Голос волі та краси

Бувають слова, що мають особливу силу – вони здатні долати час, лікувати душу та дарувати надію навіть у найтемніші часи. Саме такою магією сповнена творчість Лесі Українки, чий життєвий шлях став справжньою піснею мужності. Сьогодні постать поетеси сприймається як найвищий еталон української жінки: освіченої, незламної та сповненої внутрішньої гідності. Її приклад наочно доводить, що справжня жіноча сила здатна творити світло попри будь-які виклики долі.

Аби відчути цей чарівний світ поезії, фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки організували літературну зустріч для учнів початкових класів Зеленівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №38 та другокласників Херсонської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №54 з поглибленим вивченням іспанської та інших іноземних мов Херсонської міської ради.

Під час заходу діти занурилися у живу та щиру історію про те, як віра в себе та сила уяви перетворюють звичайне слово на справжнє мистецтво. Разом із бібліотекарями юні херсонці пройшли шляхами дитинства маленької Лесі, дізналися про її надзвичайну обдарованість, любов до музики та неймовірну витривалість.

Учні не просто слухали, а й самі ставали частиною поетичної магії, декламуючи безсмертні рядки, що вчать усміхатися крізь сльози та вірити у перемогу світла, слухали пісні, покладені на вірші поетеси, у яких і сьогодні відлунює голос волі та краси.

Ця зустріч стала яскравим свідченням того, що спадкоємність поколінь триває, а «досвітні вогні» Лесі Українки продовжують вказувати шлях до істини та краси новим поколінням вільних українців.

Лісова пісня: легенда оживає. Поетичний перфоманс

До 155-річчя від дня народження Лесі Українки відбувся літературно-мистецький захід «Лісова пісня: легенда оживає», який поєднав біографію письменниці, її поезію та елементи театралізації у форматі поетичного перфомансу, що оживив дух найвідомішого твору Лариси Косач.

Під час заходу школярі мали змогу глибше зануритися у світ Лесі Українки, познайомитися з її родиною та зрозуміти, як формувався світогляд письменниці. Вони дізналися про інтелектуальне середовище, у якому зростала Леся, про вплив матері – письменниці Олени Пчілки, та батька, який підтримував її прагнення до творчої самореалізації та здобуття знань. Особливе враження на присутніх справила історія з дитинства: почута легенда про Мавку, яка настільки захопила маленьку Лесю, що залишила слід на все життя. Саме ця легенда стала зерном, з якого згодом виросла її знаменита «Лісова пісня» – твір, що поєднав народні перекази з глибокою філософією та став символом духовної свободи.

Драма-феєрія «Лісова пісня» написана Лесею Українкою у 1911 році в Кутаїсі. Твір вважається першим українським фентезі, де поєднано народні легенди, фольклор і глибоку філософію. У центрі сюжету – історія кохання Мавки та Лукаша, що символізує зіткнення світу природи й світу людей, свободи й буденності. «Лісова пісня» стала одним із найвизначніших творів української драматургії, який і сьогодні надихає митців та читачів.

Перфоманс поєднав читання поезії, медіа-ряд та музичний супровід, створюючи ефект занурення у чарівний світ українського міфу. Учасники заходу відчули, що легенда оживає прямо перед ними – Мавка, Перелесник, Лісовик та інші персонажі постали у новому, але водночас автентичному образі.

Захід став вшануванням пам’яті Лесі Українки, яка залишила величезну спадщину – понад 14 томів творів, серед яких поезія, проза, переклади та драми. Драма-феєрія «Лісова пісня» була обрана невипадково: саме цей твір уособлює свободу духу, силу кохання та єдність людини з природою. Перфоманс показав, що спадщина Лесі Українки не лише історична, а й сучасна – вона продовжує надихати нові покоління.

Цей літературно-мистецький захід став справжнім живим діалогом із минулим, який доводить, що слово Лесі Українки актуальне й сьогодні.

Палка любов та суперсила слова

У нашій країні є постаті, що стають не лише частиною історії, а й вічним голосом певної епохи. Їхнє слово переживає віки, долає кордони й знаходить відгук у серцях нових поколінь. Саме такою величчю для України є Леся Українка – поетеса, мислителька, борчиня, чия творчість народжувалася в непростий час, але не втратила сили й сьогодні, бо була пронизана палкою любов’ю до життя, свободи та людини; бо її слово, народжене болем і надією, звучало і звучить, мов дзвінка струна, сильно, чисто, без фальші.

