Вийти заміж можна в бібліотеці!

(Або 10 фактів про публічні бібліотеки Америки)

У бібліотеці Бостона наречені мають змогу пройти шлюбну церемонію, але для цього вони повинні зайняти чергу за 2 роки до пам’ятної дати. У США налічується 16 541 тис. бібліотек - це більше, ніж закладів відомої мережі фаст-фудів МакДональдс. Про ці та інші факти публічних бібліотек Америки розповіла волонтер Корпусу Миру Мері Бет Феєр на зустрічі з шкільними вчителями англійської мови з області та м.Херсон, 31 жовтня у Херсонській обласній бібліотеці для дітей.

Факт 1. В Америці бібліотеки мають різну підпорядкованість. Вони можуть бути приватними, неурядовими і урядовими. Дуже популярною формою забезпечення роботи бібліотек є фандрейзинг (пошук ресурсів – людських, фінансових, інформаційних та ін. – через приватних осіб, організацій-донорів, фірм та ін.). Такий пошук дає можливість залучити і волонтерів, і фінансування на конкретні цілі.

Факт 2. Подарунки можна продавати.  Існує традиція дарувати книги бібліотекам. Вони в свою чергу двічі на рік проводять масовий розпродаж книг, серед яких можна зустріти рідкісні видання для приватних колекцій (читачам) та виручити гроші для роботи (бібліотекам).

Факт 3. Можна прийти в піжамі. В Америці бібліотеки є культурним громадським центром, куди можна прийти всією сім’єю не тільки почитати книги, а взяти участь у різноманітних конкурсах, випити кави, добре провести вільний час. Бо там не існує такого поняття як «дитяча» або «доросла» бібліотека. Все досить компактно – в одному місці, але різних відділах. Оскільки популярним є читання історій на ніч (reading bedtime stories), батьки можуть привести своїх дітей до бібліотеки хоч в піжамі, аби послухати цікаву історію (так звані «піжамні вечоринки»).

Факт 4. Бібліотека на колесах. Якщо Магомет не іде до гори, то… Бібліотекарі сідають в спеціальний автобус з книгами і їдуть по містечках з місією - донести книгу до читача. Періодично вони повертаються і люди мають змогу обміняти прочитану книгу на іншу.

Факт 5. Американці читають російську класику. Існує стереотип, що американці мало читають. Але зі слів Мері, її співвітчизники знають російських авторів – Л.Толстого, Ф.Достоєвського, А.Пушкіна,  А.Чехова.

Факт 6. Усі на демонстрацію! В Америці дуже популярною формою привернення уваги читачів до бібліотек є масова хода. Щось на зразок наших демонстрацій, але американці ідуть з плакатами «Ведіть своїх дітей до бібліотеки!»

Факт 7. Чого бажаєте замовити? Якщо у вас  дуже щільний графік роботи, а вам вкрай хочеться вдома почитати книгу, ви її можете замовити прямо додому через Інтернет. Це стосується і тих жителів, які живуть віддалено від бібліотек. До того ж, читацький квиток дозволяє користуватися кількома бібліотеками. Така реєстрація безкоштовна.

Факт 8. Я тобі його дарую. Багаті люди можуть віддати нерухомість для роботи бібліотеки або ж подарувати зібрану колекцію книг. Самі споруди можуть мати цікаву архітектору, що теж приваблює і місцевих жителів, і туристів.

Факт 9. Читач – наше все. В бібліотеках Америки читача, який приходить з запитом, обслуговують на місці. Йому ніколи не скажуть: «У нас такої книги немає». Працівники (а серед них можуть бути і волонтери) звертатимуться до інших бібліотек аби знайти потрібну книгу і тоді її доставлять до читача додому. До тог ж, у бібліотеках контролюючу функцію несе не завідуючий, а опікунська рада, до складу якої входять 10 членів. Вони можуть найняти або звільнити з роботи директора, спитати щодо розподілу коштів, вибрати волонтера, на місце якого претендує як мінімум 5 бажаючих, які хочуть бути корисними для бібліотеки. І неважливо, що за це не заплатять. Головне, що твоя робота може допомогти іншим.

Факт 10. І прости нам борги наші. Американський читач може взяти книгу на 3 тижні. Якщо вчасно не повернув, готуй гаманець для сплати штрафу. Лише 1 раз на рік є так званий День амністії, коли можна повернути книгу, не сплачуючи гроші.

