Запрошую тебе на дружню письменницьку розмову за чашечкою запашного степового чаю Херсонщини. Мені, як і читачам нашої книгозбірні, кортить довідатись про таємниці твого письменницького життя і краще пізнати тебе як творчу особистість.
А вам, любі читачі, радо представляю молоду, талановиту і цілеспрямовану письменницю Марусю Щербину!
З Марусею я знайома кілька років. Ми обидві ведемо книжкові блоги в Інстаграм, і я з радістю слідкую за її успіхами у письменництві. А тепер хочу познайомити вас із її творчістю, адже за останні три роки у Марусі вийшли друком цілих три книги для дітей і підлітків:
1) "Небилички від Марічки" набули популярності в українському букстаграмі;
2) дилогія детективних повістей "Усі під підозрою" стала справжнім хітом продажів в онлайн-книгарнях;
3) і щойно вийшла з друкарні і досі пахне свіжою фарбою книга "Пригоди веселої сімейки. Піратські історії", якій бажаю стійкого успіху серед читачів.
Я виписала у свій блокнотик питання, які мені так і кортить задати Марусі. Тож розпочнемо!
Юлія Чернієнко: В одному з інтерв'ю ти сказала: "Книжки дорослішають разом зі мною". Марусю, скільки зараз тобі років? А якого віку твої герої?
Для читачів якого віку твої книжки?
Маруся Щербина: Наразі мені 16. Усі мої герої різного віку. Вони дійсно стають старшими з кожною книжкою: чим старша я, тим старші мої персонажі, тому й книжки для абсолютно різного віку. Ті, що вже надруковані, найбільше будуть цікаві дітям від 7 до 12 років. Хоча, і батькам, і бабусям та дідусям буде дуже цікаво поринати у книжкові пригоди разом зі своїми онуками та дітьми.
Юлія: Розкажи, будь ласка, детальніше про три твої видані книги. Кому буде цікаво їх прочитати? У чому полягає сюжет та інтрига?
Маруся: Що ж, найперша моя книжечка "Небилички від Марічки" присвячена мрійникам та мрійницям: вона про дивовижні пригоди у дивовижних світах. Про чарівні знайомства, веселощі, небезпеки і справжню дружбу.
Наступна книжка - детектив "Усі під підозрою". Вона сподобається любителям таємниць та шалених пригод віком від 9 до 12 років. Тут школярі беруться за розслідування таємничих викрадень та змови привидів! А ще є трошки гумору і, звісно ж, загрози та небезпеки для героїв-детективів!
Найновіша книжечка "Пригоди веселої сімейки. Піратські історії» - це суміш нестримного сміху та піратських мандрівок. У ній божевільна і весела сімейка головних героїв знайомиться з піратами і вплутується у небезпечні пошуки скарбів!
Юлія: Яке розмаїття героїв і сюжетів! Цікаво, а на які теми тобі найбільше подобається писати і чому?
Маруся: Однією з моїх улюблених тем є родина та дружба. Люблю писати про стосунки людей, описувати різні характери і типи особистостей, мені цікаво поміщати їх в одну історію і стежити, як вони взаємодіють між собою. Як на мене, саме родина та дружба - найважливіші частини нашого життя. Близькі нам люди - найцінніший скарб, тому й описую стосунки в родині та дружбу між абсолютно різними людьми.
Юлія: Як я відмітила для себе, ти пишеш у різних літературних жанрах. Який жанр ти полюбляєш найбільше?!
Маруся: Я обожнюю експериментувати, тому пробую себе у різних жанрах. Важко поки сказати, який із них вдається мені найкраще. Люблю писати повісті, особливо для дітей і для молодших підлітків. Дуже ціную добрі та милі казки. Також захоплююся детективами та фентезійними історіями. Ті мої книжки, які вже видані, написані у жанрі детективу, дитячої пригодницької повісті та сучасної казки.
Юлія: Марусю, розкажи, будь ласка, про свої письменницькі мрії. Знаю, що одна твоя мрія - видати власну книгу - вже тричі збулася! А про що ти мрієш тепер?
