Назви, що бережуть історію

Що можуть розповісти назви міст і сіл? Набагато більше, ніж здається!

Саме це з'ясовували юні користувачі Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки під час віртуальної експедиції «Назви, що бережуть історію», яку провели працівники відділу обслуговування юнацтва та молоді.

Цього разу маршрут пролягав не звичними дорогами, а картою Херсонщини, де кожна назва стала справжнім дороговказом у минуле. Учасники відкривали для себе дивовижний світ топонімів і переконалися, що назви населених пунктів можуть зберігати пам'ять про давні народи, козацькі часи, татарські фортеці, природні особливості краю та події, які відбувалися багато століть тому.

Під час експедиції юні дослідники дізналися чимало цікавого: чому Каланчак зовсім не має стосунку до качок, як сучасні Олешки пов'язані з давньоруським Олешшям, звідки походить назва Генічеськ, а також, які народи залишили свої мовні сліди на карті Херсонщини. Знайомство з історією рідного краю перетворилося на справжню подорож у часі, де кожна нова назва відкривала ще одну сторінку минулого.

А щоб перевірити уважність і знання, наприкінці заходу на учасників чекали цікаві випробування. Вони відгадували походження назв, шукали історичні підказки, розрізняли правду й міфи та довели, що уважний дослідник здатен знайти відповіді навіть на найзагадковіші запитання.

На завершення експедиції учасники завітали до книжкового перегляду «Назви, що промовляють крізь віки», де познайомилися з виданнями, які відкривають захопливий світ історії та географії України. Книги допомогли юним мандрівникам ще глибше зануритися в минуле, зрозуміти, як формувалися назви міст і сіл, переконавшись, що кожна з них є безцінною частинкою історичної пам'яті нашої країни.

Віртуальна експедиція ще раз довела: історія живе не лише в підручниках чи музеях. Вона поруч із нами — у назвах міст, сіл, річок і степів, які щодня бачимо на карті. Треба лише вміти їх прочитати.

Моторошні легенди Херсонщини

Працівники відділу обслуговування юнацтва та молоді Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки запросили своїх користувачів у захопливу онлайн-мандрівку сторінками наймістичніших легенд рідного краю. Інформаційна горор-гра «Моторошні легенди Херсонщини» стала справжньою пригодою, де кожен міг перевірити свою уважність, кмітливість і сміливість.

На початку зустрічі на учасників чекала загадкова Таємна книга легенд Херсонщини, міцно замкнена на п'ять ключів. Відкрити її можна було лише після проходження всіх випробувань. Для цього юні шукачі пригод розгадували містичні загадки, виконували цікаві завдання та з'ясовували, де в легендах прихована історична правда, а де — народна фантазія.

Під час гри учасники познайомилися з п'ятьма захопливими легендами Херсонщини: «Примари Олешківських пісків», «Русалки Дніпра», «Кам'яні баби оживають», «Заклятий козацький скарб» і «Шепіт підземель». Разом вони шукали пояснення загадковим вогникам серед Олешківських пісків, досліджували нічні звуки плавнів, знаходили приховані предмети, розшифровували підказки та долали інші містичні випробування. Крок за кроком усі п'ять ключів були знайдені, замок клацнув, а Таємна книга легенд нарешті відкрилася, розкриваючи світ давніх переказів, загадок і народної мудрості.

На завершення онлайн-зустрічі учасники завітали до віртуального книжкового перегляду «Шепіт старих легенд», де познайомилися з виданнями про легенди, міфи та таємничі історії Херсонщини й України. Адже найцікавіші пригоди починаються саме з відкритої книги, а інколи — з однієї захопливої легенди.

Артефакт із кам’яної доби

Працівники відділу обслуговування юнацтва та молоді Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки запросили своїх користувачів у захопливу подорож у далеке минуле, провівши археологічний квест «Артефакт із кам’яної доби». 

Історія розпочалася з давньої легенди. Колись на території сучасної Херсонщини жило плем’я, яке мало особливий талісман вождя — символ сили, єдності та пам’яті. Та одного дня реліквія зникла, а разом із нею було втрачено частину стародавнього малюнка. Саме юним дослідникам випала місія відновити загублену історію. Попереду на учасників чекали загадки, археологічні знахідки, стародавні символи, таємничі «печери» та цікаві випробування. За кожне виконане завдання вони отримували фрагмент малюнка й літеру, щоб наприкінці скласти заповітне слово та розкрити головну таємницю давнього племені.

