Про Дніпрову Чайку дітям та підліткам

У рамках відзначення Року Дніпрової Чайки на Херсонщині працівники Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки продовжують знайомити та популяризувати творчу спадщини письменниці, організовуючи пізнавальні інтерактивні заходи для здобувачів освіти закладів загальної середньої освіти міста Херсона.

Так, учні 1-5-х класів Херсонської гімназії №16 Херсонської міської ради здійснили літературно-морську регату «На поетично-казковій хвилі Дніпрової Чайки». Перше знайомство з особистістю письменниці розпочалося для маленьких дослідників з історій дитинства, дитячих спогадів, розгадування казок дитинства, які в дорослому житті отримали перевтілення, далі були перші кроки у світ творчості поетки-мариністки.

Прослуховування дитячих опер, читання казок та поезій, сприяли творчій атмосфері заходу. Там у форматі гри-мандрівки на різних тематичних вітрильниках учасники заходу відкривали для себе маловідомі та цікаві факти з життя Дніпрової Чайки, яка своєї працею формувала та оберігала українську ідентичність півдня.

Запалити для себе зірку Дніпрової Чайки змогли також і учні 7-х класів Херсонського НВК № 56 Херсонської міської ради та учні 9-Б класу Херсонського ліцею №57 Херсонської міської ради.

Інтерактивна подорож літературним сузір’ям Херсонщини розкривала цікаві грані творчої особистості Дніпрової Чайки. Становлення як поетеси, фольклористки, а також громадської діячки була проїлюстрована цитатами відомих людей та дослідників творчості. Особливу увагу було приділено її творчій співпраці з Миколою Лисенком, створенню перших лібрето дитячих опер.

На завершення заходу учасники ознайомилися з електронною бібліографічною іграшкою «Віртуальна літературна вітальня Дніпрової Чайки», розробленою працівниками дитячої бібліотеки, яка надає можливість самостійно продовжити знайомство з творчою спадщиною маловідомої, але такої унікальної письменниці рідного краю.

Секрети алфавітного сейфу

Про мову потрібно говорити і згадувати не лише у свята та певні тематичні дні, а постійно, бо вона супроводжує нас щодня: у розмовах, книгах, піснях і навіть у думках. Мова – це живий організм, найдорожчий скарб, який варто пізнавати, берегти та досліджувати постійно. Саме такою метою керувалися бібліотекарі молодшого відділу Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки, перетворюючи звичайних читачів-учнів 1-Б класу Ліцею «Школа гуманітарної праці» Херсонської обласної ради на справжніх, хоч і малих, лінгвістичних детективів.

Відкрити алфавітний сейф із мовними скарбами було не так вже просто. Взявши на себе роль відважних шукачів, присутні шукали код, котрий поступово з’являвся після кожного правильного розв’язання завдання. «Абетка у прямому ефірі», «Країна ребусів», «Ерудит», «Загадки-жарти» та «Народна мудрість» навчили маленьких чомусиків помічати красу мови, її мелодійність та багатство слів. Завдяки яскравим мовним іграм та спільній роботі діти розвивали уважність, логіку та комунікабельність, а також відчували радість від спільного відкриття нових лінгвістичних скарбів.

Такі соціокультурні заходи показують, що пізнавати рідну мову можна весело, цікаво та активно, вони збагачують не тільки словниковий запас, а й формують любов до слова, увагу до деталей і впевненість у власних силах. Діти на власні очі бачать, що мова – це скарб, який варто берегти, досліджувати і розкривати у щоденних справах. Отже, мова живе там, де її люблять і використовують, і цей день став ще одним доказом її сили та чарівності.

Голос волі та краси

Бувають слова, що мають особливу силу – вони здатні долати час, лікувати душу та дарувати надію навіть у найтемніші часи. Саме такою магією сповнена творчість Лесі Українки, чий життєвий шлях став справжньою піснею мужності. Сьогодні постать поетеси сприймається як найвищий еталон української жінки: освіченої, незламної та сповненої внутрішньої гідності. Її приклад наочно доводить, що справжня жіноча сила здатна творити світло попри будь-які виклики долі.