Маруся: Мрії - це чудова річ! Мрій у мене багато, і з роками вони змінюються. Зараз моя найголовніша мрія - це наша Перемога. Намагаюся наближувати її якнайсильніше. Мрію про подорожі. Дуже люблю мандрувати, але через ковід та війну не мала нагоди побачити всі омріяні місця. Обов'язково хочу здійснити цю мрію з родиною після Перемоги ♡
Юлія: Бажаю тобі здійснення цієї надважливої мрії! А якщо вже мова зайшла про бажання, то продовжу цю тему. Два роки тому ти мріяла про те, щоб відкрити власну кав'ярню-книгарню. Чи ще живе в твоєму серці ця мрія? Яку назву ти би дала своїй кав'ярні? Який напій і тістечко зробила би фірмовими стравами?
Маруся: О, книгарня-кав'ярня - це моя улюблена ідея, яку я сподіваюсь свого часу здійснити! Щодо назви - ще не знаю, неймінг дається мені важко. Але вірю, що назва моєї кав'ярні неодмінно буде пречудовою і книжковою!
Оскільки я сама дуже люблю готувати, то обов'язково частувала б гостей своїми улюбленими, а тому фірмовими, стравами. Упевнена, що всім відвідувачам готувала би солодке какао та моє фірмове печивко - мадленки :)
Юлія: Звучить дуже смачно! А ще цікаво, яких письменників ти би запросила на презентацію їхніх книг до своєї кав'ярні? З ким із них випила би чашечку чаю за дружньою бесідою про творчість, про життя?
Маруся: Якби я мала таку можливість, то запросила би всіх своїх улюблених письменників - і українських, і зарубіжних. Якби я була справжньою чарівницею, то покликала би тих письменників, що жили у минулому столітті: Елеонор Портер, Люсі-Мод Монтгомері, Астрід Ліндгрен, а з українських - Василя Симоненка і Василя Стуса, Миколу Вінграновського...
Що ж до наших сучасників, обов'язково поспілкувалася б із Джоан Роулінг, Джонатаном Страудом, Мар'яною Савкою, Наталкою Малетич, Наталею Ясіновською і запросила би і Вас на каву;)
Юлія: Дякую, Марусю. Коли відкриєш свою омріяну кав’ярню, чекай на мене в гості - залюбки пригощуся горнятком какао і мадленками за теплою розмовою з тобою! І якщо вже зайшла мова про майбутнє…
Твоє навчання у школі добігає кінця, попереду ЗНО і вступ до вищого навчального закладу. Чи ти вже обрала професію? Яку? І як плануєш її поєднувати із улюбленим письменництвом?
Маруся: Із закінченням школи та вступом до університету складно. З професією я ще остаточно не визначилася, бо вагаюся між напрямами філології та культурології, які мені обидва подобаються. Але що знаю напевне, мене найбільше цікавлять книжки, тож хочу пов'язати з ними своє життя. Можливо, буду перекладачем чи редактором, але й не забуватиму про улюблену справу - створення історій.
Юлія: Бажаю тобі успіхів зі вступом на обрану спеціальність. І якщо ми вже говоримо про книжки… Я знаю, що в тебе великий читацький досвід і чималий стаж як букблогерки. Які 5 книг з тих, що найбільше тобі сподобались, ти би порадила прочитати своїм одноліткам?
Маруся: Є кілька чудових книг, які я буду завжди радити для прочитання:
1. "Поліанна" Елеонор Портер - книга, що навчить любити і цінувати все, що у тебе є;
2. "Абрикоси зацвітають уночі " Олі Русіної - щемка книжка про війну, що показує її очима дитини;
3. "Нескінченна історія " Міхаеля Енде - книжка, що залишається у серці назавжди;
4. "Лише хмари танцюють з зірками" Турюн Ліан - книжка, над якою я ридала;
5. "Тигролови" - трохи класної української класики.
Юлія: Дякую за рекомендації. Названі тобою книги дійсно цікаві і терапевтичні, що актуально у наш складний час. Мені і нашим читачам також цікаво дізнатися, чи є в тебе інші хобі, які також приносять тобі величезне задоволення, як читання і письмо. Чи досягла ти у них певного успіху?
Маруся: Напевно, друге місце у моєму серденьку, після книжок, займають танці. Я танцюю з чотирьох років і шалено люблю це! Брала участь у різних конкурсах, багато виступала. Танцюю і зараз задля того, щоб розвантажитися та відпочити. А ще, щоб відновити свої сили та натхнення.