З нагоди відзначення 155 річниці з дня народження української письменниці, перекладачки та культурної діячки Лариси Косач «написати» автентичний її літературний портрет читачам-учням 2-4 класів Ліцею№10 Новокаховської міської ради допомагала Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки.

Штрихами до портрету стало поетапне подання матеріалу про дитячі роки, хворобу, творчість, багатогранну палку любов до рідної мови, нації, людини, природи, що є дзеркалом самої авторки, про суперсилу правдивого і сміливого слова, яке вчить не мовчати, не коритися, не втрачати віру навіть у найтемніші часи, увічнення пам’яті.

Образ Лесі Українки в слові та часі – це образ незламної особистості, для якої творчість стало силою дії. Її авторський доробок – не лише спадщина минулого, а живий дороговказ для сучасних маленьких патріотів. Вона нагадує їм: справжня любов завжди активна, а слово може бути зброєю, захистом і надією водночас. Мила, тендітна творчиня довела, навіть у найскладніших обставинах людина здатна залишатися вільною та сильною. І поки звучить її слово, ми маємо силу пам’ятати, боротися й вірити в те, що світло сильніше за темряву, так само палко, як вірила вона.

Поезія свободи Ліни Костенко. Літературна дегустація

«Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі», –писала про власний досвід творення віршів неперевершена майстриня поетичного слова Ліна Костенко. І це дійсно так.

Тож з нагоди 95-річного ювілею видатної української поетеси Ліни Костенко та Всесвітнього дня поезії співробітники сектору абонемента Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки провели серію онлайн-заходів у форматі літературної дегустації на тему «Поезія свободи Ліни Костенко». Ці поетичні зустрічі стали не лише даниною шани її творчості, але й чудовою нагодою поділитися з учнями сьомих і восьмих класів Херсонської загальноосвітньої школи I-III ступенів №44 Херсонської міської ради і Херсонського НВК №56 Херсонської міської ради натхненням і життєстійкістю, які дарують палкі, майстерні і щирі вірші пані Ліни.

Під час заходів школярі переконалися у тому, що Ліна Костенко – це символ незламності, свободи та любові до України, що її життя – приклад змістовного шляху митця, який уособлює дух української нації. Про це свідчить той факт, що поетеса присвятила свої життя і творчість боротьбі за збереженню національної ідентичності і незалежність свого народу. Її роман у віршах «Маруся Чурай» став справжнім шедевром української літератури, сповненим глибоких роздумів про долю України, історію та моральний вибір кожної людини.

Під час заходу учасники насолоджувалися поетичними рядками Ліни Костенко, які звучали як заклик до роздумів і дій, а також відкривали для себе нові грані її творчості. Школярі активно відповідали на запитання серії літературних вікторин, демонструючи знання творів Ліни Василівни та своє захоплення її поезією.

Завершальною ноткою події стала щира дискусія, де кожен міг поділитися своїми враженнями та улюбленими рядками. Учасники зійшлися на думці, що творчість Ліни Костенко, яку називають «совістю нації», є своєрідним компасом для кожного українця-патріота і для кожної людини, яка хоче слідувати найвищим морально-етичним принципам.

Поетичне слово Ліни Костенко має неймовірну силу об’єднувати наш народ навіть у найскладніші часи. А бібліотека була і залишається майданчиком для таких важливих зустрічей, наповнюючи серця своїх читачів світлом, надією та любов’ю до української культури.

Мандрівка у творчий світ Григорія Сковороди

Співробітники відділу обслуговування читачів-учнів 5-9-х класів провели для учнів 8-9-х класів Херсонської гімназії №16 із вивченням мов національних меншин Херсонської міської ради і Херсонської гімназії №14 Херсонської міської ради літературний захід під назвою «Шукач істини й любові. Мандрівка у творчий світ Григорія Сковороди», присвячений видатному українському поету та просвітителю. Захід став чудовою нагодою для школярів зануритися у світ мудрості, якою сповнені твори мандрівного філософа.

Під час заходу бібліотекарі розповіли про основні віхи життя та творчості Григорія Сковороди, висвітлили його провідні педагогічні та філософські ідеї та відзначили вплив «українського Сократа» на розвиток української культури і філософської думки.

Школярі мали змогу ознайомитися з виданнями творів як самого письменника, так і з книгами про нього, а також з документами і медіа-матеріалами, що ілюструють його життя і діяльність та дають можливість доторкнутися до епохи, в яку він жив і творив.

Однією з найцікавіших частин заходу стала серія інтерактивних вікторин, завдяки яким підлітки змогли не тільки перевірити, але і розширити свої знання по темі, переглянути сповнені мудрості цитати та афоризми Григорія Сковороди, які здатні стати своєрідними життєвими орієнтирами для молодого покоління українців.

