Чи могли б ви уявити собі світ, у якому немає літер. Ні книги, ні листа, ні звичайного повідомлення в телефоні. Порожнеча! Жах! А тепер згадайте, як легко сьогодні одним дотиком клавіші ми передаємо думки, відчуття, новини. Завдяки чому це стало можливим? Завдяки слову. А слово живе там, де живе мова.
24 травня ми відзначаємо День слов’янської писемності та культури – свято, що повертає нас до витоків. До тих перших літер, які створили Кирило і Мефодій, давши слов’янському світові писемність. Це було не просто технічне досягнення – це був прорив у цивілізацію, у національну самосвідомість, у духовність.
Скориставшись мовознавчим чатом, читачі-учні 4-Б та 4-В класів Херсонської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №54 з поглибленим вивченням іспанської та інших іноземних мов мали змогу задати запитання бібліотекарю молодшого відділу Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки стосовно цього свята. Завдяки легенді, хлопчики та дівчатка побували у Стародавній Греції, дізналися ким були Кирило і Мефодій, для чого була створена глаголиця та які східноєвропейські країни сьогодні теж святкують цей день.
Завдяки вправам: «Асоціація», «Збери прислів’я», «Шанобливе ставлення до мови» та бліц-опитування «Про українське», присутні пригадали цікаві факти про мову, ставили та пояснювали правильний наголос у словах, шукали відповіді на запитання: «Як називається місце, де людина народилась?», «Як звати президента України і який він по рахунку? », «Коли співають колядки?», «Як назвати 24 години?» та інше.
Тож, наш мовний чат став аудиторією без кордонів та живим простором мовленнєвого росту, де обговорювались різні питання стосовно українського слова. Це теж частина спадщини Кирила і Мефодія і вона жива лише тому, що розвивається. Стародавні букви, які пройшли певну еволюцію, сьогодні пульсують у смартфонах. Вони оживають у меседжах, постах, відео, подкастах. І це доказ того, що слов’янська писемність не лише історія, а й майбутнє.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Додайте ваше ім'я та вік