Аби відчути цей чарівний світ поезії, фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки організували літературну зустріч для учнів початкових класів Зеленівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №38 та другокласників Херсонської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №54 з поглибленим вивченням іспанської та інших іноземних мов Херсонської міської ради.

Під час заходу діти занурилися у живу та щиру історію про те, як віра в себе та сила уяви перетворюють звичайне слово на справжнє мистецтво. Разом із бібліотекарями юні херсонці пройшли шляхами дитинства маленької Лесі, дізналися про її надзвичайну обдарованість, любов до музики та неймовірну витривалість.

Учні не просто слухали, а й самі ставали частиною поетичної магії, декламуючи безсмертні рядки, що вчать усміхатися крізь сльози та вірити у перемогу світла, слухали пісні, покладені на вірші поетеси, у яких і сьогодні відлунює голос волі та краси.

Ця зустріч стала яскравим свідченням того, що спадкоємність поколінь триває, а «досвітні вогні» Лесі Українки продовжують вказувати шлях до істини та краси новим поколінням вільних українців.

«Я вірую в красу...». Перехрестя доль Лесі Українки та Дніпрової Чайки

До 155-річчя від дня народження видатної української поетеси, драматургині, що стала символом незламності – Лесі Українки, з метою відзначення Року Дніпрової чайки на Херсонщині, співробітники сектору абонементу Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки провели незвичайний літературний захід «Я вірую в красу…», присвячений двом видатним українським письменницям – Лесі Українці та Дніпровій Чайці.

Учні 8-х класів Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №50 імені Романа Набєгова Херсонської міської ради та учні 7-11-х класів Горностаївського ліцею №1 Горностаївської селищної ради Херсонської області мали змогу простежити перехрестя життєвих шляхів обох мисткинь, відчути силу їхнього художнього слова й красу жіночої долі, що стали невід’ємною частиною культурної спадщини України.

На початку заходу школярі дізналися про походження та дитячі роки майбутніх письменниць. Леся Українка зростала в інтелігентній дворянській родині Косачів, де панувала атмосфера любові до книги й мистецтва. Дніпрова Чайка (Людмила Василевська-Березіна) народилася на Херсонщині, серед степів і річок, які згодом ожили у її поезії та прозі. Її батько був священиком, а мати, попівна, козацького роду.

Далі увагу було приділено їхнім першим літературним спробам і публікаціям, що стали початком великого творчого шляху. Учасники заходу дізналися історію створення псевдонімів обох письменниць. «Леся Українка» – ім’я, що стало символом незламності й любові до рідної землі. «Дніпрова Чайка» – образ птаха, який уособлює свободу, політ і спів, що перегукується з мелодіями душі українського Півдня.

Не залишилися поза увагою теми кохання та шлюбу. Леся Українка пережила глибокі почуття до Сергія Мержинського, які знайшли відображення у її творчості, а потім знайшла свою опору в шлюбі з Климентом Квіткою. Дніпрова Чайка мала свою історію сімейного життя із Феофаном Василевським, сповнену радощів, плідної праці на ниві просвіти і випробувань. Ці сторінки біографій допомогли учням побачити письменниць не лише як мисткинь, а й як жінок зі своїми інтимними переживаннями.

Особливий акцент було зроблено на зв’язку життя Дніпрової Чайки з Херсонщиною, на візит Лесі Українки до міста Херсона, а також на тому, як увічнено пам’ять обох письменниць: їхніми іменами названо бібліотеки у м. Херсоні, культурні установи та вулиці, в різних містах Україні. Це свідчить про те, що їхнє слово й сьогодні продовжує жити серед співвітчизників.

Свої знання учасники заходу змогли перевірити у вікторині, коли треба було відомі факти співвіднести до відомої постаті або до категорії «спільне».

Наприкінці заходу було розкрито інтригу: чи зустрічалися Леся Українка та Дніпрова Чайка в реальному житті? Виявилося, що їхні життєві шляхи перетиналися у Одесі, Києві, а продовжилися під час листування. Саме ці очні і заочні зустрічі стали символом того, як жіночі долі можуть переплітатися у слові й пам’яті народу.