Учасники взяли участь в обговоренні актуальності його поглядів та вчення у сучасному світі, які ґрунтуються на світоглядних ідеях «сродної праці», пошуку себе, на концепціях внутрішньої свободи, самопізнання та гармонії з природою, адже Сковорода вірив, що справжнє щастя полягає у духовному самовдосконаленні та пошуку істини, а не в матеріальних благах, наголошуючи на важливості любові до ближнього та вірності моральним принципам.

Захід «Шукач істини й любові. Мандрівка у творчий світ Григорія Сковороди» відкрив для учасників багатогранну непересічну постать українського мандрівного філософа, а також став для них чудовою нагодою замислитися над вічними питаннями і цінностями.

Музика віршів Лесі Українки

Українська жінка – це не просто образ, а справжній символ ніжності, сили та самовідданості. Вона – берегиня родинного тепла, мудра порадниця, працьовита господиня й водночас невтомний борець за справедливість і волю свого народу. Саме такою була видатна українська письменниця Леся Українка.

В День української жінки Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки надала унікальну можливість учням 3-А, 3-Б класів Херсонського ліцею №52 «Перспектива» Херсонської міської ради поринути у світ творчості «дівчинки, що писала серцем», дізнатися більше про життя і вагомий внесок письменниці у літературу.

Під час заходу, співробітники молодшого відділу книгозбірні, запропонували своїм читачам переглянути відео про життя Лесі Українки, що допомогло глибше зрозуміти її творчий шлях, труднощі, з якими вона стикалася, та її невичерпну силу духу. Також було продемонстровано уривок з мультфільму «Мавка», який створений за мотивами її відомої драми-феєрії «Лісова пісня». Цей момент дозволив ліцеїстам зануритися в чарівний світ української міфології та поетичного слова письменниці.

Окрім перегляду відео, учасники активно брали участь у цікавих інтерактивних завданнях. Вони ділили слова на склади, виконували математичні обчислення, пов’язані з творчістю Лесі Українки, та відкривали для себе нові цікаві факти про її життя. Також читачі-учні розташовували слова у правильному порядку, для того що краще розуміти зміст та значення творів письменниці. Родзинкою зустрічі стала віртуальна подорож, яка перенесла всіх присутніх у світ Лесі Українки. Це була чудова можливість уявити себе частиною її життя, відчути атмосферу тієї епохи та зрозуміти важливість її творчості для української культури.

Завершенням заходу стали читання з натхненням, які залишили в серцях учасників яскраві враження, поглибили їхні знання про письменницю та вкотре довели, що її творчість залишається актуальною і сьогодні. Вона надихає, вчить любити рідну мову та пишатися своєю культурною спадщиною.

Українські книготворці. Бібліотечний кемпінг з письменниками-ювілярами вересня

У вересні 2024 року українці святкують ювілеї п’яти чудових українських письменників. Із цієї нагоди головна бібліотекарка читальної зали провела для учнів 8-А класу Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №50 імені Романа Набєгова тематичний захід «Українські книготворці. Бібліотечний кемпінг з письменниками-ювілярами вересня».

На його початку бібліотекарка-гід мотивувала учнів таким зверненням: «Ви потрапили в унікальний кемпінг, в якому зупинилися на відпочинок відомі письменники. Тож у вас є унікальна можливість з ними ближче познайомитись», а далі, перш ніж вирушити у подорож, ми зібрали потрібний реманент, який міг нам знадобитися під час читацької експедиції.

Ми подорожували від намету до намету в рамках бібліотечного кемпінгу і знайомилися із життям і творчістю письменників-ювілярів вересня, дізнавалися про цікаві факти з їхньої біографії, побували на батьківщині кожного з авторів та побачили встановлені ним пам’ятники.

9 вересня письменнику з Полтави Івану Котляревському виповнилося 255 років. Персонажі його двох найбільш відомих творів – Еней та Наталка-Полтавка – були і залишаються типовими образами українця і україночки.

11 вересня поету трагічної долі Павлу Грабовському ми відзначали 160 років, а під час заходу довідалися про основні мотиви його громадянської лірики і прослухали вірш «Надія», актуальний своїм посилом і сьогодні.

Власник третього «намету» бібліотечного кемпінгу – письменник-модерніст, видатний естет і людинознавець, художник слова, майстер імпресіоністичного малюнка Михайло Коцюбинський, який народився 17 вересня 1864 року у місті Вінниця. Цікавим є факт, що Михайло Михайлович свого часу став літературним батьком для багатьох українських майстрів слова.

