Слово завжди було велетенською та найпотужнішою зброєю людства. Воно підтримувало, втішало, навчало, лікувало й навіть змінювало хід історії. Але сьогодні, у час цифрових технологій, слово опинилося у новій реальності – серед екранів, мереж і швидкоплинних повідомлень. Як воно живе у цьому світі цифр і коду? Чи не втрачає своєї сили? На ці та інші питання шукали відповіді читачі-учні 3-4-х класів Зеленівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №38 Херсонської міської ради.
Пліч-о-пліч з Херсонською обласною бібліотекою для дітей імені Дніпровою Чайки книголюби махнули в історичну подорож, мета якої було показати, що навіть у добу технологій, коли панують миттєві повідомлення та короткі тексти, слово не втрачає своєї сили й цінності. Мандрівники дізналися, як в минулому слово бережно передавали з покоління в покоління, як воно жило у народних піснях, переказах, книгах, змагалися у швидкості, кмітливості й любові до української мови.
У цифровому світі слово продовжує бути головним інструментом спілкування між людьми. Воно може стрімко долати відстані, стирати кордони й з’єднувати серця, незалежно від часу чи місця. Проте така легкість передачі інформації робить слово значно вразливим. Воно може стати як джерелом світла, так і зброєю, що завдає болю. Тому важливо вміти не лише говорити, а й чути, не лише писати, а й відчувати відповідальність за кожен рядок,бо в цифровому просторі ще й потрібна людяність, яка вимірюється не технологіями, а мудрістю. Тож бережімо силу мовлення, щоб навіть серед електронних сигналів воно залишалося живим, щирим і добрим.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Додайте ваше ім'я та вік