Книжкові хвилі радості й пригод

У безпечному просторі UNICEF м. Херсон відбулася інтерактивна зустріч для наймолодших читачів, яку підготували фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки. Форматом події став квест, побудований як захоплива подорож із послідовними завданнями та символічними «скарбами» за їх виконання.

Діти отримали карту маршруту й розпочали гру зі станції «Корабель мрій». Далі на них чекали тематичні етапи. Під час «Хвилі загадок» учасники відгадували веселі запитання про казкових персонажів. «Хвиля рухлива» запропонувала пройти імпровізовану морську стежку з обручів і подушок, що розвивала координацію та уважність. На етапі «Хвиля творчості» малюки виготовляли закладки у вигляді власних «корабликів пригод» – символів особистих книжкових відкриттів.

Усі завдання були адаптовані до віку учасників: прості за змістом, динамічні, візуально насичені. У роботі використовувалися яскраві зображення, кольорові позначки та ігрові матеріали, що допомагало підтримувати інтерес і створювати ситуацію успіху для кожної дитини.

Кульмінацією стала спільна розгадка підказок і знаходження скриньки зі «скарбами радості». На завершення бібліотекарка відзначила активність маленьких мандрівників, підкресливши, що книги відкривають шлях до нових пригод і завжди ведуть до відкриттів.

Захід продемонстрував, як поєднання гри, руху й творчості сприяє не лише знайомству з книжками, а й формуванню позитивних емоцій, командної взаємодії та відчуття спільного досягнення.

Лісова пісня: легенда оживає. Поетичний перфоманс

До 155-річчя від дня народження Лесі Українки відбувся літературно-мистецький захід «Лісова пісня: легенда оживає», який поєднав біографію письменниці, її поезію та елементи театралізації у форматі поетичного перфомансу, що оживив дух найвідомішого твору Лариси Косач.

Під час заходу школярі мали змогу глибше зануритися у світ Лесі Українки, познайомитися з її родиною та зрозуміти, як формувався світогляд письменниці. Вони дізналися про інтелектуальне середовище, у якому зростала Леся, про вплив матері – письменниці Олени Пчілки, та батька, який підтримував її прагнення до творчої самореалізації та здобуття знань. Особливе враження на присутніх справила історія з дитинства: почута легенда про Мавку, яка настільки захопила маленьку Лесю, що залишила слід на все життя. Саме ця легенда стала зерном, з якого згодом виросла її знаменита «Лісова пісня» – твір, що поєднав народні перекази з глибокою філософією та став символом духовної свободи.

Драма-феєрія «Лісова пісня» написана Лесею Українкою у 1911 році в Кутаїсі. Твір вважається першим українським фентезі, де поєднано народні легенди, фольклор і глибоку філософію. У центрі сюжету – історія кохання Мавки та Лукаша, що символізує зіткнення світу природи й світу людей, свободи й буденності. «Лісова пісня» стала одним із найвизначніших творів української драматургії, який і сьогодні надихає митців та читачів.

Перфоманс поєднав читання поезії, медіа-ряд та музичний супровід, створюючи ефект занурення у чарівний світ українського міфу. Учасники заходу відчули, що легенда оживає прямо перед ними – Мавка, Перелесник, Лісовик та інші персонажі постали у новому, але водночас автентичному образі.

Захід став вшануванням пам’яті Лесі Українки, яка залишила величезну спадщину – понад 14 томів творів, серед яких поезія, проза, переклади та драми. Драма-феєрія «Лісова пісня» була обрана невипадково: саме цей твір уособлює свободу духу, силу кохання та єдність людини з природою. Перфоманс показав, що спадщина Лесі Українки не лише історична, а й сучасна – вона продовжує надихати нові покоління.

Цей літературно-мистецький захід став справжнім живим діалогом із минулим, який доводить, що слово Лесі Українки актуальне й сьогодні.