Юлія: Так, робота з тілом - це чудовий спосіб прикликати творчий настрій. Тож мені як людині, яка теж пише, і як керівниці літературної студії "Контур" цікаво розпитати тебе про секрети твого творчого процесу.
Чи є в тебе особливо чарівне місце, де тобі вільніше пишеться?
Ти пишеш спершу у блокноті чи одразу набираєш текст на комп'ютері?
Як до тебе приходять ідеї?
Чи ти чекаєш натхнення, чи цілеспрямовано працюєш над своїми історіями?
Хто твої перші читачі? Мабуть, мама, родина, друзі?
Що ж до наших сучасників, обов'язково поспілкувалася б із Джоан Роулінг, Джонатаном Страудом, Мар'яною Савкою, Наталкою Малетич, Наталею Ясіновською і запросила би і Вас на каву;)
Юлія: Дякую, Марусю. Коли відкриєш свою омріяну кав’ярню, чекай на мене в гості - залюбки пригощуся горнятком какао і мадленками за теплою розмовою з тобою! І якщо вже зайшла мова про майбутнє…
Твоє навчання у школі добігає кінця, попереду ЗНО і вступ до вищого навчального закладу. Чи ти вже обрала професію? Яку? І як плануєш її поєднувати із улюбленим письменництвом?
Маруся: Із закінченням школи та вступом до університету складно. З професією я ще остаточно не визначилася, бо вагаюся між напрямами філології та культурології, які мені обидва подобаються. Але що знаю напевне, мене найбільше цікавлять книжки, тож хочу пов'язати з ними своє життя. Можливо, буду перекладачем чи редактором, але й не забуватиму про улюблену справу - створення історій.
Юлія: Бажаю тобі успіхів зі вступом на обрану спеціальність. І якщо ми вже говоримо про книжки… Я знаю, що в тебе великий читацький досвід і чималий стаж як букблогерки. Які 5 книг з тих, що найбільше тобі сподобались, ти би порадила прочитати своїм одноліткам?
Маруся: Є кілька чудових книг, які я буду завжди радити для прочитання:
1. "Поліанна" Елеонор Портер - книга, що навчить любити і цінувати все, що у тебе є;
2. "Абрикоси зацвітають уночі " Олі Русіної - щемка книжка про війну, що показує її очима дитини;
3. "Нескінченна історія " Міхаеля Енде - книжка, що залишається у серці назавжди;
4. "Лише хмари танцюють з зірками" Турюн Ліан - книжка, над якою я ридала;
5. "Тигролови" - трохи класної української класики.
Юлія: Дякую за рекомендації. Названі тобою книги дійсно цікаві і терапевтичні, що актуально у наш складний час. Мені і нашим читачам також цікаво дізнатися, чи є в тебе інші хобі, які також приносять тобі величезне задоволення, як читання і письмо. Чи досягла ти у них певного успіху?
Маруся: Напевно, друге місце у моєму серденьку, після книжок, займають танці. Я танцюю з чотирьох років і шалено люблю це! Брала участь у різних конкурсах, багато виступала. Танцюю і зараз задля того, щоб розвантажитися та відпочити. А ще, щоб відновити свої сили та натхнення.
Юлія: Так, робота з тілом - це чудовий спосіб прикликати творчий настрій. Тож мені як людині, яка теж пише, і як керівниці літературної студії "Контур" цікаво розпитати тебе про секрети твого творчого процесу.
Чи є в тебе особливо чарівне місце, де тобі вільніше пишеться?
Ти пишеш спершу у блокноті чи одразу набираєш текст на комп'ютері?
Як до тебе приходять ідеї?
Чи ти чекаєш натхнення, чи цілеспрямовано працюєш над своїми історіями?
Хто твої перші читачі? Мабуть, мама, родина, друзі?
Маруся: Моя робота над книжкою зазвичай відбувається у мене в кімнаті (саме це моє чарівне місце, ну й ще наш садочок біля будинку в теплу пору). Але за потреби можу писати будь-де, навіть у школі.
Завжди пишу від руки, а потім вже набираю на комп'ютері, так мені зручніше:)
Ідеї приходять звідусюди, часом зі снів, а частіше з реальних історій, з побаченого, почутого, наболілого.
Завжди працюю над книжкою, не чекаючи натхнення. Воно потрібне тільки для того, щоб зловити ідею. А тоді вже працюю щоденно, намагаючись не пропускати жодного дня.