Під час квесту діти побували на тематичних локаціях «Археологічна знахідка», «Таємниці кам’яної доби», перевірили свої знання у мінівікторині «Код кам’яної доби» та успішно пройшли випробування «Слідами велетнів». Кожна станція відкривала нові факти про життя первісних людей і допомагала наблизитися до фінальної розгадки.

На завершення всі охочі ознайомилися з книжковим переглядом «Таємниці печер і вогнищ», де були представлені цікаві видання про первісну історію, археологічні відкриття та давнє минуле Херсонщини.

Під час цієї археологічної пригоди діти переконалися, що люди кам’яної доби були не лише вправними мисливцями. Вони були винахідниками, художниками, уважними спостерігачами природи й уміли працювати разом, створювати знаряддя праці, добувати вогонь і передавати свої знання наступним поколінням. Археологічний квест став ще одним доказом того, що знайомитися з історією можна не лише з підручників, а й через гру, командну роботу та цікаві відкриття. Адже саме такі подорожі в минуле допомагають по-новому поглянути на історію рідного краю.

Історична візитівка міста: знайомство з Херсонським художнім музеєм

Фахівці відділу естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки спільно з працівниками ГО «Корабельна районна організація Товариства Червоного Хреста України» запросили своїх читачів віртуальну мандрівку із циклу «Архітектурна окраса Херсона».

Під час заходу діти познайомилися з однією із найкрасивіших споруд Херсона - будівлею колишньої Міської думи (ратуші), яка з 1978 року є домівкою Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка. Учасники дізналися про історію її спорудження, архітектурні особливості, поєднання елементів неоренесансу та необароко, а також про те, як ця велична будівля стала справжньою архітектурною візитівкою нашого міста.

Окрему увагу було приділено історії самого музею - від перших мистецьких зібрань, створених завдяки меценатам і колекціонерам, до однієї з найбагатших художніх колекцій Півдня України. Діти із зацікавленням розглядали репродукції живописних полотен, порцеляни, скульптури, а також альбоми, присвячені музею та його безцінним фондам.

Особливим моментом зустрічі стала розповідь про долю музею після 2022 року. Попри втрату значної частини колекції, музей продовжує жити, працювати, шукати викрадені твори мистецтва та зберігати пам'ять про культурну спадщину Херсона. Завершальний слайд «Музей, який житиме» став символом віри в те, що його зали знову відкриються для відвідувачів.

На завершення учасники долучилися до творчого мистецького челенджу «Малюємо натюрморт разом». Натхненням для юних художників став «Натюрморт з синім глечиком» Олексія Шовкуненка. Передаючи малюнок по колу, кожен додавав власні деталі, створюючи спільну інтерпретацію відомої роботи митця. Так діти змогли не лише познайомитися з творчістю художника, а й відчути себе справжніми митцями.

Знайомство з Херсонським обласним художнім музеєм імені Олексія Шовкуненка стало ще одним кроком до пізнання історії рідного міста, його архітектурної спадщини та культурних скарбів, які варто берегти й пам'ятати.

На крилах Дніпрової Чайки

2026 рік на Херсонщині присвячено вшануванню пам’яті видатної письменниці Дніпрової Чайки, і фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей, що з гордістю носить її ім’я, активно втілюють у життя масштабну програму тематичних подій. У межах цьогорічного циклу, в безпечному просторі міста Херсона, відбувся черговий захід, спрямований на популяризацію творчої спадщини нашої славетної землячки. Такі зустрічі є частиною системної роботи книгозбірні, яка попри всі виклики часу продовжує відкривати для юних херсонців глибину та актуальність українського слова.

Зустріч була спрямована на знайомство з життєписом Людмили Василевської. Бібліотекарі вибудували розповідь так, щоб присутні відчули: Дніпрова Чайка була не просто історичною постаттю, а вольовою жінкою, чия доля нерозривно сплетена з таврійськими степами та дніпровськими плавнями.

Окремий акцент організатори зробили на інсценізації казки «Коза-дереза». Вибір саме цього твору став ключовим рішенням, адже саме Дніпрова Чайка створила лібрето до однойменної дитячої опери Миколи Лисенка. Жива гра та безпосередність виконання дозволили перетворити класичний текст на інтерактивну дію, де кожен учасник відчув багатство, гумор та мелодійність рідної мови.

Щирого та натхненного настрою зустрічі додала арт-рефлексія, під час якої учасники створювали власні образи чайки. У їхніх малюнках цей птах постав не лише як природний символ нашого краю, а як втілення самої письменниці – вільної, нескореної душі, що завжди повертається до рідних берегів.