Письменник, кінорежисер, кінодраматург, художник, класик світового кінематографа, режисер культових кінострічок «Україна в огні», «Земля», «Звенигора», «Арсенал» Олександр Довженко (дата народження – 10 вересня), влаштував нам показ своїх екранізованих книг і надихнув нас власними мудрими цитатами.

І останній ювіляр, день народження якого співпав із кінцем вересня (28 числа) – людина-епоха Дмитро Павличко: поет, перекладач, літературний критик, публіцист, шістдесятник, громадсько-політичний діяч, Герой України та один з авторів Декларації про державний суверенітет України.

Завершилася наша мандрівка вшануванням пам’яті митців слова.

Перехрестя доль видатних українок

У березні ми святкуємо дві особливі літературні дати: День народження Ліни Костенко і Всесвітній день поезії. Раніше Херсонщина широко відзначала ці дні в рамках обласного Фестивалю, присвяченому видатній поетесі. Зберігаючи творчі традиції довоєнного часу, головна бібліотекарка читальної зали Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки провела захід "Бо хто за що, а ми - за незалежність», який назвала пророчим рядком Ліни Костенко.

У пані Ліни яскрава муза сильного громадянського звучання. Вона є рупором своєї епохи, як символами своєї епохи і боротьби були і залишаються й інші видатні українські поетки: Леся Українка, Олена Теліга та Оксана Забужко.

Саме про перехрестя доль цих талановитих жінок і їхню громадянську лірику і йшлася мова під час заходу. Старшокласники Таврійського ліцею мистецтв почули пронизливо пророчі рядки, які сьогодні, ведучи боротьбу за свободу не лише зброєю, але і словом, часто цитують українці, плекаючи в собі дух завзяття і патріотизму.

А ще окрема  сторінка у розповіді про кожну авторку була присвячена її віршам про кохання, адже любов як до Батьківщини, так і до мужнього чоловіка-захисника, живила і продовжує живити жіночу музу. 

Леся Українка першою заявила на весь світ, що бути українкою і писати під цим іменем - це гордо й почесно.

Олена Теліга приїхала у захоплений ворогами Київ, щоб своїм друкованим словом надихати народ на боротьбу.

Ліна Костенко. Кожний її вірш просочений любов'ю до рідного краю, його історії, природи, культури.

Оксана Забужко - неординарна особистість, до якої прислухаються люди з усього світу і яка своїм сміливим словом розповідає іншим народам, хто такі українці і чим вони особливі.

Постаті цих поеток належать різним епохам. Проте об'єднує їх те, що кожна з них у свій історичний час боролася за власну свободу слова і думки і за незалежність рідного народу.

Василь Стефаник - володар дум людських

14 травня 2021 року виповнюється 150 років від дня народження видатного українського письменника, майстра соціально-психологічної прози, новеліста, Василя Семеновича Стефаника. 

До цієї дати працівники читальної зали Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки підготували пізнавальний захід у форматі літературної розвідки «Василь Стефаник – володар дум людських».

Учасниками заходу стали студенти Херсонського фахового коледжу культури і мистецтв.

«Я писав тому, щоби струни душі нашого селянина так кріпко настроїти і натягнути, щоби з того вийшла велика музика Бетховена», - ось як бачив свою місію як письменника Василь Стефаник.

Кожна його новела — це картина трагедії селянського життя. Кожен твір Стефаника — це безприкладна творча праця, згусток нервів письменника, трагедія душі, вистраждана у слові. Він довго виношував свої задуми, а коли писав, перевіряв кожне слово. Так народжувалися сильні і пронизливі твори.

Під час заходу підлітки довідалися про особистий і творчий шлях майстра короткої прози, про його діяльність як громадського діяча і про найближчих людей, спілкування з якими допомогло йому стати Людиною з великої літери.

«Се правдивий артист із Божої ласки, яким уже нині можемо повеличатися перед світом", - так писав Іван Франко про Василя Стефаника. Й учасники заходу на власному прикладі переконалися у цьому. Разом з ведучою  вони провели паралелі у творчому доробку українського автора й визначних європейських новелістів кінця 19 - початку 20 ст. – його сучасників. Таких, як Гі де Мопассан, П. Меріме, А. Конан Дойл, О. Уайльд, А. Чехов, Г. Сенкевич, Т. Манн, С. Цвейг.

Василь Стефаник за своє життя написав лише 72 новели, але своїм майстерним і творчим словом назавжди вписав власне ім’я у світову історію.