Оксана Гунько

Halloween-2012

У секторі літератури іноземними мовами, а саме - в інформаційному центрі "Вікно в Америку", вже стало традицією святкувати Halloween – свято солодощів та нечистої сили. 
Назва пішла від скорочення виразу All Hallow's Eve — переддень Дня всіх святих. Атрибутом свята є світильник у вигляді голови з гарбуза, який ще називають Світильником Джека. Ним діти, одягнені в біле, лякають дорослих, а ті відкуповуються від маленьких примар подарунками (звичайно солодощами).
У Європі особливо популярні вечірки Геловіна у стародавніх замках, де вештаються страхітливі привиди. Німці влаштовують жахо-карнавал у замку Франкенштейна, що неподалік Дармштадта. У Великобританії в останні 7 днів жовтня проходить «тиждень жахів та страшилок». Відвідувачам замків та графств демонструють пусті покої, в яких, багато століть тому жили та таємничо помирали благородні леді та джентльмени. У деяких замках ніч з 31 жовтня на 1 листопада можна провести у підземеллях, очікуючи справжніх привидів. 
Для цього свята характерним є переодягання. Переодягаються як діти так і дорослі. Найчастіше – це костюми фей, кажанів, різноманітних духів, відьом, гарбузів, скелетів, зомбі тощо.
  

Бажаєте дізнатися, як святкують Геловін наші читачі? Тоді завітайте до бібліотеки  28 жовтня о 10.00 на костюмовану вечірку свята "нечистої сили" - Halloween. На вас чекатимуть традиційні ігри та конкурси, новенькі "геловінські" книжки та, звісно ж, солодкі сюрпризи. У святі беруть участь жителі Сполучених Штатів Америки волонтери Корпусу Миру США Мері Бет Феєр та Стівен МакКаферті, і вони поділяться своїми враженнями щодо улюбленого свята американських дітей. 
Не забудьте свій карнавальний костюм та подбайте, щоб він був найстрашнішим!
       
Стежте за "геловінськими новинами" тут:
http://www.facebook.com/events/475896975778160/

Анна Резнік

зав. сектором літератури іноземними мовами

"Идешь, на меня похожий... прохожий, остановись!"

«Цветы. Марина. Серебро» под таким названием прошло мероприятие, посвященное творчеству Марины Цветаевой, 26 октября в Херсонской областной библиотеке для детей. Слушателями были учителя Школы гуманитарного труда Херсонского областного совета и ценители таланта поэтессы.

Соавтор и соведущая Ольга Крыжановская

Камерная атмосфера, свечи, цветы, звучащие стихи автора  – все это способствовало лирическому восприятию драматической судьбы гениальной личности. Песни на слова М.Цветаевой в исполнении Вероники Агаповой, Валентины Пономаревой, Тамары Гвердцители, Аллы Пугачовой – усиливали чувство сопереживания к драмам поэтессы – потеря дочери и родины, попытки спастись от влияния большевизма и фашизма, личные трагедии, непризнанность и бедность.

Автор сценария Надежда Звягинцева, видеоряд  -  Юлия Черниенко

Прочувствовать широту и глубину мышления гения помогло коллективное чтение, напоминающее эхо – когда слушатели по 2 строки из стихотворения Цветаевой читали из разных концов зала.

Автор идеи книжной выставки -  Виктория Сломчинская

Казалось, передать жизнь личности такого масштаба за час нереально. Сжатость и экспрессия этого мероприятия (впрочем, как и поэзия самой Марины Цветаевой) попали в самое сердце благодарного слушателя, оставшегося под сильным впечатлением. «Я уходить не хочу», «Сильное впечатление», «Меня очень тронуло» - такие отзывы можно было услышать от ценителей таланта поэтессы. Для организаторов мероприятия показателем стала сентиментальность некоторых слушательниц, которым сложно было сдержать слезы сочувствия к непростой судьбе Марины Цветаевой.

Оксана Гунько

Муза – Ольга Давида

Ксенія Макаревич: «Не бійтесь змінювати своє життя»

23 жовтня у залі  Херсонської обласної бібліотеки для дітей відбулась арт-зустріч з головним редактором культурного журналу Potemkin City 34-річною Ксенією Макаревич.

Модератор зустрічі головний бібліотекар відділу мистецтв Ірина Ковач презентувала присутнім студентам ХДУ виставку періодичних видань, які можна почитати в бібліотеці і запропонувала самим створити живий журнал, темою якого стала особистість -  Ксенія Макаревич.

-          Правильні дівчата добре навчаються в школі, носять простий, але зі смаком одяг, правильно поводяться. Ксенія, а яка Ви? Ви правильна дівчина, чи шлях до успіху не завжди має відношення до правильності?

-          Я встигала все: і підмовити клас піти з уроку і закінчити школу з медаллю. І хоча оцінки у мене були гарні, поведінка найчастіше була задовільною. Мені завжди було тісно в рамках учбової системи. Саме тому згодом я пішла з університету, хоча викладала Зоологію безхребетних, Екологію, Валеологію. За фахом я біолог і захистила дисертацію «Мірмікофауна урбанізованих територій Півдня України», спостерігала і вивчала мурашок. Вони досить цікаві розумні створіння.

-          Хто ваші батьки?

-          Моя мама за професією бухгалтер. Мені ніколи не подобалась така одноманітна робота. Я не розуміла, як у неї цифра до цифри сходяться дебет і кредит? А тато був фермером. Я з дитинства знала, що таке сільська робота, допомагала по господарству. У мене теплі спогади про дитинство. Я любила бабусині пиріжки і пила козине молоко.