Такий підхід дозволив поєднати літературне просвітництво з елементами арт-терапії, що є надзвичайно важливим для емоційної підтримки читачів. Ця подія стала ще одним вагомим кроком у межах Року Дніпрової Чайки, доводячи, що її спадщина залишається живим джерелом натхнення та сили для кожного маленького херсонця.

Про Дніпрову Чайку дітям та підліткам

У рамках відзначення Року Дніпрової Чайки на Херсонщині працівники Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки продовжують знайомити та популяризувати творчу спадщини письменниці, організовуючи пізнавальні інтерактивні заходи для здобувачів освіти закладів загальної середньої освіти міста Херсона.

Так, учні 1-5-х класів Херсонської гімназії №16 Херсонської міської ради здійснили літературно-морську регату «На поетично-казковій хвилі Дніпрової Чайки». Перше знайомство з особистістю письменниці розпочалося для маленьких дослідників з історій дитинства, дитячих спогадів, розгадування казок дитинства, які в дорослому житті отримали перевтілення, далі були перші кроки у світ творчості поетки-мариністки.

Прослуховування дитячих опер, читання казок та поезій, сприяли творчій атмосфері заходу. Там у форматі гри-мандрівки на різних тематичних вітрильниках учасники заходу відкривали для себе маловідомі та цікаві факти з життя Дніпрової Чайки, яка своєї працею формувала та оберігала українську ідентичність півдня.

Запалити для себе зірку Дніпрової Чайки змогли також і учні 7-х класів Херсонського НВК № 56 Херсонської міської ради та учні 9-Б класу Херсонського ліцею №57 Херсонської міської ради.

Інтерактивна подорож літературним сузір’ям Херсонщини розкривала цікаві грані творчої особистості Дніпрової Чайки. Становлення як поетеси, фольклористки, а також громадської діячки була проїлюстрована цитатами відомих людей та дослідників творчості. Особливу увагу було приділено її творчій співпраці з Миколою Лисенком, створенню перших лібрето дитячих опер.

На завершення заходу учасники ознайомилися з електронною бібліографічною іграшкою «Віртуальна літературна вітальня Дніпрової Чайки», розробленою працівниками дитячої бібліотеки, яка надає можливість самостійно продовжити знайомство з творчою спадщиною маловідомої, але такої унікальної письменниці рідного краю.

«Я вірую в красу...». Перехрестя доль Лесі Українки та Дніпрової Чайки

До 155-річчя від дня народження видатної української поетеси, драматургині, що стала символом незламності – Лесі Українки, з метою відзначення Року Дніпрової чайки на Херсонщині, співробітники сектору абонементу Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки провели незвичайний літературний захід «Я вірую в красу…», присвячений двом видатним українським письменницям – Лесі Українці та Дніпровій Чайці.

Учні 8-х класів Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №50 імені Романа Набєгова Херсонської міської ради та учні 7-11-х класів Горностаївського ліцею №1 Горностаївської селищної ради Херсонської області мали змогу простежити перехрестя життєвих шляхів обох мисткинь, відчути силу їхнього художнього слова й красу жіночої долі, що стали невід’ємною частиною культурної спадщини України.

На початку заходу школярі дізналися про походження та дитячі роки майбутніх письменниць. Леся Українка зростала в інтелігентній дворянській родині Косачів, де панувала атмосфера любові до книги й мистецтва. Дніпрова Чайка (Людмила Василевська-Березіна) народилася на Херсонщині, серед степів і річок, які згодом ожили у її поезії та прозі. Її батько був священиком, а мати, попівна, козацького роду.

Далі увагу було приділено їхнім першим літературним спробам і публікаціям, що стали початком великого творчого шляху. Учасники заходу дізналися історію створення псевдонімів обох письменниць. «Леся Українка» – ім’я, що стало символом незламності й любові до рідної землі. «Дніпрова Чайка» – образ птаха, який уособлює свободу, політ і спів, що перегукується з мелодіями душі українського Півдня.

Не залишилися поза увагою теми кохання та шлюбу. Леся Українка пережила глибокі почуття до Сергія Мержинського, які знайшли відображення у її творчості, а потім знайшла свою опору в шлюбі з Климентом Квіткою. Дніпрова Чайка мала свою історію сімейного життя із Феофаном Василевським, сповнену радощів, плідної праці на ниві просвіти і випробувань. Ці сторінки біографій допомогли учням побачити письменниць не лише як мисткинь, а й як жінок зі своїми інтимними переживаннями.