Палка любов та суперсила слова

У нашій країні є постаті, що стають не лише частиною історії, а й вічним голосом певної епохи. Їхнє слово переживає віки, долає кордони й знаходить відгук у серцях нових поколінь. Саме такою величчю для України є Леся Українка – поетеса, мислителька, борчиня, чия творчість народжувалася в непростий час, але не втратила сили й сьогодні, бо була пронизана палкою любов’ю до життя, свободи та людини; бо її слово, народжене болем і надією, звучало і звучить, мов дзвінка струна, сильно, чисто, без фальші.

З нагоди відзначення 155 річниці з дня народження української письменниці, перекладачки та культурної діячки Лариси Косач «написати» автентичний її літературний портрет читачам-учням 2-4 класів Ліцею№10 Новокаховської міської ради допомагала Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки.

Штрихами до портрету стало поетапне подання матеріалу про дитячі роки, хворобу, творчість, багатогранну палку любов до рідної мови, нації, людини, природи, що є дзеркалом самої авторки, про суперсилу правдивого і сміливого слова, яке вчить не мовчати, не коритися, не втрачати віру навіть у найтемніші часи, увічнення пам’яті.

Образ Лесі Українки в слові та часі – це образ незламної особистості, для якої творчість стало силою дії. Її авторський доробок – не лише спадщина минулого, а живий дороговказ для сучасних маленьких патріотів. Вона нагадує їм: справжня любов завжди активна, а слово може бути зброєю, захистом і надією водночас. Мила, тендітна творчиня довела, навіть у найскладніших обставинах людина здатна залишатися вільною та сильною. І поки звучить її слово, ми маємо силу пам’ятати, боротися й вірити в те, що світло сильніше за темряву, так само палко, як вірила вона.

Мюнхгаузенівський марафон – слідами барона

Колись, у книжково-загадковому світі, де слова вміють літати, а фантазія не знає кордонів, жив барон, який ніколи не губився навіть у найнеймовірніших обставинах. Коли шлях зникав, він вигадував його сам; коли біда підкрадалася – брав її кмітливістю. Вигадки цього барона були схожі на чарівні ключі: ними можна було відчинити будь-які двері, вирватися з болота за власну косу або злетіти вище хмар на гарматному ядрі.

Саме таку чарівну атмосферу створила Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки під час проведення чергового етапу ювілейного книжкового походу для читачів – учасників групи за інтересами «Читай-компанія». Прослухавши історію створення найфантастичнішої і найжиттєрадіснсної книги світової літератури, якій в цьому році виповнюється 240 років, написану Рудольфом Еріхом Распе, казкові вигадки барона почали оживати у голосних читаннях, іграх та рухливих завданнях, де кожен присутній мав змогу відчути себе трішки Мюнхгаузеном – сміливим, дотепним, винахідливим, мрійливим, кмітливим і невгамовним у своїй уяві.

А коли казкова подорож добігла кінця, у затишному безпечному просторі UNICEF м. Херсона ще довго лунав дитячий сміх, а в очах світилися іскорки відкриттів. «Мюнхгаузенівський марафон» залишив по собі не лише яскраві спогади, а й важливу думку: фантазія – це крила, які допомагають долати будь-які перешкоди.

Така читацько-пригодницька зустріч нагадала дітям і дорослим, що казка живе там, де є добре слово, смілива думка й бажання дивуватися світові. А вигадки барона Мюнхаузена, сповнені гумору та винахідливості, ще довго мандруватимуть дитячою уявою, надихаючи мріяти, читати й створювати власні неймовірні історії. Бо справжня казка не закінчується на останній сторінці – вона продовжується в серці кожної дитини.

Один день, дві історії. Хроніка незламності

24 лютого 2022 року стало днем, який назавжди змінив хід новітньої історії України, розділивши життя мільйонів людей на «до» і «після». Саме цій даті був присвячений захід «Один день, дві історії» – хроніка незламності, проведена для учнів 7-9-х класів Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №53 Херсонської міської ради. Захід мав на меті осмислити події початку повномасштабного вторгнення та показати, як один календарний день започаткував дві паралельні історії – агресії та спротиву.

