Серед сторінок української історії є багато тих, довкола яких консолідується українське суспільство, завдяки яким усвідомлюються загальноукраїнські цінності тощо. Упродовж 6-го та 7-го травня учні 11 класу херсонської загальноосвітньої школи №50, учні 6-9-х класів херсонської гімназії №16 та учні 10 класу херсонської спеціалізованої школи №30 стали учасниками уроків мужності та пам’яті «Незабутній подвиг героїв», «Пам’ятаємо! Перемагаємо», «Поетичний пунктир походу. Воєнний щоденник Олеся Гончара», організованих Херсонською обласною бібліотекою для дітей імені Дніпрової Чайки.
Під час героїчної вікторини «Пам’ятаємо! Перемагаємо» та години пам’яті «Незабутній подвиг героїв» разом із учнями 6-9 та 10 та класів з’ясували особливості тоталітарних режимів Адольфа Гітлера та Йосипа Сталіна, пригадали ключові події війни, пограли в історичний «Бліц-кріг», переглянули тематичні відео: «Курська дуга», «Дітям війни присвячується…».
Розглянули тематичну виставку «Навіки закарбовані у слові». Перечитали фронтові листи.
Пригадали найвідоміші фільми про події тих далеких років та пограли у вікторину на платформі learningapps «Друга світова війна», створили з дітьми узагальнюючу асоціативну хмаринку «Війна…» та здійснили віртуальну мандрівку до Національного музею історії України у Другій світовій війні.
Для одинадцятикласників школи № 50 м. Херсона було проведено захід «Поетичний пунктир походу»: Друга Світова очима Олеся Гончара.
Для молоді цікавою є доля людини на війні. Тим паче, тієї, яка у складі визвольної армії пройшла фронтовими дорогами й описала свій досвід у творах.
На фронт Олесь Гончар пішов добровольцем зі студентської лави. Його молоде життя рятували молитви рідних: невидима сила змушувала покинути місце, де за мить розцвітали фонтанчики піску від кулеметної черги або земля дибилась від розриву снаряда.
У страшні лихоліття війни юнак дав слово: «Якщо лишуся живим, розповім про вас». І виконав обіцянку: написав про друзів-побратимів, з ким випало йому ділити солдатську долю, романи «Прапороносці» і «Людина і зброя».
Цінним для нас є фронтовий щоденник Олеся Гончара – збірка віршів «Поетичний пунктир походу». Ці короткі римовані твори народжувалися у перервах між боями, і навіть за назвами віршів можна скласти “поетичний пунктир” походу Олеся Гончара та його побратимів – «Дума про Батьківщину», «Атака», “Ніч у Карпатах”, “Трансільванський марш”, “Мене війна веде все далі”, “Над Бугом” та ін.
Також під час заходу школярі мали унікальну можливість прослухати вірш “Танкіст” у виконання самого автора – лунав запис з голосу Олеся Гончара.
Під час заходу старшокласники переконалися, що наші солдати, які прийшли з війни, не були втрачені – вони знайшли себе. І це доводить Олесь Гончар, який став видатним письменником «європейського масштабу».
Пам'ять про наймасштабніші трагедії українського народу має жити вічно та слугувати історичним прикладом для майбутніх поколінь українців.
