Уже для багатьох поколінь українців, і не тільки українців, Шевченко означає так багато, що сама собою створюється ілюзія, ніби ми про нього все знаємо, все розуміємо. Та те лише ілюзія. Шевченко як явище велике й вічне – невичерпний і нескінчений.
Саме в цьому переконались студенти 1 курсу економіко-технологічного технікуму, які стали учасниками інтерактивної постанови «Драма одинокого серця». Літературна фантазія, яку підготували бібліотекарі до дня народження Тараса Шевченка, відкрила таємниці життя великого письменника та познайомила з тими жінками, які надихали на створення найкращих поезій.
Варвара Репніна, Єкатерина Піунова, Ганна Закревська, Ликера Полусмак. Нероздмуханими іскрами залишились ці жінки в житті Тараса Григоровича.
Але головною музою його життя була та, яка ніколи його не зрадила, яка завжди була у нього в серці, яку він любив і який присвятив усю свою творчість. Це його ненька Україна, що була дорожча за всі скарби світу.
Шевченкознавці підрахували, що на п’ятистах сторінках Кобзаря, слово «Україна» зустрічається 150 разів. Це феномен. У жодного автора такого не спостерігається. Такий глибокий патріотизм був притаманний лише нашому українському генію.
Сподіваємось, що після таких заходів представники молодого покоління стануть гідною опорою для нашої країни і саме завдяки кожному з них «оживе давня слава, слава України»!
Саме в цьому переконались студенти 1 курсу економіко-технологічного технікуму, які стали учасниками інтерактивної постанови «Драма одинокого серця». Літературна фантазія, яку підготували бібліотекарі до дня народження Тараса Шевченка, відкрила таємниці життя великого письменника та познайомила з тими жінками, які надихали на створення найкращих поезій.
Варвара Репніна, Єкатерина Піунова, Ганна Закревська, Ликера Полусмак. Нероздмуханими іскрами залишились ці жінки в житті Тараса Григоровича.
Але головною музою його життя була та, яка ніколи його не зрадила, яка завжди була у нього в серці, яку він любив і який присвятив усю свою творчість. Це його ненька Україна, що була дорожча за всі скарби світу.
Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що прокляну святого Бога,
За неї душу погублю!
Шевченкознавці підрахували, що на п’ятистах сторінках Кобзаря, слово «Україна» зустрічається 150 разів. Це феномен. У жодного автора такого не спостерігається. Такий глибокий патріотизм був притаманний лише нашому українському генію.
Сподіваємось, що після таких заходів представники молодого покоління стануть гідною опорою для нашої країни і саме завдяки кожному з них «оживе давня слава, слава України»!
Немає коментарів:
Дописати коментар
Додайте ваше ім'я та вік