Під час зустрічі було відтворено хроніку перших годин вторгнення, коли о четвертій ранку пролунали перші вибухи, а країна прокинулася в новій реальності. Учасники заходу говорили про масштаб нападу, ракетні удари по різних регіонах і швидке розгортання бойових дій, що охопили значну частину території України. Особливу увагу було приділено впливу цих подій на мирних громадян і військовослужбовців, адже війна торкнулася кожної родини та змінила звичний уклад життя.

Водночас наголошувалося, що 24 лютого стало не лише початком вторгнення, а й початком організованого та рішучого спротиву. Україна зіткнулася з повномасштабною агресією, проте стрімкий і злагоджений опір здивував як внутрішніх, так і міжнародних спостерігачів. Було підкреслено, що в перші дні понад 100 тисяч мирних жителів і військовослужбовців долучилися до оборони держави, демонструючи єдність і готовність захищати свою землю.

Не зважаючи на значну чисельність військ агресора та перевагу в техніці, українським силам вдалося уповільнити наступ і знищити великі колони ворожої техніки, зірвавши плани швидкого захоплення країни. Водночас ресурси – як людські, так і технічні – були надзвичайно обмеженими, що робило боротьбу особливо складною й вимагало максимальної самовідданості.

Стійкість і рішучість українського народу, підтримана волонтерами та міжнародною допомогою, стали символом опору агресії, однак цей захист не був легким і вимагав щоденної мобілізації сил. Українці боролися не лише за територію, а й за свої родини, близьких, за право жити у власній державі, розмовляти рідною мовою та зберігати свою культуру.

Таким чином, події перших днів повномасштабного вторгнення продемонстрували, що навіть в умовах обмежених ресурсів і надзвичайної небезпеки нація здатна об’єднатися заради свободи та майбутнього. Саме завзятість, єдність і віра в свою державу стали тим фундаментом, який дозволив Україні вистояти й продовжувати боротьбу до сьогодні.

Нехай пам’ять про мужність і єдність українців додає нам сили не здаватися навіть у найважчі часи. Бажаємо кожному віри у перемогу, витримки, взаємної підтримки та незламності духу. Нехай любов до своєї держави, родини й свободи надихає нас упевнено крокувати до миру та справедливого майбутнього.

В ім’я миру і свободи. Хроніка часу до річниці повномасштабного вторгнення російського окупанта на територію України

24 лютого 2022 року розпочався новий етап сучасної історії України – повномасштабна війна, що стала випробуванням для держави й суспільства. За цей час українці продемонстрували згуртованість, відповідальність і чітке усвідомлення цінності свободи та незалежності. Досвід цих років став важливою частиною національної пам’яті та громадянського становлення молодого покоління.

До річниці подій фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей ім. Дніпрової Чайки провели у безпечному просторі міста Херсон тематичний захід «В ім’я миру і свободи». Його метою було актуалізувати знання дітей про події новітньої історії, сприяти формуванню історичної пам’яті та підтримати віру в майбутнє країни.

Інформаційна частина зустрічі включала презентацію з хронологією перших днів повномасштабної війни. Учасники ознайомилися з ключовими датами, фактами та статистичними даними, дізналися про зміни, яких зазнали українські міста, обговорили значення єдності суспільства в умовах воєнного часу. Матеріал було подано в доступній формі з урахуванням вікових особливостей аудиторії.

Практичним продовженням стала інтерактивна акція «Стрічка побажань Україні». Діти обирали стрічки та формулювали позитивні побажання державі на літеру власного імені чи прізвища. Такий формат сприяв розвитку мовлення, творчого мислення й громадянської свідомості.

Під час майстер-класу учасники виготовляли декоративні літери, з яких склали слова-символи «Україна», «Херсон», «Перемога». Колективна робота стала прикладом згуртованості та спільної діяльності. Зустріч доповнили читання поезій сучасних українських авторів і короткі обговорення, що допомогли дітям осмислити почуте та висловити власні думки.

Захід відбувся в атмосфері підтримки та взаєморозуміння, поєднавши інформаційний, творчий і виховний компоненти. Такі зустрічі сприяють формуванню активної громадянської позиції та зміцнюють віру дітей у мирне майбутнє України.