Особливий акцент було зроблено на зв’язку життя Дніпрової Чайки з Херсонщиною, на візит Лесі Українки до міста Херсона, а також на тому, як увічнено пам’ять обох письменниць: їхніми іменами названо бібліотеки у м. Херсоні, культурні установи та вулиці, в різних містах Україні. Це свідчить про те, що їхнє слово й сьогодні продовжує жити серед співвітчизників.

Свої знання учасники заходу змогли перевірити у вікторині, коли треба було відомі факти співвіднести до відомої постаті або до категорії «спільне».

Наприкінці заходу було розкрито інтригу: чи зустрічалися Леся Українка та Дніпрова Чайка в реальному житті? Виявилося, що їхні життєві шляхи перетиналися у Одесі, Києві, а продовжилися під час листування. Саме ці очні і заочні зустрічі стали символом того, як жіночі долі можуть переплітатися у слові й пам’яті народу.

На поетично-казковій хвилі Дніпрової Чайки. Літературна регата

Дніпрову Чайку вважають першою українською письменницею-мариністкою, письменниця увійшла в історію як авторка символічних «Морських малюнків» – мініатюр у прозі. Тож у рамках відзначення Року Дніпрової Чайки на Херсонщині для учнів 5-6-х класів Херсонського ліцею № 27 Херсонської міської ради, працівниками Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки було організовано й проведено інтерактивно пізнавальний захід – «На поетично-казковій хвилі Дніпрової Чайки».

Літературна регата відбувалася у формі гри-мандрівки за допомогою різних тематичних вітрильників. Перший човен під назвою «Дитинство» розповів про родинне оточення, дитячі роки та формування світогляду письменниці; другий – «Творчість» був присвячений знайомству з поезіями, казками та драматичними творами авторки. Вітрильник «Херсонщина» приніс інформацію по зв’язок Дніпрової Чайки з рідним краєм, її громадську діяльність. Однойменний вітрильник «Дніпрова Чайка» розповів про історію псевдоніму та цікаві факти з життя письменниці, а «Україна» – осмисленню її внеску в розвиток української культури, освіти та національної свідомості.

Так поступово учасники заходу відкривали для себе маловідомі та цікаві факти з життя Дніпрової Чайки, усвідомлюючи значущість її постаті для української культури.

Важливою складовою заходу стало знайомство учнів з електронною бібліографічною іграшкою «Вітальня Дніпрової Чайки», яка викликала жвавий інтерес у школярів, особливо під час прослуховування аудіматеріалів. На завершення зустрічі здобувачі освіти пройшли випробування у «Літературно-морській регаті». 

Інтерактивний формат гри мотивував до подальшого звернення до творів письменниці, а літературна регата стала справжньою подорожжю по хвилях українського слова, довівши, що постать письменниці й сьогодні залишається близькою та зрозумілою юному поколінню.

Запали зірку Дніпрової Чайки

У рамках відзначення Року Дніпрової Чайки на Херсонщині працівники Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки провели інтерактивний пізнавальний захід «Запали зірку Дніпрової Чайки. Літературне сузір’я». Учасниками заходу стали учні 9-х класів Херсонської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів №50 імені Романа Набєгова Херсонської міської ради.

Захід розпочався з інтерактиву «Трохи теорії літератури», під час якого учасники пригадали основні літературознавчі поняття: хто такий поет і драматург, що таке сонет, лібрето та інші терміни. Подальша програма заходу перетворилася на літературну подорож сторінками життя і творчості письменниці, художнє слово якої й сьогодні звучить щиро, актуально та натхненно.

Крок за кроком учні відкривали для себе цікаві факти з дитинства Людмили Березіної, дізнавалися про становлення Дніпрової Чайки як поетеси, письменниці та фольклористки, а також про розвиток культурного життя півдня України загалом. Особливу увагу було приділено її творчій співпраці з Миколою Лисенком, створенню перших лібрето для дитячих опер, історії виникнення літературного псевдоніма, а також життєвому шляху, мріям, боротьбі та любові до рідного краю.

На завершення заходу учасники ознайомилися з електронною бібліографічною іграшкою «Віртуальна літературна вітальня Дніпрової Чайки», розробленою працівниками дитячої бібліотеки. Цей медіаресурс надає можливість самостійно продовжити знайомство з творчою спадщиною письменниці.

Живе слово та поетичні рядки Дніпрової Чайки допомогли учасникам заходу усвідомити, що література – це не лише минуле, а жива розмова про сьогодення, про вибір, надію та силу бути собою.