-          У вас є хобі?

-          Я нічого не збираю і не колекціоную. Мені незрозуміло, як можна труситись над марками чи іншими речами. Люблю відпочивати, найкраще для мене залишитись наодинці зі своїми думками, розслабитись. Не боюсь самотності, вважаю, що жінці корисно залишатись у такій спокійній атмосфері. Люблю поспати, бо можу працювати до першої години ночі.

-          Є така думка, що головний редактор здібний кілька справ робити одночасно, він зібраний та організований, завжди знає чого хоче і як цього досягнути. Розкажіть нам про свою роботу? Ви і є такою людиною?

-          Я можу бути різною. Але під цей опис, який ви дали, більше підходить наш фотограф Ігор Сердюк, він організованіший. Я прислухаюсь до його порад та зауважень.  Під час випуску журналу у нас демократична атмосфера, яка більше нагадує студентську компанію. У нас журнал рекламно-розважальний, ми хочемо писати про місто, про те, які цікаві люди у нас живуть, ми не пишемо про політику. Вважаю, що чим більше ми будемо говорити про позитив, тим більше доброго буде в нашому оточенні. Я не розумію сучасних новин, де постійно робиться акцент на негативних подіях. Хіба в країні не відбувається розвитку? Хіба не відкриваються школи, клуби, творчі майстерні?

-          Що вас найчастіше смішить?

-          Найчастіше мене смішить мій 9-річний син Діма. Але конкретних ситуацій відразу я не згадаю. Скажу, що мене дивує поняття моди. Розумію, коли стильно. Не можу збагнути дівчат, які наприклад носять брюки з низькою талією, яка їм не підходить. Я ніколи не одягну те, що мені не личить.

-          У Вас є улюблені цитати чи поради?

-          Так, з «Аліси в країні чудес» Льюїса Керрола: «Я знаю ким я була сьогодні вранці, коли прокинулась, але з того часу я вже кілька разів змінилась» і ще одна, коли потрібно подолати труднощі з книги «Унесені вітром» Маргарет Мітчел: «Я подумаю про це завтра». А ще мені подобається фраза «Не бійтесь щось змінювати в своєму житті». Нещодавно у Херсон приїжджав співак Кузьма Скрябін. Спілкуючись з ним в одному з клубів, я його запитала: «Кузьма, як тобі вдається бути таким розважливим, несерйозним і заробляти  такі серйозні гроші?» Він відповів, що йому просто повезло познайомитись з відомим музичним продюсером Володимиром Бебешко. Коли той запропонував Кузьмі продюсування, він не побоявся змінити професію, бо за освітою Кузьма стоматолог.

-          Чи є у Вас особистий рецепт успіху?

-          У мене є три правила, яким я слідую: 1 – прислухатись до себе. 2 – не боятись змінювати те, що  не влаштовує, 3 – прислухатись до оточуючих.

Ірина Ковач запропонувала  студентам задавати питання і вони отримали від Ксенії Макаревич осінній номер журналу Potemkin City.

-          Яку останню книгу ви прочитали?

-          Мені подобається читати про реальні речі. Остання книга, поради якої я використовую в роботі – книга Джона  Вона Ейкена «Бізнес без меж».

-          Як ваші батьки відреагували на зміну діяльності?

-          Мама була незадоволена, коли я пішла з викладацької посади з університету. Батько, мабуть, мене розумів. Не можна жити для батьків, не можна жити для дитини. Потрібно жити своїм життям, заради своїх мрій та очікувань і допомагати іншим.

На зустрічі побувала

Оксана Гунько

Англійський клуб: step by step

Найкращий спосіб вивчити іноземну мову – спілкуватися з її носіями та усно практикуватися. Саме таку можливість мають учасники «English club» у Херсонській обласній бібліотеці для дітей.

Двічі на місяць у неділю займаються три групи бажаючих, які розподілені за віком та рівнем володіння англійською мовою. З початку навчального року пройшли заняття за темами «Знайомство» та «День праці. Вибір професії». Їх програма була досить насиченою  –  знайомство і привітання, діалоги, адаптація імен на американську манеру, вивчення сучасних професій та визначення найпопулярніших, а ще ігри "Broken Telephone", "What is missing", "Guess the occupation", "Pantomime". А якщо, захотілось дізнатися, яка професія тобі підходить, можна було пройти тест "A Map of Interests".

Атмосфера клубу досить демократична:  учасники спілкуються між собою (а їх буває до 30!) та з волонтером Корпусу Миру Мері Бет, відкриваючи для себе культуру та сучасне життя Америки.

Більше інформації у завідуючої сектором літератури іноземними мовами Ганни Юріївни Резнік за тел. 41-43-18. Про заняття та плани  клубу на рік можна прочитати тут  http://www.library.kherson.ua/woa/

Оксана Гунько,

провідний редактор ХОБД