецтва, родини та людей. І цей неповторний візерунок назавжди залишився в культурній пам’яті Херсонщини.