Мої перші читачі - це і справді моя родина. Особливо мама. Саме вона читає усі мої твори ще до того, як їх надрукують. Дуже добре мати таких уважних бета-рідерів: вони допомагають побачити історію з іншого боку, підказати, де є неточності, виправити помилки.
Юлія: Так, родина у тебе дружня і творча! До речі, в одному з інтерв'ю ти зізналася, що мрієш разом з братом написати і намалювати комікс.
Чи ти вже реалізувала цю свою мрію? Якщо так, то як швидко нам очікувати на нову твою книжку у формі коміксу?!
Маруся: Ні, історія з коміксом поки не має закінчення, ми все ще плануємо його створити, тому зараз я вдосконалюю свої навички з письма, а брат вправляється у малюванні. Сподіваємося, одного дня наша крутезна ідея побачить світ!
Юлія: Ми разом з бібліотекарями і читачами Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки після відкриття книгозбірні щиро запрошуємо тебе до нас на презентацію твоїх книг.
Будемо раді побачити тебе на нашій чудовій херсонський землі.
А ще нам цікаво дізнатися, які три визначних місця Херсонщини ти би залюбки відвідала, щоб побачити і відчути на власному досвіді красу нашого героїчного краю?
Маруся: Щиро дякую за чудові запитання, було дуже цікаво і затишно! Я залюбки відвідаю ваше місто! Уявляю його надзвичайно красивим і гордим. Знаю, що Херсонщина багато на дива, тому найбільше хотіла б побачити Олешківські піски та Лемурійське озеро. Гадаю, вони заворожують! А ще, обов'язково прогулялася б містом, щоб відчути і полюбити його ще більше!♡
Завжди пишу від руки, а потім вже набираю на комп'ютері, так мені зручніше:)
Ідеї приходять звідусюди, часом зі снів, а частіше з реальних історій, з побаченого, почутого, наболілого.
Завжди працюю над книжкою, не чекаючи натхнення. Воно потрібне тільки для того, щоб зловити ідею. А тоді вже працюю щоденно, намагаючись не пропускати жодного дня.
Мої перші читачі - це і справді моя родина. Особливо мама. Саме вона читає усі мої твори ще до того, як їх надрукують. Дуже добре мати таких уважних бета-рідерів: вони допомагають побачити історію з іншого боку, підказати, де є неточності, виправити помилки.
Юлія: Так, родина у тебе дружня і творча! До речі, в одному з інтерв'ю ти зізналася, що мрієш разом з братом написати і намалювати комікс.
Чи ти вже реалізувала цю свою мрію? Якщо так, то як швидко нам очікувати на нову твою книжку у формі коміксу?!
Маруся: Ні, історія з коміксом поки не має закінчення, ми все ще плануємо його створити, тому зараз я вдосконалюю свої навички з письма, а брат вправляється у малюванні. Сподіваємося, одного дня наша крутезна ідея побачить світ!
Юлія: Ми разом з бібліотекарями і читачами Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки після відкриття книгозбірні щиро запрошуємо тебе до нас на презентацію твоїх книг.
Будемо раді побачити тебе на нашій чудовій херсонський землі.
А ще нам цікаво дізнатися, які три визначних місця Херсонщини ти би залюбки відвідала, щоб побачити і відчути на власному досвіді красу нашого героїчного краю?
Маруся: Щиро дякую за чудові запитання, було дуже цікаво і затишно! Я залюбки відвідаю ваше місто! Уявляю його надзвичайно красивим і гордим. Знаю, що Херсонщина багато на дива, тому найбільше хотіла б побачити Олешківські піски та Лемурійське озеро. Гадаю, вони заворожують! А ще, обов'язково прогулялася б містом, щоб відчути і полюбити його ще більше!♡
Юлія: Дякую і тобі, Марусе, за таке щире і цікавезне інтерв’ю. Бажаю успіху тобі у твоїй творчості, багацько виданих книг і здійснення усіх книжкових та особистих мрій!
До зустрічі у бібліотеці!
Інтерв’ю з Марусею Щербиною
провела головна бібліотекарка
Херсонської обласної бібліотеки для дітей
імені Дніпрової Чайки,
письменниця Юлія Чернієнко
Немає коментарів:
Дописати коментар
Додайте ваше ім'я та вік