Чи замислювалися ви, як звучить степовий вітер або про що співають дніпрові хвилі? Саме в таку атмосферу – сповнену кольорів, казки та щирості – занурилися учні 5-х класів ЗЗСО №44 та Херсонського Таврійського ліцею. Саме для них відбулася особлива творча зустріч у форматі літературної акварелі, присвячена життєвому та творчому шляху видатної української письменниці Дніпрової Чайки (Людмили Василевської-Березіної).
Наша мандрівка в минуле розпочалася на межі XIX та XX століть. Учні дізналися, що Людмила Березіна була не лише талановитою авторкою, яка писала і видавала твори під псевдонімом Дніпрової Чайки, а й надзвичайною вчителькою, бо вірила, що через казку та рідну мову можна виховати вільну й творчу особистість. І, відповідно, її власна творчість – це не просто тексти, це живі картини, де природа розмовляє з людиною.
Продовжуючи нашу мандрівку світом Людмили Березіної, ми відкрили для себе не просто письменницю, а справжню захисницю української душі. У часи, коли нашу мову та культуру намагалися поставити під заборону, вона діяла рішуче й з любов’ю.
Однією з найцікавіших сторінок її життя стала робота з фольклором. Людмила Березіна почула й записала безцінні народні пісні, якими згодом поділилася з видатним композитором Миколою Лисенком. Ця творча співпраця стала історичною! Завдяки текстам Дніпрової Чайки та музиці Лисенка з’явилися перші у світі дитячі опери, які залишаються класикою, з якої починається знайомство кожної дитини з театром.
Яскравою частиною нашого заходу стала творча вправа. Учні асоціювали почуте з різними кольорами, створюючи власну "картину". Ці кольорові асоціації довели: українська культура – це не щось далеке й архівне, а жива, яскрава та стійка сила, що пульсує в кожному з нас.
Щоб закріпити мандрівку в минуле, учні взяли участь у захопливій вікторині. Це був момент справжнього драйву, де кожен зміг продемонструвати свою уважність та знання ключових фактів про життя Людмили Василевської: від її дитинства на півдні України до створення безсмертних поезій під псевдонімом Дніпрової Чайки. Проте фіналом зустрічі стали не бали за відповіді, а тихі й глибокі роздуми.
Ми говорили про те, як важливо сьогодні вміти слухати світ, творити та висловлювати власні думки – через письмо, малюнок чи добре слово. Адже приклад Дніпрової Чайки вчить нас головному: кожен голос важливий, а щирість і творчість є тими крилами, що допомагають летіти навіть проти вітру.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Додайте ваше ім'я та вік